Постанова

від 06.02.2025 по справі 641/879/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/879/23 Головуючий суддя І інстанції Цвірюк Д. В.

Провадження № 22-ц/818/54/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.,

суддів колегіїМальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року, по справі №641/879/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Конкорд 1» про захист порушеного права власності на нерухоме майно шляхом заборони вчиняти певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у лютому 2023 року через свого представника ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просила заборонити відповідачам вчиняти дії по демонтуванню належного позивачу майна, а саме: неподільної речі інженерно-технічного обладнання по очищенню повітря та води, яке необхідне для обслуговування квартири АДРЕСА_1 , розташованому на технічному поверсі зазначеного будинку.

Позов мотивовано тим, що по договору №269/09 часткової участі в будівництві від 16.09.2005 року з АТ «Житлобуд-2» відповідач ОСОБА_3 була пайовиком та здійснила часткове інвестування будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Інвестиція останньої реалізувалась шляхом передачі їй у власність окремої 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 , розташованої на 10 поверсі. Будинок був введений в експлуатацію у 2005 році. Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради м.Харкова від 17.01.2006 року №7/71 вказаному будинку присвоєно номер 15А.

У 2006 році ТДВ «Житлобуд 2» надав дозвіл власнику квартири АДРЕСА_1 , яким відповідач ОСОБА_3 , на використання технічного поверху, розташованого над зазначеною квартирою для установки та експлуатації інженерного обладнання, необхідного для обслуговування вказаної квартири.

На підставі рішення виконавчого комітету Дзержинської районної ради м.Харкова від 11.06.2008 року №191/71 відповідач ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідне інженерне обладнання було встановлено і розміщено, вбудоване у квартиру позивача х технічного поверху, що знаходиться над її квартирою та перебуває там до теперішнього часу, одноосібним та єдиним власником якої є саме позивач.

В подальшому власником квартири стала відповідач ОСОБА_2 , у фактичне володіння та користування якої перейшло зазначене інженерне обладнання.

22.01.2023 року відповідачі, колишні власники квартири, звернулись до позивача з вимогою демонтувати встановлене обладнання, яке знаходиться у її володінні та є невіддільною частиною належної позивачу на праві власності квартири. Від демонтування обладнання позивач відмовилась. Наразі відповідачі намагаються вчинити ряд дій, спрямованих на демонтаж вказаного обладнання. Зазначає, що таке обладнання, у тому числі його частина, яка безпосередньо розміщена у квартирі позивача та вмонтована в її конструктивні елементи, фактично перейшло у фактичне володіння, власність позивача як елементи конструкції об`єкта нерухомого майна. Демонтаж обладнання неможливий без нанесення шкоди квартирі позивача, її конструктивним елементам, квартира залишиться без водокомунікацій, втратить своє цільове призначення та стане непридатною для використання як об`єкта житлової інфраструктури. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить скасувати рішення та позов задовольнити в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що в даному випадку ймовірність факту вчинення відповідачами дій спрямованих на демонтаж зазначеного вище інженерно-технічного обладнання є дійсною та реальною, про що свідчить лист від 22.01.2023р.

Враховуючи неможливість захистити своє право в інший спосіб та гарантоване Конституцією України право на судовий захист, вимушена звернутись до суду з даним позовом з мето заборонити та припинити вчинення відповідачками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправних дій щодо належного їй нерухомого майна квартири.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення за результатами судового розгляду справи по суті неповно було з`ясовано всі обставини справи, які входять в предмет доказування, та встановлено обставини, які не підтверджувались жодними доказами по справі, є недоведеними, зокрема ухвалено рішення виключно на підставі припущень, що в свою чергу призвело до викладення висновків, які не відповідають жодним дійсним та доведеним обставинам, та не взято до уваги підтверджені наданими суду доказами обставини справи і юридичні факти, при цьому внаслідок істотного порушення норм процесуального права суд взагалі не встановив дійсних обставин справи, у зв`язку з чим також дійшов висновків які взагалі не відповідають обставим справи рішення підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннямист. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене рішення вказаним вимогам у повній мірі відповідає.

Відмовляючи взадоволенні позову судзазначив,що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.09.2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06.02.2023 року, було зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , за її рахунок звільнити самовільно захоплені приміщення технічного поверху будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» та привести їх до попереднього стану, шляхом демонтажу всього встановленого обладнання.

Зазначеними рішеннями встановлено, що на підставі договору дарування від 27.01.2017 серія та номер: 50, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кєсян К. С., що його того ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить чотирьохкімнатна квартира загальною площею 205,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 є ОСББ «Конкорд 1», створене власниками квартир у цьому багатоквартирному будинку, якезареєстроване як юридична особа 17.06.2009.

З огляду на встановлені обставини та існування судового рішення про звільнення самовільно захоплених приміщень технічного поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» та приведення їх до попереднього стану шляхом демонтажу всього встановленого обладнання, а також приймаючи до уваги, що використання власності не може завдавати шкоди правам та свободам інших громадян та інтересам суспільства, а власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Положеннями ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з частиною першою та другою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Непорушність права власності проявляється у тому, що правомірним буде визнане лише таке позбавлення права власності або обмеження у його здійсненні, яке відбувається у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

З указаної вище статті вбачається, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в будинку вже згаданих приміщень загального користування, опорних конструкцій та обладнання і, відповідно, співвласниками самого будинку.

Вимогами статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому у відповідності до вимог ст. 10 Житлового Кодексу Української PCP громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Статтею 179 ЖК Української PCP передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45 власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

За правилами утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається.

Згідно із вимогами ст. 189 Житлового кодексу Української PCP, особи, винні у порушенні правил користування приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових клітин, ліфтів, під`їздів, прибудинкової території несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 3.1.13 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Умовами статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Крім того, відповідно до правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

У відповідності до п. 3, 5 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний: використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з ч. 1,2 ст. 5 вказаного Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із п. 3-7 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані: 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями, що виникли внаслідок дій уповноваженої особи (осіб) та/або управителя, вчинених з перевищенням наданих їм повноважень.

Положенням ч. 1 ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

За положеннями Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, вбачається, що до допоміжних приміщень віднесено приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); технічне обладнання багатоквартирного будинку інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, елементи благоустрою території, включаючи також і конструктивні елементи будинків (фундамент, несучі стіни та інше).

За приписами ст.19 Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.

Право розпоряджатись допоміжними приміщеннями мають лише всі співвласники у межах, які встановлені окремим законом чи цивільним законодавством, за яким здійснення права спільної часткової власності врегульовано ст. 358 ЦК України, а спільної сумісної власності ст. 369 ЦК України.

У постанові Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року№ 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572» зазначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перепланування приміщення спільній сумісної власності може бути здійснено з дотриманням встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють.

За частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу власникам квартир у багатоквартирному будинку належать усі комунікації та допоміжні приміщення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Саме члени об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у разі його створення, є співвласниками технічних поверхів, що є допоміжним приміщенням, і виключно співвласники наділені правом розпоряджатися на власний розсуд зазначеними приміщеннями.

Так, рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.09.2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06.02.2023 року зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , звільнити самовільно захоплені приміщення технічного поверху будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» та привести їх до попереднього стану, шляхом демонтажу всього встановленого обладнання, за рахунок ОСОБА_2 .

Зазначеними рішеннями встановлено, що на підставі договору дарування від 27.01.2017 серія та номер: 50, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кєсян К. С., що його того ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить чотирьохкімнатна квартира загальною площею 205,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 є ОСББ «Конкорд 1», створене власниками квартир у цьому багатоквартирному будинку, якезареєстроване як юридична особа 17.06.2009.

Судом такожбуло встановлено,що квартира за адресою: АДРЕСА_5 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування №5127 від 16.11.2018 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №145749611 від 16.11.2018 року.

В якості Підставою звернення до суду позивач зазначає ту обставину, що 22.01.2023 року відповідачі, колишні власники квартири, звернулись до позивача з вимогою демонтувати встановлене на технічному поверсі інженерне обладнання, що порушує права власності позивача.

З огляду на встановлені обставини та існування вказаного чинного рішення суду про звільнення самовільно захоплених приміщень технічного поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» та приведення їх до попереднього стану шляхом демонтажу всього встановленого обладнання, а також приймаючи до уваги, що використання власності не може завдавати шкоди правам та свободам інших громадян та інтересам суспільства, а власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачка в результаті придбання вказаної квартири є сінгулярним правонаступником попереднього її власника відповідачки у даній справі, а тому вказане рішення суду про звільнення самовільно захоплених приміщень технічного поверху за рахунок попереднього власника - є наразі обов`язковим для неї.

Колегія суддів відхиляє покликання представника позивачки на наявність письмового дозволу керівника ОСББ «Конкорд-1» на здійснення робіт на технічному поверсі на квартирою, яка належить позивачці, оскільки він не є належним і допустимим доказом ухвалення відповідного рішення ОСББ «Конкорд-1».

Наведені на обґрунтування скарги доводи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та висновків суду першої інстанції не спростували.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 25 лютого 2025 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії Ю.М.Мальований

Н.П.Пилипчук