Постанова

від 30.01.2025 по справі 910/13207/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р. Справа№ 910/13207/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 30.01.2025

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024

повний текст ухвали складено та підписано 22.10.2024

у справі № 910/13207/15 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України

до відповідачів:

1. Фонду державного майна України

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Прадес"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Державної наукової установи "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти"

2. Державного підприємства "Об`єднання по торгівлі та постачанню"

3. Інституту модернізації змісту освіти

4. Інституту освітньої аналітики

про визнання недійсними наказів, договорів оренди та купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/13207/15 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Прадес» про призначення судової експертизи задоволено та призначено у даній справі судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та поставлено наступні питання:

1) Яка дійсна ринкова вартість нежитлових приміщень загальною площею 186,3 кв.м по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві станом на 31 серпня 2011 року, з урахуванням процедури проведення грошової оцінки пам`яток архітектури визначеної Методикою грошової оцінки пам`яток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1447?

2) Чи визначена сума невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень загальною площею 186,3 кв.м по вул. Сагайдачного, 37 у м Києві виконаних орендарем (447 824,09 грн.), становить більше чи менше 25% від вартості майна, визначеної експертом за пунктом 1 даної експертизи?

Провадження у справі №910/13207/15 зупинено на час проведення судової експертизи.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що для повного та вичерпного з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи та з метою вирішення визначених статтею 237 Господарського процесуального кодексу України питань, які є необхідні для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, наявні підстави передбачені ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України для призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи у даній справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/13207/15, 01.11.2024 Заступник Генерального прокурора України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 та повернути справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції (1) порушено норми матеріального та процесуального права; (2) не було враховано, що призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому її розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024, матеріали апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора України по справі № 910/13207/15 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Скрипка І.М., Яценко О.В.

18.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13207/15.

23.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13207/15.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. та судді Яценко О.В., які входять до складу колегії суддів і не є головуючим суддею, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13207/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 для вирішення питань щодо руху апеляційної скарги в межах справи № 910/13207/15 визначено колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора України по справі № 910/13207/15 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/13207/15 та призначено її до розгляду на 30.01.2025.

22.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Прадес" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 без змін, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Прадес", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державної наукової установи "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", Державного підприємства "Об`єднання по торгівлі та постачанню" про:

- визнання недійсним договору оренди від 22.11.2011, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ТОВ «Видавничий дім «Прадес», щодо передачі в строкове користування нежитлових приміщень загальною площею 181,6 кв.м. по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві;

- визнання недійсними наказів Фонду державного майна України, а саме: №1710 від 17.10.2011 про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна; №902 та №904 від 26.06.2013 про приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 181,96 кв.м. по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві та включення їх до переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №459 від 30.12.2013, укладеного між Фондом державного майна України та ТОВ "Видавничий дім "Прадес" про продаж нежитлових приміщень загальною площею 181,6 кв.м. по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається, зокрема, на те, що наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 від 15.09.2010, будинок по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві, внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятку архітектури та містобудування, при чому, на передачу вказаного будинку в оренду не отримано згоди органу охорони культурної спадщини, а при здійсненні оцінки приміщень не застосовано Методику грошової оцінки пам`яток, затверджену постановою Кабінету міністрів України №1447 від 26.09.2002 (надалі - Методика).

На думку прокурора, вищезгадані обставини призвели до неправильної оцінки майна та необґрунтованого висновку суб`єкта оціночної діяльності про наявність невід`ємних поліпшень у розмірі більше 25% від вартості приміщень, що свідчить про порушення порядку їх приватизації та про недоотримання коштів державою в якості орендної плати. Таким чином, у прокурора виникла необхідність звернутися з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції від представника ТОВ «Видавничий дім «Прадес» надійшло клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.

В обґрунтування заявленого клопотання заявником зазначено, що питання правильності проведення оцінки дійсної вартості спірних приміщень на момент їх передачі в оренду входить до предмету доказування у цій справі. Вказане, на думку заявника, свідчить про наявність підстав для призначення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи для визначення дійсної ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 186,3 кв.м по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві станом на 31 серпня 2011 року, з урахуванням процедури проведення грошової оцінки пам`яток архітектури визначеної Методикою грошової оцінки пам`яток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1447 від 26.09.2002.

З метою повного та вичерпного з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи та вирішення визначених статтею 237 Господарського процесуального кодексу України питань, які є необхідні для ухвалення законного та обґрунтованого рішення ухвалою суду першої інстанції призначено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За приписами частини 1 та частини 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначено вище, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор, зокрема, вважає, що не застосування Методики призвело до неправильної оцінки майна, необґрунтованого висновку про наявність невід`ємних поліпшень у розмірі більше 25% від вартості спірних приміщень, що свідчить про порушення порядку їх приватизації та про недоотримання коштів державою, в тому числі в якості орендної плати.

Отже, питання правильності проведення оцінки та визначення дійсної вартості спірних приміщень на момент їх передачу в оренду входить до предмету доказування у даній справі.

Згідно приписів частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність призначення у справі №910/13207/15 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, оскільки для правильного вирішення даного спору є необхідним визначення дійсної ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 186,3 кв.м по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві станом на 31 серпня 2011 року, з урахуванням процедури проведення грошової оцінки пам`яток архітектури визначеної Методикою грошової оцінки пам`яток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1447.

Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що для повного і всебічного вирішення спору у справі № 910/13207/15 необхідне застосування спеціальних знань та призначення у справі судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

Крім того, суд зазначає, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи.

Принагідно слід зауважити, що виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.

Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначена експертиза є необхідною для вирішення визначених статтею 237 Господарського процесуального кодексу України питань, які є важливими для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у даній справі.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довод.

Відтак, усі інші доводи та міркування учасників справи, взяті до уваги, однак не спростовують висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для призначення у даній справі судової експертизи із питань, визначених судом.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги прокурора необґрунтованими, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у даній справі такою, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, статтями 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/13207/15 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/13207/15 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко