Постанова

від 27.02.2025 по справі 440/13746/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р.Справа № 440/13746/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 25.11.25 року у справі № 440/13746/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" (далі по тексту - ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ".

Разом з позовною заявою ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" було подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову у справі №440/13746/24 за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, в якій позивач просив суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.11.2024 №535 в частині.

В обґрунтування поданої заяви зазначало, що має у власності дозвіл на користування надрами № 5626, який надає йому право користуватися надрами, а саме: видобувати вуглеводні на Васищівському родовищі. Це його основний вид діяльності (добування природного газу - КВЕД 06.20). Також зазначено, що судовий розгляд спору щодо оскаржуваного наказу, з великою вірогідністю триватиме більше 6 (шести) місяців до моменту набрання законної сили рішенням у справі, з урахуванням фактичного надмірного навантаження на адміністративний суд, строків руху поштових направлень із документами у справі між судовими інстанціями та учасниками провадження, а також встановлених КАС України: строку проведення підготовчого провадження (60 днів), строку розгляду в першій інстанції (30 днів), строку виготовлення повного тексту рішення (10 днів), строку на апеляційне оскарження (30 днів), строку розгляду в апеляційній інстанції (60 днів). Таким чином, без вжиття судом заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, позивач буде вимушений зупинити діяльність на цих родовищах щонайменше на 6 (шість) місяців. Тобто, як мінімум, до травня 2025 року видобування природного газу та супутніх вуглеводнів буде зупинене. Так, у результаті тривалої зупинки діяльності настануть негативні наслідки, зокрема, буде мати місце недоотримання енергоресурсу. На переконання позивача, у разі відмови у задоволенні позову не буде перешкод для виконання оспорюваного наказу після набрання законної сили судовим рішенням по суті у даній справі, у зв`язку з чим обраний судом спосіб забезпечення позову не спричинить шкоди іншому учаснику процесу, є співмірним фактичним обставинам, дієвим та ефективним заходом забезпечення з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов`язків сторін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року заяву ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" про забезпечення позову у справі №440/13746/24 за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.

Зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Допущено ухвалу до негайного виконання.

Державна служба геології та надр України, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року у справі №440/13746/24 та відмовити в задоволені заяви ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що заперечує проти ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року у справі №440/13746/24, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення у справі. Посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені в його постановах у певних справах, які підлягають врахуванню у даній справі. Зазначає, що застосування заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу фактично вирішує спір, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Посилається на те, що 08.10.2024 року №698/2024 Указом президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" , у вигляді зупинення спеціального дозволу на користування надрами №5624 від 15.08.2012 року. Окрім того, наводить доводи щодо дискреційних повноважень Державної служби геології та надр України. Вважає, що вказані обставини свідчать про ухвалення судом першої інстанції рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року підлягає скасуванню.

ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому, висловлюючи доводи щодо безпідставності, як на його думку доводів скарги, а також вважаючи, що при постановленні ухвали судом першої інстанції було додержано вимоги ч.2 ст.151 КАС України, просило апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №440/13746/24 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - без змін.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечили проти поданої відповідачем апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надав інформаційну довідку від 18.11.2024, у якій зазначається, що всі видобуті корисні копалини на Васищівському родовищі залишаються в межах України. Зокрема, усі обсяги видобутого природного газу передаються в газотранспортну систему України з метою подальшої поставки його українським споживачам. Таким чином, діяльність надрокористувача з видобутку вуглеводнів, зокрема, природного газу, є складовою енергетичної безпеки країни, націлена на забезпечення газом споживачів України та є особливо актуальною напередодні опалювального періоду 2024-2025 років.

Відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1402 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік" обсяг квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, зокрема, "Газ природний українського походження" складає 0 (нуль) куб. метрів / кВт*год.

"Газ природний українського походження", що видобувається на Васищівському родовищі, реалізується та споживається виключно в Україні, сприяє постачанню природного газу для опалювального сезону 2024-2025 років.

Згідно наявного листа Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Проект-Нафтогаз" №132/24 від 31.10.2024 "Щодо експлуатації свердловин Васищівського родовища", у якому зазначено, що експлуатаційний фонд Васищівського ГКР відповідно до положень проекту складається із чотирьох діючих свердловин (№№ 1, 3, 5, 10), якими в умовах газового режиму розробляються поклади горизонтів В-16, В-17в і В-17н. З причини виснаження пластової енергії, загалом низьких фільтраційних властивостей колекторів, прояву ускладнень, свердловини відносяться до низько- і малодебітних, середній дебіт у вересні 2024 року склав 7,7 тис.м3/добу, св. №№ 1, 10 працювали періодично з накопиченням тисків.

Експлуатація свердловин відбувається з ускладненнями, визначеними низькою продуктивністю і недостатніми швидкостями потоку в ліфтових трубах для повного винесення з вибоїв супутньої рідини (вуглеводневого конденсату і води), а в св. № 3 також виявлені технічні ускладнення; підземного обладнання. У наведених умовах безперервна експлуатація базових за поточним видобутком свердловин №№3,5 досягається виключно за рахунок вжитих користувачем надрами технічних і технологічних заходів, а саме: пониження гирлових тисків за рахунок дотискного компресорного обладнання, реалізації газліфта, продувок і закачування на вибій піноутворюючих розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР).

У період 24.02-30.09.2022 розробка Васищівського родовища була вимушено призупинена внаслідок введення в Україні воєнного стану, а семимісячна бездія свердловин негативно позначилась на їх продуктивності. Відбір газу в перший тиждень не перевищував 29,8 тис.м3/добу, а середній за перший місяць (10.2022 року) складав 38,8 тис. медову, що відповідно на 54 % і 40 % є меншим, ніж перед зупинкою (64,6 тис.м3/добу). Застосовування методу змінних тисків, періодичні продувки, подача газліфтного газу і ПАР для очищення від рідини дозволили лише частково відновити дебіт свердловин, який попри додаткове пониження гирлових тисків досяг максимального рівня 53,2 тис.мЗ/добу в грудні 2022 року. За результатами газогідродинамічних досліджень встановлене зменшення фазової проникності привибійних зон свердловин на 44 %, яке пов`язується із проникненням наявної на вибоях рідини в пласти за час тривалого простою. Враховуючи те, що ефективне застосування інших методів дії на пласти (наприклад, кислотні обробки, гідророзрив) унеможливлене низькими пластовими тисками, встановлене зниження видобувних можливостей свердловин слід розглядати як невідновне. При цьому, спираючись на розрахунки геолого-економічної оцінки, наслідком зниження фільтраційних властивостей колекторів буде зростання кінцевого пластового тиску тільки по базовому об`єкту розробки (поклади гор. В-17в + В-17н ) з 1,0 до 1,65 МПа, зменшення коефіцієнту кінцевого газовилучення із затвердженого ДКЗ 0,97 до 0,95, що відповідає незворотнім втратам видобувних запасів на понад 8 млн м3 газу.

У період з 04.05.2023-01.08.2024 розробка Васищівського ГКР була повторно призупинена внаслідок зупинення наказом Держеонадр № 232 від 04.05.2023 дії спеціального дозволу № 5626 на користування надрами. Після поновлення розробки відбір газу в перший тиждень не перевищував 16,5 тис.м3/добу, а середній за перший місяць (08.2024 р.) складав 24,3 тис.м3/добу, що відповідно на 65 % і 48 % є меншим, ніж перед зупинкою (46,6 тис.м3/добу). Тобто наслідки повторної тривалої зупинки свердловин виявились ще гіршими, ніж в 2022 році. Попри широкий комплекс вжитих заходів (продувки, газліфт, подача ПАР) кількість періодично працюючих свердловин збільшилась з однієї (№1) до двох (№№1,10) та очевидно падіння фазових фільтраційних властивостей привибійних зон матиме наслідком додаткове скорочення видобувних запасів та фізичну неможливість досягнення затвердженого ДКЗ вилучення вуглеводнів.

Позивачем було оскаржено в судовому порядку наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ".

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, забезпечення позову - це надання позивачу тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, встановлені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. (ч.2 ст.151 КАС України).

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

Аналіз вищевказаної норми законодавства підтверджує, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №640/13486/20.

Сам факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі №826/8556/17, від 20.03.2019 р. у справі №826/14951/18, від 30.07.2020 р. у справі №640/15124/19, від 16.01.2023 р. у справі №640/19975/21, від 07.01.2025 р. у справі № 620/9187/24.

Як встановлено з заяви ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" про забезпечення позову у справі №440/13746/24 за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.11.2024 №535 в частині.

Задовольняючи вищевказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та є співмірним з негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цього заходу забезпечення позову, не порушивши прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.

Колегія суддів, не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, вважаючи їх необґрунтованими, зазначає, що суди не є установами з питань техногенної та іншої безпеки (відповідну кваліфікацію мають спеціальні державні органи, серед яких органи державного гірничого нагляду), тому останні не можуть самостійно оцінювати можливі екологічні наслідки зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Водночас, доцільність рішень державних органів не є предметом судового контролю. Суд не може підміняти відповідний державний орган.

При цьому, підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат.

Згідно ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Колегія суддів зазначає, що в питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права та дійшов висновків, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 року у справі №640/7493/21.

В даному випадку, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції фактично втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинивши дію наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами №5626 від 15.08.2012, наданого ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" з метою видобування вуглеводнів на Васищівському родовищі, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу та надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, продовжувати користування надрами.

Наведене вище узгоджується правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постановах від 11.02.2019 у справі №280/467/19, від 11.12.2019 у справі №826/16216/18, від 29.01.2020 у справі №826/15691/18, від 05.03.2020 у справі №640/11811/19, від 26.03.2020 у справі №480/233/19, від 30.07.2020 у справі №640/151424/19, від 15.09.2020 у справі № 826/15691/18, від 16.09.2020 у справі №826/9694/17, від 28.07.2021 у справі №640/16566/20.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Наведене вище узгоджується правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постановах від 14.07.2021 року у справі №640/13486/20, від 19.01.2023 року у справі №240/15615/22.

Окрім того, забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеного вище наказу до набрання законної сили рішенням у цій справі фактично є вочевидь неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Наведене вище узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.11.2023 року у справі №160/8773/23.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності у спірних правових підстав для застосування заходів забезпечення, передбачених ст.150 КАС України, а тому судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, якою було задоволено заяву ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" про забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є правовою підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні заяви ТОВ "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ".

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №440/13746/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" про забезпечення позову у справі №440/13746/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕНЕРГО ПРОДУКТ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді О.А. Спаскін В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 04.03.2025 року