Постанова

від 19.02.2025 по справі 460/7013/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 460/7013/24 пров. № А/857/28714/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства "П`ятигірське" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (головуючий суддя Недашківська К.М., 11:52 год, м. Рівне, повний текст виготовлено 04 жовтня 2024 року) у справі за позовом Фермерського господарства "П`ятигірське" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ФГ "П`ятигірське" звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №2340/17000704.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази, які додані до матеріалів справи, а також не повністю встановив обставини, що зумовили неможливість виконання умов контрактів, укладених між ФГ «П`ятигірське», ОТОВ «Михул 2009» та ОТОВ «Велес Агро БГ». Наголошує, що при розгляді справи судом першої інстанції не було враховано, що оскаржуване ППР є непропорційним, а також не було надано належної оцінки таким фактам, як відсутність розміру доведеної відповідачем шкоди державі, не було враховано автономність дії принципу пропорційності.

Вказує, що судом першої інстанції помилково зазначено, що у спірних правовідносинах необхідно застосовувати 90-ий строк поставки товару, визначений договором, а не 180-ий граничний строк розрахунків, встановлений Національним банком України. Наголошує, що 180-ий строк слугує граничним терміном, в рамках якого здійснюється валютний контроль за валютними операціями без застосування штрафу, визначеного ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Також зазначає, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відсутній детальний розрахунок фінансової санкції сум нарахованої валютної пені на ФГ «П`ятигірське» та відповідний розрахунок не був доданий до оскаржуваного ППР.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі направлень від 26.12.2023 №3353/Ж3/17-00-07-04 та №3354/Ж3/17-00-07-04 та Наказу від 26.12.2023 №2071-п посадовими особами Головного управління ДПС України у Рівненській області проведено перевірку Фермерського господарства П`ятигірське, за результатами якої складаний Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства П`ятигірське з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних імпортних контрактах №1/23 від 25.01.2023, укладеному з фірмою нерезидентом одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Михул 2009, Болгарія, за період з 25.01.2023 по 30.11.2023 та №2/23 від 25.01.2023, укладеному з фірмою нерезидентом одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Велес Агро БГ, Болгарія, за період з 25.01.2023 по 30.11.2023 від 08.01.2024 №134/Ж5/17-00-07-04-15/24170468 (далі Акт перевірки) (а.с. 36 том 1).

У Акті перевірки (Розділ 4 Висновок Акта перевірки) зазначено, що перевіркою ФГ П`ятигірське встановлено порушення: частин 1 та 3 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції, пункту 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №5, пункту 14-2 Постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, а саме: порушення законодавчо встановлених строків розрахунків:

в сумі 55000,00 Євро / 2162447,00 грн при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту №1/23 від 25.01.2023, укладеного з фірмою нерезидентом одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Михул 2009, Болгарія;

в сумі 73905,00 Євро / 2872442,32 грн при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту №2/23 від 25.01.2023, укладеного з фірмою нерезидентом одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Велес Агро БГ, Болгарія.

Додаток 16 до Акта перевірки: Зведені дані щодо імпортних операцій у розрізі контрагентів, укладених контрактів та стан розрахунків ФГ П`ятигірське (код ЄДРПОУ 24170468) за період з 25.01.2023 по 30.11.2023 (а.с. 45 том 1):

Контракт №1/23: платіжний документ від 06.02.2023 №10 110000,00 Євро; дати перетину: 06.07.2023 25000,00 Євро, 28.07.2023 30000,00 Євро, 05.09.2023 25000,00 Євро, 08.09.2023 25000,00 Євро, 14.09.2023 5000,00 Євро; сума нарахованої пені 221952,27 грн;

Контракт №2/23: платіжний документ від 09.02.2023 №11 35500,00 Євро; платіжний документ від 10.02.2023 №12 54500,00 Євро; дати перетину: 28.07.2023 16095,00 Євро, 21.08.2023 16095,00 Євро, 11.10.2023 26000,00 Євро, 13.10.2023 16000,00 Євро, 20.10.2023 15810,00 Євро; сума нарахованої пені 472355,52 грн.

Додаток 17 до Акта перевірки Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ФГ П`ятигірське (код ЄДРПОУ 24170468) (а.с. 46 том 1):

Контракт №1/23: період з 05.08.2023 05.09.2023, кількість днів 32, сума 25000,00 Євро, сума простроченої заборгованості 999785,00 грн, ставка пені 0,3%, сума пені 95979,36 грн; період з 05.08.2023 08.09.2023, кількість днів 35, сума 30000,00 Євро, сума простроченої заборгованості 1199742,00 грн, ставка пені 0,3%, сума пені 125972,91 грн; разом сума пені 221952,27 грн;

Контракт №2/23: період з 08.08.2023 21.08.2023, кількість днів 14, сума 19405,00 Євро, сума простроченої заборгованості 779368,84 грн, ставка пені 0,3%, сума пені 32733,49 грн; період з 09.08.2023 11.10.2023, кількість днів 64, сума 22690,00 Євро, сума простроченої заборгованості 907904,05 грн, ставка пені 0,3%, сума пені 174317,58 грн; період з 09.08.2023 13.10.2023, кількість днів 66, сума 16000,00 Євро, сума простроченої заборгованості 640214,40 грн, ставка пені 0,3%, сума пені 126762,45 грн; період з 09.08.2023 20.10.2023, кількість днів 73, сума 15810,00 Євро, сума простроченої заборгованості 632611,85 грн, ставка пені 0,3%, сума пені 138542,00 грн; разом сума пені 472355,52 грн.

Позивач подав до контролюючого органу заперечення від 21.02.2024 на Акт перевірки (а.с. 48 том 1), за результатами розгляду яких відповідачем оформлена відповідь на заперечення від 07.03.2024, відповідно до якої висновки Акта перевірки залишено без змін (а.с. 54 том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №2340/17000704, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 694307,79 грн. (а.с. 64 том 1).

Позивачем подана скарга на ППР від 21.03.2024 (а.с. 115 том 1), за результатами розгляду якої Державною податковою службою України винесене Рішення від 22.05.2024: ППР залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с. 124 том 1).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 08.03.2024 №2340/17000704, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що у даному випадку не підлягають застосуванню граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України - 180 днів, а застосовуються строки поставки товару, визначені Контрактами №1/23 та №2/23 90 днів, протягом яких товар не був поставлений позивачу. Суд також зазначив, що перебіг строків (термінів) поставки товару за Контрактами №1/23 та №2/23 90 днів розпочинається з дати виставлення рахунків-фактур з 25.01.2023, як визначено пунктами 5.3 Контрактів №1/23 та №2/23, а не з дня здійснення оплати Позивачем товару відповідно до Платіжних інструкцій №№10, 11, 12.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Додаткових угод №2 від 07.02.2023 до Контракту №1/23 та Контракту №2/23 сторони визначили, що Покупець зобов`язується упродовж 10 днів після отримання від Постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження прийняти Товар у місці поставки та здійснити його відвантаження на транспортний засіб, визначений у пункті 5.4 Контракту. Проте, внесені сторонами правочинів зміни до умов Контракту №1/23 та Контракту №2/23 жодним чином не впливали на визначення строку (терміну) поставки товару, який безумовно становив 90 днів, тобто до 25.04.2023. Суд наголосив, що Сертифікати №4800-24-0377 та №4800-24-0378 стосуються дати (26.04.2023), яка мала місце після спливу термінів виконання умов Контрактів №1/23 та №2/23 (25.04.2023).

Крім того, суд вказав, що Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що оскаржуване ППР прийняте без врахування принципу пропорційності надмірне фінансове навантаження для майнового стану позивача, оскільки позивач не обґрунтував такої обставини належними доказами, які окреслювали б фінансовий стан платника податків.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII).

Частиною 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Згідно частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за подання Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами і доповненнями), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Відповідно пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 07.06.2022 року № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 6 Постанови Правління Національного банку України від 07.07.2022 року № 142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідальність встановлена частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII:

порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України, встановлено відповідальність у вигляді пені. Поняття строку розрахунків, який застосований у частині п`ятій статті 13 Закону №2473-VIII, стосується як питання порушення резидентом строку сплати грошових коштів, так і питання порушення строку надходження товару за зовнішньоекономічним договором.

Аналізуючи положення статті 13 Закону №2473-VIII слід зробити висновок, що строк поставки товару визначається сторонами правочину самостійно під час укладення контрактів, проте поставка товару повинна здійснюватися не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Покупець) та нерезидентом Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Михул 2009 (Продавець) укладений Контракт №1/23 від 25.01.2023 щодо поставки товару, визначеного пунктом 1.1. Контракту №1/23 (а.с. 67 том 1).

Згідно пункту 2.1 Контракту №1/23 загальна вартість діючого Договору становить 110000,00 Євро.

Пунктом 3.1 Контракту №1/23 визначено, що покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у порядку 100% передоплати впродовж 5 банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату.

Відповідно до пункту 5.1 Контракту №1/23 ціна товару, що поставляється згідно даного Контракту, розуміється на умовах FCA (Україна, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Грушевського, 28) Інкотермс в редакції 2010 року та вказується у інвойсі на поставку відповідної партії товару.

Пунктом 5.3 Контракту №1/23 передбачено, що товар поставляється в строк до 90 днів з дати виставлення Продавцем інвойсу, рахунку-фактури на кожну партію поставки товару.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.01.2023 до Контракту №1/23 (а.с. 73 том 1) сторони погодили, що перевезення товару здійснюватиметься перевізником - Приватним підприємством Компанія Автоленд автомобільним транспортом марки DAF FTG XF 105.510, 2014 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 .

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 07.02.2023 до Контракту №1/23 (а.с. 74 том 1) ціна Товару, що поставляється згідно даного Контракту, розуміється на умовах EXW (Республіка Болгарія, місто Русе, вул. Тича №30, бл. Камчия) Інкотермс в редакції 2010 року та вказується в інвойсі на поставку відповідної партії Товару; Покупець зобов`язується упродовж 10 днів після отримання від Постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження прийняти Товар у місці поставки та здійснити його відвантаження на транспортний засіб, визначений у пункті 5.4 Контракту.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 12.04.2023 до Контракту №1/23 (а.с. 76 том 1) сторони погодили, що перевезення товару здійснюватиметься Приватним підприємством Компанія Автоленд автомобільним транспортом DAF FTG XF 105.510, 2014 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_3 , з причепом НОМЕР_4 та з напівпричепом НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та нерезидентом Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Велес Агро БГ (Продавець) укладений Контракт №2/23 від 25.01.2023 щодо поставки товару, визначеного пунктом 1.1. Контракту №2/23 (а.с. 77 том 1).

У пункті 2.1 Контракту №2/23 визначено, що загальна вартість діючого Договору становить 90000,00 Євро.

Пунктом 3.1 Контракту №2/23 передбачено, що покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у порядку 100% передоплати впродовж 5 банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату.

Згідно пункту 5.1 Контракту №2/23 ціна товару, що поставляється згідно даного Контракту, розуміється на умовах FCA (Україна, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Грушевського, 28) Інкотермс в редакції 2010 року та вказується у інвойсі на поставку відповідної партії товару.

Відповідно до пункту 5.3 Контракту №2/23 товар поставляється в строк до 90 днів з дати виставлення Продавцем інвойсу, рахунку-фактури на кожну партію поставки товару.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.01.2023 до Контракту №2/23 (а.с. 83 том 1) сторони погодили, що перевезення товару здійснюватиметься Перевізником Приватним підприємством Компанія Автоленд автомобільним транспортом марки DAF FTG XF 105.510, 2014 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 .

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 07.02.2023 до Контракту №2/23 (а.с. 84 том 1) ціна Товару, що поставляється згідно даного Контракту, розуміється на умовах EXW (Республіка Болгарія, місто Русе, вул. Тича №30, бл. Камчия) Інкотермс в редакції 2010 року та вказується в інвойсі на поставку відповідної партії Товару; Покупець зобов`язується упродовж 10 днів після отримання від Постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження прийняти Товар у місці поставки та здійснити його відвантаження на транспортний засіб, визначений у пункті 5.4 Контракту.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 12.04.2023 до Контракту №2/23 (а.с. 86 том 1) сторони погодили, що перевезення товару здійснюватиметься Приватним підприємством Компанія Автоленд автомобільним транспортом DAF FTG XF 105.510, 2014 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_3 , з причепом НОМЕР_4 та з напівпричепом НОМЕР_2 .

З наведеного вбачається, що за Контрактом №1/23 та Контрактом №2/23 зазнали змін пункти правочинів щодо, зокрема, умов поставки: з FCA (Україна, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Грушевського, 28) Інкотермс в редакції 2010 року на EXW (Республіка Болгарія, місто Русе, вул. Тича №30, бл. Камчия) Інкотермс в редакції 2010 року.

Згідно умов постачання FCA постачальник - експортер зобов`язаний провести всі митні процедури, включаючи оплату експортних мит та підготовку всіх дозвільних документів на вивіз продукції. Місце поставки означає, що продавець власним коштом і під свою відповідальність постачає товар в цю точку. Вона визначається сторонами договору і фактично може знаходитись будь-де. Дані умови постачання не обмежуються у виді транспорту, їх також можна використовувати під час мультимодальних перевезень.

Згідно умов постачання EXW ризики на товар і додаткові витрати, переходять від продавця до покупця у місці передачі товару, тобто, на складі фабрики виробника. Митні процедури найчастіше проводять на транспортному вузлі при вивезенні продукції з країни, тому що там найдешевші послуги митного оформлення через їх великій обсяг.

Тобто, за Контрактом №1/23 та Контрактом №2/23 умови поставки змінено шляхом укладення Додаткових угод №1 від 30.01.2023.

При цьому, як слушно зауважено судом першої інстанції, умови Контракту №1/23 та Контракту №2/23 щодо строків поставки товару не зазнавали жодних змін. Зміна умов поставки з FCA на EXW не впливала та не могла впливати на питання строку поставки товару.

Як вже було зазначено, згідно частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Апелянтом не спростовується, що у Контрактах №1/23 та №2/23 передбачено строки поставки товару - 90 днів з дати виставлення Продавцем інвойсу, рахунку-фактури.

Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Михул 2009 виставлено Рахунок-фактуру від 25.01.2023 №0000011479 на партію товару на суму 110000,00 Євро по Контракту №1/23 (а.с. 89 том 1).

Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Велес Агро БГ виставлено Рахунок-фактуру від 25.01.2023 №0000000226 на партію товару на суму 90000,00 Євро по Контракту №2/23 (а.с. 94 том 1).

Тобто, обидва рахунки-фактури виставлені нерезидентами саме 25.01.2023 у день підписання Контрактів №1/23 та №2/23.

Враховуючи наведене, а також те, що Контрактами №1/23 та №2/23 визначено, що Товар поставляється в строк до 90 днів з дати виставлення Продавцем інвойсу, рахунку-фактури на кожну партію поставки товару, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що товар мав бути поставлений позивачу протягом 90 днів з дати виставлення рахунків-фактур (з 25.01.2023), тобто, до 25 квітня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що поставки товару повинна бути здійснена протягом 180 днів колегія суддів не приймає до уваги, оскільки 180 днів це граничний строк, установлений Національним банком України, натомість, відповідно до ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів строк поставки товару за правочинами обумовлюється договором і у спірному випадку становить 90 днів.

Статтею 13 Закону №2473-VIII чітко визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах.

Крім того, відповідно до Додаткових угод №2 від 07.02.2023 до Контракту №1/23 та Контракту №2/23 сторони визначили, що Покупець зобов`язується упродовж 10 днів після отримання від Постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження прийняти Товар у місці поставки та здійснити його відвантаження на транспортний засіб, визначений у пункті 5.4 Контракту.

Внесені сторонами правочинів зміни до умов Контракту №1/23 та Контракту №2/23 також не впливають на визначення строку поставки товару, який безумовно становить 90 днів.

Щодо здійснення Позивачем оплати товару за Контрактом №1/23 та Контрактом №2/23 та повернення нерезидентами сум грошових коштів, то апеляційний суд зазначає, що пунктом 2.1 Контракту №1/23 визначено, що загальна вартість діючого Договору становить 110000,00 Євро.

Згідно пункту 3.1 Контракту №1/23 покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у порядку 100% передоплати впродовж 5 банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту №2/23 загальна вартість діючого Договору становить 90000,00 Євро.

Згідно пункту 3.1 Контракту №2/23 покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у порядку 100% передоплати впродовж 5 банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату.

Отже, пунктами 3.1. Контракту №1/23 та Контракту №2/23 встановлювалось, що Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у порядку 100% передоплати впродовж п`яти банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату, у відповідності до чого позивач здійснив оплату товару:

1) за Контрактом №1/23 в сумі 110000,00 Євро за Фактурою №0000011479 від 25.01.2023, про що свідчить Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №10 від 06 лютого 2023 року (а.с. 91 том 1);

2) за Контрактом №2/23 в сумі 90000,00 Євро за Фактурою №0000000226 від 25.01.2023 двома платежами:

35500,00 Євро, про що свідчать Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №11 від 09.02.2023 (а.с. 96 том 1);

54500,00 Євро, про що свідчать Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №12 від 10.02.2023 (а.с. 97 том 1).

Апелянт вказує, що з урахуванням норм Положення №5 та Постанови №18, та з огляду на дату здійснення Позивачем передоплати граничний строк розрахунку за операціями з імпорту товарів для Позивача завершувався: для операції з оплати товару у сумі 110000 (сто десять тисяч) євро 00 євроцентів, здійсненої 06 лютого 2023 року 04 серпня 2023 року; для операції з оплати товару у сумі 35500 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот) євро 00 євроцентів, здійсненої 09 лютого 2023 року 07 серпня 2023 року; для операції з оплати товару у сумі 54500 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот) євро 00 євроценті, здійсненої 21 лютого 2023 року 08 серпня 2023 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку не підлягають застосуванню граничні строки розрахунків, установлені Національним банком України, - 180 днів, а застосовуються строки поставки товару, визначені Контрактами №1/23 та №2/23 90 днів, протягом яких товар не був поставлений позивачу. Перебіг строків (термінів) поставки товару за Контрактами №1/23 та №2/23 90 днів розпочинається з дати виставлення рахунків-фактур з 25.01.2023, як визначено пунктами 5.3 Контрактів №1/23 та №2/23, а не з дня здійснення оплати Позивачем товару відповідно до Платіжних інструкцій №№10, 11, 12.

Щодо доводів апелянта про неврахування форс-мажорних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 5.4. Контрактів №1/23 та №2/23 сторони погодили, що перевезення товару здійснюватиметься перевізником Приватним підприємством КОМПАНІЯ АВТОЛЕНД автомобільним транспортом марки DAF FTG XF 105.510, 2014 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_3 з причепом WIELTON, 2014 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_5 та напівпричепом Faymonwille, 2002 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Внаслідок значного дощу (17 мм) у місті Рівному, що підтверджено Довідкою Українського гідрометеоролічного центру №12-07/34 від 14.01.2024, 26 квітня 2023 року зазнав гідравлічного удару транспортний засіб, погоджений сторонами Контрактів у пункті 5.3.

Позивачем здійснено пошук суб`єктів господарювання для здійснення доставки вантажу за контрактами. Однак, від потенційних перевізників були отримані відповіді щодо неможливості здійснення доставки товарів за контрактами у зв`язку із: ризиками, які виникають у зв`язку із транспортуванням подібного вантажу, умовами, що пов`язані з викликами воєнного стану, у тому числі із посиленими заходами безпеки на дорогах, та економічною невигідністю послуг перевезення таких вантажів; відсутності на підприємствах автотранспортного засобу для можливості перевезення вантажу з означеними габаритами; прийнятими рішеннями щодо припинення міжнародних перевезень на території Польщі, Болгарії, Угорщини та Словаччини у зв`язку із заборонами імпорту продукції з України та ризиками виникнення ускладнень на кордонах України з вказаними державами (заборони на імпорт продукції з України були введені вказаними державами з квітня 2023 року нормативно-правовими актами, серед яких: Розпорядження Міністра розвитку та технологій Республіки Польща №717 від 15 квітня 2023 року, Рішення Ради Міністрів Республіки Болгарія від 19 квітня 2023 року, Постанова Уряду Угорщини №130/2023 Про заходи, пов`язані з транспортуванням певних сільськогосподарських продуктів походженням з України, Постанов Міністерства економіки Словацької Республіки №131/2023 від 17 квітня 2023 року).

У зв`язку із цими обставинами позивачем було ініційоване повернення коштів, сплачених за Контрактами №1/23 та №2/23, внаслідок чого Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Ммхул 2009 та Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Велес Агро БГ було здійснене повернення коштів.

Апелянт наголошує, що з огляду на зупинення виконання Контрактів у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, виникнення яких підтверджується сертифікатами про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4800-24-0377 та №4800-24-0378, перебіг строку розрахунків, установлений частиною 1 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції, а також строк нарахування пені згідно із частиною 5 статті 13 цього Закону, є зупиненим на весь період дії форс-мажорних обставин, які почали свою дію 26 квітня 2023 року, та є поновленими з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, тобто з 14 вересня 2023 року та 20 жовтня 2023 року відповідно.

Позивач на засвідчення форс-мажорних обставин, а саме: несприятливі погодні умови 26 квітня 2023 року, що спричинили виведення з експлуатації спеціального транспортного засобу, порушення та ускладнення логістичних шляхів постачання товарів з 26 квітня 2023 року по 14 вересня 2023 року за Контрактом №1/23 подав Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4800-24-0377, виданий 21.02.2024 (а.с. 100 том 1); з 26 квітня 2023 року по 20 жовтня 2023 року за Контрактом №2/23 Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4800-24-0378, виданий 21.02.2024 (а.с. 102 том 1).

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що згідно частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установлений згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Пунктом 4. 2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5) встановлено що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за: - умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України; - умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України; - умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Згідно з Регламентом ТПП форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Як встановлено судом, Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області виданий Сертифікат №4800-24-0377 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21.02.2024 (по Контракту 1/23), яким засвідчено форс-мажорні обставини несприятливі погодні умови 26.04.2023, що спричинили виведення з експлуатації спеціального транспортного засобу, порушення та ускладнення логістичних шляхів постачання товарів; період з 26.04.2023 по 14.09.2023.

Також Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області виданий Сертифікат №4800-24-0378 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21.02.2024 (по Контракту 2/23), яким засвідчено форс-мажорні обставини несприятливі погодні умови 26.04.2023, що спричинили виведення з експлуатації спеціального транспортного засобу, порушення та ускладнення логістичних шляхів постачання товарів; період з 26.04.2023 по 20.10.2023.

У розділах 9 Контрактів №1/23 та №2/23 визначено, що ні одна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких своїх обов`язків за діючим договором, якщо воно виявилося наслідком обставин непереборної сили, які почалися після укладення даного договору. Якщо яка-небуть із цих обставин безпосередньо вплинула на виконання зобов`язань в термін, встановлений договором, то термін виконання зобов`язань відсувається відповідно до часу, напротязі якого діяли такі обставини. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань по договору, зобов`язана повідомити іншу сторону про настання, очікувану тривалість та припинення вищевказаних обставин не пізніше 10-денного терміну з моменту їх настання. Факти, що містяться у повідомленні, повинні бути підтверджені Торговою Палатою (Торгово-промисловою) або іншими компетентними органами відповідної країни. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на яке-небуть із вищевказаних обставин в якості підстави, що звільняє його від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань. Якщо неможливість виконати зобов`язання повністю або частково триває більше 6 місяців, то обидві сторони матимуть право анулювати договір повністю або частково. В такому випадку всі можливі збитки (включаючи затрати) повинні бути компенсовані іншій стороні.

Судом першої інстанції встановлено, що за Контрактом №1/23 позивачем сплачена сума у розмірі 110000,00 Євро за Фактурою №0000011479 від 25.01.2023, що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №10 від 06 лютого 2023 року. За Контрактом №2/23 позивачем сплачена сума у розмірі 90000,00 Євро за Фактурою №0000000226 від 25.01.2023 двома платежами: 35500,00 Євро, про що свідчать Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №11 від 09.02.2023; 54500,00 Євро, про що свідчать Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №12 від 10.02.2023;

Контрактом №1/23 та Контрактом №2/23 визначено, що Товар поставляється в строк до 90 днів з дати виставлення Продавцем інвойсу (з 25.01.2023), рахунку-фактури на кожну партію поставки товару.

Товар мав бути поставлений позивачу до 25.04.2023, проте поставлений не був.

Оформлені нерезидентами - Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Велес Агро БГ повідомлення про готовність товару до відвантаження від 25.04.2023 (а.с. 91 том 2) та Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Михул 2009 від 24.04.2023 не впливали на обставину щодо термінів поставки товарів, які становили 90 днів з дня виставлення рахунків-фактур до 25.04.2023.

Покликання апелянта на те, що форс-мажорні обставини почали свою дію 26 квітня 2023 року є безпідставними, оскільки несприятливі погодні умови мали місце один день (26.04.2023), тобто вже після спливу терміну поставки товару за Контрактами (до 25.04.2023).

Сертифікати №4800-24-0377 та №4800-24-0378 стосувалися предмета зобов`язань: упродовж 10 днів після отримання від Постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження прийняти товар у місці поставки (Республіка Болгарія) та здійснити його відвантаження на транспортний засіб, визначений у пункті 5.4 Контакту.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що внесені сторонами зміни до умов Контракту №1/23 та Контракту №2/23 не впливали на визначення строку (терміну) поставки товару, який становить 90 днів, тобто до 25.04.2023.

Таким чином, Сертифікати №4800-24-0377 та №4800-24-0378 стосуються дати (26.04.2023), яка мала місце після сплину термінів виконання умов Контрактів №1/23 та №2/23 (25.04.2023).

Судом першої інстанції слушно зауважено, що несприятливі погодні умови мали місце 26.04.2023 та не могли тривати по 14.09.2023 та по 20.10.2023, а відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів чи відсутність інших перевізників, які могли б надати послуги з перевезення товарів, не є форс-мажорною обставиною.

Крім того, позивач листами від 27.04.2023 повідомив контрагентів про неможливість здійснення перевезення товару внаслідок потрапляння води у фільтр транспортного засобу у зв`язку зі значними дощами у місті Рівному 26.04.2023, проте такі повідомлення були надіслані контрагентам без відповідних висновків (сертифікатів) ТПП.

Сертифікати ТПП сформовані після спливу тривалого строку після повернення нерезидентами на користь позивача коштів, сплачених за Контрактами №1/23 та №2/23.

З наведеного вбачається, що позивач не повідомив уповноважений Банк про виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за операціями по Контрактах №1/23 та №2/23, сертифікати №4800-24-0377 та №4800-24-0378 були сформовані лише 21.02.2024, тобто після початку проведення перевірки та складення контролюючим органом Акта перевірки.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог валютного законодавства, за що передбачена відповідальність у порядку частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII, відтак, податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №2340/17000704 є законним, винесеним з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо нового розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 310, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "П`ятигірське" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №460/7013/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 27 лютого 2025 року