Рішення

від 03.03.2025 по справі 200/6681/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року Справа№200/6681/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: військової частини НОМЕР_1 ,

відповідача 2: військової частини НОМЕР_2

про: визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про:

- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 11.06.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року;

- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року;

- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;

- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 10.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року;

- зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 11.06.2020 року по 31.12.2020 року та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 10.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт;

- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 11.05.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;

- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2024 по 24.06.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;

- зобов`язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 11.05.2023 по 31.12.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.06.2024 та грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт.

В обґрунтування позову з позивач зазначає, що з 11.06.2020 по 10.05.2023 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , а з 11.05.2023 по 24.06.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 .

Зазначає, що при нарахуванні йому основних видів грошового забезпечення у вказані періоди відповідачі застосовували пункт 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 103, визначаючи розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Вважає такі дії відповідачів протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач-1, не погодившись з позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований наступним.

Позивач в період з 11 червня 2020 року по 10 травня 2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та був зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Вказує, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених військовій частині НОМЕР_1 коштів, у відповідності до статті 17 Конституції України, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», та Інструкції № 558.

При нарахуванні грошового забезпечення застосовувався прожитковий мінімум у відповідності до пункту 4 Постанови № 704, де було визначено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Нарахування грошової допомоги для оздоровлення здійснювалось відповідно до пункту 5 Постанови № 704, яким визначено, що допомога для оздоровлення не повинна перевищувати розмір місячного грошового забезпечення.

У задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач 2, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований наступним.

Позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до суду, у зв`язку із чим, позов підлягає залишенню без розгляду.

Пунктом 4 постанови КМУ № 704 встановлено порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу. Так, відповідно до редакції пункту 4 постанови КМУ № 704 передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постановою КМУ від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року) пункт 4 постанови КМУ №704 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Постановою КМУ від 12 травня 2023 р. №481 (набрала чинності 20.05.2023 року) абзац перший пункту 4 постанови КМУ №704 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». При визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям, Відповідач крім вказаної правової норми, яка встановлена п. 4 Постанови КМУ № 704, також керується спеціальним законодавством у цій сфері правовідносин яке являється обов`язковим для виконання Відповідачем, зокрема наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2018 № 169 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.03.2018 за № 318/31770 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 Вказані нормативно-правові акти видані на виконання Закону № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 704 і є обов`язковими для виконання та застосування відповідачем у відповідних правовідносинах.

Ухвалою від 26.02.2025 року суд поновив позивачу строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 11.06.2020 по 10.05.2023, що підтверджується зокрема довідкою відповідача 1 від 06.01.2025 № 08/22.

Як встановлено судом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.05.2023 № 256-ОС матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога для оздоровлення за 2023 рік відповідачем 1 позивачу не виплачувалась.

Позивач проходив військову службу у відповідача 2 з 11.05.2023 по 24.06.2024, що підтверджується наказами начальника Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України від 11.05.2023 № 210-ОС та від 24.06.2024 № 346-ОС.

Позивач звертався до відповідача 2 з рапортом від 12.05.2023 року про виплату допомоги на оздоровлення за 2023 рік.

Відповідно до витягу з розрахунково платіжної відомості від 19.05.2023 року позивачу була виплачена допомога на оздоровлення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Положеннями частин другої - четвертої зазначеної статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX), Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928-IX) та Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на 2020-2023 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з вказаною постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 31.12.2019, у зв`язку з набранням Законом № 294-IX чинності, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, отже, такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IXвстановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IXвстановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2270,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IXвстановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IXвстановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2684,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460 -IXвстановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 3028,00 грн.

Отже, грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові види грошового забезпечення) позивача у період з 11.06.2020 по 19.05.2023 мало би визначатися із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018 року.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704»(далі -Постанова 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та внесено зміни до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, вказані зміни врегулювали питання визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

За загальним правилом, встановленим статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, з 20.05.2023 правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін, а розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, позовні вимоги в частині перерахунку грошового забезпечення позивача у період з 20.05.2023 по 24.06.2024 задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині обрахунку допомоги на оздоровлення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Інструкція № 558).

Відповідно до п.1 підрозділу 7 Розділу IV Інструкції № 558 (редакція від 09.08.2019) Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги (п. 5. підрозділу 7 Розділу IV Інструкції № 558).

Аналогічні норми містить також чинна редакція Інструкції № 558.

Відповідно до наданих позивачем відповідачем 1 довідок про розмір грошового забезпечення позивача, останньому вказана допомога виплачувалась в грудні 2020 року, в грудні 2021 року та в грудні 2022 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 провести перерахунок грошової допомоги на оздоровлення позивача за 2020-2022 роки, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача 2 провести перерахунок допомоги на оздоровлення позивача за 2024 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024, задоволенню не підлягають, оскільки у 2024 році грошове забезпечення позивача розраховувалось вірно.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача 2 із відповідним рапортом про надання допомоги на оздоровлення 12.05.2023 (зареєстровано 15.05.2023).

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості, яку надано відповідачем 2 до матеріалів справи, означену допомогу нараховано позивачу 19.05.2023, тобто, до набрання чинності Постановою № 481.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідач 2 при розрахунку допомоги для оздоровлення за 2023 рік позивача мав використовувати як розрахункову величину прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2023.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 шляхом: визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11.06.2020 по 10.05.2023 та допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки без врахування прожиткового мінімуму, встановленого Законом на 01 січня відповідного року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 11.06.2020 по 31.12.2020 та допомоги на оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 в розмірі 2102,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та допомоги на оздоровлення за 2021 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2021 в розмірі 2270,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 10.05.2023, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11.05.2023 по 19.05.2023 та допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування прожиткового мінімуму, встановленого Законом на 01 січня 2023 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 11.05.2023 по 19.05.2023 та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Суд зазначає, що вказаний спосіб захисту буде належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про: визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 11.06.2020 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 10.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 11.06.2020 року по 31.12.2020 року та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 10.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 11.05.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2024 по 24.06.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; зобов`язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 11.05.2023 по 31.12.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.06.2024 та грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11.06.2020 по 10.05.2023 та допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки без врахування прожиткового мінімуму, встановленого Законом на 01 січня відповідного року;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 11.06.2020 по 31.12.2020 та допомоги на оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 в розмірі 2102,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та допомоги на оздоровлення за 2021 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2021 в розмірі 2270,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 10.05.2023, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11.05.2023 по 19.05.2023 та допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування прожиткового мінімуму, встановленого Законом на 01 січня 2023 року;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 11.05.2023 по 19.05.2023 та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до Додатків 1, 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська