Постанова від 27.02.2025 по справі 120/1857/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1857/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

27 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДМС про коригування митної вартості товарів №401000/2024/000028/2 від 09.02.2024 року, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №401020/2024/000137 від 09.02.2024 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000028/2 від 09.02.2024 та Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000137 від 09.02.2024.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000028/2 від 09.02.2024, та Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000137 від 09.02.2024.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що 15.11.2023 між ТОВ "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" (Покупець) та Frimach Machinery B.V. (Нідерланди) (Продавець) було укладено Контракт №15.11.

Згідно умов контракту, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві запасні частини або обладнання згідно з рахунком-фактурою FM230120, що є невід`ємною частиною Контракту. Виробником обладнання є Amada GmbH. Країна виробника - Німеччина. (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 Контракту, Покупець зобов`язується оплатити обладнання у відповідності до умов Контракту.

Згідно із п. 2.2 Контракту Покупець організовує та сплачує транспортування. Продавець зобов`язується забезпечити і оплатити завантаження обладнання в автотранспорт, а також оформити всі необхідні транспортні документи.

У відповідності до п. 4.1 Контракту Продавець зобов`язується відвантажити обладнання відповідно до рахунку-фактури FM230120 після отримання 100% передоплати за обладнання. Термін поставки обладнання після передоплати - 20 днів.

З метою здійснення митного оформлення товару, поставленого за Контрактом №15.11, позивачем була подана до Вінницької митниці електронна митна декларація №24UA401020006757U1 разом із необхідним для митного оформлення пакетом документів (контракт; рахунок-фактура (інвойс); документ про оплату; митна декларація країни відправлення, документи про перевезення, висновок ТПП з підтвердженням ціни).

При цьому, в митній декларації №24UA401020006757U1 митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною Договору.

Разом із тим за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000028/2 від 09.02.2024.

Також відповідачем сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000137 від 09.02.2024.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності документів, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а також беручи до уваги факт відсутності у відповідних документах (визначених саме ч.2 ст.53 МК України) розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів за МД №24UA401020006757U1.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем разом із митною декларацією були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Зазначене, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути підтверджена документально у зв`язку з наявними суперечностями у товаросупровідних документах.

Зазначає, що митний орган правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства прийняв оскаржувані в цій справі рішення.

Також апелянт вказує на порушення строку подачі апеляційної скарги.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Судом встановлено, що 15.11.2023 між ТОВ "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" (Покупець) та Frimach Machinery B.V. (Нідерланди) (Продавець) було укладено Контракт №15.11.

Згідно умов контракту, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві запасні частини або обладнання згідно з рахунком-фактурою FM230120, що є невід`ємною частиною Контракту. Виробником обладнання є Amada GmbH. Країна виробника - Німеччина. (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 Контракту, Покупець зобов`язується оплатити обладнання у відповідності до умов Контракту.

Згідно із п. 2.2 Контракту, Покупець організовує та сплачує транспортування. Продавець зобов`язується забезпечити і оплатити завантаження обладнання в автотранспорт, а також оформити всі необхідні транспортні документи.

У відповідності до п. 4.1 Контракту, Продавець зобов`язується відвантажити обладнання відповідно до рахунку-фактури FM230120 після отримання 100% передоплати за обладнання. Термін поставки обладнання після передоплати - 20 днів.

З метою здійснення митного оформлення товару, поставленого за Контрактом №15.11, позивачем була подана до Вінницької митниці електронна митна декларація №24UA401020006757U1 разом із необхідним для митного оформлення пакетом документів, зокрема:

- контракт №15.11 від 15.11.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №FM230120;

- документ про оплату №1 від 22.11.2023;

- митна декларація країни відправлення №24NL15XZYB5R75CDA8;

- довідка про транспортні витрати №86 від 02.02.2024;

- висновок ТПП №0009 від 07.02.2024.

При цьому в митній декларації №24UA401020006757U1 митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною Договору.

Разом із тим, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000028/2 від 09.02.2024.

Також відповідачем сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000137 від 09.02.2024.

При цьому, як видно зі змісту рішення №UA401000/2024/000028/2 від 09.02.2024, підставою для коригування митної вартості товарів стали наступні обставини:

1) в договорі від 15.11.2023 №15.11, в п. 4.1 зазначено, що продавець зобов`язується відвантажити товар після отримання 100% передплати та доставити товар в термін до 20 днів, після отримання остаточної оплати. Проте, до митного оформлення разом із ЕМД було надано лише платіжне доручення від 22.11.2023 №1 в той час коли згідно товаросупровідних документів товар був завантажений в транспортний засіб 30.01.2024, тобто існує обґрунтований сумнів в тому, що згідно платіжного доручення від 22.11.2023 №1, була перерахована лише частина вартості задекларованого товару;

2) згідно рахунку-фактури від 15.11.2023 №FM230120 завантаження товару відбувалося безкоштовно, проте в довідці про вартість транспортування 02.02.2024 №86, зазначено, що вартість завантаження включено у вартість транспортування.

Стосовно доводів апелянта щодо виявлених розбіжностей в товаросупровідних документаї, колегія суддів зазначає.

Так, з приводу сумнівів відповідача в тому, що згідно платіжного доручення від 22.11.2023 №1 була перерахована лише частина вартості задекларованого товару, то варто зазначити, що згідно платіжного доручення від 22.11.2023 №1 здійснено оплату за товар в сумі 8950 Євро, що повністю відповідає вартості товару, що визначена у самому Контракті №15.11. Відповідна вартість товару також відповідає тій, що визначена в інвойсі №FM230120.

При цьому, будь-яких доказів, які б давали підстави стверджувати про те, що згідно платіжного доручення від 22.11.2023 №1 була перерахована лише частина вартості задекларованого товару матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Сам лише факт відвантаження продавцем товару із порушенням строків, які були обумовлені в Контракті №15.11, на переконання суду, не може слугувати підставою для коригування митної вартості задекларованого товару.

Стосовно посилань відповідача на те, що згідно рахунку фактури від 15.11.2023 №FM230120 завантаження товару відбувалося безкоштовно, проте в довідці про вартість транспортування 02.02.2024 №86 зазначено, що вартість завантаження включено у вартість транспортування, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідності із п. 2.2 Контракту, Покупець організовую та сплачує транспортування. Продавець зобов`язується забезпечити і оплатити завантаження обладнання в автотранспорт, а також оформити всі необхідні транспортні документи.

Представник позивача, заперечуючи твердження відповідача (в цій частині) зазначив, що довідка про транспортні витрати №86 від 02.02.2024 не містить згадки про те, що вартість завантаження вантажу входить до загальної вартості транспортних витрат.

При цьому, дійсно, долучена представником позивача довідка про транспорті витрати №86 від 02.02.2024, видана ТОВ "УМК", не містить згадки про те, що вартість завантаження входить до загальної вартості транспортних витрат.

Поряд із цим, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено копію ще однієї довідки ТОВ "УМК" про транспортні витрати №86 від 02.02.2024 зміст якої, є ідентичний тому, що відображений у довідці, наданій представником позивача. Проте, надана представником відповідача копія довідки ТОВ "УМК" №86 від 02.02.2024 дійсно містить згадку про те, що вартість завантаження вантажу входить до загальної вартості транспортних витрат.

До того ж, обидві довідки підписані головним бухгалтером ТОВ "УМК" Антоном Журбою та засвідченні печаткою.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що ТОВ "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" з метою митного оформлення товару подало одну довідку про транспортні витрати №86 від 02.02.2024, яка долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву, а до матеріалів даного позову представником позивача було долучено уже іншу довідку ТОВ "УМК" №86 від 02.02.2024 (без згадки про завантаження вантажу).

Попри це, відповідні обставини, з огляду на те, що завантаження вантажу було безкоштовним, на переконання суду, не дають підстави для висновку про те, що ТОВ "ТЕХНОСМАРТ ГРУП" було занижено митну вартість товару.

З урахуванням вище викладеного, за наявності усіх визначених ч. 2 ст. 53 МК України документів, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а також беручи до уваги факт відсутності у відповідних документах (визначених саме ч. 2 ст. 53 МК України) розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів за МД №24UA401020006757U1.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для їх скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.