Ухвала

від 04.03.2025 по справі 357/2609/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2609/25

Провадження № 2/357/2467/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.03.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.

Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

За приписами ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч наведеній нормі процесуального права позовна заява не містить:

номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації»;

попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи;

відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

З резолютивної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на будинок, що зареєстровано за ним.

З цього приводу суд роз`яснює позивачу наступне.

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Захист суб`єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту. Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права. Порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін.

Статтею 16 ЦК України встановлюються способи захисту цивільних прав та інтересів.

Цей перелік способів захисту не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Особа, право якої порушене, може скористатися конкретним способом захисту свого права.

Як убачається із ч.2 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Однак, позовна заява не містить позовних вимог, характерних для спору щодо майна або майнових прав, а містить лише вимоги, які можна ототожнити з поняттям «похідні вимоги».

Тож, з метою реалізації такого принципу судочинства як «процесуальна економія», суд роз`яснює позивачу право подати суду нормативно-правове обґрунтування обраного способу захисту права.

Окрім ОСОБА_2 позивач також пред`являє позовні вимоги до Відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради та Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації».

Утім, він не конкретизує в чому саме полягають незаконні дії вказаних юридичних осіб.

Крім того, позивачем не сплачено судовий збір. На першому аркуші позовної заяви як на підставу звільнення від сплати судового збору він посилається на п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та приєднує копію посвідчення № НОМЕР_1 , відповідно до якого він є інвалідом ІІІ групи.

Утім, наведена ним норма закону містить пільги по сплаті судового збору лише особам з інвалідністю I та II груп, законним представникам дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, доказів належності до яких позивачем до позовної заяви не приєднано.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За подання до суду позовної заяви відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.

Згідно з пп.2 п.1, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із позовною вимогою немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року становить 3028,00 грн. Тобто, судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру складає 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).

Таким чином, позивачу необхідно подати позовну заяву в уточненій редакції, без вказаних недоліків, яка б відповідала наведеним вимогам закону, а також необхідно надати докази сплати судового збору у встановлених законом розмірах, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. П. Цукуров