Постанова

від 25.02.2025 по справі 620/7215/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7215/24 Головуючий у 1 інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ганечко О.М.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Кузьмука Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради, Коропського селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Коропської селищної ради, Коропського селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради;

- стягнути з Коропської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2024 по дату ухвалення рішення судом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт не погоджується з притягненням її до дисциплінарної відповідальності, вказує на відсутність в її діях вини та зазначає, що службовим розслідування не було встановлено всіх обставин, а саме, не встановлено: час вчинення проступку; місце вчинення проступку, зміст висловлювання. Крім того, апелянт стверджує про протиправність розпорядження Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148, яким її за неналежне виконання посадових обов`язків було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

25 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Коропської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Також, 25 грудня 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Коропського селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Постой Олександра Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду засобами відеоконференцзв`язку системи «Електронний суд».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - Постой Олександра Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Коропського селищного голови від 15.06.2017 №82 ОСОБА_1 з 16.05.2017 призначено на посаду начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради, як таку, що успішно пройшла за конкурсом.

16 травня 2017 року ОСОБА_1 склала присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 23 вересня 2022 року №147 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків.

Вищевказане розпорядження ОСОБА_1 оскаржувала в судовому порядку.

Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №620/7495/22, зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Коропської селищної ради Чернігівської області Куніцина Володимира Миколайовича № 147 від 23.09.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани начальнику відділу соціального захисту населення селищної ради ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №620/7495/22 апеляційну скаргу Коропської селищної ради Чернігівської області - задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Коропської селищної ради Чернігівської області, голови Коропської селищної ради Чернігівської області Куніцина Володимира Миколайовича про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани - відмовлено повністю (головуючий суддя Коротких А.Ю.).

В подальшомуё розпорядженням Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 ОСОБА_1 повторно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків.

Підставою для накладення вищевказаного дисциплінарного стягнення стала відсутність організації роботи відділу соціального захисту населення селищної ради та підпорядкованих відділу установ стосовно надання соціальних послуг в частині визначення потреб населення Коропської громади у соціальних послугах, відсутність підготовленого та поданого відповідного проекту рішення на розгляд виконавчого комітету селищної ради відділом соціального захисту населення Коропської селищної ради щодо оформлення правомірності продовження отримання соціальної послуги «стаціонарний догляд» ОСОБА_2 , що призвело до погіршення надання соціальних послуг та нецільового використання бюджетних коштів на утримання у стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коропської селищної ради ОСОБА_2

06 лютого 2024 року Коропським селищним головою прийнято розпорядження №29 «Про проведення службового розслідування», яким вирішено: провести службове розслідування щодо етичної поведінки посадової особи місцевого самоврядування: начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради ОСОБА_1 без відсторонення від здійснення повноважень на посаді; створити комісію з проведення службового розслідування (далі - Комісія) та затвердити її склад; зобов`язати Комісію провести службове розслідування з 06.02.2024 по 14.02.2024 включно і за результатами своєї роботи надати селищному голові акт службового розслідування у термін до 19.02.2024.

Підставою для проведення службового розслідування стали: заява заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради ОСОБА_9 від 05.02.2024, доповідні записки начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 від 05.02.2024 , спеціаліста 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_11 від 05.02.2024, головного спеціаліста відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_3 від 05.02.2024.

Згодом, розпорядженням Коропського селищного голови від 14.02.2024 №38 строк проведення службового розслідування продовжено до 19.02.2024 включно, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 та зобов`язано надати селищному голові акт службового розслідування у термін до 22.02.2024. Також, було внесено зміни у склад комісії.

Листом від 16.02.2024 №3/09 ОСОБА_1 запрошена на засідання Комісії для ознайомлення та розгляду розпорядження Коропського селищного голови від 06.02.2024 №29. На зазначеному засіданні ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним розпорядженням.

Згідно протоколу засідання Комісії від 16.02.2024 №2, Комісія ухвалила рішення провести опитування та надання пояснень від позивача стосовно заяви заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради ОСОБА_9 від 05.02.2024, доповідних записок начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 від 05.02.2024, спеціаліста 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_11 від 05.02.2024, головного спеціаліста відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_3 від 05.02.2024.

У відповідності до Акту фіксації відмови від надання письмових пояснень від 16.02.2024, Комісія у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 склали цей акт фіксації відмови з боку С від надання письмових пояснень щодо етичної поведінки посадової особи місцевого самоврядування.

Листом від 19 лютого 2024 року №76 голова Комісії ОСОБА_4 запросив ОСОБА_1 взяти участь у засіданні Комісії 21.02.2024 о 12:30.

Згідно Акту про відмову від отримання листа-запрошення від 19.02.2024, Комісією у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в межах проведення службового розслідування на виконання розпоряджень селищного голови від 06.02.2024 №29 «Про проведення службового розслідування» та від 14.02.2024 №38 «Про проведення службового розслідування» щодо порушення норм етичної поведінки посадовою особою місцевого самоврядування - начальником відділу соціального захисту населення селищної ради ОСОБА_1 засвідчено факт відмови позивача від отримання листа-запрошення від 19.02.2024 №76 на засідання Комісії для ознайомлення з Актом службового розслідування: 19.02.2024 о 12:30 направлено лист-запрошення від 19.02.2024 №76 внутрішньою кореспонденцією до службового кабінету відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради безпосередньо до начальника відділу соціального захисту населення селищної ради ОСОБА_1 , яка в усній формі відмовилась отримувати лист-запрошення та відмовилась підписатись про його отримання у книзі обліку вихідної документації.

Листом від 21 лютого 2024 року №5/09 голова Комісії листом повторно запросив ОСОБА_1 взяти участь у засіданні Комісії 21.02.2024 о 12:30.

Із протоколу засідання Комісії від 21.02.2024 №3 слідує, що на засіданні було розглянуто Акт службового розслідування від 21.02.2024 №1.

Як встановлено в Акті службового розслідування від 21 лютого 2024 року, 05.02.2024 при ознайомленні з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №19 ОСОБА_1 відмовилась підписувати документ про ознайомлення. Для засвідчення факту ознайомлення її з вказаним розпорядженням, до кабінету начальника відділу соціального захисту населення були запрошені начальник відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 , спеціаліст 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_11 та головний спеціаліст відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_3 . Після ознайомлення ОСОБА_1 грубо висловилась в бік вищевказаних осіб.

Також, Актом службового розслідування від 21 лютого 2024 року встановлено, що з метою з`ясування низької оцінки за результатами 2023 року, ОСОБА_1 пішла до заступника селищного голови ОСОБА_9 , де поводилась нестримно, стукала рукою по столу та сказала: «Ти украла в мене 20 тисяч гривень подруга». Про дані факти свідчать доповідні записки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та заступника голови селищної ради ОСОБА_9 від 05.02.2024.

Крім того, у Акті зазначено, що письмових пояснень ОСОБА_1 не надала, проте, є усні пояснення, з яких у вказаному акті встановлено позицію ОСОБА_1 .. Так, вивчивши доповідні записки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та заступника голови селищної ради ОСОБА_9 від 05.02.2024 та усні пояснення ОСОБА_1 , Комісія зазначила, що факт нецензурного та грубого висловлювання зі сторони позивача в бік авторів доповідних записок підтверджується, хоча не збігається з місцем висловлювання. Також, підтверджується факт неналежної поведінки ОСОБА_1 при спілкуванні з ОСОБА_9 . Своєю поведінкою ОСОБА_1 порушила Правила етичної поведінки посадової особи органу місцевого самоврядування, норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зокрема, пункту 4.2. Посадової інструкції начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради.

З огляду на зазначене, Комісією було запропоновано застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у формі догани.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 22 лютого 2024 року №48 «Про результати проведення службового розслідування» вирішено застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення - звільнення.

На підставі розпорядженням Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66 «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради з 16.04.2024, відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни та систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків.

Із розпорядження Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66 вбачається, що підставою для звільнення зазначено порушення трудової дисципліни та невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що були встановлені в розпорядженні Коропського селищного голови «Про результати проведення службового розслідування» від 22.02.2024 №48, а саме:

- використання ОСОБА_1 нецензурної лексики 05.02.2024 в робочий час у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради по відношенню до колег по роботі під час ознайомлення її з розпорядженням Коропського селищного голови від 31.01.2024 №19;

- відсутність позитивних результатів щодо дотримання норм ввічливого спілкування з колегами по роботі після неодноразових усних зауважень та попередження про недопущення порушення правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, що були застосовані до ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження селищного голови від 11.07.2022 №133 «Про результати проведення службового розслідування»;

- дисциплінарні стягнення, що були застосовані до ОСОБА_1 розпорядженням Коропського селищного голови від 23.09.2022 №147 «Про оголошення догани» та розпорядженням Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 «Про оголошення догани».

Не погоджуючись із даним розпорядженням про звільнення, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 7 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частиною 1 статі 2 Закону №2493-III визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Абзацом 3 статті 3 Закону №2493-III передбачено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно ч..ч 1-2 ст. 7 Закону №2493-III, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 8 Закону №2493-III, основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є:

додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;

додержання прав та свобод людини і громадянина;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;

сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;

шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Приписами статті 11 Закону №2493-III передбачено, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".

Статтею 19 визначено Закону №2493-III, що організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Положеннями статті 20 Закону №2493-III визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Таким чином, служба в органах місцевого самоврядування може бути припинена як на загальних підставах, передбачених КЗпП України, так і на підставах, передбачених спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В силу вимог пункту 3 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За приписами статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування, визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Порядок №950).

Пунктом 5 Порядку №950 передбачено, що рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

У разі проведення службового розслідування стосовно осіб, призначення та звільнення яких на посади здійснює Кабінет Міністрів України, рішенням Кабінету Міністрів України визначаються предмет, строк проведення службового розслідування, орган виконавчої влади, відповідальний за організацію проведення службового розслідування, який утворює комісію з проведення службового розслідування.

У разі коли рішення про проведення службового розслідування приймається на виконання подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, суб`єкт призначення, якому його адресовано, зобов`язаний повідомити про таке рішення відповідно спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції або Національному агентству протягом 10 робочих днів з дня надходження подання або припису.

Період проведення службового розслідування не охоплює час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших поважних причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

До проведення службового розслідування можуть залучатися науковці, експерти, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням із їх керівниками).

Члени комісії з проведення службового розслідування в разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов`язані письмово повідомити про це суб`єкту призначення або керівникові органу.

Суб`єкт призначення або керівник органу за результатами розгляду отриманого від члена комісії з проведення службового розслідування повідомлення про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів або з власної ініціативи забезпечує здійснення передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у такого члена комісії.

Відповідно до п. 8 Порядку №950, члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, у тому числі з обмеженим доступом, що стосується такого розслідування.

За приписами п. 12 Порядку №950, за результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), найменування посади, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування (якщо службове розслідування проводилося стосовно особи); заяви, клопотання, пояснення щодо предмета службового розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, заходи, вжиті або запропоновані до його усунення, чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом.

У разі наявності обґрунтованих пропозицій про притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія з проведення службового розслідування пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законом.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення комісія з проведення службового розслідування повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення комісія з проведення службового розслідування подає суб`єкту призначення або керівнику органу пропозицію про надіслання акта службового розслідування до відповідних органів досудового розслідування або органів, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Члени комісії з проведення службового розслідування мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.

Пунктом 13 Порядку №950 визначено, що акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв`язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлено зауважень або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин і не повідомила належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв`язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) комісію з проведення службового розслідування про причини своєї відсутності в день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна ознайомитися та проставити підпис і дату ознайомлення з актом службового розслідування, а в разі відмови особи ознайомитися та/або проставити підпис і дату ознайомлення з таким актом комісія з проведення службового розслідування складає про це відповідний акт.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії з проведення службового розслідування причина його відсутності зазначається в акті.

У разі коли службове розслідування проведено за фактом виявленого порушення, то акт за його результатами невідкладно після підписання подається суб`єкту призначення або керівникові органу.

Відповідно дод пункту 14 Порядку №950, акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування суб`єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення.

У разі коли службове розслідування проведено стосовно особи, то вона ознайомлюється з рішенням суб`єкта призначення або керівника органу, прийнятим за результатами розгляду акта службового розслідування.

У разі коли рішення про проведення службового розслідування було прийнято на виконання подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, суб`єкт призначення, якому його адресовано, інформує відповідно спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або Національне агентство щодо висновків комісії з проведення службового розслідування про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій про усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законом.

Згідно п. 15 Порядку №950, рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66 «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено з посади начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради за порушення трудової дисципліни та систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків з 16 квітня 2024 року.

Як вбачається з вказаного розпорядження, за результатами службового розслідування, викладеними в розпорядженні селищного голови «Про результати проведення службового розслідування» від 22.02.2024 № 48, встановлено порушення трудової дисципліни та невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, визначених Посадовою інструкцією начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради від 05.07.2022 та Правил внутрішнього трудового розпорядку Коропської селищної ради та її виконавчих органів, затверджених розпорядженням селищного голови від 14.02.2023 № 46 «Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку Коропської селищної ради та її виконавчих органів», а саме, ОСОБА_1 допущено використання нецензурної лексики 05.02.2024 в робочий час у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради по відношенню до колег по роботі під час ознайомлення її з розпорядженням селищного голови від 31.02.2024 № 19 «Про підсумки проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов`язків і завдань за підсумками роботи у 2023 році», чим порушено норми Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158.

Порушення норм етичної поведінки посадової особи місцевого самоврядування, визначених Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, Правилами внутрішнього трудового розпорядку Коропської селищної ради та її виконавчих органів є дисциплінарним проступком, який порушує трудову дисципліну та призводить до підриву авторитету Коропської селищної ради, принижує честь і гідність працівників селищної ради.

Неодноразові усні зауваження щодо необхідності дотримання норм ввічливого спілкування з колегами та попередження про недопущення порушення правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування застосовані до ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження селищного голови від 11.07.2022 № 133 «Про результати проведення службового розслідування», не дали позитивних наслідків.

Також, при звільненні позивача враховано систематичне невиконання нею без поважних причин своїх посадових обов`язків, визначених Посадовою інструкцією начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради від 05.07.2022, та застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарних стягнень у вигляді доган, оголошених, відповідно до розпоряджень селищного голови від 23.09.2022 № 147 «Про оголошення догани» (набрало чинності 22.05.2023 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 620/7495/22) та від 10.07.2023 № 148 «Про оголошення догани».

Апелянт не погоджується з притягненням її до дисциплінарної відповідальності, вказує на відсутність в її діях вини та зазначає, що службовим розслідування не було встановлено всіх обставин, а саме, не встановлено: час вчинення проступку; місце вчинення проступку, зміст висловлювання.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки, як правильно вказав суд першої інстанції, ані місце, ані час вчинення дисциплінарного проступку жодним чином не спростовують самого факту його вчинення та не впливають на його кваліфікацію.

В свою чергу, факт використання нецензурної лексики 05.02.2024 в робочий час у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради по відношенню до колег по роботі підтверджується заявою заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради ОСОБА_9 від 05.02.2024, доповідними записками начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 від 05.02.2024, спеціаліста 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_11 від 05.02.2024, головного спеціаліста відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_3 від 05.02.2024

Щодо доводів апелянта про те, що зі змісту доповідних записок ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 слідує, що вони почули від ОСОБА_1 різні висловлювання, колегія суддів зазначає, що відсутня необхідність встановлення саме дослівності змісту висловлювання позивача, оскільки, це не спростовує нецензурність використаної нею лексики.

Крім того, факт використання нецензурної лексики був встановлений судом першої інстанції на підставі показань свідків, опитаних у судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать, що, приймаючи оскаржуване розпорядження про звільнення, відповідачем було враховано дисциплінарні стягнення, які були застосовані до ОСОБА_1 розпорядженням Коропського селищного голови від 23.09.2022 №147 «Про оголошення догани» та розпорядженням Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 «Про оголошення догани».

Так, розпорядженням Коропського селищного голови від 23.09.2022 №147 «Про оголошення догани» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Підставою винесення даного розпорялдження стало неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради від 05.07.2022, через відсутність належного контролю та організації роботи відділу соціального захисту населення селищної ради та підпорядкованих відділу установ стосовно надання соціальних послуг, відсутності механізму реалізації заяв про надання соціальних послуг, що призвело до погіршення своєчасності надання соціальних послуг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правомірність зазначеного розпорядження була предметом розгляду в межах справи № 620/7495/22.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №620/7495/22 апеляційну скаргу Коропської селищної ради Чернігівської області - задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Коропської селищної ради Чернігівської області, голови Коропської селищної ради Чернігівської області Куніцина Володимира Миколайовича про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани - відмовлено повністю (головуючий суддя Коротких А.Ю.).

Таким чином, в судовому порядку встановлено правомірність накладення розпорядженням Коропського селищного голови від 23.09.2022 №147 на позивача дисциплінарного стягнення.

В подальшомуё розпорядженням Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 ОСОБА_1 повторно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків.

Підставою для накладення вищевказаного дисциплінарного стягнення стала відсутність організації роботи відділу соціального захисту населення селищної ради та підпорядкованих відділу установ стосовно надання соціальних послуг в частині визначення потреб населення Коропської громади у соціальних послугах, відсутність підготовленого та поданого відповідного проекту рішення на розгляд виконавчого комітету селищної ради відділом соціального захисту населення Коропської селищної ради щодо оформлення правомірності продовження отримання соціальної послуги «стаціонарний догляд» ОСОБА_2 , що призвело до погіршення надання соціальних послуг та нецільового використання бюджетних коштів на утримання у стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коропської селищної ради ОСОБА_2 .

Так, апелянт зазначає про протиправність накладення розпорядженням відповідача від 10.07.2023 №148 на неї догани, посилається на недостатню кількість працівників структурного підрозділу.

Зокрема, апелянт вказує, що у період реалізації процесу визначення потреб населення у соціальних послугах (з 12 січня 2023 року по 01 квітня 2024 року) у структурних підрозділах соціального захисту населення Коропської селищної ради працювало 5 осіб, які виконували всі покладені на відділ та підпорядковані йому підрозділи обов`язки.

Разом з тим, апелянт стверджує, що протягом перших трьох місяців 2023 року реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення на території Коропської територіальної громади здійснювало фактично 3 особи, що недостатньо для виконання покладених на вказані структурні підрозділи повноважень.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки, як зазначено в Акті службового розслідування №1 від 30.06.2023, з пояснень начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради ОСОБА_1 вбачається перекладання відповідальності за бездіяльність відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради на Робочу групу з визначення потреб населення у соціальних послугах, утворену розпорядженням селищного голови від 09.01.2023 року №09. В свою чергу, будь-яких посилань ОСОБА_1 на недостатню кількість працівників, як підставу для невчинення дій з визначення потреб населення територіальної громади у соціальних послугах, Акт службового розслідування №1 від 30.06.2023 не містить.

З приводу відсутності організації роботи відділу соціального захисту населення в частині відсутності підготовленого проекту рішення щодо оформлення правомірності продовження отримання соціальної послуги ОСОБА_2 , апелянт стверджує, що вона не мала юридичних підстав для створення проекту рішення і передачі його на розгляд Виконавчого комітету селищної ради.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено Актом службового розслідування №1 від 30.06.2023, ОСОБА_2 отримав соціальну послугу екстрено (кризово), відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про соціальні послуги», так як була наявна загроза життю та здоров`ю особи (мінусова температура на дворі, відсутність можливості опалення приміщення та проблеми зі здоров`ям). Оцінка кризової ситуації, складена 17.11.2022 року, акт з надання соціальної послуги кризового та екстренного втручання, складений 17.11.2022 року, рішення про надання соціальної послуги від 17.11.2022 року №2 додаються. Дана послуга була надана безкоштовно для особи за рахунок місцевого бюджету, відповідно до статті 28 Закону України «Про соціальні послуги».

Також, в Акті службового розслідування №1 від 30.06.2023 зазначено, що, згідно з поясненнями ОСОБА_10 , директора Територіального центру, при проведенні обстеження в медичних закладах ОСОБА_2 виявлені в нього хвороби не дають підстави для встановлення йому групи інвалідності, 4 місяці з 17.11.2022 року закінчилися. Починаючи з 17.03.2023 року, підставою для перебування ОСОБА_2 у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання в с. Нехаївка за рахунок бюджетних коштів може бути рішення виконавчого комітету селищної ради.

Отже, згідно висновків Акту службового розслідування №1 від 30.06.2023, у зв`язку з потребою у продовженні отримання соціальної послуги «стаціонарний догляд», ОСОБА_2 , зважаючи на наявність звернень Територіального центру до відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради щодо необхідності подання проекту рішення на розгляд виконавчого комітету Коропської селищної ради про надання соціальної послуги «стаціонарний догляд» ОСОБА_2 за рахунок місцевого бюджету та відсутність підготовленого і поданого відповідного проекту на розгляд виконавчого комітету селищної ради відділом соціального захисту населення Коропської селищної ради, Комісія вбачає неналежне виконання службових обов`язків начальником відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради ОСОБА_1

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не спростовано вищевказані висновки Акту службового розслідування №1 від 30.06.2023.

Крім того, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, розпорядження Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 є чинним та в судовому порядку позивачем не оскаржувалось. При цьому, таке розпорядження не є предметом даного спору.

Щодо доводів апелянта про те, що останнім днем в межах строку, встановленого статтею 148 КЗпП України, є 15 квітня 2024 року, однак, розпорядження Коропського селищного голови «Про звільнення ОСОБА_1 » датоване 16 квітня 2024 року, слід зазначити наступне.

На переконання колегії суддів, вищевказана обставина не може бути достатньою самостійною підставою для скасування винесеного розпорядження, враховуючи неспростування позивачем фактів, викладених у Акті службового розслідування, зокрема, щодо порушення нею, як посадовою особою органу місцевого самоврядування Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, при спілкуванні з колегами та повторного вчинення нею протягом року дисциплінарного проступку.

Також, не вказує на протиправність оскаржуваного розпорядження про звільнення позивача невідображення у ньому інформації про рішення профспілкової організації.

Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що службове розслідування проведено у відповідності до норм Порядку проведення службового розслідування, а оскаржуване розпорядження є правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ганечко О.М.

Ключкович В.Ю.

Повне судове рішення складено 03.03.2025 р.