Постанова

від 27.02.2025 по справі 908/3145/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3145/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3145/23

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Мелітопольський консервний завод"

про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі № 908/3145/23 у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі № 908/3145/23, в якій просила оскаржуване рішення скасувати повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; визнати припиненими трудові відносини, а також відносини представництва ОСОБА_1 з Приватним підприємством "Мелітопольський консервний завод" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; зобов`язати уповноваженого державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо зміни відомостей про Приватне підприємство "Мелітопольський консервний завод", які містяться в ЄДР: виключити з ЄДР відомості про позивача як керівника Приватного підприємства "Мелітопольський консервний завод", додавши слова "трудові відносини припинено за рішенням суду", та як особи, яка може вчинити дії від імені Приватного підприємства "Мелітопольський консервний завод", у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3145/23 задоволено; рішення Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 у справі №908/3145/23 скасовано; прийнято у справі нове рішення, яким позовні ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Мелітопольський консервний завод" про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими задоволено; визнано припиненими трудові відносини, а також відносини представництва ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з приватним підприємством Мелітопольський консервний завод ЄДРПОУ: 35124687, за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України; зобов`язано уповноваженого державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо зміни відомостей про приватне підприємство Мелітопольський консервний завод ЄДРПОУ: 35124687, які містяться в ЄДР: виключити з ЄДР відомості про позивача, як керівника приватного підприємства Мелітопольський консервний завод ЄДРПОУ: 35124687, додавши слова трудові відносини припинено за рішенням суду, та як особи, яка може вчиняти дії від імені приватного підприємства Мелітопольський консервний завод, ЄДРПОУ: 35124687, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо; стягнуто з Приватного підприємства "Мелітопольський консервний завод" на користь ОСОБА_1 5368,00 грн. судового збору за подачу позову та 8052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

24.01.2025 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3145/23 призначено у судовому засіданні на 27.02.2025.

В судовому засіданні 27.02.2025 оголошена вступна та резолютивна частина додаткової постанови у справі.

Розглянувши вказану заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 27.01.2022 у справі №910/6360/20, від 17.01.2023 у справі №911/1388/16).

Також у п.п.50-52 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №911/1512/13 суд зазначив, що вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, про понесення витрат на правничу допомогу позивачем заявлено у першій заяві по суті справи (позовній заяві), в якій позивач наголосив на понесенні правничих витрат в сумі 15 000 грн.

На необхідності розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачем також заявлено у апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 13.01.2025 наголошено, що докази будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Постанову у справі ухвалено 13.01.2025, а 20.01.2025 позивачем подана відповідна заява. Отже, з урахуванням того, що 18 та 19 січня 2025 року вихідні дні, позивачем дотримано строки подання відповідних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як зазначалося вище, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 50000,00 грн., які складаються з: 15 000 грн - представництво в суді першої інстанції, 10 000 грн представництво в суді апеляційної інстанції і 25 000 грн участь у судових засіданнях всіх інстанцій.

У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані: розрахунок судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/3145/23 згідно додатка від 03.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2023 № 1; копія договору про надання правничої допомоги № 1 від 03 жовтня 2023; копія додатка від 03.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2023 № 1; копія акту наданих послуг № 1 від 17.01.2025; фільтрована виписка по рахунку за період з 01.10.2023 по 17.01.2025.

Крім того, у додатку до позову позивачем були надані: копія договору про надання правничої допомоги № 1 від 03 жовтня 2023; копія додатка від 03.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2023 № 1; платіжна інструкція №@2PL344175 від 03.10.2023 про оплату 15 000 грн (а.с.15-17).

За умовами договору про надання правової допомоги №1 від 03.10.2023, укладеного між ОСОБА_1 з адвокатом Гречаником Олексієм Володимировичем, адвокат приймає доручення Клієнта або представника Клієнта на надання правничої допомоги Клієнту та зобов`язується здійснити захист представництва або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а саме - представництво інтересів Шаповал Олени Володимирівни, під час здійснення господарського судочинства у справі за позовом Шаповал Олени Володимирівни до приватного підприємства «Мелітопольський консервний Завод» про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими» у відповідних органах державної влади, зокрема в правоохоронних органах та судах України або у відповідних органах місцевого самоврядування, а Клієнт або представник Клієнта зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Обумовлений гонорар визначається в додатку або додатках до цього договору та є формою винагороди адвоката. Порядок розрахунку здійснюється відповідно до умов визначених в цьому договорі.

Згідно з додатком від 03.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2023 № 1, Гонорар по договору про надання правничої допомоги від 03.10.2023 № 1, за надання правничої допомоги Шаповал Олені Володимирівні, складає 15000.00 (п`ятнадцять тисяч гривень) за представництво в суді першої інстанції, 10000.00 (десять тисяч гривень) за представництво в суді апеляційної інстанції; 10000,00 (десять тисяч гривень) та представництво в суді касаційної інстанції; 5000.00 (п`ять тисяч гривень) за участь в одному і кожному судовому засіданні в усіх інстанціях.

За актом наданих послуг № 1 від 17.01.2025 виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): представництво в суді першої інстанції - 15000.00 (п`ятнадцять тисяч гривень), представництво в суді апеляційної інстанції - 10000.00 (десять тисяч гривень) та участь в одному і кожному судовому засіданні в усіх інстанціях 25000.00 (двадцять п`ять тисяч гривень).

Матеріалами справи підтверджується складання процесуальних документів у справі адвокатом Гречаником Олексієм Володимировичем, уповноваженим на представництво інтересів позивачки згідно з ордером серії СА №1066197 від 06.10.2023 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №307 від 25.12.2009) в суді першої інстанції (а.с.14) та серії СА №1079893 від 12.03.2024 у суді апеляційної інстанції (а.с.120).

При цьому, апеляційним господарським судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, відповідно до яких не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).

Так, колегія суддів наголошує, що є підтвердженими належними і допустимими доказами витрати позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 15000 грн, отже, є підстави для задоволення заяви позивача в цій частині вимог. При цьому, фактом повної оплати цих витрат 03.10.2023, без жодних заперечень позивач у повному обсязі прийняв надані адвокатом послуги, відтак, складення акту на ці витрати тільки зі значним спливом часу (17.01.2025), не спростовує факту прийняття цієї послуги позивачем.

В той же час, надаючи оцінку акту наданих позивачу послуг, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відбувається подвоєння, оскільки послуги адвоката, зазначені як «участь у судових засіданнях» охоплюються послугою з «представництво в суді апеляційної інстанції», в розумінні поняття «представництво», наведеного у п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та визначення видів правничої діяльності у ст.19 Закону, а тому наявні правові підстави для обмеження суми витрат на правову допомогу.

Таким чином, здійснивши аналіз матеріалів справи і доказів понесення витрат позивача на правову допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи обсяг наданих послуг та баланс інтересів сторін у даному питанні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та вважає необхідним стягнути з відповідача 25 000.00 грн. понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої і апеляційної інстанції та відмовити у решті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3145/23 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Мелітопольський консервний завод" на користь ОСОБА_1 25 000 (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті вимог заяви відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови виготовлено і підписано 03.03.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков