Постанова

від 26.02.2025 по справі 580/7959/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7959/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Яременка В.А., представника відповідача-1 Фесюк О.В., представника відповідача-2 Олійник О.Г. апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 р., до якої приєдналося Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

12.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (відповідач 1), Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (відповідач 2), в якій, з урахуванням поданої уточненої позовної заяви (т.1 а.с.94), просила:

- визнати протиправними та скасувати наказ виконуючого обов`язки Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Крейтора А.А. від 26 липня 2024 року № 15-С «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати протиправними та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від ОСОБА_2 31 липня 2024 року № 647-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області з 01.08.2024 або на рівнозначній посаді в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Черкаській області;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка не згодна з висновком про порушення нею дисциплінарного проступку у вигляді перевищення повноважень, внаслідок чого її звільнення є незаконним та проведено з порушенням порядку визначеного чинним законодавством.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26 липня 2024 року № 15-С «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 31 липня 2024 року № 647-К «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області з 01 серпня 2024року; стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.08.2024 по 12.11.2024 у сумі 111671,28 грн. з урахуванням всіх податків і зборів, передбачених чинним законодавством України.

Рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області допущено до негайного виконання.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зазначив наступне: підписання наказів про відрядження віднесено до повноважень начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, тому, підписавши накази про відрядження від 05.04.2024 №58-ВД та від 11.04.2024 №67-ВД, позивачка перевищила надані їй повноваження…, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону №889-VІІІ, що є підставою для її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Проте, суд першої інстанції зазначив, що під час дисциплінарного провадження встановлено, що за період роботи у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Черкаській області позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, що підтверджується характеристикою від 20.06.2024, і вказана обставина є пом`якшуючою.

Також, наголосив суд першої інстанції, за результатами щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ОСОБА_1 за 2021 отримала оцінку «відмінно», за 2022 та 2023 отримала оцінку «позитивно».

Отже, суд першої інстанції робить висновок, що вищезазначені обставини свідчать, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби відповідач 1 не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують результати оцінювання службової діяльності державного службовця, відсутність стягнень та її ставлення до служби, а тому застосував до позивача винятковий вид дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з державної служби з порушенням вимог ч. 1 ст. 74 №889-VІІІ.

Щодо решти позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що вони є похідними від основних позовних вимог тому підлягають задоволенню.

Позивачка судове рішення в частині висновків суду першої інстанції про доведеність факту порушення позивачкою дисциплінарного проступку як перевищення повноважень не оскаржувала.

Відповідач 1 подав на рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу та просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач 1 діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, факт вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, зокрема перевищення повноважень, не є спірним, оскільки позивачка не подавала апеляційну скаргу на судове рішення в частині висновків суду з вказаного питання, звільнення відбулося з дотриманням порядку, що встановлено судом першої інстанції, а питання щодо застосування до позивачки виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням відповідача, і відповідно до положень п.7 ч.2 ст.65 та ч.5 ст.66 Закону України «Про державну службу», може бути застосовано лише звільнення з посади.

20.12.2024 Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області подало заяву про приєднання до апеляційної скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу і додаткові пояснення, в якій наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача 1 та представник відповідача 2 підтримали доводи апеляційної скарги, позивачка та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи встановлені судом першої та апеляційної інстанцій.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка з 01.03.2019 перебувала на державній службі, обіймала посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, та була державним службовцем.

11.06.2024 за №СЗ-20/7/3561-20245 керівник аудиторської групи-начальник відділу внутрішнього аудиту Костянтин Лагуткін направив голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів службову записку, якою відповідно до вимог підпункту 3 пункту 13 Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 №1001, інформував, що в ході дослідження внутрішньо-розпорядчих документів встановлено систематичні факти підписання першим заступником начальника Головного управління документів, що не належать до його прав та обов`язків, визначених наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 01.01.2024 №3-ОД «Про розподіл обов`язків» (далі - Розподіл) та посадовими інструкціями. Зокрема, 05.04.2024 та 11.04.2024 перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області ОСОБА_1 всупереч вимогам Положення про Головне управління Держпроспоживслужби в Черкаській області підписала, як перший заступник начальника Головного управління, відповідно накази №58-ВД і №67-ВД про службове відрядження в.о. начальника Головного управління, незважаючи на те, що 05.04.2024 та 11.04.2024 керівник перебував на робочому місці і на нього покладено обов`язок підписувати накази. Отже в діях службової особи - першого заступника ОСОБА_1 містяться ознаки перевищення службових повноважень.

Крім того, у вказаному документі зазначено, що протягом 2024 року ТОВ «Агентство «Е-Консалтинг» надавало консультаційні послуги у сфері публічних закупівель, в той час як обов`язки виконання функцій уповноваженої особи з проведення закупівель були покладені на провідного економіста Крамаренко Л.І . Перший заступник начальника Головного управління ОСОБА_1. у порушення покладених на неї обов`язків не координувала та не контролювала належним чином діяльність уповноваженої особи з проведення публічних закупівель, як наслідок здійснення вищезазначених послуг призвело до незабезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів.

Також, зазначено, що при перевірці матеріалів справ за результатами моніторингу у 2024 році за дотриманням вимог законодавства про рекламу встановлено, що уповноваженою особою Головного управління, що проводила розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_1. 29.02.2024 прийнято рішення про закриття справи щодо ТОВ «ТРАШ», а 05.03.2024 - щодо ТОВ «Сільпо-Фуд».

На думку аудиторів вказані факти свідчать про вибірковий підхід при притягненні до передбаченої законодавством відповідальності (накладення штрафів) суб`єктів господарювання, якими допущено порушення вимог законодавства про рекламу, унаслідок неприйняття ОСОБА_1 управлінських рішень, що є неналежним виконанням нею посадових обов`язків.

На підставі вказаної інформації, відповідачем 1 за наказом Держпродспоживслужби від 13.06.2024 №11-с було порушено дисциплінарне провадження стосовно позивачки та призначено дисциплінарну комісію.

20.06.2024 Кізюк Р.М. надав письмові пояснення голові дисциплінарної комісії, у яких вказав, що з метою вирішення питань, які виникають в роботі структурних підрозділів Головного управління, що знаходяться за межами м. Черкаси, ним було здійснено виїзди 05.04.2024 - до м. Золотоноша Черкаської області, 11.04.2024 - до м. Умань Черкаської області; доручення щодо підготовки наказів про відрядження були надані відділу роботи з персоналом Головного управління, проте будь-яких доручень щодо підписання наказів про відрядження першому заступнику начальника Головного управління ним не надавались; щодо підписання ОСОБА_1 наказів про відрядження від 05.04.2024 №58-ВД та від 11.04.2024 №67-ВД йому стало відомо 27.05.2024 після проведення перевірки аудиторською групою (т. 2, а.с. 40).

09.07.2024 позивачка надала дисциплінарній комісії письмові пояснення (т.2. а.с. 162-177) та заявила письмове клопотання від 11.07.2024 (т. 2, а.с. 184-185), у якому зазначила, що в.о. начальника Головного управління Кізюн Р.М. 05.04.2024 дав вказівку начальнику відділу роботи з персоналом Маніло Л.В. на підготовку наказів про своє відрядження за підписом позивача; проєкт наказу на відрядження №58-ВД був підготовлений заступником начальника відділу роботи з персоналом Кавуном Л.О. і завізований начальником відділу роботи з персоналом Маніло Л.В. , в.о. начальника відділу організаційного та документального забезпечення та комунікацій Руденко О.М. , начальником управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності-головним бухгалтером Тригуб Л.Б .

За аналогічних обставин був підготовлений проєкт наказу №67-ВД про відрядження начальника Головного управління Кізюна Р.М .

У зв`язку з вказаним позивачка просила відібрати пояснення у вказаних службових осіб.

Згідно з протоколом №4 засідання дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивачки від 16.07.2024 клопотання її було прийнято до відома, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених підпунктами п`ятим та сьомим пункту 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» та вирішила внести на розгляд Голові Держпродспоживслужби подання щодо ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 186-207).

16.07.2024 на розгляд Голови Держпроспоживслужби України було внесено подання дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , згідно якого дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 - першого заступника начальника Головного управління в Черкаській області міститься склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом сьомим пункту 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, а саме підписання нею наказів Головного управління від 05.04.2024 №58-ВД «Про службове відрядження» та від 11.04.2024 №67-ВД «Про службове відрядження» всупереч вимогам підпункту 11 пункту 11 Положення та Розподілу обов`язків.

На підставі подання дисциплінарної комісії від 16.07.2024 наказом Голови Держпродспоживслужби від 26.07.2024 № 15-с за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 7 частини другої статті 65 Закону до позивача застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.

Згідно з наказом Держпродспоживслужби від 26.07.2024 № 15-с «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає у вчиненні дій, що містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону, який полягає у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, а саме підписання нею наказів Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 05.04.2024 № 58-ВД «Про службове відрядження» та від 11.04.2024 № 67-ВД «Про службове відрядження» всупереч вимогам підпункту 11 пункту 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі - Положення) та Розподілу обов`язків.

У подальшому наказом Голови Держпродспоживслужби від 31.07.2024 №647-К позивача було звільнено з посади першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 - Закон №889-V111, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний, зокрема, 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Статтею 9 Закону №889-V111 передбачено, що державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (ч. 1).

Згідно ч. 2 вказаної статті державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 3 вказаної статті наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання. Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

Згідно ч. 5 вказаної статті наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня.

Згідно ч. 6 вказаної статті державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

Згідно ч. 7 вказаної статті якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.

Згідно ч. 8 вказаної статті керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов`язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк. У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-V111 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог частини першої статті 65 Закону №889-V111 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 65 Закону №889-V111 дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону №889-V111 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною п`ятою статті 66 Закону передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону №889-V111 дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону №889-V111 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Частинами 1, 2 статті 73 Закону №889-V111 визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно частин 1, 2 статті 74 Закону №889-V111 дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 статті 77 Закону №889-V111 передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 83 Закону №889-V111 державна служба припиняється за ініціативою суб4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Пунктом 4 частини 1 статті 87 Закону №889-V111 підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Висновки суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачкою було вчинено дисциплінарний проступок у вигляді підписання наказів про відрядження від 05.04.2024 №58-ВД та від 11.04.2024 №67-ВД, в той час коли таких підстав для підписання цих наказів не було, через що позивачка перевищила повноваження визначені їй як заступнику начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Крім того, відповідно до вищенаведених норм, підписання наказів про відрядження віднесено до повноважень начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що позивачка підписавши накази про відрядження від 05.04.2024 №58-ВД та від 11.04.2024 №67-ВД, перевищила надані їй повноваження і це є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону №889-V111, є правильним.

Внаслідок наведено у відповідачів були підстави для порушення дисциплінарного провадження та притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Позивачка не заперечували щодо таких висновків суду першої інстанції і апеляційну скаргу з цих питань не подавала.

Проте, суд першої інстанції, скасовуючи спірні накази, дійшов висновку, що позивачка за період роботи до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, за результатами щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців отримала позитивні оцінки, що не було враховано при прийнятті наказів щодо звільнення її з посади.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, оскільки відповідно до вищенаведених норм закону, зокрема п.7 ч.2 ст.65 та ч.5 ст.66 Закону України «Про державну службу», у відповідачів є право застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення як звільнення позивачки з посади, а враховуючи характер дисциплінарного проступку, підписання документів, яке пов`язано з фінансовою дисципліною, системність, довірою до позивачки як до державного службовця, можна дійти висновку, що вид стягнення відповідає характеру проступку.

Висновок суду першої інстанції, що безпідставно відповідачами не прийнято до уваги вищенаведені обставини, які пом`якшують покарання, колегія суддів вважає таким, що є помилковим, оскільки відповідач провів дисциплінарне провадження, відібрав пояснення різних осіб, отримав пояснення позивачки і розглянув її заяви, що подавались під час дисциплінарного провадження, тому ступінь тяжкості вчиненого проступку, його характер і обставини, за яких такий проступок було вчинено, аналізувалось відповідачами і, на думку колегії суддів, застосування виняткового виду дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення позивачки з посади, було правомірним і співмірним, оскільки це впливає на авторитет, дисципліну і дотримання іншими державними службовцями присяги державного службовця.

При цьому, з наданих документів дисциплінарного провадження відносно позивача судом не встановлено порушення його порядку проведення.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачами доведено правомірність спірних наказів, через що позовні вимоги в частині визнання їх протиправними є необґрунтованими, тому й скасуванню не підлягають.

Щодо інших позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то слід наголосити, що ці позовні вимоги є похідними позовними вимогами від основних позовних вимог, через що не підлягають також задоволенню.

З огляду на вказане доводи апелянтів про помилковість висновків суду першої інстанції в частині правомірності дій при застосування виду дисциплінарного стягнення підлягають прийняттю до уваги.

Висновки суду першої інстанції щодо не порушення позивачкою строків звернення до суду з цим позовом колегія суддів вважає правильними.

Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є помилковим, наведені апелянтом аргументи заслуговують уваги.

Отже, на підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 03.03.2025.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 р., до якої приєдналося Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 р., до якої приєдналося Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк