Рішення від 03.03.2025 по справі 691/274/24

Справа № 691/274/24

Провадження № 2/691/59/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участі секретаря судового засідання Шаповал Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовом заступника керівникаСмілянської окружноїпрокуратури,в інтересахдержави вособі Городищенськоїміської ради,Національної службиздоров`я Українидо ОСОБА_1 ,за участітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог настороні позивачаКомунального некомерційногопідприємства «Городищенськемедичне об`єднання»Городищенської міськоїради Черкаськоїобласті провідшкодування витратна стаціонарнелікування потерпілоговід злочину,

ВСТАНОВИВ:

заступник керівника Смілянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Городищенської міської ради, Національної служби здоров`я України звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що вироком Городищенськогорайонного судуЧеркаської областівід 14.12.2023року ОСОБА_1 визнановинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1 ст.125КК Українита призначенопокарання увиді 200годин громадськихробіт.За вирокомсуду, ОСОБА_1 14.09.2022року,близько 12:00години,перебуваючи повул.1-Травня,що вм.Городище,Черкаського району,Черкаська області,на ґрунтіраптово виниклихнеприязних відносиндо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реалізовуючи свійзлочинний умиселна заподіяннятілесних ушкоджень ОСОБА_2 ,усвідомлюючи суспільнунебезпеку свогодіяння,передбачаючи суспільнонебезпечні наслідкита бажаючиїх настання,діючи умисно,з метоюспричинення останнійтілесних ушкоджень,підійшов до ОСОБА_2 та надівйому наголову капюшон,після чогонагнув доземлі тавідштовхнув всторону автомобіляв результатічого ОСОБА_2 ударився спиноюоб свійавтомобіль,потім ОСОБА_1 пхнув ОСОБА_2 на землюта почавнаносити йомуудари ногамипо головіта обличчі.За данимиЄдиного державногореєстру судовихрішень,вирок судунабрав законноїсили 13.01.2024року.

За даними висновку експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №05-11-01/136від 21.10.2022року, у потерпілого ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в білкову оболонку лівого ока, синця лівої підочної ділянки з переходом на виличну, які не спричиняють короткочасного розладу здоров`я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З абзацу 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

При цьому,Пленум роз`яснивсудам,що розглядаючипозови провідшкодування шкоди,суди повиннімати наувазі,що відповіднодо ст.ст.440,450ЦК України(ст.ст.1166,1187ЦК України2004року)шкода,заподіяна особіі майнугромадянина абозаподіяна майнуюридичної особи,підлягає відшкодуваннюв повномуобсязі особою,яка їїзаподіяла,за умови,що діїостанньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином,вироком Городищенськогорайонного судуу справі№ 691/1022/22від 14.12.2023року підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Як вбачається з листа КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради» за № 01- 03-06/34 від 08.01.2024 та довідки розрахунку, хворий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП з 14.09.2022 по 22.09.2022, а саме 8 ліжко-днів.

Розрахунок на відшкодування витрат за лікування ОСОБА_2 проведено відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Розрахунок розміру відшкодування за стаціонарне лікування обчислено за фактичні витрати, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених хворим у КНП «Городищенське медичне об`єднання» та вартості витрат на його лікування в день і становить 9184,47 грн, з них: кошти місцевого бюджету - 344,96 грн., кошти НЗСУ (державний бюджет) - 8839,51 грн.

Враховуючи те, що саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких останній лікувався у КНП «Городищенське медичне об`єднання» і наявна вина останнього, яка встановлена вироком суду, а відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків завданих державі внаслідок вчиненого кримінального правопорушення у сумі 9184,47 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа,цивільний позовякої залишенобез розгляду,має правопред`явитийого в порядку цивільного судочинства.

На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов на захист інтересів держави у порядку ст. 128 КПК України прокурором не заявлявся.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3ст.56ЦПК Українипередбачено,що увизначених закономвипадках прокурорзвертається досуду зпозовною заявою,бере участьурозгляді справза йогопозовами,а такожможе вступитиза своєюініціативою усправу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно доч.3 ст.23Закону України«Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого піднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Правовідносини, пов`язані із використанням бюджетних коштів та наповнюваністю бюджетів становлять суспільний інтерес, а несвоєчасність і неповнота повернення коштів до бюджету цьому суспільному інтересу не відповідає.

Статтею 103-4 Бюджетного кодексу України визначено, що фінансування закладів охорони здоров`я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров`я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм щодо охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Ненадходження коштів до відповідного бюджету призводить до порушень діяльності зазначеного лікувального закладу щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави.

Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно доабз.2п.3 Порядку, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться у порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Згідно п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Так, відповідно до Статуту КНП «Городищенське МО» Городищенськоїміської радизатвердженого рішеннямГородищенської міськоїради від17.11.2022року №26-19/8, затвердженого рішенням Городищенської міської ради від №43-4/VІІ від30.09.2020року зізмінами внесенимирішенням №4-149/8від 28.01.2020року, комунальне некомерційне підприємство «Городищенське МО» Городищенської міської ради» є лікарняним (амбулаторно-поліклінічним) закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, яке надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом (п. 1.1 Статуту).

Відсутність відшкодування коштів, витрачених КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради з вини ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілого від злочину негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Сам фактне зверненнядо судуоргану,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,свідчить проте,що такийорган неналежновиконує своїповноваження,про щовказується впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від15.10.2019року у справі № 903/129/18.

Слід звернути увагу, що згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Згідно правовоїпозиції ВеликоїПалати ВерховногоСуду усправі №912/2385/18від 26.05.2020року вказано,що прокурор,звертаючись довідповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає можливість такому органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку після того, як такому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність такого органу.

Як вбачається з листа КНП «Городищенське медичне обєднання» за №01-03-06/34від 08.01.2024року тадовідки розрахунку,хворий ОСОБА_2 перебував настаціонарному лікуваннів хірургічномувідділенні КНПз 14.09.2022року по22.09.2022року, а саме 8 ліжко-днів. Витрати на його лікування становлять 9184,47 грн., з них: кошти місцевого бюджету - 344,96 гри, кошти НЗСУ (державний бюджет) - 8839,51 грн.

Враховуючи, що джерелом фінансування частина коштів на лікування надходять з місцевого бюджету, то саме Городищенська міська рада Черкаської області є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах і має бути належним позивачем у справі.

Смілянською окружноюпрокуратурою наадресу Городищенськоїміської радив порядкуабз.4ч.4ст.23Закону України«Про прокуратуру»скеровано запитза №52/4-108вих-24 від 04.01.2024, в якому зазначалось про вчинене кримінальне правопорушення та завдані збитки, а отже уповноваженим органам було відомо про порушення інтересів держави та територіальної громади.

Так,згідно інформаціїГородищенської міськоїради за№01-02-29/70від 09.01.2024року, Городищенська міська рада не буде звертатися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків за лікування потерпілого та не заперечує про подання такого позову Смілянською окружною прокуратурою.

Враховуючи викладене, Городищенська міська рада Черкаської області наділена повноваженнями щодо звернення до суду за захистом порушеного права як власник майна, в тому числі коштів, виділених із місцевого бюджету на фінансування діяльності лікарні.

Другим позивачем у справі, в інтересах якого прокуратурою заявлений позов, є Національна служба здоров`я України, як уповноваженого органу на виконання функцій держави, якою здійснювалося фінансування видатків лікарні за рахунок програми медичних гарантій та оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів державного бюджету витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 8839,51 грн., на підставі укладених між НСЗУ та КНП у 2022 році договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Смілянська окружна прокуратура листом за №52/4-224 вих-24 від 16.01.2024 року повідомила Національну службу здоров`я України, в якому зазначалось про вчинене кримінальне правопорушення та завдані збитки, та вжиті заходи щодо стягнення коштів.

НСЗУ листом за №3464/2-16-24 від 02.02.2024 року повідомили, що послуги КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НЗСУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету та не заперечують щодо звернення прокуратури із даним позовом до суду в інтересах держави стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

У даному випадку інтерес держави полягає у поверненні майна - бюджетних коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину, і він потребує захисту шляхом здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді, оскільки Городищенською міською радою та НЗСУ не вжито заходів щодо стягнення таких коштів.

Таким чином, позивачем зазначене вище порушення інтересів держави проігноровано та свідчить про неналежне здійснення своїх повноважень.

Крім того, предметом позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що свідчить про порушення економічних інтересів КНП «І`ородищенське медичне об`єднання» та Городищенської міської ради, ускладнює належну реалізацію ним функцій держави щодо державної політики в галузі охорони здоров`я, оскільки кошти, виділені з бюджету на вказані цілі, залишаються до цього часу не стягнуті позивачем в судовому порядку, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» потребує втручання органів прокуратури шляхом подання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи, що затрати лікарні не відшкодовані, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, виникає законне право прокурора на звернення із даною позовною заявою до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність призводить до ненадходження коштів, які мали б поступити до місцевого та державного бюджетів.

Вищевказане є підставою для представництва таких інтересів у суді прокурором.

Тож фактичним позивачем у позові, поданому в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор, а отже, судовому захисту підлягає порушений інтерес держави, а не приватний інтерес суб`єкта, через якого держава діє в цивільних правовідносинах.

З оглядуна те,що перебігпозовної давностідля позивачарозпочався ізз моментунабуття відповідачемстатусу підозрюваногоу кримінальномупровадженні,тобто з28.10.2022року, строк позовної давності за вимогами про відшкодування шкоди не пропущено.

Враховуючи викладене,просили залучитидо розглядуу справі,як третюособу настороні позивача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору Комунальне некомерційне підприємство «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ: 02005355, вул. Гагаріна, 22 м. Городище Черкаської області, 19502) та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кошти у сумі 9184,47 грн., витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, з них перерахувавши на користь держави в особі Городищенської міської ради Черкаської області (вул. Миру, 8, м. Городище Черкаської області, 19502, ЄДРПОУ: 33965401) до місцевого бюджету у сумі 344,96 грн. на рахунок ГУК у Черкаській області/тг м. Городище/24060300, МФО 899998, банк отримувача: казначейство України, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566, рахунок: UА698999980314070544000023733 та в особі Національної служби здоров`я України (просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ: 42032422) до державного бюджету у сумі 8839,51 грн. на рахунок ГУК у м. Києві/Шевченківський район/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: казначейство України, рахунок: UА978999980313080115000026011.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала, просила задоволити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Городищенської міської ради в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, подана через Електронний суд, реєстраційний номер ЕС № 443/25-Вх від 28.01.2025 року.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи міститься лист № 01-03-06/1323 від 16.09.2024 року про розгляд справи без їх участі (Вх 5034/24 від 18.09.2024 року).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить копія оголошення опублікованого на офіційній сторінці Городищенського районного суду веб-порталу судової влади України. Листа про розгляд справи у його відсутність чи відзиву (заперечення) до суду не надходило.

З огляду на вище викладене, зі згоди позивача, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як установленоу судовомузасіданні, вирокомГородищенського районногосуду Черкаськоїобласті від14.12.2023року ОСОБА_1 визнановинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1 ст.125КК Українита призначенопокарання увиді 200годин громадськихробіт.За вирокомсуду, ОСОБА_1 14.09.2022року,близько 12:00години,перебуваючи повул.1-Травня,що розташованав м.Городище,Черкаського району,Черкаська області,на ґрунтіраптово виниклихнеприязних відносиндо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реалізовуючи свійзлочинний умиселна заподіяннятілесних ушкоджень ОСОБА_2 ,усвідомлюючи суспільнунебезпеку свогодіяння,передбачаючи суспільнонебезпечні наслідкита бажаючиїх настання,діючи умисно,з метоюспричинення останнійтілесних ушкоджень,підійшов до ОСОБА_2 та надівйому наголову капюшон,після чогонагнув доземлі тавідштовхнув всторону автомобіляв результатічого ОСОБА_2 ударився спиноюоб свійавтомобіль,потім ОСОБА_1 пхнув ОСОБА_2 на землюта почавнаносити йомуудари ногамипо головіта обличчі.За данимиЄдиного державногореєстру судовихрішень,вирок судунабрав законноїсили 13.01.2024року.

За даними висновку експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №05-11-01/136від 21.10.2022року, у потерпілого ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в білкову оболонку лівого ока, синця лівої підочної ділянки з переходом на виличну, які не спричиняють короткочасного розладу здоров`я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З абзацу 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03 1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

При цьому,Пленум роз`яснивсудам,що розглядаючипозови провідшкодування шкоди,суди повиннімати наувазі,що відповіднодо ст.ст.440,450ЦК України(ст.ст.1166,1187ЦК України2004року)шкода,заподіяна особіі майнугромадянина абозаподіяна майнуюридичної особи,підлягає відшкодуваннюв повномуобсязі особою,яка їїзаподіяла,за умови,що діїостанньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином,вироком Городищенськогорайонного судуу справі№ 691/1022/22від 14.12.2023року підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Як вбачається з листа КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради» за № 01- 03-06/34 від 08.01.2024 та довідки розрахунку, хворий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП з 14.09.2022 по 22.09.2022, а саме 8 ліжко-днів.

Розрахунок на відшкодування витрат за лікування ОСОБА_2 проведено відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Розрахунок розміру відшкодування за стаціонарне лікування обчислено за фактичні витрати, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених хворим у КНП «Городищенське медичне об`єднання» та вартості витрат на його лікування в день і становить 9184,47 грн, з них: кошти місцевого бюджету - 344,96 грн., кошти НЗСУ (державний бюджет) - 8839,51 грн.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи те, що саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких останній лікувався у КНП «Городищенське медичне об`єднання» і наявна вина останнього, яка встановлена вироком суду, а відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків завданих державі внаслідок вчиненого кримінального правопорушення у сумі 9184,47 грн.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа,цивільний позовякої залишенобез розгляду,має правопред`явитийого в порядку цивільного судочинства.

На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов на захист інтересів держави у порядку ст. 128 КПК України прокурором не заявлявся.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3ст.56ЦПК Українипередбачено,що увизначених закономвипадках прокурорзвертається досуду зпозовною заявою,бере участьурозгляді справза йогопозовами,а такожможе вступитиза своєюініціативою усправу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно доч.3 ст.23Закону України«Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого піднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Водночас, слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року передбачено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям і лише прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого додається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Правовідносини, пов`язані із використанням бюджетних коштів та наповнюваністю бюджетів становлять суспільний інтерес, а несвоєчасність і неповнота повернення коштів до бюджету цьому суспільному інтересу не відповідає.

Статтею 103-4 Бюджетного кодексу України визначено, що фінансування закладів охорони здоров`я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров`я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм щодо охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Ненадходження коштів до відповідного бюджету призводить до порушень діяльності зазначеного лікувального закладу щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави.

Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Окрім того,відповідно доп.З постановиПленуму ВерховногоСуду Українивід 07.07.1995року №11«Про відшкодуваннявитрат настаціонарне лікуванняособи,яка потерпілавід злочину,та судовихвитрат» питанняпро відшкодуваннявитрат настаціонарне лікуванняпотерпілого вирішуєтьсязгідно зПорядком обчисленнярозміру фактичнихвитрат закладуохорони здоров`яна стаціонарнелікування потерпілоговід злочинногодіяння тазарахування стягненихз виннихосіб коштівдо відповідногобюджету іїх використання,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни №545від 16.07.1993року.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно доабз.2п.3 Порядку, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться у порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Згідно п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Так, відповідно до Статуту КНП «Городищенське МО» Городищенськоїміської радизатвердженого рішеннямГородищенської міськоїради від17.11.2022року №26-19/8, затвердженого рішенням Городищенської міської ради від №43-4/VІІ від30.09.2020року зізмінами внесенимирішенням №4-149/8від 28.01.2020року, комунальне некомерційне підприємство «Городищенське МО» Городищенської міської ради» є лікарняним (амбулаторно-поліклінічним) закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, яке надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом (п. 1.1 Статуту).

Відповідно до п. 1.3 Статуту майно Підприємства є власністю територіальної громади міста Городище в особі Городищенської міської ради.

П. 1.5. Підприємство створене на базі майна територіальної громади міста Городище в особі Городищенської міської ради (надалі - Засновника).

Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Уповноваженому органу управління.

Так,відповідно доп.5.3.Статуту,джерелами формуваннямайна такоштів КНП«Городищенське МО»,в томучислі є:5.3.9. Майно та кошти, отримані з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України. 5.3.10. Інші джерела, не заборонені законодавством.

Пунктом 10Статуту визначено,що Засновникмає правоздійснювати контрольфінансово-господарськоїдіяльності Підприємствата контрольза якістюй обсягомнадання медичноїдопомоги.Підприємство подаєЗасновникуіза його вимогою бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово-господарської, кадрової, медичної діяльності.

Відсутність відшкодування коштів, витрачених КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради з вини ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілого від злочину негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Аналогічної позиції щодо стягнення коштів на користь закладу охорони здоров`я притримується і Європейський суд з прав людини, який, зокрема, у рішенні від 11.02.2003 року по справі «Хаммерн проти Норвегії» (скарга № 30287/96) встановив, що тягар фінансових збитків, завданих порушенням і розглядом кримінальної справи, що закрита чи закінчилась виправданням обвинуваченого, несе обвинувачений, якщо він не зможе довести, що вірогідна відсутність факту вчинення ним постановленого йому у вину діяння. Положення п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не порушено.

Велика палатаВерховного судузробила свійвисновок щодопоняття «нездійсненняабо неналежногоздійснення суб`єктомвладних повноваженьсвоїх функцій»(справа№ 912/2385/18від 26.05.2020року), відповідно до якого бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відповідно до п. 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 визначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Сам фактне зверненнядо судуоргану,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,свідчить проте,що такийорган неналежновиконує своїповноваження,про щовказується впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від15.10.2019року у справі № 903/129/18.

Слід звернути увагу, що згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Згідно правовоїпозиції ВеликоїПалати ВерховногоСуду усправі №912/2385/18від 26.05.2020вказано,що прокурор,звертаючись довідповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає можливість такому органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку після того, як такому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність такого органу.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 146 Конституції України встановлено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, у ст. 16 визначені організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування. Так, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Як вбачається з листа КНП «Городищенське медичне обєднання» за №01-03-06/34від 08.01.2024року тадовідки розрахунку,хворий ОСОБА_2 перебував настаціонарному лікуваннів хірургічномувідділенні КНПз 14.09.2022року по22.09.2022року, а саме 8 ліжко-днів. Витрати на його лікування становлять 9184,47 гривень, з них: кошти місцевого бюджету - 344,96 гривень, кошти НЗСУ (державний бюджет) - 8839,51 гривень.

Враховуючи, що джерелом фінансування частина коштів на лікування надходять з місцевого бюджету, то саме Городищенська міська рада Черкаської області є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах і має бути належним позивачем у справі.

Смілянською окружноюпрокуратурою наадресу Городищенськоїміської радив порядкуабз.4ч.4ст.23Закону України«Про прокуратуру»направлено запитза №52/4-108вих-24 від 04.01.2024 року, в якому зазначалось про вчинене кримінальне правопорушення та завдані збитки, а отже уповноваженим органам було відомо про порушення інтересів держави та територіальної громади.

Так,згідно інформаціїГородищенської міськоїради за№01-02-29/70від 09.01.2024року, Городищенська міська рада не буде звертатися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків за лікування потерпілого та не заперечує про подання такого позову Смілянською окружною прокуратурою.

Враховуючи викладене, Городищенська міська рада Черкаської області наділена повноваженнями щодо звернення до суду за захистом порушеного права як власник майна, в тому числі коштів, виділених із місцевого бюджету на фінансування діяльності лікарні.

Другим позивачем у справі, в інтересах якого прокуратурою заявлений позов, є Національна служба здоров`я України, як уповноваженого органу на виконання функцій держави, якою здійснювалося фінансування видатків лікарні за рахунок програми медичних гарантій та оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів державного бюджету витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 8839,51 грн., на підставі укладених між НСЗУ та КНП у 2022 році договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Смілянська окружна прокуратура листом за № 52/4-224 вих-24 від 16.01.2024 року повідомила Національну службу здоров`я України, в якому зазначалось про вчинене кримінальне правопорушення та завдані збитки, та вжиті заходи щодо стягнення коштів.

НСЗУ листом за №3464/2-16-24 від 02.02.2024 року повідомили, що послуги КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НЗСУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету та не заперечують щодо звернення прокуратури із даним позовом до суду в інтересах держави стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

У даному випадку інтерес держави полягає у поверненні майна - бюджетних коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину, і він потребує захисту шляхом здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді, оскільки Городищенською міською радою та НЗСУ не вжито заходів щодо стягнення таких коштів.

Таким чином, позивачем зазначене вище порушення інтересів держави проігноровано та свідчить про неналежне здійснення своїх повноважень.

Крім того, предметом позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що свідчить про порушення економічних інтересів КНП «Городищенське медичне об`єднання» та Городищенської міської ради, ускладнює належну реалізацію ним функцій держави щодо державної політики в галузі охорони здоров`я, оскільки кошти, виділені з бюджету на вказані цілі, залишаються до цього часу не стягнуті позивачем в судовому порядку, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» потребує втручання органів прокуратури шляхом подання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи, що затрати лікарні не відшкодовані, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, виникає законне право прокурора на звернення із даною позовною заявою до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність призводить до ненадходження коштів, які мали б поступити до місцевого та державного бюджетів.

Вищевказане є підставою для представництва таких інтересів у суді прокурором.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що держава може вступати як в адміністративні (публічні), так і цивільні (господарські) правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками таких правовідносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Тому поведінка органів, через які вона діє у цивільних відносинах, розглядається як відповідна поведінка держави в них.

Отже, у суспільних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Метою участі держави в особі відповідних органів у цивільних (господарських) правовідносинах є насамперед задоволення приватного інтересу держави.

Такі висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11 та від 26.02.2019 року у справі № 915/478/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у п. п. 82-84 постанови від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц дійшла до висновку, що незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (у тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин.

Змістом правовідносин за участю держави є права, обов`язки та інтереси самої держави, які вона реалізує через відповідного суб`єкта, а не приватні права, обов`язки та інтереси цього суб`єкта, який бере безпосередню участь у певних правовідносинах від імені держави.

Наведене кореспондується з правовим висновком Верховного Суду у справі № 910/18605/19, викладеним у п. 69 постанови від 25.08.2022 року, за яким, визначаючи одним із позивачів суб`єкта, через якого держава бере участь у правовідносинах, прокурор не здійснює захисту його інтересів, а захищає порушені інтереси держави, які тісно пов`язані з діяльністю або повноваженнями такого суб`єкта.

Тож фактичним позивачем у позові, поданому в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор, а отже, судовому захисту підлягає порушений інтерес держави, а не приватний інтерес суб`єкта, через якого держава діє в цивільних правовідносинах.

Законодавче визначення поняття «суб`єкт владних повноважень» наведене у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, за яким ним є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Виходячи з того, що суб`єкт владних повноважень - це уповноважений носій публічної влади, доводиться констатувати, що перелік суб`єктів, зазначених у вищевказаній правовій нормі, не є вичерпним (абсолютним), оскільки в адміністративно-правові відносини можуть вступати й інші суб`єкти владних повноважень, не зазначені у цій статті.

Норми національного законодавства передбачають існування й інших суб`єктів владних повноважень, не формалізованих у КАС України. Так, здійснення функцій публічної влади, крім власне суб`єктів владних повноважень, може бути делеговано, зокрема, самоврядним (саморегулівним) структурам, державним, комунальним підприємствам і навіть приватним особам, тобто уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави.

Верховний Суддійшов обґрунтованоговисновку,що нарівніз органамидержавної владита місцевогосамоврядування замовникамив розумінніЗакону такожє суб`єкти,які створенідержавою аботериторіальною громадою(підприємства,установи,організації)для забезпеченняпотреб суспільства,яких утримуєдержава таякі витрачаютьдля здійсненнязакупівлі товарів,робіт іпослуг публічні фінанси (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 907/576/19).

Згідно п. 4.7 статуту КИП «Городищенське медичне об`єднання », підприємство має право укладати договори, набувати майнових прав та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справах, що розглядаються в судах.

Із врахуванням вимог ст. 1206 ЦК України тап.3 абз.4Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від07.07.1995року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради, необхідно залучити у справу на стороні позивача як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Окрім цього слід зазначити, що 15.03.2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-ІХ), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681, 728,786,1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Тобто, якщо законодавець застосував слово «продовжується», то він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Відповідно допозиції ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Другоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду усправі №452/435/17викладеній упостанові від02.09.2020року - початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди збігається з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред`явлення позову до конкретної особи.

З оглядуна те,що перебігпозовної давностідля позивачарозпочався ізз моментунабуття відповідачемстатусу підозрюваногоу кримінальномупровадженні,тобто з28.10.2022року, строк позовної давності за вимогами про відшкодування шкоди не пропущено.

Згідно п.1ст.24Закону України«Про прокуратуру»,право поданняпозовної заяви(заяви,подання)в порядкуцивільного,адміністративного,господарського судочинстванадається Генеральномупрокурору України,його першомузаступнику тазаступникам,керівникам регіональнихта місцевихпрокуратур,їх першимзаступникам тазаступникам.У зв`язку з цим, маючи усі необхідні підстави та повноваження, заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся із даним позовом до суду в інтересах держави в особі Городищенської міської ради, Національної служби здоров`я України.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

На виконання п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Смілянською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Городищенську міську раду, НЗСУ про представництво інтересів держави в суді листами від 07.03.2024 року.

На підставі викладеного, суд, беручи до уваги наведені вище норми Конституції України та норми діючого кримінального процесуального та цивільного законодавства приходить до висновку, що прокурор є належним позивачем та ним надано достатньо доказів в підтвердження своїх вимог, а тому позов підлягає до повного задоволення.

Судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок, від сплати, якого позивач звільнений в силу вимог п.6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суд вважає, слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 кошти у сумі 9184 (дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 47 копійок, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, з них перерахувавши на користь держави в особі Городищенської міської ради Черкаської області (вул. Миру, 8, м. Городище Черкаської області, 19502, ЄДРПОУ: 33965401) до місцевого бюджету кошти у сумі 344 (триста сорок чотири) гривні 96 копійок на рахунок ГУК у Черкаській області/тг м. Городище/24060300, МФО 899998, банк отримувача: казначейство України, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566, рахунок: UА698999980314070544000023733та вособі Національноїслужби здоров`яУкраїни (просп.Степана Бандери,19,м.Київ,04073,код ЄДРПОУ:42032422)до державногобюджету усумі 8839(вісімтисяч вісімсоттридцять дев`ять)гривень 51копійка нарахунок ГУКу м.Києві/Шевченківськийрайон/24060300,код отримувача(ЄДРПОУ)37993783,банк отримувача:казначейство України,рахунок:UА978999980313080115000026011.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складений 04.03.2025 року.

Суддя В. О. Черненко