Постанова

від 26.02.2025 по справі 904/3140/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3140/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Чірцов А.А.

представники сторін:

від прокурора: Буршаєвський К.Л.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача:не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпропетровської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 р.

( суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 03.06.2024 р.)

у справі

за позовом

Керівника Новомосковської окружної прокуратури,

м. Новомосковськ Дніпропетровської області

в інтересах держави в особі

позивача-1:

Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області,

смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області

позивача-2:

Новомосковської районної військової адміністрації Дніпропетровської області,

м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до

Фізичної особи-підприємця Мосіна Вячеслава Миколайовича,

м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про скасування державної реєстрації права оренди та

повернення земельних ділянок водного фонду

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Новомосковської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області та Новомосковської районної військової адміністрації Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця Мосіна Вячеслава Миколайовича, в якому просило суд:

1. Скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 20,06 га, кадастровий номер 1223283300:01:402:0004, яка розташовується на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1307275512232 ), проведену за Мосіним Вячеславом Миколайовичем ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди земельної ділянки АЕВ № 600778, АЕВ № 600779, реєстр № 2641, виданий 27.09.2001 р., видавник: державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., угоди від 31.10.2006 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., угоди від 28.01.2008 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р..

2. Скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 20,16 га, кадастровий номер 1223283300:01:402:0003, яка розташовується на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1307230812232), проведену за Мосіним Вячеславом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди земельної ділянки АЕВ № 600778, АЕВ № 600779, реєстр №2641, виданий 27.09.2001, видавник: державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., угоди від 31.10.2006 про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, угоди від 28.01.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001.

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 7,44 га, кадастровий номер 1223283300:01:402:0002, яка розташовується на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1307149012232), проведену за Мосіним Вячеславом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди земельної ділянки АЕВ № 600778, АЕВ № 600779, реєстр №2641, виданий 27.09.2001, видавник: державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., угоди від 31.10.2006 про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, угоди від 28.01.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001.

4. Усунути перешкоди у здійсненні Губиниською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338457) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 20,06 га, з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004, шляхом її повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Усунути перешкоди у здійсненні Губиниською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338457) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 20,16 га, з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003, шляхом її повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

6. Усунути перешкоди у здійсненні Губиниською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338457) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 7,44 га, з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002, шляхом її повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги Прокурора обгрунтовані порушенням інтересів держави, яке відбулося внаслідок недотримання норм законодавства під час пролонгації дії договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., укладеного між Мар`їнською сільською радою та Мосіним Вячеславом Миколайовичем, а саме під час оформлення угоди від 31.10.2006 р. про внесення змін до договору оренди в частині продовження його строку, та полягає у незаконному користуванні земельною ділянкою водного фонду всупереч встановленому законом порядку без належних правовстановлювальних документів.

Зокрема, Прокурор зазначає, що Мосіну В.М. на підставі розпорядження голови Новомосковської РДА № 1666 від 23.11.2006 р. "Про надання згоди на продовження строку оренди земельної ділянки водного фонду Мосіну В.М. " начебто укладено угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., якою продовжено строк дії договору на 48 років, починаючи з дати її реєстрації, яка всупереч ст. 654 ЦК України нотаріально посвідчена не була.

За твердженням Прокурора порядок зміни та розірвання нотаріально посвідченого договору оренди землі від 27.09.2001 р. мав відбуватися відповідно до загального правила - шляхом укладення відповідного договору у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Як вважає Прокурор, оскільки на час укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р. жодним законом не передбачено спеціального правила (винятку) щодо форми та виду форми договору про особливі умови внесення змін чи розірвання договору оренди землі, який підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню, то угода від 31.10.2006 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., яка начебто укладена між Новомосковською РДА та Мосіним Вячеславом Миколайовичем , підлягала обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України наслідком недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є нікчемність цього договору.

Прокурор також вказує на те, що відповідно до інформації управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1-0.110.6-2009/299-23-0.110.6 від 05.06.2023 р. зазначена додаткова угода станом на 26.06.2017 р. в ДЗК ( Державному земельному кадастрі ) не зареєстрована. Тож всупереч вимогам законодавства, а саме ст. ст. 182, 210 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 18 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції на час укладення угоди про внесення змін до договору оренди ), угода від 31.10.2006 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. між Новомосковською райдержадміністрацією та приватним підприємцем Мосіним Вячеславом Миколайовичем зареєстрована не була. Тому її підписання не призвело до виникнення прав і обов`язків у її сторін.

На думку Прокурора останнім днем дії договору оренди землі від 27.09.2001 р., виходячи з його змісту та правил законодавства, є 27.09.2006 р.. Відсутність у договорі оренди землі однієї з передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов, зокрема щодо строку дії договору оренди, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди та для визнання його недійсним відповідно до закону.

Разом з тим Прокурор зауважує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено ( договір, який не укладено ), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відтак, умову договору оренди землі від 27.09.2001 р. щодо зміни строку його дії з 5 років на 48 років Прокурор вважає нікчемною.

З урахуванням викладених у позові обставин, підставою позовних вимог прокурора є недодержання сторонами під час укладення угоди від 31.10.2006 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. вимог закону про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цієї угоди, що має наслідком її нікчемність, а отже не призводить до виникнення прав та обов`язків у сторін.

На виконання частин третьої - п`ятої ст. 53 ГПК України та частин 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор, звертаючись з позовом до суду, обґрунтував наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави неналежним здійсненням захисту таких інтересів Губиниською селищною радою та Новомосковською районною державною адміністрацією - Новомосковською районною військовою адміністрацією.

В подальшому Прокурор подав заяву про зміну предмета позову, у зв`язку з чим просив:

1) Припинити право оренди на земельну ділянку, площею 20,06 га, кадастровий номер 1223283300:01:402:0004, яка розташовується на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1307275512232), проведену за Мосіним Вячеславом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди земельної ділянки АЕВ № 600778, АЕВ №600779, реєстр № 2641, виданий 27.09.2001, видавник: державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., угоди від 31.10.2006 про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, угоди від 28.01.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001.

2) Припинити право оренди на земельну ділянку, площею 20,16 га, кадастровий номер 1223283300:01:402:0003, яка розташовується на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1307230812232), проведену за Мосіним Вячеславом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди земельної ділянки АЕВ № 600778, АЕВ №600779, реєстр № 2641, виданий 27.09.2001, видавник державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., угоди від 31.10.2006 про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, угоди від 28.01.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001.

3) Припинити право оренди на земельну ділянку, площею 7,44 га, кадастровий номер 1223283300:01:402:0002, яка розташовується на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1307149012232), проведену за Мосіним Вячеславом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди земельної ділянки АЕВ № 600778, АЕВ №600779, реєстр № 2641, виданий 27.09.2001, видавник державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П., угоди від 31.10.2006 про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, угоди від 28.01.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001.

4) Усунути перешкоди у здійсненні Губиниською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338457) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 20,06 га, з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004, шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд на ній, та її повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

5) Усунути перешкоди у здійсненні Губиниською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338457) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 20,16 га, з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003, шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд та її повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

6) Усунути перешкоди у здійсненні Губиниською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338457) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 7,44 га, з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002, шляхом її повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради ( код ЄДРПОУ 04338457 ) з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича ( РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви Прокурора про зміну предмета позову у справі.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 р. в позові відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, з урахуванням заяви від 21.02.2024 р., про зміну предмету спору.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 р. прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права ст. ст. 58, 60, 125, 126, 152, Земельного кодексу України, ст. ст. 11, 182, 202, 203, 210, 215, 229, 233, 391, 317, 319, 626, 627, 640, 654, 792 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 18, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та з порушенням норм процесуального права ( ст. ст. 46, 236 ГПК України ).

Водночас, на думку Скаржника, угода до договору оренди землі від 27.09.2001 р. щодо зміни строку дії його договору з 5 років на 48 років є нікчемною, оскільки не узгоджена його сторонами у передбаченій законом формі та не пройшла державну реєстрацію, тому - з урахуванням змісту договору та правил законодавства - останнім днем дії договору оренди землі від 27.09.2001 р. є 27.09.2006 р., оскільки саме такий строк його дії погоджений сторонами як істотна умова договору. Вказане свідчить про відсутність у поданій для державної реєстрації у 2017 році угоді від 31.10.2006 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., укладеній, начебто, між Новомосковською райдержадміністрацією в особі ОСОБА_2 та Мосіним В.М. статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

При цьому, Скаржник зазначає, що ухвалою суду від 14.03.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви Прокурора від 21.02.2024 р. про зміну предмета позову, яку мотивовано тим, що Прокурор всупереч правил ст. 46 ГПК України фактично заявив про одночасну зміну предмету та підстав позову, що процесуальним законом не дозволяється. З огляду на викладене, Прокурор вважає, що заява про зміну предмета спору у частині зміни позовних вимог із скасування державної реєстрації речових прав оренди на припинення права оренди на три земельні ділянки підлягає задоволенню як така що подана на одній і тій же підставі ( норми матеріального права ) та відповідає належному способу захисту, визначеному Великою Палатою Верховного Суду у своєму висновку у пункті 55 постанови від 29.11.2023 р. у справі № 513/879/19.

З огляду на викладені доводи щодо відповідності позовних вимог обставинам справи та враховуючи, що позовну заяву було обґрунтовано безпосередньо ст. 152 ЗК України та ст. 391 ЦК України, Скаржник вважає, що заява про зміну предмета спору у частині зміни позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження Губиниською селищною радою двох земельними ділянками з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0004, шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд на них, та їх повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича підлягає задоволенню як така що подана на одній і тій же підставі (норми матеріального права) та відповідає належному способу захисту.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Губиниської селищної ради надійшла заява в якій зазначається, що селищна рада не підтримує ні позовну заяву Прокурора, ні його апеляційну скаргу, та вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області яке прийнято по даній справі законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Також, Заявник повідомляє, що на території Губиниської селищної ради безліч водойм, які не перебувають в оренді, за них ніхто не платить податки, а в такі важкі часи це дуже важливо, оскільки, кожна копійка сплаченого податку дає змогу утримувати громаду у тому числі лікарню. Такі позови недоцільні, тим більше зараз.

Сторони не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3140/23.

Матеріали справи № 904/3140/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 16.10.2024 р..

15.10.2024 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. на лікарняному, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 р. розгляд апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024р. у справі № 904/3140/23 призначено в судове засідання на 26.02.2025 р..

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від представника Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник за станом здоров`я не матеме змоги прибути в судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.

Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).

Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.

Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін, за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 26.02.2025 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Новомосковської районної ради № 18-73/ХХІІІ від 21.07.2000 р. "Про надання згоди на відведення земельних ділянок водного фонду у тимчасове користування на умовах оренди" ПП "Мосін" надано згоду на виготовлення проєктів відводу земельних ділянок водного фонду у тимчасове користування/на умовах оренди/: по Мар`янівській сільській раді - ставок Новоскотоватий, 13,5 га; каскад Ярчукова балка, 10 га; ставок для вирощування малька, 1,5 га ( а. с. 47 том 1).

Згідно з актом обстеження земельних ділянок в тимчасове користування на умовах оренди для земельних ділянок в тимчасове користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб приватному підприємцю Мосіну Вячеславу Миколайовичу, складеним 21.12.2000 р. комісією виконкому Новомосковської районної ради, вибрані земельні ділянки площею 47,66 га знаходяться південніше села Новоскотовате: ставок Новоскотоватий - 20,06 га, в т.ч. під водою - 13,10 га, каскад Ярчукова балка - 20,16 га, в т.ч. під водою - 12,80 га, ставок для вирощування малька - 7,44 га, в т.ч. під водою - 4,49 га. Ділянки відносяться до водного фонду. Під`їзні шляхи - ґрунтові. Рішення комісії - придатність земельних ділянок (ставків) для рибогосподарських потреб ( а. с. 48 том 1).

Відповідно до висновку від 20.12.2000 р. Мар`янівською сільською радою Новомосковського району за результатами розгляду проєкту відведення земельних ділянок водного фонду в тимчасове користування на умовах довгострокової оренди приватному підприємцю Мосіну Вячеславу Миколайовичу для рибогосподарських потреб погоджено відведення в тимчасове користування земельної ділянки загальною площею 47,66 га, в т.ч. під водою - 30,39 га ( а. с. 48 том 1 ).

Рішенням Новомосковської районної ради № 16-12/ХХІІІ від 01.03.2001 р. "Про надання згоди на відведення земельних ділянок водного фонду у тимчасове користування на умовах оренди згідно з поданими проєктами" Мосіну Вячеславу Миколайовичу у тимчасове користування на умовах оренди надано земельні ділянки водного фонду площею 47,66 га терміном на 5 років згідно з наданими проєктами по Мар`янівській сільській раді; селищним та сільським головам, на території яких знаходяться зазначені об`єкти, доручено укласти з відповідним громадянином договір оренди на тимчасове користування земельними ділянками водного фонду на умовах оренди ( а. с. 34 том 1 ).

Між Мар`янівською сільською радою ( Орендодавець ) та приватним підприємцем Мосіним Вячеславом Миколайовичем ( Орендар ) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р. ( далі також - договір оренди ) ( а.с. 38 - 40 том 1).

Згідно з розділом 1 договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ( увійшла до Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади ). Земельна ділянка виділена в натурі ( на місцевості ) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 47,66 га ( в тому числі: під водою - 30,39 га, пасовищ, що заросли чагарником - 16,05 га. госп. дворів - 0,37 га, дамб - 0,85 га ).

На земельній ділянці будівлі відсутні, інженерні комунікації відсутні, дороги, площадки з твердим покриттям відсутні. Земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі не пізніше 01.10.2001 р..

Розділом 2 договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для рибогосподарських потреб. Орендарю надається право зводити будівлі та споруди, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання. Договір укладається на термін 5 років, починаючи з дня його реєстрації. Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за 6 місяців до його закінчення.

Умови цього договору зберігають чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором. При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір оренди не зберігає чинність для нового власника. При зміні Орендаря договір оренди чинності не зберігає.

За користування зазначеною в договорі земельною ділянкою орендар вносить орендодавцю орендну плату у грошовій формі в розмірі 3 812,80 грн. за один рік протягом терміну дії договору. Періодичність внесення орендної плати один раз на рік до 1 грудня.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання орендодавцем обов`язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем без згоди орендодавця, не підлягає відшкодуванню. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за згодою орендодавця, не підлягає відшкодуванню. Умови і строки відшкодування визначаються окремо угодою сторін.

Обов`язковими для діяльності орендаря є наступні обмеження щодо використання земельної ділянки: використання землі тільки за цільовим призначенням.

Для забезпечення виконання вказаних обмежень власник землі зобов`язується вести постійний контроль за використанням. Орендар зобов`язується дотримуватись умов договору.

Відповідно до розділу 4 договору оренди зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою для припинення договору є, серед іншого, закінчення його строку.

Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або всіх інших положень цього договору. Сторони попереджаються, що у випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочнуть переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним та у максимально можливому обсязі відбивало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в Мар`янівській сільській раді ( розділ 8 договору оренди ).

Вказаний договір оренди 27.09.2001 р. посвідчено державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. та зареєстровано в реєстрі за № 2-2641.

У Новомосковському районному відділі земельних ресурсів договір зареєстрований 01.10.2001 р., про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № ДПНв 000001.

Відтак, згідно з умовами розділу 2 договору оренди строк його дії - до 01.10.2006 р..

Технічною комісією, призначеною розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації, 28.12.2005 проведено обстеження закінчених будівництвом самовільно збудованих об`єктів: будівля складу, побутова будівля, будівля охорони, майстерня, два навіси, убиральня, погріб у складі рибогосподарського господарства, розташованого по АДРЕСА_3 у с. Новоскотувате.

Технічною комісією, призначеною розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації, 01.03.2006 проведено обстеження закінчених будівництвом самовільно збудованих об`єктів: побутова будівля, будівлі охорони, чотири сараї та два навіси - у складі рибогосподарського господарства, розташованого по АДРЕСА_2 у с. Новоскотувате, та будівлі охорони, навісу - у складі рибогосподарського господарства, розташованого по АДРЕСА_1.

Оглядом зазначених об`єктів комісія встановила, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно з державними будівельними нормами; порушень органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнаглядохоронпраці на будівництві не встановлено.

За результатами обстежень комісією також прийняті рішення про готовність указаних об`єктів, розташованих по АДРЕСА_3, 36А, 36Б у с. Новоскотувате, до введення в експлуатацію, що оформлено актами технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 28.12.2005 та від 01.03.2006 (а.с.178-179 том 2; а.с. 9-10, 41-42, 70-71 том 3).

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1799 від 23.12.2005 згідно з протоколом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 22.12.2005, постанови про стягнення штрафу та ст. 97 КУпАП узаконено Мосіну Вячеславу Миколайовичу самовільно збудовані: майстерню, будівлю складу, будівлю охорони, побутову будівлю, два навіси, вбиральню, погріб по вул. Польовій, 36 у с. Новоскотувате (а.с. 8 том 3).

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 363 від 22.03.2006, за результатом розгляду акта технічної приймальної комісії від 01.03.2006, затверджено поданий акт технічної приймальної комісії від 01.03.2006 про прийняття в експлуатацію будівлі складу, двох навісів, побутової будівлі, будівлі охорони, майстерні, вбиральні, погрібу у складі рибогосподарського господарства Мосіна Вячеслава Миколайовича в с. Новоскотувате, вул. Польова, № 36 (а.с. 6 том 3).

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 292 від 13.03.2006, згідно з протоколом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 22.12.2005, постанови стягнення штрафу та ст. 97 КУпАП, узаконено Мосіну Вячеславу Миколайовичу самовільно збудовані: будівлю охорони, два навіси, побутову будівлю по вул. Польовій, 36А у с. Новоскотувате (а.с. 181 том 2, а.с. 37 том 3).

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 364 від 22.03.2006, за результатом розгляду акта технічної приймальної комісії від 22.03.2006 затверджено поданий акт технічної приймальної комісії від 01.03.2006 про прийняття в експлуатацію будівлі охорони, двох навісів, побутової будівлі, 4-х сараїв у складі рибогосподарського господарства Мосіна Вячеслава Миколайовича в с. Новоскотувате, вул. Польова, № 36А (а.с. 39 том 3).

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 293 від 13.03.2006, згідно з протоколом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 22.12.2005, постанови про стягнення штрафу та ст. 97 КУпАП, узаконено Мосіну Вячеславу Миколайовичу самовільно збудовані: будівлю охорони та навіс по вул. Польовій, 36Б у с. Новоскотувате (а.с. 65 том 3).

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 365 від 22.03.2006, за результатом розгляду акта технічної приймальної комісії від 01.03.2006 затверджено поданий акт технічної приймальної комісії від 01.03.2006 про прийняття в експлуатацію будівлі охорони та навісу у складі рибогосподарського господарства Мосіна Вячеслава Миколайовича в с. Новоскотувате, вул. Польова, № 36Б (а.с. 68 том 3).

Виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради 27.06.2006 прийнято рішення яким: узаконено Мосіну Вячеславу Миколайовичу самовільно збудовані по вул. Польовій, 36 у с. Новоскотувате: майстерню, будівлю складу, будівлю охорони, побутову будівлю, два навіси, вбиральню та погріб; визнано право власності за Мосіним В.М. на будівлі та споруди: майстерню, будівлю складу, будівлю охорони, побутову будівлю, два навіси, вбиральню та погріб, які розташовані по АДРЕСА_1 ; визнано право власності за Мосіним В.М. на будівлі та споруди: будівля охорони, побутова будівля, навіс, сарай - 4 шт, сходи, замощення, які розташовані по АДРЕСА_1 ; визнано право власності за Мосіним В.М. на будівлі та споруди: будівля охорони, навіс, які розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 180 том 2).

На підставі рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради від 27.06.2006 цим виконавчим комітетом 14.08.2006 Мосіну Вячеславу Миколайовичу видано свідоцтво серії НОМЕР_4 про право приватної власності на нерухоме майно: будівлю складу, А, 13,0 кв.м; побутову будівлю, В, 13,0 кв.м; будівлю охорони, В, 13.1 кв.м; майстерню, Г, 42,0 кв.м; навіс, Д; убиральню, Е; погріб, Ж; колодязь, К; замощення I за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.3 том 3).

Згідно з Витягом № 11526266 Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 14.08.2006 за реєстраційним номером 15706960 за Мосіним В.П. зареєстровано право власності на указані будівлі та споруди (а.с. 1-2 том 3).

На підставі рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради від 27.06.2006 цим виконавчим комітетом 11.08.2006 Мосіну Вячеславу Миколайовичу видано свідоцтво серії НОМЕР_2 про право приватної власності на нерухоме майно: будівлю охорони, А, 18,2 кв.м; побутову будівлю, В, 16,2 кв.м; навіс, В; сарай, Г; сарай, Д; сарай, Е; сарай, Ж; замощення I за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33-34 том 3).

Згідно з Витягом № 11517986 Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 11.08.2006 за реєстраційним номером 15704425 за Мосіним В.П. зареєстровано право власності на указані будівлі та споруди (а.с. 35 том 3).

На підставі рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради від 27.06.2006 цим виконавчим комітетом 11.08.2006 Мосіну Вячеславу Миколайовичу видано свідоцтво серії НОМЕР_3 про право приватної власності на нерухоме майно: будівлю охорони, А, 18,2 кв.м; навіс, В за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 61-62 том 3).

Згідно з Витягом № 11518331 Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 11.08.2006 за реєстраційним номером 15705033 за Мосіним В.П. зареєстровано право власності на указані будівлі та споруди (а.с. 63-64 том 3).

Головою Новомосковської районної державної адміністрації за результатом розгляду заяви громадянина Мосіна Вячеслава Миколайовича про надання в оренду земель водного фонду для рибогосподарських потреб ухвалено розпорядження № 1395 від 24.10.2003 "Про надання земельної ділянки із земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб", відповідно до якого прийнято рішення: затвердити розроблений проєкт відведення земельної ділянки водного фонду загальною площею 20,83 га для передачі її в оренду Мосіну Вячеславу Миколайовичу; надати в оренду строком на 50 років земельну ділянку водного фонду, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району загальною площею 20,83 га, в тому числі площа водного дзеркала - 7,17 га, пасовищ - 13,39 га, дамб - 0,27 га для рибогосподарських потреб; Мосіну Вячаславу Миколайовичу укласти у місячний термін з Новомосковською районною державною адміністрацією договір на оренду земельної ділянки (а.с. 60 том 1).

За розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації №1666 від 23.11.2006 "Про надання згоди на продовження строку оренди земельної ділянки водного фонду гр. Мосіну В.М." адміністрацією надано згоду Мосіну Вячеславу Миколайовичу на продовження строку оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 47,66 га, терміном на 48 років, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради, для рибогосподарських потреб, у зв`язку з чим останнього зобов`язано внести зміни до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, а також прийнято рішення надати в оренду гр. Мосіну Вячеславу Миколайовичу водні об`єкти загальнодержавного значення: шифр - 409 17 21; 409 17/19,6; 409 17/17, 409 17/22,2 загальним об`ємом при НПГ - 579,88 тис.м3, які розташовані на території Мар`янівської сільської ради, терміном на 48 років (а.с. 59 том 1)

31.10.2006 між Новомосковською районною державною адміністрацією - орендодавцем та Мосіним Вячеславом Миколайовичем - орендарем, на підставі розпорядження голови Новомосковської РДА № 1666 від 23.11.2006 "Про надання згоди на продовження строку оренди земельної ділянки водного фонду Мосіну В.М." у простій письмовій формі укладено угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, відповідно до якої внесено зміни в розділ 2 договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001 щодо терміну оренди, який встановлено строком на 48 років, починаючи з дати його реєстрації (а.с. 43 том 1).

Відомості про реєстрацію зазначеної додаткової угоди у матеріалах справи відсутні.

28.01.2008 між Новомосковською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Мосіним Вячеславом Миколайовичем (орендар) укладено угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до розділу 2 цього договору в частині річного розміру орендної плати, який визначили у сумі 6087,72 грн (а.с. 44 том 1).

З наявних у матеріалах справи Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-1204925852017, НВ-1204925802017, НВ-1204925622017 від 26.06.2017 убачається, що з переданої в користування Мосіну Вячеславу Миколайовичу на підставі договору оренди від 27.09.2001 земельної ділянки водного фонду площею 47,66 га, державна реєстрація речового права за яким відбулася 27.09.2001, було сформовано три окремі земельні ділянки, які зареєстровані 26.06.2017 Відділом у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з наступними кадастровими номерами: № 1223283300:01:402:0004: місце розташування - Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Мар`янівська сільська рада; цільове призначення - 10.07 для рибогосподарських потреб; категорія - землі водного фонду, форма власності - державна власність, площа - 20,06 га (а.с. 49 - 51 том 1); № 1223283300:01:402:0003: місце розташування - Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Мар`янівська сільська рада; цільове призначення - 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія - землі водного фонду, форма власності - державна власність, площа - 20,16 га (а.с. 52 - 54 том 1); № 1223283300:01:402:0002: місце розташування - Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Мар`янівська сільська рада; цільове призначення - 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія - землі водного фонду, форма власності - державна власність, площа - 7,44 га (а.с. 54 - 56 том 1) (далі - спірні земельні ділянки).

За змістом указаних Витягів з Державного земельного кадастру реєстрація спірних земельних ділянок проведена за заявами Мосіна Вячеслава Миколайовича №№ ЗВ-1205844312017, ЗВ-1205844252017, ЗВ-1205844232017 від 19.06.2017 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.06.2017, виготовленої ТОВ "Український земельно-правовий центр" (а.с. 49, 52, 54 том 1).

17.07.2017 державним реєстратором Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради Колесник І.М. на підставі рішення Новомосковської районної ради "Про надання згоди на відведення земельних ділянок водного фонду у тимчасове користування на умовах оренди згідно з поданими проєктами" № 16-12/ХХШ від 01.03.2001, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-УІ від 06.09.2012 внесено відомості про реєстрацію права власності на земельні ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 - площею 20,06 га, 1223283300:01:402:0003 - площею 20,16 га, 1223283300:01:402:0002 - площею 7,44 га за Державою Україна в особі Новомосковської районної державної адміністрації.

Указані відомості підтверджуються наявними у матеріалах справи Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.06.2023 р. № № 334791228, 334791214, 334791176 ( а. с. 30 - 34 том 1 ).

З 27.05.2021 р. - дати набрання чинності Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" та згідно з приписами пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України правом розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду наділена Губиниська селищна об`єднана територіальна громада в особі Губиниської селищної ради, якою заходи з прийняття цих земельних ділянок та реєстрації права власності на них не вживалися ( лист Губиниської селищної ради № 1597 від 31.05.2023 р.; а.с. 62 том 1 ).

Відповідно до інформації Новомосковської районної державної адміністрації, викладеної у листі № 2083/0/538-23 від 26.05.2023 р., угоди від 31.10.2006 р. та від 28.01.2008 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001, укладені між Новомосковською районною державною адміністрацією та Мосіним Вячеславом Миколайовичем, не знайдено; інформацією стосовно нотаріального посвідчення та державної реєстрації цих угод райвійськадміністрація не володіє ( а. с. 58 том 1 ).

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у листі № 4-0.110,6-2009/299-23-0.110,6 від 05.06.2023 р., наданому у відповідь на запит керівника Новомосковської окружної прокуратури за № 04/62-2379ВИХ-23 від 24.05.2023 р., повідомило про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004, 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0002 були внесені до Державного земельного кадастру 26.06.2017 р.; указані кадастрові номери цим земельним ділянкам присвоєні також 26.06.2017 р. на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцю Мосіну В.М. у тимчасове користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою - договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Новомосковському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 01.10.2001 р. за № ДПНв 000001; термін дії договору оренди 5 років, дата закінчення дії речового права 30.09.2006 р.; до проєкту землеустрою додавалася додаткова угода «Про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р.», видана на підставі розпорядження голови Новомосковської РДА № 1666 від 23.11.2006 р.; станом на 26.06.2017 р. додаткова угода в ДЗК не зареєстрована (а. с. 65 том 1).

Під час розгляду справи, а саме 17.10.2023 державним реєстратором виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області Бідковим В.О. за Мосіним Вячеславом Миколайовичем проведено реєстрацію права власності на три об`єкти нерухомого майна: на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 14.08.2006, виданого виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстровано право приватної власності на закінчений будівництвом об`єкт, а саме будівлі та споруди (А - будівля складу, загальною площею 13,0 кв.м.; Б - побутова будівля, загальною площею 13,0 кв.м.; В - будівля охорони, загальною площею 13,1 кв.м.; Г - майстерня, загальною площею 42,0 кв.м.; Д - навіс; Е - убиральня; Ж - погріб; К - колодязь; І - замощення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, с. Новоскотувате, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2815603912100); на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 11.08.2006, виданого виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстровано право приватної власності на закінчений будівництвом об`єкт, а саме будівлі та споруди (А - будівля охорони, загальною площею18,2 кв.м.; Б - побутова будівля, загальною площею 16,2 кв.м.; В - навіс; Г - сарай; Д - сарай; Е - сарай; Ж - сарай; І - замощення; І - сходи, розташовані за адресою: АДРЕСА_2., на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2815580812100); на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 11.08.2006, виданого виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстровано право приватної власності на закінчений будівництвом об`єкт, а саме будівлі та споруди (А - будівля охорони, загальною площею18,2 кв.м.; Б - навіс), розташовані за адресою: АДРЕСА_1., на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2815560912100) (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 352998938 від 03.11.2023; а.с. 174 - 180 том 1).

Прокурор у поясненнях, поданих до суду 08.11.2023, звертає увагу на те, що станом на момент його звернення до суду "прив`язки" зазначених будівель та споруд до спірних земельних ділянок у Реєстрі прав власності на нерухоме майно не було, наявною була лише реєстрація будівель та споруд за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1. І лише після відкриття судом провадження у справі №904/3140/23 відповідачем вжито заходів з реєстрації зазначених об`єктів із "прив`язкою" їх до спірних земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0002, 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0004.

Відповідно до наявних у матеріалах справи скріншотів Google-карти межі с. Новоскотувате Новомосковського району Дніпропетровська області не поширюються на спірні земельні ділянки водного фонду.

При цьому, згідно з даними Google-карти АДРЕСА_2 , межі якого також не поширюються на спірні земельні ділянки водного фонду.

Новомосковською окружною прокуратурою 31.10.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023042110000090 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 358 Кримінального кодексу України, щодо можливих фактів підробки документів, пов`язаних із реєстрацією права власності на будівлі та споруди за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Приватним підприємством "Інститут землевпорядних відносин" за заявою Мосіна Вячеслава Миколайовича від 14.10.2023 розроблено нову технічну документацію із землеустрою на кожну спірну земельну ділянку щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), під час якої змінено вид угідь, в тому числі виокремлено землі під господарськими будівлями і дворами. Зазначену технічну документацію зареєстровано в Національному земельному кадастрі лише 17.10.2023, тобто також під час перебування справи в провадженні суду та одночасно з реєстрацією права власності на будівлі та споруди.

При реєстрації зазначеної технічної документації на земельні ділянки 1223283300:01:402:0002, 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0004 розроблено нову експлікацію земельних угідь, під час співставлення якої з попередньою, можна дійти висновку, що під будівлями та спорудами в сукупності перебуває 0,3673 га земель, а саме: на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002, загальною площею 7,44 га - під господарськими будівлями та дворами 0,002 га, 0,0862 га та 0,0018 га, тобто всього 0,09 га; на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003, загальною площею 20,16 га - під будівлями та дворами 0,2289 га, 0,0014 га, 0,0039 га, 0,0071 га, 0,0025 га, тобто всього 0,2438 га; на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004, загальною площею 20,06 га - під будівлями та дворами 0,0317 га, під гідроспорудами - 0,0018 га, тобто всього 0,0335 га (а.с. 172 - 200 том 1, а.с. 1 - 122 том 2).

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023042110000090 від 31.10.2023 із залученням представника Губиниської селищної ради та Мосіна Вячеслава Миколайовича та за участю державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Губиниської селищної ради, спеціаліста ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004, 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0002, а також будівель та споруд, які на них знаходяться за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, результати якого оформлені протоколом огляду від 06.02.2024 (а.с. 113 - 130 том 3).

При проведенні огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004, площею 20,06 га, фактично розташовані нежитлова будівля, площею 0,23 кв.м та 3 навіси вздовж берегової лінії водного об`єкту в межах прибережної захисної смуги.

Зазначені будівлі відповідно до інформації Губиниської селищної ради та зі слів її представника, залученого до огляду, знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, с. Новоскутовате Новомосковський район Дніпропетровська області.

При цьому 17.10.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на наступні будівлі та споруди: А-будівля охорони, загальною площею18,2 кв.м.; Б - побутова будівля, загальною площею 16,2 кв.м.; В - навіс; Г - сарай; Д - сарай; Е - сарай; Ж - сарай; І - замощення; І - сходи, розташовані за іншою адресою - АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2815580812100).

Підставою для реєстрації права власності зазначено свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 11.08.2006, видане виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Однак, його видано лише на А - будівлю охорони, загальною площею 18,2 кв.м, та Б - навіс.

Оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003, площею 20,16 га, встановлено, що на ній фактично розташовано 3 будівлі, площею 0,28 кв. м, 0,54 кв.м, 0,14 кв.м, споруда, площею 0,01 кв. м, 5 навісів на стовпах у межах прибережної захисної смуги.

Зазначені будівлі відповідно до інформації Губиниської селищної ради та зі слів її представника, залученого до огляду, знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, с. Новоскутовате Новомосковський район Дніпропетровська області.

Однак, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 14.08.2006, виданого виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 17.10.2023 зареєстровано право приватної власності на закінчений будівництвом об`єкт - будівлі та споруди, а саме: А - будівля складу, загальною площею 13,0 кв.м; Б - побутова будівля, загальною площею 13,0 кв.м.; В - будівля охорони, загальною площею 13,1 кв.м.; Г - майстерня, загальною площею 42,0 кв.м; Д - навіс; Е - убиральня; Ж - погріб; К - колодязь; І - замощення, розташовані за іншою адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2815603912100).

Оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002, площею 7,44 га, встановлено, що вона вільна від забудови.

При цьому 17.10.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на наступні будівлі та споруди: А - будівля охорони, загальною площею18,2 кв.м; Б - навіс, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2815560912100).

Підставою для реєстрації права власності зазначено свідоцтво про право власності НОМЕР_3 від 11.08.2006, видане виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Фактично зруйнована частина будівлі, розташована за адресою: АДРЕСА_1, розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0001, яка не є предметом спору.

Отже, під час огляду підтверджено розташування будівель та споруд, збудованих Мосіним Вячеславом Миколайовичем на земельних ділянках з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 (площею 20,06 га) та 1223283300:01:402:0003 (площею 20,16 га), у межах прибережної захисної смуги в безпосередній близькості до водних об`єктів та встановлено невідповідність розташування цих будівель і споруд даним, зазначеним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та свідоцтвах про право власності, виданих на вказані об`єкти.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення Прокурора до суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог Прокурора про скасування державної реєстрації за Відповідачем права оренди на спірні земельні ділянки та усунення перешкод у здійсненні Позивачем -1 права користування та розпорядження указаними земельними ділянками шляхом їх повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради з незаконного користування Відповідача, суд першої інстанції зазначив, що державна реєстрація Орендарем права оренди є достатньою умовою виконання вимоги про державну реєстрацію договору оренди, враховуючи, що державну реєстрацію договору оренди станом на 17.07.2017 р. було неможливо здійснити. При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у Позивача -2 заперечень щодо чинності угоди від 31.10.2006 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. на момент державної реєстрації за Відповідачем права оренди на спірні земельні ділянки, відомості про які є публічними. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладена між Позивачем -2 та Відповідачем 31.10.2006 р. угода до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. набрала чинності з моменту державної реєстрації відповідних речових прав, тобто 17.07.2017 р..

Оцінюючи обраний Прокурором спосіб захисту, місцевий господарський суд зазначив, що скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 - площею 20,06 га, 1223283300:01:402:0003 - площею 20,16 га, 1223283300:01:402:0002 - площею 7,44 га не є належним способом захисту з урахуванням зазначених ним підстав позову, а позовні вимоги Прокурора про повернення спірних земельних ділянок, то з огляду на фактичні обставини справи, ці вимоги є неефективними. Так, вирішення вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою. Зважаючи на мету поданого Прокурором позову - захист інтересів держави шляхом усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками у стані на момент передачі їх в оренду, господарський суд дійшов висновку, що обраний ним спосіб захисту з визначеними підставами є неефективним, оскільки не вирішує спір по суті, а тому не узгоджується з принципами верховенства права та процесуальної економії.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рн/99 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у судовому порядку, забезпечення раціонального використання землі.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 р. у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 р. у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 р. у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 р. у справі № 921/31/18.

Розглядаючи питання обґрунтування Прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наголошено, що Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу ( нездійснення захисту інтересів держави ) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора, такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

На виконання частин третьої - п`ятої ст. 53 ГПК України та частин третьої, четвертої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор, звертаючись з позовом до суду, обґрунтував наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави неналежним здійсненням захисту таких інтересів Губиниською селищною радою та Новомосковською районною державною адміністрацією - Новомосковською районною військовою адміністрацією.

На підтвердження Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивачів повідомлень про виявлені порушення інтересів держави, що полягають у незаконному користуванні земельними ділянками водного фонду для рибогосподарських потреб та наявність підстав для вжиття заходів, направлених на скасування державної реєстрації речових прав оренди на ці земельні ділянки та їх повернення ( листи № № 04/62-2371 вих-23, 04/62-2365 вих-23 від 24.05.2023 р.; а.с. 57-58, 66 - 69 том 1 ).

Проте, позивачами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо захисту інтересів держави не вжито, що підтверджується листами Губиниської селищної ради № 1597 від 31.05.2023 р., № 1705 від 12.06.2023 р. та Новомосковської районної державної адміністрації - Новомосковської районної військової адміністрації № 2083/0/538-23 від 26.05.2023 р., № 2369/0/538-23 від 12.06.2023 р. ( а.с. 58 - 60, 62, 74 том 1 ).

Листами № № 04/62-2634вих-23, 04/62-2633вих-23 від 08.06.2023 р. Прокурор повідомив позивачів про звернення до суду в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради та Новомосковської районної військової адміністрації з позовом до відповідача про скасування державної реєстрації речових прав оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки водного фонду ( а. с. 66 - 73 том 1 ).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді. Більш того, таке звернення Прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання у земельних відносинах.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі пов`язаних із відмовою господарського суду у задоволенні заяви Прокурора від 21.02.2024 р. про зміну предмета позову, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, обгрунтовуючи необхідність зміни предмета позову, Прокурор посилався на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 р. у справі № 513/879/19 дійшла висновку про те, що у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. При цьому Прокурор також вказував на те, що при проведенні огляду спірних земельних ділянок було встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:01:402:0004 площею 20,06 га, фактично розташовані нежитлова будівля площею 0,23 кв. м та 3 навіси вздовж берегової лінії водного об`єкта в межах прибережної захисної смуги. Оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 1223283300:01:402:0003 площею 20,16 га встановлено, що на ній фактично розташовано 3 будівлі площею 0,28 кв. м, 0,54 кв. м, 0,14 кв. м, споруда площею 0,01 кв. м, 5 навісів на стовпах у межах прибережної захисної смуги. Оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 1223283300:01:402:0002 площею 7,44 га встановлено, що вона вільна від забудови. Забудовою зазначених земельних ділянок створено перешкоди власнику Губиниській селищній раді у раціональному та ефективному використанні земельних ділянок відповідно до їх призначення та відповідно до встановленої законом мети, нівелює спеціальний статус цих земель (водного фонду) та можливість подальшої передачі цих земель відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади. На думку Прокурора, повернення земельних ділянок у тому стані, який є на теперішній час не призведе до поновлення порушених інтересів держави у повному обсязі, оскільки наявні на земельній ділянці будівлі та споруди беззаперечно створюватимуть перешкоди власнику Губиниській селищній раді при подальшій реалізації правомочностей щодо цих земельних ділянок та питання порушення обмежень, встановлених для прибережної захисної смуги, так і залишиться не вирішеним та буде існувати надалі. Підсумовуючи, Прокурор зауважив, що з огляду на викладене вбачається найбільш ефективним та доцільним способом захисту та реального поновлення порушених інтересів держави усунення перешкод власнику Губиниській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 площею 20,06 га, 1223283300:01:402:0003 площею 20,16 га у вигляді приведення їх відповідачем у придатний до використання стан шляхом знесення будівель і споруд та повернення земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 р. у справі № 904/3140/23 відмовлено у задоволенні заяви керівника Новомосковської окружної прокуратури від 21.02.2024 р. про зміну предмета позову у справі № 904/3140/23.

Судове рішення мотивоване тим, що за результатом аналізу поданої Прокурором заяви суд дійшов висновку, що у поданій заяві одночасно змінено не тільки предмет, а й підстави позову, тобто обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, що відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України є підставю для відмови у задоволенні заяви про зміну предмета позову у справі № 904/3140/23.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні Позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до Відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою Позивач звернувся до Відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 р. у справі № 922/2575/19 з посиланням, у свою чергу, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 р. у справі № 924/1473/15.

За висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.10.2020 р. у справі № 922/2575/19, зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви ( постанови Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 р. у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 р. у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 р. у справі № 922/404/19 ).

Як слушно зауважив суд першої інстанції - очевидно, що нові позовні вимоги про знесення самовільно збудованих будівель та споруд на спірних земельних ділянках з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0004 та їх повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради зумовлені й обґрунтовані Прокурором новими підставами позову, відмінними від тих, якими обґрунтовано первісний позов, що є порушенням частини третьої ст. 46 ГПК України. Тобто, така заява є новим позовом з іншим предметом та підставами.

Оскільки положення ч. 3 ст. 46 ГПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання Позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Отже, встановивши, що Прокурором у поданій ним заяві одночасно змінено не тільки предмет, а й підстави позову, тобто обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви керівника Новомосковської окружної прокуратури від 21.02.2024 р. про зміну предмета позову у справі № 904/3140/23.

Щодо доводів Скаржника пов`язаних з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини сторін у справі, що виникли з приводу оренди землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з вимогами частин першої, третьої ст. 13 Закону України № 161-XIV від 06.10.1998 (із змін. і доп.) "Про оренду землі" ( далі - Закон № 161-XIV ), в редакції, чинній на час підписання договору від 27.09.2001 р., договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі та посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

За частиною першою статті 16 цього Закону договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону № 161-XIV укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом - укладений між Мар`янівською сільською радою та Відповідачем договір від 27.09.2001 р. оренди земельної ділянки водного фонду площею 47,66 га строком на 5 років з дати його державної реєстрації відповідає указаним нормативним приписам: договір оренди посвідчено державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. та зареєстровано в реєстрі за № 2-2641; державну реєстрацію договору проведено Новомосковським районним відділом земельних ресурсів 01.10.2001 р., про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № ДПНв 000001. Відтак, згідно з умовами розділу 2 договору оренди строк його дії - до 01.10.2006 р..

Згідно з частиною першою ст. 25 Закону № 161-XIV в редакції, чинній на час підписання договору від 27.09.2001 р., зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін.

За змістом ст. 26 цього Закону договір оренди земельної ділянки припиняється у разі, зокрема, закінчення терміну, на який було укладено договір.

У разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором оренди ( ч. 1 ст. 29 Закону № 161-XIV в редакції, чинній на час підписання договору від 27.09.2001 р.).

Відповідно до ст. 27 Закону № 161-XIV в редакції, чинній на час підписання договору від 27.09.2001 р., після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Порядок поновлення договору оренди землі визначений статтею 33 цього Закону.

За наявними у справі доказами орендар-відповідач після закінчення строку договору оренди від 27.09.2001 р. земельну ділянку орендодавцеві не повернув та продовжив користування нею.

Згідно зі статтею 33 Закону № 161-XIV в редакції, чинній станом на 01.10.2006 р. - дату закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Доказів заперечень Орендодавця, власника спірної земельної ділянки щодо продовження користування Відповідачем земельною ділянкою після закінчення строку договору матеріали справи не містять, що свідчить про поновлення цього договору після 01.10.2006 р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Після поновлення договору оренди на новий строк його умови були змінені шляхом укладення додаткових угод, а саме - угоди від 31.10.2006 р. про зміну умов договору щодо строку оренди та угоди від 28.01.2008 р. про зміну умов договору щодо розміру орендної плати.

У питанні дотримання вимог закону під час укладення угоди 31.10.2006 р. про зміну умов договору оренди від 31.10.2006 р. судом першої інстанції було взято до уваги таке.

За приписами ст. 654 ЦК України ( в редакції, чинній станом на 31.10.2006 р. ) зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з частинами першою, другою ст. 639 цього Кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом ( ч. 1 ст. 205 ЦК України в редакції, чинній станом на 31.10.2006 р. ).

Отже, ст. 205 ЦК України закріплено дві форми правочину - усну і письмову та надано сторонам право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Нотаріальне ж посвідчення договору не є його окремою формою, а є дією іншої особи (нотаріуса), яка не є стороною договору, проте уповноважена державою на встановлення і підтвердження юридичного факту.

Результат аналізу змісту статей 205, 654 ЦК України дає підстави для висновку, що договір, укладений в письмовій формі (простій чи нотаріальній), може бути змінений чи розірваний шляхом укладення іншого договору також у письмовій формі, водночас вид такої форми (проста чи нотаріальна) значення не має. Нотаріальне посвідчення договору, вчиненого у письмовій формі, залежить від конкретного виду договору, для якого встановлена обов`язковість нотаріального посвідчення (за законом або за домовленістю сторін) на час його укладення.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 15.02.2023 р. у справі № 472/491/19 ( провадження № 61-3385св21 ).

Станом на 31.10.2006 р. ( дата укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р. ) Закон змінив вимоги щодо оформлення договорів оренди землі, зокрема, скасував обов`язкове нотаріальне посвідчення таких договорів.

Так, згідно зі ст. 14 Закону № 161-XIV в редакції, чинній станом на 31.10.2006 р., договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

При визначенні форми договору оренди землі норми земельного законодавства мають пріоритет над нормами цивільного законодавства, які застосовуються субсидіарно.

Прикінцеві положення Закону України № 1211-IV від 02.10.2003 р. "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі", яким ухвалено нову редакцію Закону "Про оренду землі", не містять застереження щодо дії цього Закону в часі.

З огляду на викладене форма правочину щодо зміни договору визначається законом, який діяв у момент здійснення відповідної зміни договору.

Як слушно зауважив суд першої інстанції - договір оренди землі, укладений з відповідачем у цій справі, не містить вказівки на необхідність нотаріального посвідчення угод про внесення змін до договору. Розділом 4 договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р. установлено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. Отже, ні Законом, ні договором оренди не встановлено обов`язкового нотаріального посвідчення для додаткової угоди до договору земельної ділянки на час її укладення - 31.10.2006 р., а визначено лише просту письмову форму, що виключає можливість настання негативних наслідків у вигляді нікчемності такого правочину у зв`язку з відсутністю його нотаріального посвідчення.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 15.02.2023 р. у справі № 472/491/19 (провадження № 61-3385св21).

Вимоги до письмової форми правочину передбачені ст. 207 ЦК кодексу України, згідно з положеннями частин першої, другої якої ( в редакції, чинній станом на 31.10.2006 р. ) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, під час укладення угоди від 31.10.2006 р. до договору земельної ділянки від 27.09.2001 р., якою погоджено зміну строку оренди з 5 на 48 років, сторонами була дотримана проста письмова форма.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.10.2022 р. у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) зазначила, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі якщо сторони згоди не досягли, цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється її учасниками той факт, що договір оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р. виконувався сторонами: орендар користувався земельними ділянками і сплачував за них орендні платежі, які приймалися Орендодавцем, що вбачається, зокрема, з листа Губиниської селищної ради № 1597 від 31.05.2003 р. на адресу керівника Новомосковської окружної прокуратури ( а. с. 62 том 1 ).

Згідно зі ст. 18 Закону № 161-XIV ( в редакції, чинній станом на 31.10.2006 р. ) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Закон не визначав строків державної реєстрації договору оренди землі після його укладення.

На час укладення угоди від 31.10.2006 р. до договору земельної ділянки від 27.09.2001 р. умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди) визначались Порядком державної реєстрації договорів оренди землі (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.1998 р., який втратив чинність 05.08.2011 р. (далі - Порядок). Указаний Порядок також не передбачав строків, в які орендар мав звернутися до державного органу земельних ресурсів для реєстрації договору оренди, а встановлював тільки процедуру його звернення та строки вчинення реєстраційних дій відповідним компетентним органом.

Частинами другими ст. 125, 126 ЗК України ( в редакції, чинній станом на 31.10.2006 ) встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Матеріали справи не містять доказів державної реєстрації укладеної сторонами угоди від 31.10.2006 р. до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р..

Здійснивши аналіз наведених норм, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що у Відповідача на підставі зареєстрованого відповідно до закону договору оренди від 27.09.2001 р. виникло право оренди земельної ділянки водного фонду площею 47,66 га, строком на 5 років. Після закінчення 01.10.2006 р. строку його дії указаний договір поновився на той самий строк, на тих самих умовах, які в частині строку оренди в подальшому були змінені за взаємною згодою сторін шляхом укладення угоди від 31.10.2006 р. в установленій законом і договором формі, але без дотримання вимоги закону щодо державної реєстрації такого правочину.

03.08.2004 р. набрав чинності Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон № 1952-IV ). Згідно з частиною п`ятою статті 3 указаного Закону в первісній редакції, та в редакції станом на 31.10.2006 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

За обставинами справи реєстрація за Мосіним Вячеславом Миколайовичем права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 - площею 20,06 га, 1223283300:01:402:0003 - площею 20,16 га, 1223283300:01:402:0002 - площею 7,44 га строком на 48 років із правом пролонгації здійснена 17.07.2017 р. державним реєстратором Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради Колесник І.М. на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001 р., угод від 31.10.2006 р. та від 28.01.2008 р. про зміну умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р..

Надаючи оцінку чинності угоди від 31.10.2006 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р., місцевим господарським судом було враховано, що до 01.01.2013 р. Закон № 161-XIV передбачав обов`язкову державну реєстрацію договору оренди землі ( ст. 20 ), а також те, що такий договір набирає чинності після його державної реєстрації ( ст. 18 ). З 01.01.2013 р. набрали чинності зміни до цього Закону, внесені на підставі Закону України № 1878-VI від 11.02.2010 р. "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" (далі - Закон № 1878-VI). Згідно з цими змінами статті 18 і 20 Закону №161-XIV, а також вказівка на обов`язковість державної реєстрації правочинів у статті 640 Цивільного кодексу України були виключені; ст. 6 Закону № 161-XIV було доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону". Зазначені зміни фактично ототожнили державну реєстрацію договору оренди та відповідну реєстрацію права оренди на підставі такого договору. Тому державна реєстрація орендарем права оренди є достатньою умовою виконання вимоги про державну реєстрацію договору оренди, враховуючи, що державну реєстрацію договору оренди станом на 17.07.2017 було неможливо здійснити.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2018 р. у справі № 696/1880/15-ц ( п. 74 ), який використовує також і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.11.2023 р. у справі № 513/879/19 ( провадження № 14-49цс22 ) ( п.14.5 ), якщо закон містить вимогу державної реєстрації договору як умову набрання ним чинності, то договір набирає чинності з моменту такої реєстрації. Якщо зміни, внесені в законодавство, передбачають скасування державної реєстрації договору як обов`язкової умови набуття ним чинності але вводять обов`язкову умову реєстрації права, щодо набуття якого такий договір укладається, то за умови невиконання вимоги щодо державної реєстрації такого договору на момент набрання чинності зазначеними змінами в законодавство такий договір набуває чинності з моменту реєстрації відповідного права за умови відсутності явно виражених заперечень контрагента на момент відповідної реєстрації.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Позивача -2 заперечень щодо чинності угоди від 31.10.2006 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. на момент державної реєстрації за Відповідачем права оренди на спірні земельні ділянки, відомості про які є публічними.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладена між Позивачем -2 та Відповідачем 31.10.2006 р. угода до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. набрала чинності з моменту державної реєстрації відповідних речових прав, тобто 17.07.2017 р..

Наведеним спростовуються доводи Скаржника про те, що підписання угоди від 31.10.2006 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.09.2001 р. не призвело до виникнення прав та обов`язків у сторін та свідчить про користування відповідачем земельною ділянкою водного фонду всупереч встановленому законом порядку без належних правовстановлювальних документів. Викладене підтверджується також висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 06.03.2024 р. у справі № 902/1207/22 ( провадження № 12-80гс23 ), згідно з яким якщо момент укладення договору оренди землі ( виникнення прав і обов`язків у зобов`язальних відносинах ) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі ( виникнення у орендаря речового права ) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору і набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами ( п. 8.20 ).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета Позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 152)).

Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. близький за змістом підхід щодо інших правовідносин у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14)). Про зазначене в черговий раз було вказано у постанові Великої Палати Верховного суду від 29.11.2023 р. у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) (п. 55).

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції - обраний Прокурором спосіб захисту - скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 - площею 20,06 га, 1223283300:01:402:0003 - площею 20,16 га, 1223283300:01:402:0002 - площею 7,44 га не є належним способом захисту з урахуванням зазначених ним підстав позову.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного Позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Відтак, якщо суд зробить висновок, що обраний Позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу Позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи судом була встановлена наявність будівель та споруд, збудованих Мосіним Вячеславом Миколайовичем на земельних ділянках з кадастровими номерами 1223283300:01:402:0004 (площею 20,06 га) та 1223283300:01:402:0003 (площею 20,16 га), у межах прибережної захисної смуги в безпосередній близькості до водних об`єктів та встановлена невідповідність цих будівель і споруд даним, зазначеним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та свідоцтвах про право власності, виданих на вказані об`єкти. Право власності на збудовані Мосіним В.П. об`єкти нерухомості узаконено розпорядженнями голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1799 від 23.12.2005 р., № 292 від 13.03.2006 р., № 293 від 13.03.2006 р. та виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради від 27.06.2006 р..

Між тим за змістом частини 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане лише за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок ( ч. 4 ст. 376 ЦК України ).

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених положень законодавства та приписів частини другої ст. 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. Зазначений висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.07.2020 р. у справі № 755/3782/17.

За таких обставин, зважаючи на мету поданого Прокурором позову, місцевий господарський суд вірно зазначив, що обраний ним спосіб захисту з визначеними підставами є неефективним, оскільки не вирішує спір по суті, а тому не узгоджується з принципами верховенства права та процесуальної економії.

Про невідповідність обраного способу захисту, зазначив і сам Прокурор в апеляційній скарзі, пославшись на те, що саме усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження Губиниською селищною радою земельними ділянками шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд на них, та їх повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради з незаконного користування Мосіна Вячеслава Миколайовича - є належним способом захисту права комунальної власності Губиниської селищної ради на земельні ділянки, з урахуванням недобросовісної поведінки Відповідача.

З урахуванням наведеного та підстав позову, колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора про скасування державної реєстрації за Відповідачем права оренди на спірні земельні ділянки та усунення перешкод у здійсненні Позивачем -1 права користування та розпорядження указаними земельними ділянками шляхом їх повернення на користь Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Губиниської селищної ради з незаконного користування Відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 р. у справі № 904/3140/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.03.2025 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін