Ухвала від 24.02.2025 по справі 304/3193/24

Справа № 304/3193/24 Провадження № 1-кс/304/309/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071010000024 від 18 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тріполі Ліванська Республіка, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, непрацюючого, одруженого (має на утриманні п`ятьох малолітніх дітей), громадянина України, раніше не судимого,

про продовження строку дії обов`язків,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2024 року, строком до 19 березня 2025 року включно.

Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що на початку грудня 2024 року (більш точний час органу досудового розслідування встановити не вдалося) у ОСОБА_4 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, спрямований на переміщення за допомогою власного транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів мобільних телефонів марки «Apple iPhone», з метою їх подальшої реалізації на території України.

Так, на початку грудня 2024 року під час пошуку через мережу «Інтернет» оголошень щодо продажу мобільних телефонів марки «Apple iPhone», ОСОБА_4 познайомився з особою на ім`я ОСОБА_6 , з якою домовився про отримання у нього 162 мобільних телефонів «Apple iPhone» на умовах подальшого відшкодування їх вартості після фактичної реалізації таких на території України. Згідно з домовленістю, ОСОБА_4 для отримання зазначених мобільних телефонів повинен був прибути до Відня, Республіка Австрія, куди й виїхав на власному транспортному засобі 13 грудня 2024 року через прикордонний пункт пропуску «Лужанка Берегшурань», та прибувши до Відня того ж дня отримав обумовлені мобільні телефони марки «Apple iPhone» різних моделей, які розмістив у технологічні порожнини власного транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_2 , що знаходяться під пластмасовою обшивкою багажного відділення, а також у наявні порожнини у запасному колесі, яке знаходиться під днищем транспортного засобу, задля приховування таких від митного оформлення. Однак на зворотному шляху, 17 грудня 2024 року при перетині митного кордону на пункті пропуску «Лужанка» в ході огляду автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , у нього було виявлено приховані від митного контролю товари у значному розмірі.

Прокурор вказує, що з огляду на викладене 19 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, яка у свою чергу підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема повідомленням НОМЕР_3 прикордонного загону ДПСУ про виявлення кримінального правопорушення від 18.12.204 № 05.3/1039-24Вих, повідомленням в. о. начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Астей» Закарпатської митниці від 18.12.2024 № 217 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, рапортом начальника 3 сектору 2 відділу 4 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України ОСОБА_7 від 18.12.2024, актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA305200/2024/222409 від 17.12.2024, матеріалами виконаного доручення № 14/4/2-18592 від 18.12.2024, протоколом огляду приміщення службового кабінету № 2 будівлі МП «Лужанка», протоколом огляду відкритої ділянки місцевості на території пункту пропуску «Лужанка», висновком про вартість майна від 19.12.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Також вказує, що 26 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 242 240 грн, та водночас до 24 лютого 2025 року покладено виконання наступних обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, без дозволу керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора, за винятком необхідності участі у слідчих діях чи у розгляді кримінального провадження; прибувати до керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора та суду на першу їхню вимогу; повідомляти керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Дванадцятого лютого 2025 року постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 19 березня 2025 року.

При цьому, за позицією прокурора, під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати на даний час та обґрунтовують необхідність продовження строку дії обов`язків, що покладені на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 26 грудня 2024 року при обранні запобіжного заходу у вигляді застави.

Так, про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від десяти до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у свою чергу є ризиком та може слугувати приводом для переховування від слідства та суду. Крім цього ОСОБА_4 не має будь яких обмежень щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, а відтак у будь який час зможе залишати територію України в разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді від 26 грудня 2024 року.

Також прокурор вказує на те, що продовжує існувати й ризик впливу на свідків та експертів, показання й висновки яких є вагомими для доведення обставин, що підлягають доказуванню. Так, діяльність Абдуль ОСОБА_9 полягала у вчиненні дій, направлених на особисте збагачення за рахунок реалізації товарів, ввезених на митну територію України з приховуванням від митного контролю, що вказує на наявність значного матеріального та фінансового резерву і відповідно свідчить про наявність фінансового ресурсу для спотворення речей, документів, вчинення дій з підкупу, залякування та впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у кримінальному провадженні.

Крім цього за позицією прокурора продовжує існувати й ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 може з такою метою підшукувати осіб, які нададуть вигідні для нього показання, а також вчиняти інші позапроцесуальні дії, спрямовані на уникнення від відповідальності, та процесуальні дії, особливо враховуючи поведінку підозрюваного при врученні йому письмового повідомлення про підозру.

Також, на думку прокурора, й надалі існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи можливість продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК), оскільки характер та спосіб вчинення ним злочинних дій дають підстави вважати, що перебуваючи на волі він може з метою уникнення доведення його вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і, як наслідок, неможливості призначення йому покарання, вчиняти інші кримінальні правопорушення; при цьому даний злочин вчиняв умисно та цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи при цьому протиправність власних дій.

Відтак прокурор підсумовує, що на даний час ризики, якими керувався слідчий суддя при обранні 26 грудня 2024 року ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави не зменшилися, а продовжують існувати та виправдовують необхідність продовження строку дії обов`язків, які покладені на нього вказаною ухвалою.

При цьому завершити досудове розслідування до закінчення строку дії обов`язків неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного та неупередженого з`ясування всіх обставин вчинення злочину.

За наведеного прокурор просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечили, однак підозрюваний просив розширити дію обов`язку не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, яким є місто Київ, оскільки фактично проживає у Київській області, а у місті лише працює та з цих підстав змушений переміщатися з області до міста і навпаки.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 3 ст. 199 КПК установлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Ураховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які зумовили продовження покладених процесуальних обов`язків до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 242 240 грн, а також до 24 лютого 2025 року покладено відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК. (а. к. 73-74).

Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України.

Слідчий суддя при цьому зауважує, що на цьому етапі провадження не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Для визначення причетності ОСОБА_4 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться зокрема у:

- повідомленні № 217 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, з якого видно, що 17 грудня 2024 року о 22.49 год через митний пост «Астей» Закарпатської митниці по смузі руху «зелений коридор» на напрямку «в`їзд в Україну» заїхав транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який прямував з Австрії в Україну у приватних справах, та який перевозив у транспортному засобі мобільні телефони у загальній кількості 162 штуки. Після завершення митних формальностей щодо даного транспортного засобу у порядку п. 4 ст. 558 МК України, митним органом отримано інформаційне повідомлення ГУ з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (вхідний Закарпатської митниці від 17.12.2024 № 58473/8.6/7.7-2) щодо можливого незаконного переміщення товарів, у зв`язку з чим було прийнято рішення про проведення переогляду вказаного транспортного засобу. Переоглядом виявлено приховані від митного контролю товари іноземного виробництва, а саме мобільні телефони торгової марки «Apple Iphone» у загальній кількості 162 штуки, а саме «Iphone 16 Pro Max 256GB», 68 штук, «Iphone 16 Pro Max 512GB», 2 штуки, «Iphone 16 Pro 256GB», 42 штуки, «Iphone 15 Pro Max 256GB», 40 штук, «Iphone 15 Pro 128GB», 10 штук, що знаходились у спеціально виготовлених тайниках, конструктивних порожнинах, а саме запасному колесі та обшивці салону автомобіля;

- рапорті начальника 3 сектору 2 відділу 4 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України ОСОБА_10 від 18 грудня 2024 року реєстр. № 14/4/2-18555, згідно з яким громадянин Абдуль ОСОБА_9 міг переміщувати техніку торгової марки «Apple» з приховуванням від митного контролю неодноразово з метою збуту товару у магазині «FiX4U», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Київ, вул. Васильківська, 5, ТЦ «Arena City». За результатами проведених заходів співробітниками Закарпатської митниці на підставі інформування ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 16.12.2024 № 14/4/2-18452 складено протокол про порушення митних правил від 18.12.2024 № 0812/30500/24 та вилучено мобільні телефони марки «Apple» у кількості 162 одиниці на загальну суму понад 200 000 доларів США (близько 8 500 000 грн) та транспортний засіб, в якому такі переміщувалися;

- Акті проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA305200/2024/222409 від 17.12.2024;

- протоколі огляду від 18 грудня 2024 року, згідно з яким у період часу з 15.11 год по 16.40 год керівником відділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 проведено огляд проведено огляд приміщення службового кабінету № 2, що розташовується на першому поверсі будівлі митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, перед входом до якого на підлозі поблизу дивану та шафи, які розташовані справа від входу, виявлено чотири картонні коробки, пронумеровані чорним маркером цифрами від 1 до 4. При відкритті вказаних коробок виявлено, що вони наповнені коробками з мобільними телефонами «Apple Iphone» різних моделей та конфігурацій. При цьому присутній в ході проведення огляду ОСОБА_4 повідомив, що вказані мобільні телефони належать йому та придбані ним за кордоном з метою ввезення їх в Україну і подальшого продажу на території України. Ввезення мобільних телефонів він здійснював самостійно на власному автомобілі «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , помістивши такі у запасне колесо, яке кріпиться під багажним відсіком автомобіля, та під обшивку багажного відсіку авто. При проходженні державного кордону в напрямку в`їзду в Україну обрав порядок проходження «зелений коридор» та не декларував вказані мобільні телефони, однак завершивши проходження митного контролю, його автомобіль був зупинений одразу після виїзду з території пункту пропуску (за шлагбаумом), де було виявлено не задекларовані мобільні телефони;

- протоколі огляду від 18 грудня 2024 року, за яким у період часу з 15.11 год по 16.40 год керівником відділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 проведено огляд відкритої ділянки місцевості на території пункту пропуску «Лужанка», що розташований на українсько-угорському кордоні поблизу села Астей Закарпатської області, де виявлено транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , який за добровільної згоди та участі власника автомобіля Абдуля ОСОБА_9 було оглянуто; при цьому останній вказав, що мобільні телефони помістив у технічні порожнини багажного відсіку автомобіля, у запасне колесо та підлокітник, а також навів обставини ввезення мобільних телефонів через пункт пропуску. За наслідками огляду транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію такого та ключі запалювання було вилучено;

- поясненнях ОСОБА_4 .Х від 19 грудня 2024 року, а також протоколах допитів як свідків інспекторів Закарпатської митниці ОСОБА_11 від 23 грудня 2024 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 27 грудня 2024 року, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 09 січня 2025 року;

- висновках судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/107-24/13605-ТВ, СЕ-19/107-24/13604-ТВ, СЕ-19/107-24/13603-ТВ від 24 грудня 2024 року, № СЕ-19/107-24/13686-ТВ від 26 грудня 2024 року, якими встановлено ринкову вартість мобільних телефонів різних марок;

- інших матеріалах кримінального провадження в сукупності.

Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_4 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді від 26 грудня 2024 року під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 4) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та 5) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор, наполягаючи на необхідності продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, переконаний, що наразі продовжують існувати чотири з трьох раніше встановлених слідчим суддею ризиків.

Вирішуючи питання можливості продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді штрафу від десяти до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім цього слідчим суддею установлено, що ОСОБА_4 має дійсні паспорти для виїзду за кордон, а також п`ятьох малолітніх дітей на утриманні, тому він у будь-який момент може залишити межі України.

Слідчий суддя не виключає можливості перетину кордону підозрюваним ОСОБА_4 з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією РФ проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на це слідчий суддя погоджується з тим, що ОСОБА_4 зможе переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема за кордоном.

Обґрунтовуючи існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 може з такою метою підшукувати осіб, які нададуть вигідні для нього показання, а також вчиняти інші позапроцесуальні дії, спрямовані на уникнення від відповідальності, та процесуальні дії, особливо враховуючи поведінку підозрюваного при врученні йому письмового повідомлення про підозру.

Окрім цього прокурор стверджував, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративність дій ОСОБА_4 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії усіма доступними силами та засобами, а тому дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не з`являтися на виклик слідчого, прокурора та/або суду, посилаючись на різні, нібито форс-мажорні причини.

З огляду це, слідчий суддя прийшов до висновку, що твердження прокурора про ймовірне існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не є безпідставними, та наразі є достатньо підстав вважати, що такий ризик продовжує існувати.

При оцінці подальшого існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема його тривалість, наполегливість та цілеспрямованість дій підозрюваного, а також встановлення за межами країни особи, яка погодилася надати йому велику партію товарно-матеріальних цінностей під реалізацію, що може свідчити як про вчинення підозрюваним таких дій раніше, так і про можливість вчинення ним інших тотожних кримінальних правопорушень у майбутньому.

Щодо заявленого прокурором ризику незаконного впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні, то наявність такого не була встановлена при розгляді слідчим суддею клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків, про продовження строку застосування яких наразі прокурор звернувся до суду, а тому продовження існування такого ризику наразі не розглядається.

Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України та наявність трьох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження продовження строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, є об`єктивно необхідною.

Крім цього прокурор у судовому засіданні посилався на те, що завершенню досудового розслідування перешкоджає особлива складність кримінального провадження, а також віддаленість органу досудового розслідування від місця вчинення кримінального правопорушення, віддаленість місця проживання підозрюваного та значної частини свідків від органу досудового розслідування, неможливості участі підозрюваного у слідчих та процесуальних діях через проблеми зі здоров`ям.

Також слідчий суддя враховує, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження.

Аналізуючи доводи сторони обвинувачення, беручи до уваги наявність трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя також виходив із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Водночас визначаючи перелік обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає можливим дозволити підозрюваному не відлучатися за межі Київської області як області, в якій знаходиться населений пункт, в якому підозрюваний зареєстрований, без дозволу керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора, за винятком необхідності участі у слідчих діях чи у розгляді кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 199, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за №72024071010000024 від 18 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку дії обов`язків задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 19 березня 2025 року, строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2024 року, а саме:

1) не відлучатися за межі Київської області без дозволу керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора, за винятком необхідності участі у слідчих діях чи у розгляді кримінального провадження;

2) прибувати до керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора та суду на першу їхню вимогу;

3) повідомляти керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 , прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1