Ухвала

від 27.02.2025 по справі 761/9272/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9272/16-к

Провадження № 1-кп/761/142/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 12015100100002245 від 27.02.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця см. Кам`янець-Подільський Хмельницької обл., громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100002245 від 27.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.

Захисник обвинуваченого подав до суду клопотання, в якому просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження - закрити.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Від представника потерпілого до суду надійшла заява, в якій він просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, які вчинені ним в період з 05.05.2014 по 29.12.2014.

Так, в редакції, чинній на момент вчинення кримінальних правопорушень, санкція ч. 2 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 3 ст. 191 КК України - обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 4 ст. 191 КК України - позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, згідно ст. 12 КК України, вказані кримінальні правопорушення віднесені до тяжких злочинів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Таким чином, оскільки статтями 284-288 КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.

При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 362/2406/17 у постанові від 30.06.2021, який відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України повинен бути врахований судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 звертається увагу на те, що визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Судом встановлено, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, з моменту вчинення правопорушення минуло понад 10 років, у розшуку не перебував, докази, що обвинувачений протягом цього періоду ухилявся від слідства або суду, або вчинив нове правопорушення, відсутні, отже перебіг давності не зупинявся та не переривався.

Обвинуваченому в судовому засіданні було роз`яснено відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Таким чином, суд вважає, що є підстави для закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Щодо заявленого цивільного позову у кримінальному провадженні, суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 10.08.2021 у справі № 161/694/20, від 10.01.2022 у справі № 661/2681/18, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1 ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З огляду на вищезазначене цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, при цьому суд роз`яснює право на його подачу у загальному порядку згідно з вимогами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку.

Частиною 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Тобто суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Указане твердження узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду виснувала, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).

Таким чином, витрати за проведення почеркознавчої експертизи від 28.09.2015 № 1607 слід віднести на рахунок держави.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 49 КК України, ст.ст. 284-288, 314, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12015100100002245 від 27.02.2015 - закрити у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов державного комерційного підприємства «Центр консалтингу та ділового співробітництва» до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Документи, які визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження № 12015100100002245 від 27.02.2015 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи від 28.09.2015 № 1607 у розмірі 613,80 грн - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1