ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4728/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Чірцов А.А.
представники сторін:
від позивача: Федорчук К.Ю.
від відповідача: Ярличенко І.В.
від третьої особи: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р.
( суддя Скриннікова Н.С., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 06.11.2024 р.),
прийняту за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019" про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019", м. Дніпро
до: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОВАД", м. Дніпро
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову та просило заборонити Дніпровській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання, зміни опису або характеристик, тощо щодо земельної ділянки площею 1,3200 га за кадастровим номером 1210100000:02:267:0133 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2486646912020 ).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019».
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою та такою, що прийнята у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з грубим порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим вона повинна бути скасована.
Водночас, на думку Скаржника, суд дійшов помилкового висновку про відсутність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову ( заборона вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки ) та предметом позову. Фактично, предмет позову включає вимогу про скасування рішення, на підставі якого укладено договір оренди спірної ділянки, що прямо залежить від збереження її правового статусу до вирішення спору. Суд не врахував, що незастосування забезпечувальних заходів може унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову, що є порушенням ст. 136 ГПК України.
При цьому, Скаржник зазначає, що предметом позову є оскарження: Рішення Дніпровської міської ради № 180/8 від 23.06.2021 р. «Про передачу земельної ділянки по вул. Шинній, 21 в оренду ТОВ «РЕНОВА-Д» по фактичному розміщенню будівель та споруд», Договору оренди землі, що укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ «РЕНОВА-Д» від 15.03.2024 р.. Заява про забезпечення позову має на меті тимчасово унеможливити будь-які дії з відчуження чи зміни статусу спірної земельної ділянки, оскільки такі дії можуть істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні чи інші дії щодо відчуження спірної земельної ділянки та укладення договорів, пов`язаних із нею, безпосередньо корелює з предметом позовних вимог. Це дозволяє зберегти правовий та фактичний стан ділянки до моменту вирішення спору по суті та забезпечує ефективний захист прав Позивача у випадку задоволення позову. Таким чином, предмет позову повністю відповідає заяві про забезпечення позову, а запитувані забезпечувальні заходи є необхідними та пропорційними для захисту інтересів Позивача.
Скаржник наголошує на тому, що замість належної оцінки доказів у сукупності суд зосередився на формальних невідповідностях в адресах, ігноруючи зміст висновку експерта, що підтверджує правомірність вимог Позивача.
На переконання Скаржника оскаржувана ухвала суду не містить достатніх і обґрунтованих мотивів відмови у забезпеченні позову. Висновок про те, що заявлені заходи забезпечення позову є невідповідними, базується на хибній оцінці доказів і неправильному застосуванні норм матеріального права. Суд не надав чіткої аргументації щодо того, чому запитувані заходи не сприятимуть ефективному захисту прав Позивача, що порушує норми процесуального права.
Відтак, на думку Скаржника, у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнитися чи унеможливитися виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Це створить значні перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій спрямоване на збереження статусу земельної ділянки до моменту вирішення спору по суті, що відповідає інтересам правосуддя.
У відповіді на відзив, Скаржник вказує на те, що до позовної заяви були додані відомості ЄДР, що підтверджують факт того, що вказаний вище об`єкт нерухомого майна ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674752712101 ), що належить на праві приватної власності Позивачу знаходиться саме на земельній ділянці ( в межах земельної ділянки ), яка рішенням Дніпровської міської ради № 180/8 від 23.06.2021 р. передана в оренду ТОВ «РЕНОВА-Д», що є належними та допустимими доказами згідно з вимогами процесуального законодавства України. У свою чергу, у відзиві на позовну заяву Дніпровська міська рада не надала належних доказів, які б спростовували позицію Позивача. Також, право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вулиця Шинна, 21А, м. Дніпро, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019", ( номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 31209322), що є преюдиціально встановленим фактом ( постанова Касаційного господарського суду від 12.03.2024 р. по справі № 904/3504/22 ).
Також Скаржник зазначає, що у зв`язку з наданням Відповідачем дозволу на затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі ( на місцевості ) і передання ТОВ «РЕНОВА-Д» земельної ділянки площею 1,3200 га (кадастровий номер 1210100000:02:267:0133), по вул. Шинній, 21 в оренду строком на десять років, по фактичному розміщенню будівель та споруд відбувається порушення прав Позивача на користування його нерухомим майном, яке належить йому на праві власності та розташоване на зазначеній земельній ділянці, а також позбавлення його гарантованого законом права оформити право користування земельною ділянкою, на якій розміщене його майно. Скасування оскаржуваного рішення та договору оренди землі є ефективним способом захисту порушених прав Позивача, оскільки судове рішення забезпечить відновлення порушеного права та захистить інтереси Позивача як власника нерухомого майна.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач та Третя особа не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4728/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. у справі № 904/4728/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 26.02.2025 р..
Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи.
У судовому засіданні 26.02.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/4728/24 за позовом ТОВ "Нове будівництво 2019" до Дніпровської міської ради за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ "РЕНОВА- Д" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним.
З метою забезпечення позову, ТОВ "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, з проханням заборонити Дніпровській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання, зміни опису або характеристик, тощо щодо земельної ділянки площею 1,3200 га за кадастровим номером 121210100000:02:267:0133 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2486646912020 ).
В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду із заявою про забезпечення позову Заявник зазначив, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/4728/24 за позовом ТОВ "Нове будівництво 2019" до Дніпровської міської ради за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ "РЕНОВА-Д". Позовні вимоги: визнати протиправним ( незаконним ) та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 180/8 від 23.06.2021 р. "Про передачу земельної ділянки по вул. Шинній, 21 ( Шевченківський район ) в оренду ТОВ "Ренова-Д", по фактичному розміщенню будівель та споруд"; визнати недійсним договір оренди землі, що укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ "Ренова-Д" від 15.03.2024 р.; скасувати державну реєстрацію з одночасним припиненням іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:267:0133, номер запису про інше речове право: 54152785.
Щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що 23.06.2021 року Дніпровською міською радою прийняте рішення № 180/8 «Про передачу земельної ділянки по вул. Шинній, 21 ( Шевченківський район ) в оренду ТОВ «РЕНОВА-Д» по фактичному розміщенню будівель та споруд. На підставі цього рішення між ТОВ "РЕНОВА-Д" та Дніпровською міською радою 15.03.2024 р. укладено Договір оренди. Надання в оренду земельної ділянки ТОВ «РЕНОВА-Д» є порушенням норм чинного законодавства України, оскільки на цій земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна Позивача, що підтверджується Висновком експерта № 74-24 від 30.08.2024 р..
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019».
Судове рішення мотиаоване тим, що у цій справі заходи забезпечення позову не можуть бути вжиті, оскільки судом встановлена відсутність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги відносно визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради та визнання договору оренди недійсним.
Відтак суд вирішив відмовити у застосуванні заходу забезпечення позову, оскільки в розумінні приписів ст. 136 ГПК України заявник не довів належними, достовірними та допустимими доказами, що забезпечення позову буде ефективним для захисту оспорюваних прав заявника у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 06.11.2024 р. про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення в частині відмови у забезпеченні позову, шляхом заборони Дніпровській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання, зміни опису або характеристик, тощо щодо земельної ділянки площею 1,3200 га за кадастровим номером 1210100000:02:267:0133 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2486646912020 ), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав Позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими Позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки у даному випадку Позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.
Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" ( рішення від 17.07.2008 р. ) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Предметом позову у даній справі є вимоги ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» до Дніпровської міської ради про визнання: протиправним (незаконним) та скасування рішення Дніпровської міської ради № 180/8 від 23.06.2021 р.; недійсним Договору оренди землі від 15.03.2024 р.; скасування державної реєстрації речового права, номер запису 54152785.
В обгрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на те, що об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674752712101 ), який належить на праві приватної власності Позивачу знаходиться саме на земельній ділянці ( в межах земельної ділянки ), яка спірним рішенням Дніпровської міської ради передана в оренду ТОВ «РЕНОВА-Д». У зв`язку з наданням Відповідачем дозволу на затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і передання ТОВ «РЕНОВА-Д» земельної ділянки площею 1,3200 га (кадастровий номер 1210100000:02:267:0133), по вул. Шинній, 21 в оренду строком на десять років, по фактичному розміщенню будівель та споруд відбувається порушення прав Позивача на користування його нерухомим майном, яке належить йому на праві власності та розташоване на зазначеній земельній ділянці, а також позбавлення його гарантованого законом права оформити право користування земельною ділянкою, на якій розміщене його майно.
З предмету спору вбачається, що позов стосується земельної ділянки площею 1,3200 га (кадастровий номер 1210100000:02:267:0133), на якій затвердженням Позивача розміщене його майно, стосовно якої він має намір оформити право користування. У разі задоволення позову та одночасного здійснення будь-яких реєстраційний дій щодо спірної земельної ділянки, під час розгляду справи в суді, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся. Наявність такого ризику загрожує порушеним правам Позивача, з метою захисту яких подано позовну заяву, оскільки неможливість поновити право за ТОВ, у випадку реєстрації земельної ділянки третій особі, унеможливить виконання рішення суду. Зазначене в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного користувача та виникненню нового спору.
При цьому, такий захід забезпечення позову як заборона Відповідача, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на спірну земельну ділянку не обмежує власника та користувача у праві користування вказаною земельною ділянкою, а буде обмежено лише можливість здійснювати відчуження та реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна.
Таким чином, застосування вказаних заходів забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, помилково не звернув увагу на те, що обраний Позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки майно ( земельна ділянка ) фактично залишиться у володінні та користуванні Орендаря, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів Позивача у майбутньому, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» підлягає задоволенню.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли свого підтвердження.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
9. Судові витрати
У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, доручити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. у справі № 904/4728/24
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 136, 137, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. у справі № 904/4728/24 - скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019" про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Дніпровській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання, зміни опису або характеристик, тощо щодо земельної ділянки площею 1,3200 га за кадастровим номером 1210100000:02:267:0133 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2486646912020 ).
За даною постановою стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019" ( 49000, місто Дніпро, пр. Гагаріна, будинок 175, квартира 25, код ЄДРПОУ 42956413, ел. пошта pandadp27@gmail.com)
За даною постановою боржниками є: Дніпровська міська рада ( 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514, ел. пошта office@dniprorada.gov.ua)
Відповідно до ст. 144 ГПК України, дана постанова є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку включно до 26.02.2028р..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.03.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2025 |
Оприлюднено | 05.03.2025 |
Номер документу | 125543022 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них про державну власність, з них щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Скриннікова Наталя Сергіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Скриннікова Наталя Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Скриннікова Наталя Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Скриннікова Наталя Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні