Ухвала

від 03.03.2025 по справі 910/18499/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/18499/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" (вх. № 831/2025)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024

у складі колегії суддів: Сотнікова С. В - головуючого, Остапенка О. М., Отрюха Б. В.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024

у складі судді Чеберяк П. П.

у справі № 910/18499/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/18499/20 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" з кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на суму 15 3257 387 грн.

26.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 20.01.2025) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/18499/20 - залишено без змін.

10.02.2025 (через підсистему "Електронний суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/18499/20; прийняти нове рішення, яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" кредитором з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" розмірі 153 257 387 грн, включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" з вимогами в розмірі 153 257 387 грн четвертої черги.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

10.02.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 287 ГПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" посилається на підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), однак, предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 про відмову у задоволенні кредиторських вимог у справі № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив", тобто судові рішення, зазначені у пункті 4 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Всупереч наведеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" у касаційній скарзі, з урахуванням предмету касаційного оскарження, не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення правових підстав заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив", а також посилань на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно дослідили всі матеріали справи про банкрутство № 910/18499/20, не надали належну оцінку наданим скаржником доказам, послалися на докази, які не були предметом дослідження у цій справі, порушили та неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: з урахуванням предмету касаційного оскарження вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та належним чином її (їх) обґрунтувати.

При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/18499/20 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков