Рішення

від 26.11.2010 по справі 17/205-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2010 р.                                                                          Справа № 17/205-10

За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МКМ Україна”

про стягнення 27 591,34грн.          

                                                                                                                      Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача      ОСОБА_2 (дов. від 17.11.2010р.);

від відповідача не з’явилися.                   

                                              Обставини справи:

        Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МКМ Україна” (далі - відповідач) про стягнення 27 591,34грн. заборгованості, з яких: 24 000грн. основного боргу, 2 542,24грн. пені, 696грн. інфляційних втрат та 353,10грн. 3 % річних.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг № 09/09/02 від 14.09.2009р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2010р. порушено провадження у справі № 17/205-10, розгляд справи призначено на 19.11.2010р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2010р. розгляд справи відкладено на 26.11.2010р.

          Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 19.11.2010р. та 26.11.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності  та заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

14.09.2009р. між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МКМ Україна” (Замовник) укладено договір про надання послуг № 09/09/02, за умовами якого виконавець зобов’язався надавати замовнику за плату наступні послуги: консультаційні послуги з питань податкового законодавства, бухгалтерського обліку, а також з інших питань, які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності замовника; інформаційне обслуговування з питань податкового законодавства і бухгалтерського обліку у тісному зв’язку зі специфікою діяльності замовника, а замовник –оплатити отримані послуги.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору за надання послуг, зазначених у договорі, замовник сплачує виконавцю суму у розмірі 12 000грн. за кожний місяць, протягом якого надаються послуги без ПДВ. Замовник до 30 числа кожного звітного місяця перераховує „Виконавцю” 100 % загальної вартості послуг за звітний місяць згідно п. 2.1. на банківські реквізити, вказані в договорі або сплачує готівкою у встановленому порядку.

Відповідно до п. 3.1. договору виконавець щомісячно, до 05 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалася послуги передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом одного року з дати вказаної в його преамбулі (п. 6.1. договору).

          На виконання договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги, на загальну суму 28 000грн., що підтверджується актами приймання-здачі прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 17-19), підписаними та скріпленим печатками обох сторін та відсутністю претензій відповідача до позивача щодо якості наданих послуг.

Як вбачається з пояснень представника позивача 07.05.2010р. відповідач  частково погасив заборгованість за договором на загальну суму 4 000грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг № 09/09/02 від 14.09.2009р. станом на момент судового розгляду справи склала 24 000грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Універсал Банк” № 068/211 від 18.11.2010р. (а.с. 26) та довідкою ФОП ОСОБА_1 (а.с. 32), підписаною ОСОБА_1 та скріпленою печаткою підприємця.

З метою досудового врегулювання спору 02.09.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу про сплату заборгованості на суму 24 000грн. від 01.09.2010р. (а.с. 24), яка 07.09.2010р. отримана представником відповідача –Дубинським, що підтверджується підписом останнього на поштовому повідомленні (а.с. 22).

Предметом позову є вимога про стягнення 27 591,34грн. заборгованості, з яких:        24 000грн. основного боргу, 2 542,24грн. пені, 696грн. інфляційних втрат та 353,10грн.   3 % річних.

          Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив: позивач надав відповідачу передбачені договором про надання послуг № 09/09/02 від 14.09.2009р. послуги на загальну суму 28 000грн., що підтверджується актами приймання-здачі прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 17-19), підписаними та скріпленим печатками обох сторін, відповідач за отримані від позивача послуги розрахувався частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент судового розгляду справи склала 24 000грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Універсал Банк” № 068/211 від 18.11.2010р. (а.с. 26).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 24 000грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 01.03.2010р. по 01.11.2010р. нарахована пеня в сумі 2 542,24грн.: 458,30грн. за період з 01.03.2010р. по 07.05.2010р., 719,89грн. за період з 01.04.2010р. по 27.09.2010р. та 687,01грн. за період з 01.05.2010р. по 27.10.2010р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день нарахування оплати від суми, встановленої п. 2.1. договору за кожний день день прострочення (п. 5.1.6. договору).

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним помісячному розрахунку пені (а.с. 20-21), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені становить загалом 2 328,27грн., зокрема: 451,56грн. за період з 01.03.2010р. по 06.05.2010р.; 469,81грн. за період з 07.05.2010р. по 01.09.2010р.; 719,89грн. за період з 01.04.2010р. по 27.09.2010р.; 687,01грн. за період з 01.04.2010р. по 27.10.2010р. Відтак, вимога про стягнення 2 542,24грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 328,27грн.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором позивачем за період з 07.05.2010р. по 01.11.2010р. нараховано 696грн. інфляційних втрат та 353,10грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 20), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих позивачем за період з 07.05.2010р. по 01.11.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 816грн. інфляційних втрат та 353,10грн. 3 % річних відповідно. Відтак вимога про стягнення 353,10грн. 3 % річних підлягає задоволенню в розмірі 353,10грн., а вимога про стягнення 696грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 696грн., оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 24 000грн. основного боргу, 2 328,27грн. пені, 696грн. інфляційних втрат та 351,10грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1.  Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МКМ Україна” (07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим’є, вул. Радгоспна, буд. 2; код ЄДРПОУ  35125009) на користь Фізичної особою –підприємця ОСОБА_1 (03190, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 24 000 (двадцять чотири тисячі гривень) 00 коп. основного боргу, 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім гривень) 27 коп. пені, 696 (шістсот дев’яносто шість гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 351 (триста п’ятдесят одну гривню) 10 коп. 3 % річних, 273 (двісті сімдесят три гривні) 75 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири гривні) 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.   У задоволенні решти позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                        Горбасенко П.В.

        Повне рішення складено: 30.11.2010р.