Справа № 521/4637/14-ц
Провадження № 6/521/94/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2025 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання Кусяк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його подання, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла заява представника ТОВ «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 521/4637/14-ц та поновлення строку на його подання.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 06.09.2018 року у справі № 521/4637/14-ц задоволена позовна заява ТОВ «Укрсиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У 2020 році ТОВ «Українська факторингова компанія» направило до Малиновського районного суду міста Одеси заяву, в якій просило направити на адресу позивача виконавчі листи у справі № 521/4637/14-ц. Проте, станом на теперішній час ТОВ «Українська факторингова компанія» так і не отримало від Малиновського районного суду міста Одеси виконавчі листи у справі № 521/4637/14-ц, а отже, позивач як стягувач, позбавлений можливості пред?явити виконавчі листи до державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення, яке є не виконаним на теперішній час відповідачем.
У зв?язку із неотриманням від Малиновського районного суду міста Одеси виконавчих листів у справі № 521/4637/14-ц, стягувач (позивач) - ТОВ «Українська факторингова компанія» направив до суду заяву, якою просив повідомити причини не направлення в адресу позивача виконавчих листів у справі № 521/4637/14-ц. Листом Малиновський районний суд міста Одеси від 24.09.2024 року № 521/4637/14-4/37553/2024 повідомив про те, що отримував від ТОВ «Українська факторингова компанія» заяву щодо видачі виконавчих листів, у зв?язку із чим суд підготував супровідний лист від 21.09.2020 року, передав поштове відправлення до відділу відправки вихідної кореспонденції, та, вказаному відправленню було присвоєно штрих-кодовий ідентифікатор - 6504517998427. Проте, доказів отримання виконавчих листів позивачем судом надано не було.
Посилаючись навищевикладене,просить поновити строкна пред`явленнявиконавчого листа № 521/4637/14-ц, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09.12.1996р., Кілійським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (ідентифікаційний код 40235074, рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО (код банку) 351005, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) суму заборгованості у розмірі 1029959 грн. 99 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3681,39 грн..
Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно належним чином.
Представник заявника направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності заявника.
Представник відповідача Ротар О.В. в судове засідання не з`явився, однак раніше ОСОБА_1 надава до суду відзив на заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його подання, в якому заперечував проти задоволення вимог, зазначених у заяві, вказавши, що така заява не підлягає задоволенню.
Неявка учасників справи в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.
Суд, дослідивши надані письмові матеріали заяви, вважає, що вимоги за вказаною заявою задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеса перебувала справа № 521/4637/14-ц за позовом ТОВ «Укрсиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року позов ТОВ «Укрсиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (ідентифікаційний код 40235074) суму заборгованості у розмірі 1 029 959 (один мільйон двадцять дев?ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 99 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3681,39 грн.(а.с.90-95)
Рішення суду набуло законної сили 08.10.2018 року.
Відповідно до вимогст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
15 вересня 2020 року ТОВ «Українська факторингова компанія» направило до Малиновського районного суду міста Одеси заяву, в якій просило направити на адресу позивача виконавчі листи у справі № 521/4637/14-ц. (а.с. 101)
На виконаннявищезазначеного рішеннясуду,було видановиконавчий листта супровіднимлистом № 521/4637/14-ц/21123/2020, від 21 вересня 2020 року судом зареєстровано для подальшого відправлення видачі виконавчого листа по справі №521/4637/14-ц на адресу: АДРЕСА_2 . Дана адреса була зазначена, як адреса для листування в самій заяві про видачу виконавчих листів від 09.09.2020 року № 471/09.(а.с. 103)
Як вбачається з матеріалів справи 19.09.2024 року за Вх. № 52446 до суду надійшла заява від ТОВ «Українська факторингова компанія» про отримання виконавчих листів та в якій було зазначено наступне: якщо виконавчі листи у справі № 521/4637/14-ц вже були відправлені в адресу ТОВ «Українська факторингова компанія» - повідомити коли саме та на яку адресу виконавчі листи були направлені судом та надати докази такого поштового відправлення з доказами отримання виконавчих листів позивачем. (а.с.104-105)
Листом Малиновський районний суд міста Одеси від 24.09.2024 року № 521/4637/14-4/37553/2024 суд повідомив про те, що отримував від ТОВ «Українська факторингова компанія» заяву щодо видачі виконавчих листів, у зв?язку із чим суд підготував супровідний лист від 21.09.2020 року, передав поштове відправлення до відділу відправки вихідної кореспонденції, та, вказаному відправленню було присвоєно штрих-кодовий ідентифікатор - 6504517998427. (а.с. 109)
ТОВ «Українська факторингова компанія», посилаючись на те, що станом на дату подання Заяви до суду не отримало від Малиновського районного суду міста Одеси виконавчі листи у справі №521/4637/14-ц, в результаті чого було позбавлене можливості своєчасно пред?явити виконавчі листи до державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції на користь Позивача (Стягувача).
Частиною 4 статті 431 ЦПК України передбачено, що протягом п?яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.(Частина четверта статті 431 ЦПК України в редакції від 04.11.2018)
Для отримання виконавчого документа в паперовій формі стягувач повинен звернутися із відповідною письмовою заявою до суду протягом 5 днів після набрання судовим рішенням законної сили. Тобто у разі не надходження протягом п?яти днів після набрання судовим рішенням законної сили письмової заяви від стягувача про отримання виконавчого документа в паперовій формі, в такому випадку суд вручає виконавчі документи в електронній формі шляхом їх направлення на електронну адресу стягувача.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIIІ визначено загальні строки у виконавчому провадженні:
1. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов?язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
2. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що:
1. Виконавчі документи можуть бути пред?явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред?явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Таким чином, строк для пред?явлення виконавчого листа до стягнення по справі № 521/4637/14-ц сплинув 09 жовтня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтями 79, 80 ЦІК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Крім того, суд зауважує, що ТОВ «Українськафакторингова компанія» до своєї заяви не додало жодних доказів про звернення в період з 08.10.2018 до 09.09.2020 року до Малиновського районного суду міста Одеси із заявою про видачу виконавчих листів по справі, а звернулося з листом до суду лише у 2024 році (після спливу шести років з дати набуття рішенням суду законної сили), заявником також не надано жодних доказів втрати виконавчих листів, запис «Дані про відправлення за номером 6504517998427 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі» на сайті АТ «Укрпошта» станом на дату їх перевірки у поточному році не є належним доказом неотримання листа Позивачем, або не отримання виконавчих листів на електронну адресу ТОВ «Українська факторингова компанія», або про їх втрату.
Позивач знав про результат розгляду справи, рішення суду міститься в єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76643458 (реєстраційний номер рішення 76643458), однак на протязі шести років не вживав будь-яких активних заходів для отримання виконавчих листів та їх подальшого пред?явлення до виконання.
Суд зазначає, що акт № 2 складений ТОВ «Українська факторингова компанія 07.10.2024р. не може бути належним доказом не отримання від Малиновського районного суду міста Одеси виконавчих листів по справі № 521/4637/14-ц, оскільки є внутрішнім одностороннім документом який підписано директором ТОВ «Українська факторингова компанія», якою переслідувалась єдина ціль - створити штучну доказову базу для подання заяви до суду для поновлення строку для пред?явлення до примусового виконання виконавчих листів, строк подання для примусового виконання по яким у визначений законодавством процесуальний термін було пропущено з власної бездіяльності.
Так само відсутність поважних причин пропуску пред`явлення виконавчих листів до виконання у зв`язку із введеннямУказом Президента України «Про введення воєнного станувУкраїні», затвердженогоЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 рокув Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.
Відповідно до пункту 10-2 розділуХІІІПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакціїЗакону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.
З набранням чинності вказаним законом, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються самеЗаконом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 року у справі № 420/10415/22.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки строк пред`явлення виконавчого листа № 521/4637/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 сплив до введення воєнного стану в Україні, доказів переривання такого строку суду не надано, тому на час звернення ТОВ «Українськафакторингова компанія» до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув, а належні та достатні докази поважності причин такого пропуску відсутні.
Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, якими підтверджується втрата.
Отже, згідно вимог законодавства, заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. В заяві необхідно зазначати підстави для видачі дубліката виконавчого листа, посилання на докази, якими підтверджується втрата виконавчого листа.
Між іншим, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року "Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Положеннями ч.1 ст.431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд дійшов висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.
Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.12, ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, зазначено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас ВС у вказаній постанові зазначає, що обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Така правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г.
Зважаючи на вищевикладене, строк на пред`явлення виконавчого листа сплинув ще 09.10.2021р.
Разом з тим, варто відмітити, що дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, чи не втратило рішення законної сили, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання, а також обставини втрати виконавчого документа (коли виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується).
Саме заявник зобов`язаний довести зазначений локальний предмет доказування.
Зокрема, видача дубліката виконавчого листа взаємопов`язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Крім того, необхідною умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Такий правовий висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 12.11.2021 року по справі № 2-2362/2010.
Сторони виконавчого провадження зобов`язані реалізувати свої права та виконати свої обов`язки в межах установлених законом строків. Закінчення строку тягне за собою втрату стороною виконавчого провадження права на вчинення відповідної дії, для якої цей строк було встановлено, водночас, якщо суд визнає причини пропуску строку поважними, то такий строк підлягає поновленню.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Така правові висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від яких не вбачала підстав для відступу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Стягувач, який є юридичною особою зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник суду не надав.
Таким чином, підстави для поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату відсутні.
Керуючись ст. 443 ЦПК України, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення до ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ І.А.МАЗУН
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 04.03.2025 |
Номер документу | 125518139 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Мазун І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні