Постанова

від 25.02.2025 по справі 914/71/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Справа №914/71/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Лянгасова Ю.А.

від відповідача: Дзіговська І.І.

розглянувши апеляційну скаргу ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від 23.01.2025 (вх. № 01-05/225/25 від 24.01.2025)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.01.2025 (суддя Мороз Н.В.)

у справі № 914/71/24

за позовом: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, м. Львів

про стягнення 283 269 818,69 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/71/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області до ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ", від імені якого діє Представництво "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ", про стягнення грошових коштів у сумі 283 269 818,69 грн - повернення авансу, сплаченого відповідачу згідно з умовами Договору №301 АМ-20 від 03.03.2020 про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/71/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, позов задоволено повністю. Стягнуто з ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ", від імені якого діє Представництво "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ", на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області грошові кошти в сумі 283 269 818,69 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 939 400,00 грн.

02.01.2025 на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/71/24 видано відповідний наказ.

10.12.2024 через систему Електронний суд боржником подано Господарському суду Львівської області заяву про відстрочення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі №914/71/24 терміном на 12 місяців до 19.11.2025 відповідно до ст. 331 ГПК України.

Вказана заява обгрунтована тим, що предметом спору у даній справі була вимога про стягнення з відповідача (заявника) отриманого авансу за договором №301 АМ-20 від 03.03.2020, який використано на закупівлю матеріалів, що відображено в підписаних сторонами актах виконаних будівельних робіт з незавершеного будівництва (форма № КБ-2в). Відповідач добросовісно виконував умови договору та забезпечив закупівлю товарів виключно для його реалізації, однак виконати обумовлені договором роботи завадили форс-мажорні обставини, зафіксовані сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-24-2100 від 15.11.2024. З огляду на наведене, 06.12.2024 сторони уклали додаткову угоду №62ДУ/301 АМ-20 від 06.12.2024, якою продовжили строк дії договору.

Також заявник зазначав, що він належить до об`єктів критичної інфраструктури, що підтверджується розпорядженням Львівської обласної військової адміністрації від 08.07.2024 № 662/0/5-24ВА, та забезпечує роботою значну кількість працівників, а негайне виконання судового рішення може призвести до суттєвих економічних ризиків та загрози банкрутства відповідача.

На підтвердження відсутності фінансової спроможності негайно виконати рішення суду у даній справі заявник подав суду інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.10.2024 (актуальною станом на 06.01.2025), копію балансу (Звіт про фінансовий стан) за останній податковий період, довідки щодо відкритих рахунків в банківських установах та виписки по зазначених рахунках станом на 06.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.01.2025 у справі №914/71/24 в задоволенні заяви ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ від 09.12.2024 про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що наведені боржником підстави для відстрочки виконання судового рішення, а саме: фінансове становище заявника, належність до критичної інфраструктури, довідка про форс мажорні обставини, тощо не є тими виключними обставинами, які унеможливлюють примусове виконання рішення суду в порядку, визначеному ЗУ Про виконавче провадження, та які дають підстави для відстрочки виконання судового рішення, яке не виконане, а затримка повернення коштів державного бюджету порушує інтереси держави.

Крім того, суд зазначив, що боржником не надано належних і допустимих доказів гарантованого виконання рішення суду до 19.11.2025 та доказів, що у боржника протягом цього часу з`являться кошти для погашення заборгованості в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги.

ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, подало апеляційну скаргу від 23.01.2025, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.01.2025 у справі №914/71/24 та ухвалити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 терміном на 12 місяців з дня набрання рішенням законної сили ( до 19.11.2025).

Вимоги апелянта обгрунтовані невідповідністю висновків суду

першої інстанції встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що за кошти, стягнення яких є предметом позову у даній справі, він забезпечив закупівлю матеріалів виключно для виконання укладеного з позивачем договору, однак обставини, зафіксовані сертифікатом Торгово-промислової палати України №3100-24-2100 від 15.11.2024, не дали можливості реалізувати поставлені цілі (виконати роботи з їх монтажу) у визначені договором строки. Вказане свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні спору.

Закуплені матеріали не відчужені, відповідач має намір виконати свої зобов`язання за договором, а позивач погоджує виконання договору саме відповідачем, про що свідчить укладення між сторонами додаткової угоди №62ДУ/301-АМ-20 від 06.12.2024 до договору та оновлення такою календарного графіку виконання робіт.

Оскільки відповідачу для негайного виконання рішення суду буде необхідно продати матеріали, реалізація проекту за визначеною договірною ціною буде неможливою, а тому негайне виконання рішення суду у даній справі може завдати також матеріальної шкоди позивачу.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам фінансового стану відповідача та тому факту, що стягнена рішенням суду у даній справі сума ( 283 269 818, 69 грн) більш ніж в 13

разів перевищує суму обігових коштів відповідача. Відповідачем працевлаштовано 661 працівника, а заробітній фонд підприємства становить 13 009 956,31 грн. Негайне виконання рішення суду призведе до блокування рахунків підприємства, призупинення виплат заробітної плати працівникам та може привезти до загрози банкрутства відповідача.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області подала суду відзив на апеляційну скаргу від 13.02.2025, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Зокрема, позивач зазначає, що оскільки аванс, про стягнення якого заявлено позов у даній справі, наданий відповідачу з Державного бюджету України, його своєчасне повернення вкрай важливе. Підприємницька діяльність є ризикованою, відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, а скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Щодо укладення між сторонами додаткової угоди № 62ДУ/301 АМ-20 від 06.12.2024 позивач зазначає, що рішення щодо продовження строку дії договору було прийнято з метою економії державних коштів, зважаючи на складність об`єкту за спірним договором та з урахуванням цін, які б були встановлені при проведенні нової процедури закупівлі по об`єкту.

Крім того, позивач вказує на те, що після подання відповідачем до Господарського суду Львівської області заяви про відстрочення виконання рішення, останнім також подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі, а також касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, що свідчить про суперечливу поведінку відповідача в зазначеній справі.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 справу №914/71/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 апеляційну скаргу ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.01.2025 у справі № 914/71/24 та призначено розгляд справи на 25.02.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 задоволено заяву представника позивача Лянгасової Ю.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області.

У судовому засіданні 25.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ).

При цьому, за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права ( див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського Суду в окремих справах проти України, короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява N 60858/00).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З правового аналізу наведених норм вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника. Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №2-54/08.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Відповідно до вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме заявник повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

Водночас, колегія суддів відмічає, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні відповідно до приписів ст. 86 ГПК України.

Оцінивши наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання рішення суду у даній справі та подані на підтвердження вказаних обставин докази, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 283 269 818,69 грн - повернення "невідпрацьованого авансу", сплаченого позивачем згідно з умовами Договору №301 АМ-20 від 03.03.2020 про виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі.

За доводами відповідача, рішення призупинити виконання робіт за договором було прийняте ним у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України і активними бойовими діями, в т.ч. на території Запорізької області, активними обстрілами безпосередньо міста Запоріжжя, задля збереження життя і здоров`я працівників, запобігаючи додатковим втратам від можливого пошкодження результату робіт.

Відповідачем додано до заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-24-2100 від 15.11.2024, який підтверджує форс-мажорні обставини ( зокрема, військова агресія Російської Федерації проти України, ракетні обстріли, підрив Каховської ГЕС) ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, щодо забезпечення належного виконання з 24.02.2022 робіт з будівництва автотранспортної магістралі за Договором №301 АМ-20 від 03.03.2020.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо). Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Заявник зазначає, що за кошти, стягнення яких є предметом позову у даній справі, він забезпечив закупівлю матеріалів виключно для виконання укладеного з позивачем договору, однак саме форс-мажорні обставини не дали можливості виконати роботи з їх монтажу у визначені договором строки, що свідчить про відсутність його вини у виникненні спору.

Разом з тим, закуплені матеріали не відчужені, відповідач має намір виконати свої зобов`язання за договором, а позивач погоджує виконання договору саме відповідачем. Оскільки відповідачу для негайного виконання рішення суду буде необхідно продати матеріали, реалізація проекту за визначеною договірною ціною буде неможливою, а тому негайне виконання рішення суду у даній справі може завдати також матеріальної шкоди позивачу.

На підтвердження вказаної обставини відповідачем додано до заяви додаткову угоду №62ДУ/301-АМ-20 від 06.12.2024 до договору, з якої вбачається , що сторони у даній справі у зв`язку з форс-мажорними обставинами, що підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-24-2100 від 15.11.2024, змінили календарний графік та строк виконання робіт за договором, продовживши такий до 31.12.2025.

Отже, позивач визнає існування форс-мажорних обставин та погоджує подальше виконання саме відповідачем договору, стягнення авансу за яким було предметом спору у даній справі.

Як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, рішення щодо продовження строку дії договору було прийнято з метою економії державних коштів, зважаючи на складність об`єкту за спірним договором та з урахуванням цін, які б були встановлені при проведенні нової процедури закупівлі по об`єкту.

Окрім того, обгрунтовуючи наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, боржник зазначав про відсутність достатніх фінансових ресурсів та загрозу банкрутства у разі негайного виконання рішення суду.

З аналізу поданих відповідачем документів (баланс підприємства, звіти про фінансовий стан, виписки з рахунків) вбачається, що станом на 06.01.2025 залишок коштів на рахунках відповідача складає 20 753 674, 64 грн.

Водночас, рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у даній справі стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 283 269 818,69 грн та витрати на судовий збір у сумі 939 400,00 грн, що значно перевищує розмір наявних у відповідача коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з поданих відповідачем доказів вбачається, що станом на грудень 2024 року ним працевлаштовано 661 працівник, а заробітній фонд підприємства становить 13 009 956,31 грн.

Окрім того, заявником надано інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.10.2024 (актуальну станом на 06.01.2025), з якої вбачається відсутність у відповідача належного на праві власності нерухомого майна, яке б могло слугувати для забезпечення негайного виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що існуючий фінансовий стан підприємства наразі унеможливлює виконання судового рішення щодо стягнення 283 269 818,69 грн, а негайне виконання рішення суду у даній справі може призвести до блокування рахунків підприємства, призупинення виплат заробітної плати працівникам та неплатоспроможності відповідача.

При цьому, як вбачається з розпорядження Львівської обласної військової адміністрації №662/0/5-24ВА від 08.07.2024, Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Суд погоджується з доводами позивача, що відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, а скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Разом з тим, зважаючи на встановлені судом обставини (предмет та підставу позову у даній справі, підтвердження наявності форс-мажорних обставин, продовження договірних відносин між сторонами спору, фінансовий стан відповідача) в сукупності з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, з метою недопущення неплатоспроможності підприємства відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами доводи скаржника щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду.

При цьому колегія суддів враховує, що позивач, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача, не зазначає та не підтверджує, яким чином відстрочка виконання рішення у даній справі може негативно вплинути на його платоспроможність, тоді як відповідачем належними доказами доведено неможливість негайного виконання рішення суду.

Західний апеляційний господарський суд також звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє відповідача (заявника) від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог позивача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Як вбачається з заяви про відстрочення виконання рішення суду, відповідач просить відстрочити виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі №914/71/24 терміном на 12 місяців до 19.11.2025.

Однак, зважаючи на те, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/71/24, виконанню підлягає саме рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили після залишення його без змін постановою апеляційного суду .

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Цей строк встановлений законом і суд не має права встановлювати інший термін відстрочки або розстрочки рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Тобто при застосуванні положень ч. 5 ст. 331 ГПК України в частині визначення строку відстрочення виконання судового рішення має враховуватись дата ухвалення такого рішення (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19 та від 20.09.2018 у справі №905/2953/17).

Отже, оскільки постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі №914/71/24 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області у даній справі від 26.06.2024, відстрочення виконання рішення на 1 рік можливе до 26.06.2025, а не до 19.11.2025, як помилково вказує скаржник.

Відтак, заява ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, про відстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню шляхом відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/71/24 до 26.06.2025.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, ухвала Господарського суду Львівської області від 09.01.2025 у справі №914/71/24 підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ та відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/71/24 до 26.06.2025. Апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, оскільки спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, судовий збір за подачу апеляційної скарги залишається за відповідачем (апелянтом).

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 271, 275, 277, 281, 282, 284, 331 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ від 23.01.2025 (вх. № 01-05/225/25 від 24.01.2025) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.01.2025 у справі №914/71/24 скасувати.

3. Заяву ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, від імені якого діє Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ від 09.12.2024 про відстрочення виконання судового рішення у справі №914/71/24 задоволити частково.

4. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі №914/71/24 до 26.06.2025.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 03.03.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.