Постанова
від 16.09.2010 по справі 2а-622/10/2670
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 16 вересня 2010 року           15:57           № 2а-622/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Григоровича П.О. при секретарі судового засідання  Очколясу О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бритиш Моторс Україна"

до

 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про

 визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.12.2009р. №0010512305/0 та №0010502305/0

За участю представників:

від позивача

Демчинська О.О., Муратова К.В.

від відповідача

Макар О.З. (довіреність від 14.10.2009р. №12720/9/10-209)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень №0010512305/0, №0010502305/0 від 29.12.2009р.

В судовому засіданні 13.08.2010р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0010512305/0 від 29.12.2009р. повністю та скасувати податкове повідомлення –рішення №0010502305/0 частково в сумі 675 726,00 грн.

Представник позивача у судовому  засіданні позов підтримав та зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про податок на додану вартість»  є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству, оскільки сплачені суми правомірно віднесені до складу валових витрат, а податковий кредит сформований позивачем  відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених первинних документів. За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позовні вимоги заперечив та просив відмовити у задоволенні позову. Податковий орган вважає, що висновки викладені в акті перевірки є обґрунтованими, зробленими на підставі наданих позивачем документів, а отже, прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення на їх основі є правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та за порушення  позивачем вимог  пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, абз. 2 пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями); пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, валютного законодавства та іншого законодавства з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами  якої складено Акт перевірки від 17.12.2009р. № 758/23-5/31200706.

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: заниження податку на додану вартість у розмірі 608564 грн., в тому числі у наступних періодах: лютий 2008 року на суму 494 грн., квітень 2008 року на суму 988 грн., травень 2008 року на суму 494 грн., жовтень 2008 року на суму 1976грн., листопад 2008 року на суму 494 грн., грудень 2008 року на суму 494 грн., січень 2009 року на суму 360494 грн., лютий 2009 року на суму 120494 грн., березень 2009 року на суму 659 грн., квітень 2009 року на суму 659 грн., травень 2009 року на суму 120659 грн., червень 2009 року на суму 659 грн.

- п. 5.3.9 абз. 2 пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 та п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 1 квартал 2008 року на 2470 грн., за 2008 рік на 22224 грн., за І квартал 2009 р. на 2408232 грн., за ІІ півріччя 2009 р. на 3018110 грн. та заниження оподатковуваного прибутку за 2007 рік на 508395 грн., за І півріччя 2008 року на 3087 грн. та за ІІ півріччя 2009 року на 4322 грн.

В ході перевірки встановлено, що згідно наданих до перевірки документів, дебіторська заборгованість по 361, 631 рахунках станом на 01.10.2007 становить 16 721 578, 28 грн., а згідно додатку № 8 до акту перевірки від 17.03.2008 № 141/23-5/31200706 (складений за результатами попередньої аналогічної планової виїзної перевірки), дебіторська заборгованість станом на 30.09.2007 становить 18 749 882, 70 грн. Також, Відповідачем було безпідставно не зараховано витрати в сумі 3045610,58 грн. за договорами: № 13/07 від 01.01.2007 та № № Ф /07/24 від 21.08.2007 за користування паркувальним майданчиком; № 120 від 25 грудня 2008 року на послуги з маркетингового дослідження; № 771 від 06 лютого 2009 року на послуги з організації та проведення рекламного заходу Rover. Тест-драйв»; № 23-13 від 01 жовтня 2008р. про надання послуг з реконструкції та наповнення електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту).

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0010502305/0 від 29.12.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 515 804,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 257 902,00 грн.;

№ 0010512305/0 від 29.12.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 608 564,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 304 282,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки, вважає, їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, адже ним не були порушені норми податкового законодавства, тому підстави для донарахування ТОВ «Бритиш Моторс Україна»податкових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, а також, нарахування штрафних санкцій, відсутні. Позивач вважає, спірні податкові повідомлення-рішення такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Щодо порушення пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»судом встановлено наступне.

Перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість ТОВ «Бритиш Моторс Україна»станом на 30.09.2007р.  становить 16 721 578,28 грн. Тоді як, згідно наданих до перевірки документів (оборотно-сальдової відомості по 631 та 361 рахунках) дебіторська заборгованість станом на 01.10.2007р. становить 18 749 882,70 грн.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування

прибутку   підприємств»датою    збільшення    валових    витрат    виробництва    (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається, будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

-    або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частиною другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-XIV (із змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце, складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Позивач вказує, що вказане порушення допущене внаслідок арифметичної помилки, оскільки фактично має бути вказано розмір дебіторської заборгованості в сумі 16 749 882,70 грн.

Жодних доказів звернення позивача до податкового органу із заявами, уточнюючими розрахунками або повідомленнями щодо такої, нібито, арифметичної помилки, позивачем, на неодноразові вимоги суду, надано не було.

Отже, суд погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення суми валових витрат в розмірі 2 033 580, 00 грн., а саме в четвертому кварталі 2007 року, що призвело до заниження чистої суму зобов'язань з податку на прибуток на 508 395, 00 грн.

Щодо встановлення порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3,  абз. 2 пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»задекларовано податок на прибуток в сумі 138221 грн.  Перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування - податком за 1 квартал 2008 року на 2470грн., за 2008 рік на 22224 грн., за І квартал 2009 на 2408232грн., за ІІ півріччя 2009 на 3018110 грн.

Перевіряючими в ході перевірки  встановлено заниження оподаткованого прибутку на суму 115804 грн., в тому числі: за 2007 рік на 508395 грн., за І півріччя 2008 року на 3087 грн. та за III квартали 2008 року на 4322 грн.

Так, позиція податкового органу зводиться до того, що до складу податкового кредиту неправомірно віднесено ПДВ сплачений КП «Печерськпарксервіс»за послуги з паркування транспортних засобів на вулицях Печерського району м. Києва згідно наступних причин:  якщо   платник   податку   придбаває   (виготовляє) матеріальні    та   нематеріальні   активи   (послуги),   які   не призначаються  для  їх  використання  в  господарській  діяльності  такого  платника,  то  сума  податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням  (виготовленням),  не включається до складу податкового кредиту.

На думку  податкового органу послуги по наданню ТОВ «Бритиш Моторс Україна»з боку КП «Печерськпарксервіс»паркувальних місць на вулицях Печерського району міста Києва не призначені до їх використання в господарської діяльності позивача, оскільки призначені для паркування власних автомобілів позивача з метою забезпечення комфорту працівникам.

Основним видом діяльності ТОВ «Бритиш Моторс Україна»є продаж легкових автомобілів.

Як зазначено в акті перевірки, товариством завищено валові витрати в зв’язку з віднесенням до складу валових витрат, в зазначених періодах, витрат пов’язаних зі стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, сплачених КП «Печерськпарксервіс»(код ЄДРПОУ 32850979) на виконання договорів №13/07 від 01.01.200007р. та №Ф/07/24 від 21.08.2007р. про надання послуг паркування транспортних засобів на вулицях Печерського району м. Києва.

По вищевказаних договорах оплата здійснювалась відповідно до платіжних доручень:

№2228 від 12.11.07 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№1690 від 06.12.07 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№1873 від 26.02.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№1983 від 27.03.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№2062 від 17.04.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№2133 від 16.05.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№3122 від 17.06.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№2538 від 11.08.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№2751 від 23.09.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№2992 від 10.11.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№3614 від 25.12.08 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№3690 від 21.01.09 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№3296 від 10.02.09 на суму 2963,40 (в т.ч. ПДВ 493,90 грн.)

№3393 від 11.05.09 на суму 3951,20 (в т.ч. ПДВ 658,50 грн.)

№3601 від 27.04.09 на суму 3951,20 (в т.ч. ПДВ 658,50 грн.)

№3646 від 29.05.09 на суму 3951,20 (в т.ч. ПДВ 658,50 грн.)

№3763 від 12.06.09 на суму 3951,20 (в т.ч. ПДВ 658,50 грн.).

Суд не погоджується з позицією податкового органу щодо порушення товариством вимог абз. 5 пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки вказана норма регулює не включення витрат на стоянку (парковку) до складу валових витрат у випадку використання легкового автотранспорту для власних потреб.

Проте, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, витрати понесені на виконання договорів №13/07 від 01.01.2007р. та №Ф/07/24 від 21.08.2007р. про надання послуг паркування транспортних засобів пов’язані з господарською діяльністю товариства, а саме: для діяльності з продажу автомобілів і облаштуванню автосалону та діяльністю по сервісному обслуговуванню автомобілів облаштовано гостьову автостоянку на КП «Печерськпарксервіс» для паркування легкових автомобілів автотранспортних засобів клієнтів ТОВ «Бритиш Моторс Україна».

При цьому, якщо послуги надані платником податку на загальних підставах, то у відповідності до пп. 11.2.1 такі витрати включаються до складу валових витрат без будь-яких обмежень, при цьому, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Крім того, на підтвердження правомірності віднесення коштів, сплачених за оренду паркувального майданчику по вулиці Федорова, 4 в місті Києві за Договором № 13/07 від 01.01.2007 року та № Ф/07/24 від 21.08.2007 року з КП «Печерськпарксервіс»за фіксовані місця паркування легкових автотранспортних засобів Позивачем в судовому засіданні 27 липня 2010 року для доручення до матеріалів справи було надано належним чином завірену копію Наказу № 10/02/05-1 від 10 лютого 2005 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»Про використання паркувальних місць, які знаходяться перед автосалоном «Ягуар», в п.2 якого зазначено, що паркування автомобілів відвідувачів автосалону та клієнтів, які обслуговуються на сервісному центрі, здійснюється безоплатно для них.

Щодо правомірності включення сум податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості послуг за паркування,  до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Оскільки послуги паркування пов’язані з господарською діяльністю товариства, то до кладу податкового кредиту включається вся сума нарахованого (сплаченого) податку в складі вартості послуги (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ) при наявності належним чином оформленої податкової накладної (пп .7.4.5 Закону про ПДВ).

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми, пов’язані з паркуванням транспортних засобів за період  листопад 2007р. - червень 2009 року на загальну суму 9 054,70 грн., сплачені в складі вартості послуг за паркування.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено: Товариством з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»до складу валових витрат віднесено: суму в розмірі 1 800 000,0 грн. на підставі акту виконаних робіт від 16.01.2009 року №120, виданого ТОВ «Зетта-Фін», код за ЄДРПОУ 36147841 (Виконавець), згідно якого Товариству надано послуги, а саме: дослідження ринку Premiun SUV, дослідження рівня інтенсифікації маркетингових заходів ТОВ «Бритиш Моторс Україна», аналіз ключових показників конкурентного середовища в цільовому ринковому сегменті, аналіз споживчих кошиків моделей; суму в розмірі 600 000,00 грн. згідно договору №23-13 від 01.10.2008 року,  укладеного з ТОВ «Зетта-Фін» (код за ЄДРПОУ  36147841)  (Виконавець) о надання послуги забезпечення оновленої інформації та безпосередньої присутності ТОВ «Бритиш Моторс Україна»в інтернеті та на підставі акту виконаних робіт від 19.05.2009 року №23-13; суму в розмірі 600 000,0 грн. на підставі акту виконаних робіт від 06.03.2009 року б/н, виданого ТОВ «Зетта-Фін», (код  ЄДРПОУ 36147841) (Виконавець), згідно якого Товариству надано послуги з організації та проведенням рекламного заходу «Land Rover тест - драйв», які зазначені у кошторисі (додаток 4 до акту перевірки).

Отже, для підтвердження правомірності включення витрат на вищевказані послуги  до складу валових витрат необхідні документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема:

-          документи, що підтверджують факт отримання послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зетта –Фін»

-          документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача.

 Засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.

Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція –дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ –документ  який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.  

Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо –безпосередньо після їх закінчення.

У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.

Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно абзацу третього п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата яка здійснення першої з подій :

або   дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в розі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.   

У відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).     

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що згідно баз даних Державної податкової служби України –Товариство з обмеженою відповідальністю «Зетта –Фін»не подає декларації з податку на прибуток.

На підтвердження вищевикладених обставин Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було направлено письмовий запит № 143249/9/10-209 від 16.08.2010 року до Києво –Святошинської Державної адміністрації з метою з’ясування того, чи надавався Києво –Святошинською Державною адміністрацією дозвіл на проведення рекламного заходу  «Тест-драйв»у першому кварталі 2009 року.

Відповідно до листа від 20.08.2010 року № 07-20-3365 Києво-Святошинська  Державної адміністрації Київської області повідомляє, що позивач за вищезазначеним дозволом не звертався, тобто, відсутнє підтвердження фактичності проведення рекламного заходу «Тест –драйв».

Дійсно, запит держаної податкової інспекції стосувався як позивача так і ТОВ «Зетта-Фін», а відповідь Києво-Святошинської  Державної адміністрації Київської області стосується лише позивача, як ініціатора такого заходу. Натомість, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів, що свідчать про виконання ТОВ «Зетта-Фін»умов угоди про проведення тест-драйву, які б можливо було ідентифікувати за періодом проведення такого заходу, позивачем, на неодноразові вимоги суду, надано не було. Жодних звітів ТОВ «Зетта-Фін»перед позивачем в матеріали справи не подано.

Слід зазначити, що у відповідності до наданих пояснень представника відповідача - згідно інформаційних баз даних Державної податкової служби України: стан ТОВ «Зетта - Фін» (код  ЄДРПОУ   36147841)   -   запит   на   встановлення   місцезнаходження   (місця проживання), кількість працюючих на підприємстві - 1 особа, товариство –не  декларує доходи та витрати (не подає звітність з податку на прибуток), що, на думку суду, не підтверджує взаємовідносин з ТОВ «Бритиш Моторс Україна».

Крім цього, судом встановлено, що документи, які б підтверджували зв'язок отриманих послуг згідно актів виконаних робіт від 16.01.2009 року № 120, від 06.03.2009 року б/н та на підставі акту виконаних робіт від 19.05.2009 року № 23-13 з господарською  діяльністю Позивача до перевірки та в процесі розгляду справи не надано.

Так, з метою встановлення додаткових обставин по справі, Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 13.08.2010р. витребовав у ТОВ «Зетта –Фін»(код ЄДРПОУ 36147841, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12) інформацію з приводу виконання укладених договорів з Позивачем, зокрема, договору про надання послуг № 771 від 06.02.2010 року щодо проведення комплексу робіт з організації та проведення заходу «Ленд Ровер –Тест драйв»та виконання договору про надання послуг з реконструкції та оновлення електронно-інформаційного ресурсу (веб –сайту) № 23-13 від 01.10.2008 року.

Документи, на запит суду, надані не були.

Отже суд прийшов до висновку про неможливість підтвердити фактичність виконання вищезазначених договорів між Позивачем та ТОВ «Зетта–Фін», як наслідок –неправомірності включення вищевикладених сум Позивачем до валових витрат, у зв’язку з чим, висновок акту перевірки в цій частині визнається судом правомірним.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, зазначене порушення призвело до завищення валових витрат за І квартал 2009 року на суму 2 400 000, 00 грн. та за І півріччя 2009 року на суму 600 000 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів які б у своєї сукупності спростовували законність та обґрунтованість висновків викладених в Акті перевірки щодо правомірності включення до валових витрат вказаних сум.    

Згідно з ч.4 ст.70 КАС України визначено, що обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставинне виникає спору.

Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», обов’язковою умовою виникнення у платника податку права на включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого /нарахованого/ у зв’язку з придбанням у податковому звітному періоді товарів /робіт, послуг/, є віднесення згідно встановлених законом правил податкового обліку вартості цих товарів /робіт, послуг/ до валових витрат, а в разі придбання основних фондів чи нематеріальних активів – до витрат, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Виходячи із змісту пункту 1.32 ст.1 цього Закону, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м‘якого покарання) роз‘яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість –одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов‘язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб‘єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

У зв’язку з викладеним, судом вбачаються частково обґрунтованими висновки акту перевірки, за таких підстав, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва №0010512305/0 від 29.12.2009р. повністю та скасування податкового повідомлення –рішення №0010502305/0 частково в сумі 675 726, 00 грн. підлягають задоволенню лише частково.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень повністю не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»про скасування податкових повідомлень –рішень податкових    повідомлень    -    рішень   №0010512305/0, №0010502305/0 від 29.12.2009р. Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Скасувати податкове повідомлення –рішення №0010502305/0 від 29.12.2009р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 54 329,00 грн. та  застосованих штрафних фінансових санкцій на суму 27164,50 грн.

3.          Скасувати податкове повідомлення –рішення №0010512305/0  від 29.12.2009р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 9054,70 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4 527,35 грн.

4.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова  може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                П.О. Григорович

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення16.09.2010
Оприлюднено02.12.2010
Номер документу12553273
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-622/10/2670

Ухвала від 13.08.2010

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Григорович П.О.

Ухвала від 13.08.2010

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Григорович П.О.

Ухвала від 21.01.2010

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Григорович П.О.

Ухвала від 15.09.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Прокопенко О.Б.

Ухвала від 22.04.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 03.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 03.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Постанова від 16.09.2010

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Григорович П.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні