Ухвала

від 03.03.2025 по справі 420/8971/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2025 року

м. Київ

справа №420/8971/24

адміністративне провадження № К/990/6515/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №420/8971/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)" про:

- визнання протиправними дії Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 6 березня 2022 року до 16 травня 2022 року;

- зобов`язання Державну установу "Дар`ївська виправна колонія (№10)" прийняти наказ про виплату, здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 6 березня 2022 року до 16 травня 2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнання протиправною бездіяльність Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)" щодо нездійснення нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 , зобов`язання Державну установу "Дар`ївська виправна колонія (№10)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)" щодо нездійснення нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну установу "Дар`ївська виправна колонія (№10)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року апеляційну скаргу Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в частині відмови у визнанні протиправними дій Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 6 березня 2022 року до 16 травня 2022 року та зобов`язання Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» здійснити ці виплати з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 6 березня 2022 року до 16 травня 2022 року та зобов`язання Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» здійснити ці виплати з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 6 березня 2022 року до 11 травня 2022 року.

Зобов`язано Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 6 березня 2022 року до 11 травня 2022 року з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти цих позовних вимог відмовлено.

В інших частинах рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки.

Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №420/8971/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду