Ухвала

від 03.03.2025 по справі 420/22605/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2025 року

м. Київ

справа № 420/22605/24

адміністративне провадження № К/990/8724/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №420/22605/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» №UA500050/2024/0000017/2 від 10 квітня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» №UA500050/2024/0000022/2 від 24 квітня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000021/2 від 24 квітня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000023/2 від 25 квітня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000025/2 від 30 квітня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000202 від 10 квітня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000217 від 24 квітня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000216 від 24 квітня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000218 від 25 квітня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000223 від 30 квітня 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Зокрема, у касаційній скарзі скаржник стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, саме:

- пункту 2 частини 2 статті 52, пунктів 2, 3 частини 2 статті 53, частини 3 статті 53, пункту 2 частини 6 статті 54, частину 1 статті 55, частин 2, 4, 5, 9, 10 статті 58, частини 1 статті 254, частин 1, 2, 3 статті 256, частин 1, 4 статті 337 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- стандартні правила 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011);

- розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466);

- пунктів 1.1, 2.1, 2.2.7, 2.2.10, 2.2.13, 2.2.14 розділів 1 та 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації).

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок має бути сформульовано у даних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового та пов`язаного з ним законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №420/22605/24 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов