Рішення

від 04.03.2025 по справі 260/4294/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4294/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - позивачі) через представника Бедринець Мирослави Юріївни (далі - представник позивачів) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - треті особи), в якому просять суд:

1) адміністративний позов ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю;

2) визнати протиправним та скасувати рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023 № 19/в, про відмову в призначенні частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружині загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 період дії воєнного стану військовослужбовця, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3) зобов`язати Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 частки одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просила:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , який є сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , однак народився після смерті останнього, є протиправною, оскільки малолітній ОСОБА_2 , якому надано статус «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби», у розумінні норм Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі батька під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадженні у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У подальшому відповідачем скеровано на адресу суду відзив на позов, згідно якого представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що Комісія Міністерства оборони України правомірно відмовила ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги на сина ОСОБА_2 , який народився після смерті батька ОСОБА_2 .

Також звертав увагу на те, що згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року за № 313/168 було призначено та виплачено грошову допомогу батьку, матері, дружині та двом дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 08 лютого 2023 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 07 липня 2023 року № 321/КЦ/5288 в сумі 15000000 (п`ятнадцять мільйонів) у рівних частках кожному, відтак кошти були вже розподілені та виплачені усім членам сім`ї, а тому питання щодо отримання грошової допомоги ОСОБА_1 (в інтересах малолітнього сина) відповідно до вимог постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Представники третіх осіб не скористалися своїм правом і не подали до суду письмових пояснень з приводу позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.06.2015 року виданого повторно, 19 жовтня 2008 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2056 від 02.10.2023 травма солдата ОСОБА_2 і причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 21 квітня 2023 року, ОСОБА_2 (батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_5 .

21 червня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю його батька ОСОБА_2 (вх. № Н-208), додавши згоду на збір та обробку персональних даних та всі необхідні документи.

Листом від 13 січня 2024 року № 1146/7 ІНФОРМАЦІЯ_7 надіслав позивачеві - ОСОБА_1 витяги з протоколів засідання комісії Міністерства оборони України від 17 жовтня 2023 року № 313/168 та № 19-в.

Так, згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року № 313/168, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та двом дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 08 лютого 2023 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 07 липня 2023 року № 321/КЦ/5288 в сумі 15000000 (п`ятнадцять мільйонів) у рівних частках кожному.

У відповідності до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року № 19/в, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка звернулася в інтересах сина ОСОБА_2 , оскільки останній народився ІНФОРМАЦІЯ_5 після загибелі батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а саме на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової компенсації.

Не погодившись із пунктом 2 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 жовтня 2023 року № 19/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану«, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Стаття 41 Закону № 2232-XII визначає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами пункту 2 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у ст. 16-1 Закону № 2011-XII.

Так, відповідно до частини першої ст. 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та на час звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги на малолітнього сина ОСОБА_2 - 21.06.2023) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

За змістом частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Частиною третьою статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Так, зокрема, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» прийнято постанову від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз.1 п.2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1066).

В редакції, чинній станом на час смерті ОСОБА_2 абзац 1 п.2 Постанови №168 визначав, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також абзацами 2-4 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Частиною першою статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Згідно частини восьмої статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ).

На виконання вимог Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як передбачено пунктом 10 Порядку № 975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

У відповідності до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Системний аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ, а саме: члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та звернення позивача із заявою) та батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції статті 16-1, чинній на момент прийняття спірного рішення відповідача).

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно з положеннями статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У частинах першій та другій статті 6 Сімейного кодексу України законодавець визначив, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

За змістом частини першої статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, визначено, що для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Відповідно до положень статті 2 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За приписами частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Предметом спору у цій справі є пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.10.2023 № 19/в, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 ОСОБА_1 , дружині загиблого ОСОБА_2 у період воєнного стану солдата ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 .

Вказане рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги, натомість син ОСОБА_2 народився після загибелі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), тому ураховуючи положення статті 25 Цивільного кодексу України, у призначенні частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на сина ОСОБА_2 належить відмовити.

Оцінюючи мотиви спірного рішення, суд виходить з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що військовослужбовець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2023 року, у зв`язку із чим із вказаної дати члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця набули право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168.

Так, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця ОСОБА_2 до кола осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, належали, зокрема: батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , неповнолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року № 313/168 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та двом дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 08 лютого 2023 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 07 липня 2023 року № 321/КЦ/5288 в сумі 15000000 (п`ятнадцять мільйонів) у рівних частках кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 - син загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 21 квітня 2023 року.

Станом на дату розгляду заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги Комісією прийнято рішення про призначення батьку, матері, дружині та двом дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , в сумі 15000000 (п`ятнадцять мільйонів) у рівних частках кожному, тобто на 5 осіб, право на отримання допомоги яких було визначено статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ.

У розумінні статті 16-1 Закону №2011-ХІІ дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , належала до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Разом з тим, у призначенні частки одноразової грошової допомоги цій дитині Комісією Міноборони було відмовлено лише з тих підстав, що вона народилася після загибелі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), тоді як право осіб на одержання одноразової грошової допомоги визначається на дату загибелі ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд зазначає, що дійсно абзац 2 пункту 2 Постанови №168 передбачає, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Водночас суд зауважує, що передусім коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ, а згідно частини восьмої статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Правовий наслідок не реалізації такого права передбачений абзацом 3 пункту 2 Постанови №168, відповідно до якого якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу.

Суд наголошує, що той факт, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_2 народилася після його смерті не може бути підставою для висновку про те, що ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону №2011-ХІІ, а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.

Суд звертає увагу на те, що за своєю сутністю одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, тобто спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), відтак виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Суд враховує, що у матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року № 313/168, згідно з яким батьку, матері, дружині та двом донькам загиблого ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн. у рівних частках кожному.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року № 19/в, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 ОСОБА_1 , дружині загиблого ОСОБА_2 у період воєнного стану солдата ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а також вимог законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 червня 2023 року із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_2 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

За наведених обставин позовні вимоги про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідну одноразову грошову допомогу задоволенню не підлягають.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат, у тому числі, витрат на професійну правничу допомогу, не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 жовтня 2023 року № 19/в.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 червня 2023 року із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_2 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець