Рішення

від 19.02.2025 по справі 521/10793/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/10793/24

провадження № 2/521/757/25

19 лютого 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9», -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9», посилаючись на те, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач є власником квартири НОМЕР_2 через поверх вище у цьому ж будинку, над її квартирою.

Позивач вказує, що 19 лютого 2024 року відповідачем було здійснено затоплення її квартири водою, внаслідок чого їй завдано матеріальної та моральної шкоди, тому вона звернулась до суду за захистом своїх прав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 4689938 (чотири мільйони шістсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень, витрати за проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень, моральну шкоду у розмірі 500000 (п`ятсто тисяч) гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.

Позивач в судове засідання не з`явилася, з`явився її представник ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з`явилася його представник ОСОБА_4 , позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9» в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення, відповідно до яких просив визнати позовні вимоги позивача до відповідача обґрунтованими та задовольнити їх.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 277,0 кв.м, житловою площею 133,8 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданим 27 грудня 2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, витягом про державну реєстрацію прав №37048087 від 28 грудня 2012 року, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».

ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 101,9 кв.м, житловою площею 61,8 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_2 , виданим 14 березня 2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, витягом про державну реєстрацію прав №33560251 від 22 березня 2012 року, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».

Відповідно до акту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9» від 21 лютого 2024 року Вих.№3/02/24, складеному в присутності менеджера-управителя ОСББ ОСОБА_5 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 , представників власника квартири НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в результаті виходу з ладу приладу опалення (радіатор) в квартирі НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ), сталося залиття вище означеної квартири. В результаті обстеження виявлено: 1 поверх- залиття паркету, відшарування лакофарбованного покриття стелі та стін, намокання настінних панелей, залиття динаміків на стелі, залиття світильників, деформація ліпнини та плінтуса; 2 поверх: відшарування лакофарбованного покриття стелі та стін, окислення позолоти, розшарування гіпсокартону стелі, деформація ліпнини та плінтуса, відшарування плінтуса від стіни, залиття сходів між 1 та 2 поверхами квартири, залиття паркету.

Відповідно до висновку експертного дослідження судової будівельно-технічної експертизи гр. ОСОБА_1 для подання до Малиновського районного суду м. Одесі від 10 червня 2024 року №17/24 технічний стан, наявність та характер пошкоджень оздоблювальних покриттів приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_1 вказує на залиття з вищерозташованої квартири із системи опалення. Згідно Наказу №76 від 17.05.2005 року державного комітету з питань ЖКГ «Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» Точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання. Зоною відповідальності, щодо обслуговування та належного технічного стану радіатора в квартирі АДРЕСА_5 , є обов`язком власника (гр. ОСОБА_2 ). Розмір ремонтно-відновлювальних робіт приміщень квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок залиття складає: 4689938,0 грн.

Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою. Відшкодування збитків може здійснюватися у грошовій чи в іншій формі за згодою сторін або за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року справа № 761/12945/19).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторона відповідача у відзиві на позов та в процесі розгляду справи вказували на те, що ОСОБА_2 заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, недоведеними, такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач наголошує, що він не вчиняв протиправних дій, між шкодою та його діями немає причинного зв`язку, його вини у завданні збитків позивачу немає, належні та допустимі, достовірні докази розміру завданої шкоди у матеріалах справи відсутні.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Так, з дослідженого судом Акту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9» від 21 лютого 2024 року Вих.№3/02/24 вбачається, що в ньому зазначені конкретні причини залиття квартири, висновок щодо встановлення вини особи (вихід з ладу приладу опалення (радіатор) в квартирі НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 ). В огляді і встановленні причин залиття приймали участь менеджер-управитель ОСББ ОСОБА_5 , слюсар-сантехнік ОСОБА_6 , представники власника квартири НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , батько власника квартири НОМЕР_2 - ОСОБА_9 , свідки - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . В акті відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди; адресу квартири; характер залиття та його причини; перелік пошкоджених внаслідок залиття речей.

Із відповіді на адвокатський запит від 29 жовтня 2024 року за Вих. №29/10/24 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9» вбачається, що в будинку АДРЕСА_6 , який знаходиться в управлінні ОСББ «Бреуса,61/9», застосовується горизонтальна розводка системи опалення жилих та нежилих приміщень. Квартира АДРЕСА_5 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_2 , знаходиться на 5-му поверсі будинку у п`ятому під`їзді над квартирою НОМЕР_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , яка знаходиться на 2-му та 3-му поверхах будинку цієї ж сторони п`ятого під`їзду будинку. Тобто, квартири НОМЕР_2 та АДРЕСА_7 розташовані безпосередньо на одній осі одна відносно одної (один стояк), що підтверджується доданим планом системи опалення відповідних поверхів. 19 лютого 2024 року, внаслідок виходу з ладу приладу опалення (радіатора) у квартирі НОМЕР_2 (власник гр. ОСОБА_2 ) сталося залиття квартири НОМЕР_5 , яка знаходиться на 4-му поверху п`ятого під`їзду, безпосередньо під квартирою НОМЕР_2 (про що складено відповідний акт), та квартири НОМЕР_1 , що належить гр. ОСОБА_1 , яке підтверджено актом обстеження квартири НОМЕР_1 від 21 лютого 2024 року №3/02/24. Тобто, внаслідок здійснення витоку води із системи опалення у квартирі НОМЕР_2 (5-й поверх) сталося залиття нижчерозташованих квартир НОМЕР_5 (4-й поверх) та АДРЕСА_1 .

Згідно пунктів 3, 5 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 №219, точка приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

З наведеного вбачається, що зона відповідальності за утримання приладів опалення у справному стані розповсюджується на власника помешкання від запірного крана і далі по всьому помешканню.

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що внаслідок виходу з ладу приладу опалення (радіатора) у квартирі НОМЕР_2 , відповідальність за який покладена на власника - ОСОБА_2 , сталося залиття квартири НОМЕР_1 , що належить гр. ОСОБА_1 , що як наслідок, завдало шкоду майну власнику зазначеної квартири.

Розмір ремонтно-відновлювальних робіт приміщень квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок залиття визначено висновком експертного дослідження судової будівельно-технічної експертизи гр. ОСОБА_1 для подання до Малиновського районного суду м. Одесі від 10 червня 2024 року №17/24 та складає: 4689938,0 грн.

Враховуючи встановлення вини відповідача в залитті квартири позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 4689938 (чотири мільйони шістсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень з відповідача підлягають задоволенню.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень, посилаючись на те, що квартира переважно була побудована за грошові кошти отримані від продажу квартири померлих батьків позивача та померлих батьків чоловіка позивача; ремонт квартири відбувався декілька років та усі ескізи та дизайн інтерєру розроблявся та створювався позивачем; фактично знищено весь зроблений ремонт, що призвело до значного стресу та значних моральних страждань для позивача та усіх членів її родини; квартира НОМЕР_1 непридатна для проживання на невизначений термін.

Відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд визнає аргументованими доводи позивача щодо спричинення їй моральної шкоди внаслідок душевних страждань у зв`язку із затопленням квартири.

В силу ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд при визначенні розміру суми моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача враховує вимоги розумності та справедливості, та вважає можливим стягнути на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень, оскільки відшкодування моральної шкоди має на меті забезпечення справедливої статисфакції, а не збагачення постраждалої особи.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що позивачем понесено витрати за проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень, що підтверджується актом здачі-приймання висновку судової експертизи, квитанцією №1994705227309915 від 19 березня 2024 року та квитанцією №1995177253143899 від 14 червня 2024 року.

У зв`язку з тим, що оплата проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження пов`язано з розглядом справи, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією №0452-2445-1404-9417 від 11 липня 2024 року.

Оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 15, 16, 22, 23, 319, 322, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 82, 89, 133, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бреуса, 61/9» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_11 ) завдану матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 4689938 (чотири мільйони шістсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_11 ) витрати за проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_11 ) моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_11 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

19.02.25