Постанова

від 03.12.2024 по справі 912/2440/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м.Дніпро Справа № 912/2440/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Ганченко Микола Олександрович (поза межами приміщення суду) - від АТ "Укртрансгаз" - Довіреність №1-3722 від 22.12.2023р.

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2024 (суддя Тимошевська В.В.) у справі №912/2440/23

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист"

про стягнення 2 308 564, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" (ТОВ "БФ "Хімзахист", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 308 564,80 грн, з яких: 1 489 924,80 грн пені та 818 640,00 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2024 у справі № 912/2440/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 1 042 947, 36 грн пені та 573 048, 00 грн штрафу, а також 27 702, 78 грн судового збору.

В задоволені позову в іншій частині відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно наявних в матеріалах справи доказів відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строку виконання робіт за Договором № 2108000132 від 20.08.2021.

Вирішуючи питання щодо зменшення штрафних санкцій, судом першої інстанції взято до уваги наступне:

- роботи на суму 4 191 910,03 грн (51,2% від загальної вартості) виконані відповідачем в обумовлений Договором строк;

- станом на дату розгляду справи всі роботи за Договором відповідачем виконано повністю без будь-яких зауважень щодо їх якості;

- характер робіт (фарбування та скління) не виключає можливість використання об`єкта до повного завершення робіт;

- позивач не повідомляє про настання конкретних негативних наслідків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем робіт;

- розмір штрафних санкцій визначено від ціни Договору, що відповідає умовам законодавства, однак не враховує ступінь виконання та, відповідно, збільшує нарахування;

- виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідачів сплату всього розміру неустойки;

- ст.129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є однією з основних засад судочинства.

З підстав викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини містять об`єктивні відомості про винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 30%, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією з порушеним інтересом позивача у даному конкретному випадку.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 042 947,36 грн пені та 573 048,00 грн штрафу. У задоволенні позову в іншій частині штрафних санкцій відмовлено.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача 446 977, 44 грн. пені та 245 592 грн. штрафу. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

1. Щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час застосування положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, що є підставою для скасування рішення в частині зменшення штрафних санкцій.

Суд першої інстанції констатуючи підтвердження матеріалами справи порушення ТОВ «ФБ «Хімзахист» зобов`язань за Договором, що полягає у порушенні строків виконання робіт, помилково та необґрунтовано пов`язує ступінь часткового виконання Відповідачем зобов`язання на дату (01.12.2022) коли таке зобов`язання мало бути виконане Відповідачем в повному обсязі з правом суду встановленого нормами ст.233 ГПК України на зменшення розміру санкцій.

Судом першої інстанції не враховано, що на дату (26.12.2023) звернення АТ «Укртрансгаз» до суду з позовом за яким і розглядалася дана справа, Відповідачем не було виконано (на суму 654 129,13 грн) в повному обсязі роботи передбачені Договором, а були виконі тільки 29.12.2023 по збігу 1 року та 1 місяця від дати (01.12.2022) коли роботи передбачені Договором мали бути виконані в повному обсязі.

Обставини можливості/неможливості використання (в т.ч. часткового, з функціональними (виробничими) обмеженнями, тощо) об`єкта на якому проводяться роботи, не може бути тією правовою підставою (обставиною) з якою законодавець пов`язує реалізацію судом права на зменшення суми санкцій.

Позивач зазначає, що умовами Договору сторони погодили та встановили розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення виконання Відповідачем зобов`язання, а отже посилання суду першої інстанції на ту обставину, що «розмір штрафних санкцій визначено від ціни Договору, що відповідає умовам законодавства, однак не враховує ступінь виконання та, відповідно, збільшує нарахування», не може бути застосована, як обґрунтована обставина для зменшення розміру стягуваної пені та штрафу, оскільки, буде порушувати принцип свободи договору, визначення його умови які погодженні його сторонами і спрямовані на встановлення або припинення господарських зобов`язань і приймаються ними як обов`язкові.

Неповідомлення суду першої інстанції про настання негативних наслідків внаслідок порушення Відповідачем строку виконання робіт, не може бути тією правовою підставою (обставиною) з якою законодавець пов`язує реалізацію судом права на зменшення суми санкцій.

З огляду на наведене, та враховуючи, що за результатами розгляду справи суд першої інстанції встановив порушення ТОВ «ФБ «Хімзахист» зобов`язань за Договором, що полягає у порушенні строків виконання робіт, а отже визнав, що позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» є повністю законними та обґрунтованими, а отже підлягали задоволенню в повному обсязі, Скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції в обґрунтування зменшення суми неустойки на оціночне судження про «несправедливе покладати на відповідачів сплату всього розміру неустойки», є таким, що також порушує принцип свободи договору та може свідчити і сприйматися Відповідачем та іншими господарюючими суб`єктами, як можливість (спосіб) часткового/повного звільнення (через судове рішення) від відповідальності за допущені порушення договірних зобов`язань.

2. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Суд першої інстанції мав всі правові підстави для задоволення позовних вимог АТ «Укртрансгаз» в повному обсязі, але всупереч такому, цього не здійснив, посилаючись на доводи, з якими законодавець не пов`язує реалізацію судом свого права на зменшення розміру санкцій.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві Відповідач зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню виходячи з наступного:

Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що сума неустойки не є надмірною, зважаючи на важливість функцій АТ "Укртрансгаз" для національної безпеки, особливо в умовах воєнного стану. Згідно з нормами ГК та ЦК України, суд може зменшити неустойку, якщо її розмір значно перевищує збитки і є надмірним. Суд має врахувати ступінь виконання зобов`язань, причини невиконання або затримки, а також інтереси обох сторін.

У даному випадку, суд першої інстанції визнав обставини винятковими і зменшив штрафні санкції на 30%, вважаючи таке зменшення адекватним порушеним інтересам позивача.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 03.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/2440/23. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/2440/23.

13.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 912/2440/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2024 у справі №912/2440/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.07.2024 об 12:40 год.

30.07.2024 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду в судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2024 на 10:00 год.

03.12.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

20.08.2021 між АТ "Укртрансгаз" (Замовник) і ТОВ "БФ "Хімзахист" (Виконавець) укладено договір про закупівлю №2108000132 з додатками (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами виконати "Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопровід ГЗП-4 Стрийського ВУПЗГ)" код 45440000-3 згідно ЄЗС ДК 021:2015, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх (том 1 а.с. 7-36).

Згідно пункту 1.2. Договору, зміст робіт, їх обсяги, вартість, строки та вимоги до робіт визначені Технічним завданням, яке наведене в додатку 1 до Договору, Договірною ціною та Кошторисною документацією яка наведена в додатку 2 до Договору (далі - Кошторисна документація).

Ціна Договору становить 8 186 400, 00 грн, в тому числі ПДВ - 1 364 400, 00 грн (пункт 3.1. Договору).

Ціна Договору включає всі витрати, які Виконавець може понести у зв`язку з виконанням своїх зобов`язань за цим Договором, та плату за виконану ним роботу. Виконавець не може вимагати від Замовника оплати будь-яких додаткових витрат (пункт 3.2. Договору).

За пунктом 5.1. Договору виконавець зобов`язується виконати роботи за цим Договором з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт по 01.12.2022 року.

Місце виконання робіт - ГЗП-4, Стрийське ВУПЗГ, знаходиться в Миколаївському районі, 81644 Львівської області, с. Болоня, обслуговується оперативно-виробничою службою Стрийського ВУПЗГ, Більче-Волицького проммайданчика, АТ "Укртрансгаз" (пункт 5.2. Договору).

Відповідно до п.п. 5.5.1. п. 5.5. Договору, Замовник допускає Виконавця на об`єкти (зазначені в п. 5.2 Договору) для проведення робіт, що оформлюється відповідною документацією, зазначеною в п.п. 6.1.1. Договору.

Згідно підпункту 5.9.1. пункту 5.9. Договору, приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).

Роботи вважаються прийнятими Замовником в повному обсязі шляхом підписання Замовником та Виконавцем без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим Договором (пункт 5.11. Договору).

Умови Договору містять положення щодо порядку зупинки виконання робіт, регламентують питання обставин непереборної сили та передбачають відповідальність сторін, зокрема Виконавця згідно пункту 9.3. Договору за порушення строків виконання робіт, передбачених п. 5.1. цього Договору, у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка від ціни Договору за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 відсотків ціни цього Договору.

За пунктом п. 9.11 Договору відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, зазначеної в п. 9.10 цього договору, виконавець зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 409 320,00 грн., що становить 5% ціни договору.

Права та обов`язки Сторін за цим Договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦКУ), а саме: надання Виконавцем Замовнику в забезпечення виконання цього Договору безвідкличної безумовної банківської гарантії згідно п. 9.11 цього Договору (пункт 9.12. Договору).

Договором передбачено строк його дії до 01.12.2022 року, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 12.1. Договору).

До Договору сторони підписали технічне завдання та договірну ціну і кошторисну документацію (том 1 а.с. 13-76).

Листом від 31.08.2021 № 1004ВИХ-21-219 Замовник надав Виконавцю дозвіл на початок виконання робіт по Договору та запропоновано Виконавцю надати документи для оформлення та отримання ним (Підрядником) допуску для на виконання робіт передбачених Договором (том 1 а.с. 37).

01.12.2021 Замовником видано наказ № 594 "Про допуск до виконання робіт" та 01.12.2021 представниками сторін підписано АКТ-ДОПУСК № 732 від 01.12.2021 на виконання робіт на території діючого підприємства (том 1 а.с. 38, 39).

На виконання умов Договору між сторонами підписано наступні Акти виконаних будівельних робіт з довідками про їх вартість та витрати:

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 1 (за грудень 2021 року) від 28.12.2021 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2021 року) від 28.12.2021 на загальну суму 581 440,79 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 2 (за квітень 2022 року) та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за квітень 2022 року) на загальну суму 453 837,92 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 3 (за червень 2022 року) від 17.06.2022 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за червень 2022 року) від 30.06.2022 на загальну суму 913 639,20 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 4 (за липень 2022 року) від 29.07.2022 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за липень 2022 року) від 29.07.2022 на загальну суму 1 254 313,09 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 5 (за вересень 2022 року) від 30.09.2022 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за вересень 2022 року) від 30.09.2022 на загальну суму 988 679,03 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 6 (за грудень 2022 року) від 30.12.2022 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2022 року) від 30.12.2022 на загальну суму 2 465 612,50 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 7 (за травень 2023 року) від 31.05.2023 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за травень 2023 року) від 31.05.2023 на загальну суму 445 530,40 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 8 (за червень 2023 року) від 30.06.2023 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за червень 2023 року) від 30.06.2023 на загальну суму 429 217,94 грн;

- акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 9 (за грудень 2023 року) від 29.12.2023 та довідка (КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2023 року) від 29.12.2023 на загальну суму 651 758,65 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/5035/23 за позовом АТ "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ "БФ "Хімзахист" про стягнення коштів за банківською гарантією стягнуто з АТ "Банк інвестицій та заощаджень" на користь АТ "Укртрансгаз" суму банківської гарантії у розмірі 409 320 грн. 00 коп., пеню у розмірі 33 642 грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 2 018 грн. 56 коп., інфляційні у розмірі 3 274 грн. 56 коп. та судовий збір (том 1 а.с. 73-76).

За результатами апеляційного перегляду вказане рішення залишеного без змін згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (том 1 а.с. 77-87).

Вказуючи про порушення відповідачем умов Договору щодо строку виконання робіт та посилаючись на наведене вище і зазначаючи про встановлені в рішенні суду по справі № 910/5035/23 обставини несвоєчасного та не повного виконання відповідачем робіт за Договором, позивач просить стягнути штрафні санкції, які передбачені пунктом 9.3. Договору, а саме пеню в сумі 1 489 924,80 грн та штраф в сумі 818 640,00 грн.

З приводу сплати зазначених штрафних санкцій АТ "Укртрансгаз" зверталось до ТОВ "БФ "Хімзахист" з вимогою за вих. №1001ВИХ-23-9478 від 06.12.2023, яка, як зазначає позивач, залишена відповідачем без відповіді та виконання (том 1 а.с. 87-91).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що на виконання укладенного 20.08.2021р. між АТ "Укратрансгаз" (Замовник) та ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" (Виконавцем) договору про закупівлю № 2108000132 щодо виконання робіт з фарбування та скління на об`єкті ГЗП-4, Стрийське ВУПГЗ, який знаходиться в с. Болоня, Миколаївського району, Львівської області (т.1, а.с. 7-36), ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" виконало, а АТ "Укратрансгаз" прийняло роботи на загальну суму 4191910,03 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість, а саме: від 28.12.2021за грудень 2021 року на загальну суму 581 440,79 грн; б/д за квітень 2022 року на загальну суму 453 837,92 грн; від 17.06.2022 за червень 2022 року на загальну суму 913 639,20 грн; від 29.07.2022 за липень 2022 року на загальну суму 1 254 313,09 грн; від 30.09.2022 за вересень 2022 року від 30.09.2022 на загальну суму 988 679,03 грн. Інша частина робіт виконана поза межами договірного строку, а саме згідно актів приймання виконаних будівельних робіт і довідок про вартість: від 30.12.2022 за грудень 2022 року на загальну суму 2 465 612,50 грн; від 31.05.2023 за травень 2023 року на загальну суму 445 530,40 грн; від 30.06.2023 за червень 2023 року від 30.06.2023 на загальну суму 429 217,94 грн; від 29.12.2023 за грудень 2023 року на загальну суму 651 772,40 грн. Матеріалами справи підтверджено порушення ТОВ "ФБ "Хімзахист" зобов`язань за Договором, що полягає у порушені строків виконання робіт. Вказане порушення також підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/5035/23.

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санцій на 30%.

Доводи скаржника стосовно того що: «…Щодо, зазначеного судом, стосовно того, що:

- «роботи на суму 4 191 910,03 грн (51,2% від загальної вартості) виконані відповідачем в обумовлений Договором строк».

Між АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «БФ «Хімзахист» було укладено договір про закупівлю №2108000132 від 20.08.2021 (далі - Договір).

Згідно п. 5.1. Договору, Виконавець зобов`язується виконати роботи за цим Договором з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт по 01.12.2022 року.

Таким чином, відповідно до умов Договору (з урахуванням інших обставин викладених Позивачем в заявах по суті справи та доказів), Відповідач зобов`язаний був виконати в повному обсязі передбачені Договором роботи до 01.12.2022 (включно).

Частиною 1 ст.173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.203 ГК України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.629 ЦК України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з наведеного вбачається, що оскільки в Договорі було чітко визначено строк виконання робіт, то Виконавець (Відповідач) зобов`язаний був виконати в повному обсязі роботи передбачені Договором у визначений (встановлений) строк.

Отже, суд першої інстанції констатуючи підтвердження матеріалами справи порушення ТОВ «ФБ «Хімзахист» зобов`язань за Договором, що полягає у порушенні строків виконання робіт, помилково та необґрунтовано пов`язує ступінь часткового виконання Відповідачем зобов`язання на дату (01.12.2022) коли таке зобов`язання мало бути виконане Відповідачем в повному обсязі з правом суду встановленого нормами ст.233 ГПК України на зменшення розміру санкцій.

- «станом на дату розгляду справи всі роботи за Договором відповідачем виконано повністю без будь-яких зауважень щодо їх якості».

Як, вже зазначалося вище, відповідно до умов Договору (з урахуванням інших обставин викладених Позивачем в заявах по суті справи та доказів), Відповідач зобов`язаний був виконати в повному обсязі передбачені Договором роботи до 01.12.2022 (включно).

Однак, судом першої інстанції не враховано, що на дату (26.12.2023) звернення АТ «Укртрансгаз» до суду з позовом за яким і розглядалася дана справа, Відповідачем не було виконано (на суму 654 129,13 грн) в повному обсязі роботи передбачені Договором, а були виконі тільки 29.12.2023 по збігу 1 року та 1 місяця від дати (01.12.2022) коли роботи передбачені Договором мали бути виконані в повному обсязі.

При цьому, посилання суду першої інстанції на ту обставину, що роботи виконані «без будь-яких зауважень щодо їх якості» не може тією бути підставою з якою законодавець пов`язує право суду на зменшення суми санкцій, оскільки зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України), а отже господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною (ч.1 ст.203 ГК України).

- «характер робіт (фарбування та скління) не виключає можливість використання об`єкта до повного завершення робіт».

Відповідно до п.1.1. Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами виконати «Фарбування та скління (Відновлення антикорозійного покриття технологічного обладнання та трубопроводів ГЗП-4 Стрийського ВУПЗГ».

Згідно п. 1.2. Договору, зміст робіт, їх обсяги, вартість, строки та вимоги до робіт визначені Технічним завданням, яке наведене в додатку 1 до Договору, Договірною ціною та Кошторисною документацією яка наведене в додатку 2 до Договору (далі - Кошторисна документація).

Наведене свідчить, що суд першої інстанції, застосовуючи наведену вище обставину, як аргумент для зменшення розміру неустойки, не повністю врахував сам предмет Договору та вид(и) робіт виконання яких передбачено Договором, та не врахував, що роботи виконуються в умовах діючого виробництва, яке є об`єктом підвищеної небезпеки та інших вимог встановлених Договором.

Крім того, обставини можливості/неможливості використання (в т.ч. часткового, з функціональними (виробничими) обмеженнями, тощо) об`єкта на якому проводяться роботи, не може бути тією правовою підставою (обставиною) з якою законодавець пов`язує реалізацію судом права на зменшення суми санкцій.

- «позивач не повідомляє про настання конкретних негативних наслідків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем робіт».

Частиною 1 ст.550 ЦК України передбачено виникнення права на неустойку, що виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Тобто, на законодавчому рівні закріплено правило, що неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, лише в силу самого встановлення неустойки законом або договором.

Наявність чи відсутність у кредитора збитків, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виникли, не приймаються до уваги при вирішенні спору про стягнення з боржника суми неустойки.

Отже, саме неповідомлення суду першої інстанції про настання негативних наслідків внаслідок порушення Відповідачем строку виконання робіт, не може бути тією правовою підставою (обставиною) з якою законодавець пов`язує реалізацію судом права на зменшення суми санкцій.

При цьому, Позивач в заявах по суті справи (заперечення від 09.03.2024 на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій) повідомляв суду першої інстанції, що АТ «Укртрансгаз» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки Держави, яке здійснює забезпечення населення та промислових підприємств України природним газом, а відтак, невиконанням (неналежним виконанням) взятих на себе договірних зобов`язань, Відповідач поставив АТ «Укртрансгаз» у невигідне становище, порушуючи умови Договору (що Відповідачем не заперечується), своєчасне та повне виконання якого мало та має значення для АТ «Укртрансгаз» як підприємства, яке має стратегічне значення для держави Україна, особливо в період дії в Україні воєнного стану.

Адже, використання отриманих за Договором результатів, не становить для АТ «Укртрансгаз» комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього обов`язків - забезпечення сталої роботи підземних сховищ України в частині зберігання природного газу.

- «розмір штрафних санкцій визначено від ціни Договору, що відповідає умовам законодавства, однак не враховує ступінь виконання та, відповідно, збільшує нарахування».

В розділі 9 Договору сторони погодили та передбачили умови, порядок та розмір відповідальності, яку несе(уть) сторона(и) за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків виконання робіт, передбачених п. 5.1. цього Договору, до Виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни Договору за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від ціни цього Договору.

Велика Палата Верховного Суду (пункт 6.13. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 (провадження №12-117гс19) зазначає, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

За змістом положень законодавства України, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. (пункт 6.31. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 (провадження №12- 117гс19).

Як вже зазначено вище, пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України, а пунктом 9.3. Договору містить положення про те, що у випадку порушення строків виконання робіт, передбачених п. 5.1. цього Договору, до Виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни Договору за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від ціни цього Договору.

Таким чином, Позивач зазначає, що умовами Договору сторони погодили та встановили розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення виконання Відповідачем зобов`язання, а отже посилання суду першої інстанції на ту обставину, що «розмір штрафних санкцій визначено від ціни Договору збільшує нарахування», не може бути застосована, як обґрунтована обставина для зменшення розміру стягуваної пені та штрафу, оскільки, буде порушувати принцип свободи договору, визначення його умови які погодженні його сторонами і спрямовані на встановлення або припинення господарських зобов`язань і приймаються ними як обов`язкові.

- «виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідачів сплату всього розміру неустойки».

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Це означає, що за порушення договірних зобов`язань, та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України та умовами договору.

Крім того, підприємництво є ініціативною діяльністю. Це означає, що зайняття підприємницькою діяльністю є добровільним вчинком. Жоден державний орган, недержавна організація, посадова особа не можуть примусити до зайняття підприємницькою діяльністю. Проте це не означає, що особа не може бути примушена до виконання добровільно взятих на себе зобов`язань (наприклад, за договором, укладеним в процесі провадження підприємницької діяльності) або зобов`язань, що передбачені державою і випливають зі здійснення особою підприємницької діяльності.

Підприємство за своєю суттю є ризикованою діяльністю.

В Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме лише у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи у їх сукупності.

Реалізуючи свої повноваження, передбачені ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічний висновок викладено у Постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20).

З огляду на наведене, та враховуючи, що за результатами розгляду справи суд першої інстанції встановив порушення ТОВ «ФБ «Хімзахист» зобов`язань за Договором, що полягає у порушенні строків виконання робіт, а отже визнав, що позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» є повністю законними та обґрунтованими, а отже підлягали задоволенню в повному обсязі, Позивач зазначає, що посилання суду першої інстанції в обґрунтування зменшення суми неустойки на оціночне судження про «несправедливе покладати на відповідачів сплату всього розміру неустойки», є таким, що також порушує принцип свободи договору та може свідчити і сприйматися Відповідачем та іншими господарюючими суб`єктами, як можливість (спосіб) часткового/повного звільнення (через судове рішення) від відповідальності за допущені порушення договірних зобов`язань.

- «ст.129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є однією з основних засад судочинства».

Позивач погоджується з правильністю принципів закріплених в ст.129 Конституції України, але при цьому зазначає, що при прийнятті в оскаржуваній частині рішення судом першої інстанції, реалізуючи свої повноваження, передбачені ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, не в повній мірі застосовано принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом, а саме надання правової оцінки (при вирішенні питання про зменшення неустойки) інших обставин, які мають істотне значення та інші інтереси сторін, що заслуговували на увагу суду першої інстанції…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі укладеного договору між сторонами виникли зобов`язання, за яких відповідач зобов`язався виконати обумовлену договором роботу в строк встановлений у договорі, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, за змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 Цивільного кодексу України та статті 216 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до умов договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, зокрема викладено такий висновок, розмір неустойки у зобов`язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування:

- характером неустойки (договірний або встановлений законом);

- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);

- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;

- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов`язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.

Таким чином, у правовідносинах, хоча і подібних між собою (тотожних) або навіть за участі одних і тих самих сторін, за відмінності, зокрема, в умовах договору, хоча б одного із наведених чинників, якими обумовлюється застосування неустойки за порушення зобов`язання, різниця у розмірі неустойки в кожних конкретних правовідносинах закладається вже на етапі формулювання умов виконання зобов`язання та виникнення зобов`язання.

У постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 статей 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22.

Судом першої інстанції при зменшені розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 30% враховано наступне:

- роботи на суму 4 191 910,03 грн (51,2% від загальної вартості) виконані відповідачем в обумовлений Договором строк;

- станом на дату розгляду справи всі роботи за Договором відповідачем виконано повністю без будь-яких зауважень щодо їх якості;

- характер робіт (фарбування та скління) не виключає можливість використання об`єкта до повного завершення робіт;

- позивач не повідомляє про настання конкретних негативних наслідків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем робіт;

- розмір штрафних санкцій визначено від ціни Договору, що відповідає умовам законодавства, однак не враховує ступінь виконання та, відповідно, збільшує нарахування;

- виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідачів сплату всього розміру неустойки;

- ст.129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є однією з основних засад судочинства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності; майновий стан сторін; ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань; причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання; відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності збитків, заподіяних позивачу внаслідок невиконання відповідачем умов договору, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, колегія суддів з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, які підлягає стягненню з відповідача на 30% до 1042947,36 грн (пеня) та 573048,00 грн (штраф).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2024 у справі №912/2440/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 12466,25 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2024 у справі №912/2440/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2024 у справі №912/2440/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 12466,25 грн покласти на Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 03.03.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус