Справа № 694/2844/24 провадження № 2/694/161/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24.02.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Блискавки А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Звенигородка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Полежаки Володимира Федоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Звенигородської міської ради про визнання факту дублювання земельної ділянки,
встановив:
30.10.2024 до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить встановити факт дублювання земельної ділянки, площею 1.48 га, кадастровий номер 7121284000:02:002:0010, яка належала ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії IY-ЧР № 000567 від 21.01.2002 року та земельної ділянки площею 1.48 га, яка належала ОСОБА_3 , площею 1.48 га, згідно державного акту серії ЧР 4-14-551, та зобов`язати Звенигородську міську раду надати спадкоємцю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,48 га із земель запасу взамін земельної ділянки, що належала ОСОБА_3 , площею 1.48 га, згідно державного акту серії ЧР 4-14-551, яка повністю знаходиться в межах земельною ділянки площею 1.48 га кадастровий номер 7121284000:02:002:0010, яка належала ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Моринської сільської ради Звенигородського району передано у приватну власність земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Батьківщина Шевченка». Серед членів КСП «Батьківщина Шевченка», які отримали право на частку (пай), у списку за № 498 вказана ОСОБА_3 , а за № 499 вказаний ОСОБА_2 . На підставі рішення Моринської сільської ради № 14-24 від 02 квітня 2001 року ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Моринської сільської ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002 року. На підставі рішення Моринської сільської ради № 14-24 від 02 квітня 2001 року ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Моринської сільської ради, що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії IY-ЧР № 000567 від 21.01.2002. За життя ОСОБА_3 розпоряджалася земельною ділянкою шляхом здачі її в оренду та отримання орендної плати. Після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 7121284000:02:002:0010, яка належала спадкодавцю відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії IY-ЧР № 000567 віл 21.01.2002року, ОСОБА_1 оформила на себе та подарувала її племіннику. Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 отримала право власності на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002, але зареєструвати це право вона не змогла оскільки земельна ділянка не мала кадастрового номеру. Із Звенигородського районного виробничого відлілу Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_1 отримала відповідь, що в ході виконання робіт виявилася неминучість одержання негативного результату та недоцільність подальшого проведення робіт з причин, незалежних від виконавця, в зв?язку з тим, що межі земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 , площею 1.48 га, згідно державного акту серії ЧР 4-14-551, повністю, зі співпаданням всіх ліній і довжин, накладаються на межі земельної ділянки (паю) площею 1,48 га згідно державного акту серії IY-ЧР №000567, виданого ОСОБА_2 ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» вказав, що Інститутом частково розроблялась вказана землевпорядна документація на першочергові поля, разом з тим, документація із землеустрою щодо подальшого паювання земель КСП «Батьківщина Шевченка» Інститутом не розроблялась. А однією з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, яка передбачає присвоєння їй індивідуального кадастрового номера, є її розташування в межах іншої земельної ділянки або її частини. Так як право на земельну ділянку (пай) спадкодавцем ОСОБА_3 отримано на законних підставах, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002 року, а ОСОБА_1 також отримала право на вказану земельну ділянку на законних підставах, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.11.2008, з метою захисту свого права на нерухоме майно ОСОБА_1 звернулася до Звенигородської міської ради про надання їй іншої земельної ділянки. Але отримала відповідь, що іншу земельну ділянку не може бути надано без рішення суду про дублювання земельних ділянок, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.11.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.12.2024 призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.02.2025 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов`язання видати іншу ділянку, - закрито на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України.
Відтак у даній справі суд розглядає позовні вимоги лише в частині визнання факту дублювання земельної ділянки.
24.02.2024 року адвокат Полежака В.Ф. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 . Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, представник виконавчого комітету Звенигородської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника. При прийнятті рішення по справі не заперечує щодо визнання факту дублювання земельної ділянки та видачу іншої земельної ділянки та покладається на розсуд суду.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання в судове засідання не зявився, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч. 4ст. 223 ЦПК Українипостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов щодо визнання фактудублювання земельноїділянкипідлягає до задоволення.
Під часрозгляду справивстановлено,що рішеннямМоринської сільськоїради №22-1від 13.05.2001передано уприватну власністьземельні ділянкивласникам сертифікатівна правона земельнучастку (пай)колишнього КСП«Батьківщина Шевченка».
Серед членів КСП «Батьківщина Шевченка», які отримали право на частку (пай), у списку за № 498 вказана ОСОБА_3 , а за № 499 вказаний ОСОБА_2 .
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002, на підставі рішення Моринської сільської ради № 14-24 від 02 квітня 2001 ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Моринської сільської ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IY-ЧР №000567 від 21.01.2002, на підставі рішення Моринської сільської ради № 14-24 від 02 квітня 2001 року ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Моринської сільської ради, що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії IY-ЧР № 000567 від 21.01.2002.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2008 № 1-6950 після смерті ОСОБА_4 є власником земельної ділянки розміром 1,48 га, яка розташована а адмінмежах Моринської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала матері померлого ОСОБА_3 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002.
Згідно з відповіддю Звенигородського районного виробничого відлілу Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про відновлення меж земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 , площею 1,48 га, від 30.11.2015 року №14-010/160, вбачається, що подальше виконання робіт згідно договорів №1598 та №1599 від 12.11.2008 стає неможливим, так як в ході виконання робіт виявилась неминучість одержання негативного результату та недоцільність подальшого проведення робіт з причин, незалежних від виконавця, в зв?язку з тим, що межі земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 , площею 1.48 га, згідно державного акту серії ЧР 4-14-551, повністю, зі співпаданням всіх ліній і довжин, накладаються на межі земельної ділянки (паю) площею 1,48 га згідно державного акту серії IY-ЧР № 000567, виданого ОСОБА_2 .
Відповідно до відповіді ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №29-28-0.5-1420/2-21 від 01.07.2021 встановлено, що Інститутом частково розроблялася вказана в запиті землевпорядна документація на першочергові поля, разом з тим, документація із землеустрою щодо подальшого паювання земель КСП «Батьківщина Шевченка» Інститутом не розроблялась, у зв?язку з чим надати інформацію немає можливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Згідно ст.15 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.
Окрім того, згідно вимог ст.16 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номеру.
Згідно вимог ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь.
До того ж ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зокрема, такі відомості вносяться: на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихст. 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно достатті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.
Згідно п. 1.12 Інструкції «Пропорядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів направо власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» складання державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Згідно ст.107 ЗК України основою для відновлення меж земельних ділянок є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
Частиною першою та другою статті 198 ЗК України визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду та за результатами розгляду справи вважає встановленим факт накладення земельних ділянок.
Вказані обставина підтверджується наданими позивачем документами та матеріалами справи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є законним власником вказаної вище земельної ділянки і має право вільно володіти своїм майном. Позбавити її цього права шляхом втручання в право на мирне володіння майном, згідно практики Європейського суду з прав людини, можна тільки за умови, що таке втручання є законним, переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, і таких захід є пропорційним визначеним цілям (правовий висновок ВСУ в постанові від 16 грудня 2015 року №62510цс15).
Саме дотримання межі земельних ділянок є визначальним при вирішенні даного спору і з`ясуванню порушених прав позивача.
На переконання суду позивач належними доказами довела, що інша земельна ділянка накладається на її земельну ділянку (дублюється), у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Суд розподіляє судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає їх за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України суд
вирішив:
Позов адвоката ПолежакиВолодимира Федоровича,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,до Звенигородськоїміської радипро визнанняфакту дублюванняземельної ділянкизадовольнити.
Встановити факт дублювання земельної ділянки, площею 1.48 га, кадастровий номер 7121284000:02:002:0010, яка належала ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IY-ЧР № 000567 від 21.01.2002 та земельної ділянки площею 1.48 га, яка належала ОСОБА_3 , площею 1.48 га, згідно державного акту серії ЧР 4-14-551 від 21.01.2002.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ).
Представник позивача адвокат: Полежака ВолодимирФедорович ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ).
Відповідач:Звенигородська міськарада (адреса: проспект Шевченка, 63, м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 04060803, тел. 04740 22060).
Суддя О.Ю.Смовж
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 06.03.2025 |
Номер документу | 125565576 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Смовж О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні