Постанова

від 03.03.2025 по справі 320/1793/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1793/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Західного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Західного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, в якому, просила:

- визнати бездіяльність посадових осіб Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Львівської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині невиконання рішень національних судів та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України»;

- зобов`язати Державну аудиторську службу України та Західний офіс Державної аудиторської служби України зробити перевірку правильності нарахування середньомісячної заробітної плати як держслужбовцю за період з 26.04.2005 по 20.10.2022 або по день винесення судом рішення з урахуванням індексації, компенсації, коригування боргу, за ранг, стаж роботи, категорію держслужбовця на посаді заступника міського голови м. Винники, зробити перевірку сплати податків за період з 26.04.2005 по 20.10.2022 або по день винесення судом рішення, здійснити перевірку «Дублікату» трудової книжки від 19.07.2019 серії НОМЕР_1 та особової справи ОСОБА_1 , здійснити перевірку законності розпоряджень, які посадові особи Винниківської міської ради, Львівської міської ради приймали всупереч рішень Національних судів про заборону ліквідації та реорганізації посади заступника мера з соціально-економічних питань за №349 від 14.05.2021 до 30.07.2021, не виконавши рішення Національних судів щодо належного поновлення ОСОБА_1 на посаді та надання їй відповідної трудової книжки з правильним нарахуванням середньомісячної заробітної плати за період з 26.04.2005 по день її звільнення 23.11.2020 та надання їй відповідного «Дублікату» трудової книжки та перевірити розпорядження від 23.11.2020 за №190к про незаконне звільнення ОСОБА_1 з посади під час її лікування;

- визнати неправомірними дії Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо скасування посади заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань за №349 від 14.05.2021 до 30.07.2021, не виконавши рішення Національних судів та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України»;

- зобов`язати скасувати незаконне розпорядження від 23.11.2020 №190к у зв`язку з невиконанням рішень національних судів та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України», посадових осіб Львівської міської ради та Винниківської міської ради;

- зобов`язати посадови осіб Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради відновити посаду заступника міського голови з соціально-економічних питань у зв`язку з невиконанням рішень національних судів та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України» та поновити належним чином на займаній посаді ОСОБА_1 , надаючи їй належну заробітну плату та нову відновлену трудову книжку, яка б відповідала Інструкції заповнення трудових книжок №58;

- визнати бездіяльність Державної аудиторської служби України, Західного офісу Державної аудиторської служби України щодо надання неналежної відповіді 18.11.2022, на звернення від 20.10.2022 або по день постановлення судом рішення з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг категорію, стаж роботи держслужбовця, а також нездійснення перевірки правильності нарахуванням за 18 років невикористаних відпусток з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи держслужбовця та неналежно оформленого «Дублікату» трудової книжки від 19.07.2019 серії НОМЕР_1 та особової справи ОСОБА_1 ;

- визнати бездіяльність Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо здійснення перевірки правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 26.04.2005 по 20.10.2022 або по день постановлення судом рішення з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи держслужбовця, а також нездійснення перевірки правильності нарахування за 18 років невикористаних відпусток з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг категорію стаж роботи держслужбовця та неналежно оформленого «Дублікату» трудової книжки від 19.07.2019 серії НОМЕР_1 та особової справи ОСОБА_1 та невиконання рішень Національних судів, рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України», невжиття належних заходів реагування щодо посадових осіб Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради;

- зобов`язати посадових осіб Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн за невиконання рішень Національних судів, рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України», підробку «Дублікату» трудової книжки від 19.07.2019 серії НОМЕР_1 , внаслідок чого позивачка не може оформити пенсію по інвалідності як держслужбовець, не правильне нарахування середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 26.04.2005 по 20.10.2022 або по день постановлення судом рішення, ненарахування виплат за невикористані відпустки за 18 років та неправильне нарахування без індексації, компенсації, коригування боргу, за ранг, категорію, стаж роботи та незаконні численні звільнення без поновлення на попередній посаді, несплату податків в пенсійний фонд України із заробітної плати, що підтверджується випискою з пенсійного України у Львівській області, доведення людини до голодної смерті через неможливість оформити належним чином пенсію по інвалідності, як держслужбовець, внаслідок невиконання судових рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року прийнято справу №320/1793/23 до свого провадження, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали. Попереджено позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надалі, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддею Василенко Г.Ю. було правомірно відкрито провадження у справі, а суддею Білоноженко М.А. у новому складі суду безпідставно порушено норми КАС України та залишено без руху позовну заяву.

На думку скаржника, новий склад суду не вирішує питання про відкриття провадження у справі, а приймає справу до свого провадження і здійснює відповідний розгляд справи, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу Кабінетом Міністрів України звернуто увагу на те, що позивачем заявлено позовні вимоги, які підсудні різним судам, відтак розгляд не може бути об`єднаний в одному провадженні, що свідчить про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог.

У запереченнях на відзив позивачем зауважено, що позивач не позбавлений можливості заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, що передбачено частиною першою статті 21 КАС України.

Як наслідок, наявні підстави для скасування спірної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави виникнення та мають різне нормативне регулювання, та такі позовні вимоги не є похідними одна від одної, тому з огляду на положення п. 7 частини першої ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви.

У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд зауважує, що визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, є диспозитивним правом позивача, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Водночас, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу (частина друга статті 9 КАС України).

Крім того, за приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тобто, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі cуд не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3 частини четвертої ст. 169 КАС України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу позовної заяви та належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року позивачем 10 липня 2023 року направлено до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідної до якої позивач доповнила позовні вимоги наступними:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-О «Про затвердження переспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Винниківської територіальної громади Львівського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові до повного виконання рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України» та рішень Національних судів по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22, оскільки через приєднання громади м. Винники до Львівської територіальної громади була ліквідована посада Заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань без виконання рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України» та рішень Національних судів по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-О «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Винниківської територіальної громади Львівського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Винниківської територіальної громади Львівського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові без виконання рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України» та рішень Національних судів по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22;

- визнати протиправними дії Львівської міської ради про ліквідацію та реорганізацію посади заступника мера з соціально-економічних питань за №349 від 14 травня 2021 року до 30 липня 2021 року без виконання рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України» та рішень Національних судів.

Також відповідно до вказаної заяви позивачем викладено первісні позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати бездіяльність посадових осіб Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Львівської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині невиконання рішень національних судів та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України»;

- зобов`язати Державну аудиторську службу України та Західний офіс Державної аудиторської служби України зробити перевірку правильності нарахування середньомісячної заробітної плати як держслужбовцю за період з 26 квітня 2005 року по день винесення судом рішення з урахуванням індексації, компенсації, коригування боргу, за ранг, стаж роботи, категорію держслужбовця на посаді заступника міського голови м. Винники, зробити перевірку сплати податків за період з 26 квітня 2005 року по день винесення судом рішення, здійснити перевірку «Дублікату» трудової книжки від 19 липня 2019 року серії НОМЕР_1 та особової справи ОСОБА_1 , здійснити перевірку законності розпоряджень, які посадові особи Винниківської міської ради, Львівської міської ради приймали всупереч рішень Національних судів про заборону ліквідації та реорганізації посади заступника мера з соціально-економічних питань за №349 від 14 травня 2021 року до 30 липня 2021 року, не виконавши рішення Національних судів щодо належного поновлення ОСОБА_1 на посаді та надання їй відповідної трудової книжки з правильним нарахуванням середньомісячної заробітної плати за період з 26 квітня 2005 року по день винесення судом рішення;

- визнати неправомірними дії Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо скасування посади заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань за №349 від 14 травня 2021 року до 30 липня 2021 року, не виконавши рішення Національних судів та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України»;

- зобов`язати посадових осіб Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради відновити посаду заступника міського голови з соціально-економічних питань у зв`язку з невиконанням рішень національних судів та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України» та поновити належним чином на займаній посаді ОСОБА_1 , надаючи їй попередню посаду заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань та зобов`язати виплатити належну заробітну плату з 26 квітня 2005 року по день винесення судом рішення з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію держслужбовця, стаж роботи та зобов`язати виплатити борг за 18 невикористаних відпусток, відновити нову трудову книжку, яка б відповідала Інструкції заповнення трудових книжок №58;

- визнати бездіяльність Державної аудиторської служби України щодо надання неналежної відповіді 18 листопада 2022 року, на звернення ОСОБА_1 від 20 жовтня 2022 року щодо здійснення перевірки правильності нарахування заробітної плати за період з 26 квітня 2005 року по день постановлення судом рішення з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи держслужбовця, а також нездійснення перевірки правильності нарахуванням за 18 років невикористаних відпусток з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи держслужбовця та неналежно оформленого «Дублікату» трудової книжки від 19 липня 2019 року серії НОМЕР_1 та особової справи ОСОБА_1 ;

- визнати бездіяльність Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо здійснення перевірки правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 26 квітня 2005 року день постановлення судом рішення з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи держслужбовця, а також нездійснення перевірки правильності нарахування за 18 років невикористаних відпусток з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи держслужбовця та неналежно оформленого «Дублікату» трудової книжки від 19 липня 2019 року серії НОМЕР_1 та особової справи ОСОБА_1 та невиконання рішень Національних судів, рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України», невжиття належних заходів реагування щодо посадових осіб Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради;

- зобов`язати посадових осіб Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Кабінет Міністрів України, Державну аудиторську службу України відшкодувати моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн за невиконання рішень Національних судів, рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року «Яворовенко та інші проти України» завдяки протиправному розпорядженню Кабінету міністрів України від 27 травня 2020 року за №624-О «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» та незаконному скасуванні посади заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань №349 від 14 травня 2021 року до 30 липня 2021 року посадовими особами Львівської міської ради, підробку «Дублікату» трудової книжки від 19 липня 2019 року серії НОМЕР_1 , внаслідок чого позивач не може оформити пенсію по інвалідності як держслужбовець, не правильне нарахування середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 26 квітня 2005 року по день постановлення судом рішення, ненарахування виплат за невикористані відпустки за 18 років та неправильне нарахування без індексації, компенсації, коригування боргу, за ранг, категорію, стаж роботи та незаконні численні звільнення без поновлення на попередній роботі, несплату податків в пенсійний фонд України із заробітної плати, що підтверджується випискою з пенсійного фонду України у Львівській області, доведення людини до голодної смерті через неможливість оформити належним чином пенсію по інвалідності, як держслужбовець, внаслідок невиконання судових рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року відкрито провадження у справі №320/1793/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Василенко Г.Ю., передано матеріали справи №320/1793/23 для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 від 31 жовтня 2023 року про відвід судді Василенко Г.Ю. у справі №320/1793/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року задоволено заяву судді Василенко Г.Ю. про самовідвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2023 року адміністративна справа №320/1793/23 передана головуючому суддів - Білоноженко М.А.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. від 20 грудня 2023 року позовну заяву повернуто на підставі п. 6 частини четвертої ст. 169 КАС України, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги, виключна підсудність яких визначена за різними судами, в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У подальшому, ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року Білоноженко М.А. прийнято справу №320/1793/23 до свого провадження, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що спір між позивачем та Винниківською міської ради, Виконкомом Винниківської міської ради, Львівською міською радою, Департаментом міської агломерації Львівської міської ради та Виконавчим комітетом Львівської міської ради підсудний Львівському окружному адміністративному суду, як загальному адміністративному суду за місцезнаходженням/проживанням/реєстрацією позивача та відповідачів.

При цьому, позивач також заявив позовні вимоги щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які відповідно до вимог ст. 27 КАС України мають виключну підсудність та вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Крім того, позивачем у даній справі оскаржується бездіяльність Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державної аудиторської служби України, втім правовідносини між позивачем та такими відповідачами не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єктів владних повноважень.

Відтак, на думку Київського окружного адміністративного суду, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

Так, у силу вимог частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною п`ятнадцятою статті 171 КАС України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що провадження у справі судом було відкрито, після чого встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України та залишено її без руху, наслідком неусунення недоліків є залишення позовної заяви без розгляду, а не її повернення.

Втім, суд першої інстанції в ухвалі від 08.10.2024, попередив позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Тобто, позивачу було фактично роз`яснено наслідки повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків, визначених ухвалою про залишення позовної заяви без руху, у той час як судом першої інстанції було залишено без розгляду позовну заяву та було застосовано наслідки, визначені пунктом 7 частини першої ст. 240 КАС України, відповідно до яких суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

У той же час, необхідною умовою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; 2) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 3) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, втім, на думку першої інстанції, ОСОБА_1 не усунуто відповідні недоліки позовної заяви щодо об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Так, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).

Разом з тим, заборона щодо об`єднання в одне провадження кількох вимог встановлена у частинах четвертій та п`ятій ст.172 КАС України, відповідно до яких не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Аналогічне правило викладене в частині шостій статті 21 КАС України, згідно якої не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, лише у разі порушення правил об`єднання позовних вимог, що може полягати виключно в об`єднанні в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, така позовна заява не відповідає вимогам КАС України.

Слід зазначити, що відповідно до положень частини шостої статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Аналізуючи зазначені позивачем позовні вимоги, колегія суддів зазначає про розгляд їх за правилами адміністративного судочинства, та законодавством не встановлено виключну підсудність таких позовних вимог різним судам.

При цьому, у межах спірних правовідносин предметом оскарження позивачем також визначено нормативний акт, а саме - постанову Кабінету Міністрів України.

Такий акт, з огляду на суб`єкта його прийняття, не належить до актів Верховної Ради України, щодо оскарження яких встановлена виключна передбачена частиною четвертою ст. 22 КАС України підсудність.

У даному випадку, cуд першої інстанції не був позбавлений можливості застосувати положення частини шостої статті 172 цього Кодексу та роз`єднати позовні вимоги з їх подальшим розглядом, з огляду на зміст та юридичну природу обставин, описаних у позовній заяві.

При цьому, КАС України встановлено лише заборону об`єднання, а не роз`єднання в одне провадження кількох вимог щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що повернення в даному випадку залишення позовної заяви без розгляду є передчасним.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року - скасувати, а справу № 320/1793/23 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко