Постанова

від 25.02.2025 по справі 910/1694/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Справа№ 910/1694/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;

За участю представників сторін:

від позивача: Казьонний Р.В.;

від відповідача: Мясков О.Є.;

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 (повний текст складено 24.12.2024)

у справі №910/1694/24 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даєр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даєр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007564 від 11.05.2023 не виставляє письмових заявок на поставку залишку товару, а саме: блоків керування краном DAER-2-3-1 в кількості 788 штук на загальну суму 45 861 600,00 грн, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати умови договору та прийняти залишок товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 позовні вимоги задоволені.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" виконати зобов`язання відповідно до договору №4600007564 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.05.2023 року, шляхом прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Даєр" товару: Блок керування краном DAER-2-3-1 в кількості 788 штук на загальну суму 45 861 600 грн 00 коп. у томі числі ПДВ - 7 643 600 грн 00 коп. відповідно до специфікації №1 до договору поставки за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором поставки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що покупець зобов`язання за договором закупівлі, в частині прийняття обумовленого специфікацією (додаток № 1) товару, а саме: блоку керування краном DAER-2-3-1 в кількості 788 штук на загальну суму 45861600,00 грн у тому числі ПДВ - 7643600,00 грн не виконав.

За висновком суду першої інстанції, невиконання покупцем зобов`язання щодо прийняття товару суперечить принципу добросовісності у виконанні договору, закріпленому у положеннях Цивільного кодексу України, та порушує права постачальника, який розраховував на належне виконання договору в обсязі, погодженому за наслідками тендеру.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/1694/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Даєр".

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- обов`язок з поставки товару виникає у позивача лише після надання відповідачем письмової заявки (рознарядки) на поставку продукції, що є дозволом на поставку та свідчить про готовність відповідача прийняти товар;

- відповідач мав обов`язок приймати та оплачувати лише той товар, який ним було замовлено по відповідній заявці;

- ані договором, ані актами цивільного законодавства не встановлено обов`язку Відповідача подати Позивачу письмову заявку на поставку товару, у зв`язку з чим відсутні підстави примушувати відповідача до вчинення вказаних дій;

- позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту та, при цьому, не обґрунтовано яке право та яким чином порушено, невизнано або оспорено Відповідачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1694/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 15.02.2025.

Ухвалою суду від 29.01.2025 розгляд справи призначено у режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

27.01.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів останньої та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Даєр" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - покупець) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007564 (далі - договір) за умовами пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця регулювальні та контрольні прилади й апаратуру (блок керування краном) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

За умовами пунктів 1.2 та 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації. Постачальник гарантує, що товари: належать йому на праві власності; не перебувають під забороною відчуження; не перебувають під арештом; не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань; країною походження (виробником) товару(-ів) не є Російська Федерація чи Республіка Білорусь.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що обсяги закупівлі можуть бути зменшені, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 59461000,00 грн (п`ятдесят дев`ять мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча гривень 00 копійок), крім того ПДВ 11892200,00 грн (одинадцять мільйонів вісімсот дев`яносто дві тисячі двісті гривень 00 копійок). Ціна договору, в тому числі ПДВ, становить - 71353200,00 грн (сімдесят один мільйон триста п`ятдесят три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) (пункт 3.2 договору).

Згідно пункту 3.3 та 3.4 договору ціна за одиницю товару наведена у специфікації. Ціна договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов`язок по сплаті яких прямо не покладений на покупця, такі витрати покладаються на постачальника.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 цього договору, на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду. Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

Умовами пункту 5.3 договору сторони погодили, що поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року), з урахуванням умов п. 5.1 цього договору.

Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі - заявка) від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 14.12 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем.

Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 15 цього договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником надіслані електронною поштою заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

Згідно з пунктом 6.1 договору покупець зобов`язаний: прийняти поставлені товари у порядку, визначеному цим договором. Оплатити товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього договору.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний, зокрема: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість та комплектність яких відповідають умовам, установленим розділом 2 цього договору; надати покупцю належним чином оформлені документи, зазначені в п. 5.8 цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до " 26" грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 12.1 та 12.2 договору).

Згідно пункту 13.1 договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6 договору.

Відповідно до пункту 14.1 договору всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками (за умови використання) та є невід`ємною частиною цього договору.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після підписання цього договору і до виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) (пункт 14.3 договору).

На виконання умов договору, сторонами було підписано специфікацію, яка є додатком №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007564 від 11.05.2023 (далі - специфікація), за умовами якої сторони погодили: найменування товару - Блок керування краном DAER-2-3-1; виробник - ТОВ "Даєр" (Україна); кількість - 1226 шт.; ціна за одиницю без ПДВ - 48500,00 грн; загальна вартість без ПДВ - 59461000,00 грн; строк поставки (кількість календарних днів з дати отримання позичальником заявки) - 180; місце поставки - вул. Симона Петлюри, м. Боярка, Києва-Святошинський район, Київська обл., 08150.

Додатком №2 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007564 від 11.05.2023, сторони погодили технічні та якісні характеристики товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов договору було виставлено позивачу заявку на поставку №1 від 07.06.2023, за умовами якої покупець просив постачальника здійснити поставку блоків керування краном DAER-2-3-1, в кількості 438 шт., за адресою: вул. Симона Петлюри, 49, м. Боярка, Київська обл.

Позивач, у свою чергу, в порядку та на умовах передбачених договором здійснив поставку товару, вказаного у заявці №1 від 07.06.2023, що не заперечується відповідачем у справі.

У подальшому, як зазначає позивач, відповідач виставлення заявки(-ок) на поставку залишку товару не здійснював.

Позивач вказує, що з метою спонукання відповідача виконати договірні зобов`язання, зокрема, в частині виставлення постачальнику заявки на поставку залишку товару, звертався до відповідача із відповідними зверненнями та повідомленнями, останнім з яких був лист №03/01 від 03.01.2024.

У відповідь, відповідачем було направлено лист № ТОВВИХ-24-165 від 04.01.2024, у якому останній повідомив постачальника, що письмова заявка є невід`ємною частиною договору, а тому її виставлення (направлення) можливе лише в межах строку дії договору, який на дату звернення сплив. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як покупець, не планує формування та виставлення нових заявок, оскільки попередньо виставлена заявка №1 у повній мірі відповідає потребам відповідача.

Оскільки звернення та повідомлення позивача були залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що покупець свої зобов`язання за договором закупівлі в частині прийняття обумовленого специфікацією (додаток № 1) товару, а саме: блоку керування краном DAER-2-3-1 в кількості 788 штук на загальну суму 45861600,00 грн у тому числі ПДВ - 7643600,00 грн не виконав.

За висновком суду першої інстанції, невиконання покупцем зобов`язання щодо прийняття товару суперечить принципу добросовісності у виконанні договору, закріпленому у положеннях Цивільного кодексу України, та порушує права постачальника, який розраховував на належне виконання договору в обсязі, погодженому за наслідками тендеру.

Однак колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договірні відносини, що склалися між сторонами у справі, за своєю правовою природою мають ознаки договору поставки.

Згідно із частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Реалізуючи свою волю (свобода договору) у п. 5.3 сторони визначили, що поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, якою визначено, що строк поставки складає 180 календарних днів з дати отримання постачальником заявки.

Тобто, в укладеному між сторонами договорі покупець та постачальник визначили кореспондуючий обов`язок позивача здійснити поставку товару відповідачу на підставі направленої ним заявки.

Отже, обов`язок з поставки товару виникає у позивача лише після надання відповідачем письмової заявки на поставку продукції, що є дозволом на поставку та свідчить про готовність відповідача прийняти товар. Тому й відповідні обов`язки відповідача як покупця товару щодо забезпечення передання та одержання товару виникають лише після надання зазначеної письмової рознарядки.

При цьому, строк надання відповідачем такої письмової заявки позивачеві договором не встановлено.

Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, колегія суддів відзначає, що обов`язок позивача поставити на адресу відповідача погоджений умовами договору товар напряму залежить від строку направлення покупцем заявки на поставку товару, з урахуванням якої, враховуючи п. 5.3 Договору, визначається строк для поставки та кількість товару, який має бути поставлений постачальником.

Відповідно, неотримання постачальником заявки на поставку не зумовлює виникнення у нього обов`язку поставки Товару та, відповідно, у покупця - його прийняти.

Висновки суду першої інстанції, що згідно п. 5.3. договору виставлення заявки за своєю суттю є лише підставою для поставки товару у кількості передбаченій у специфікації і у зручний покупцю термін в межах дії строку договору, тоді як загальну кількість товару, ціну за одиницю та ціну договору сторони визначили безпосередньо у самому договорі та специфікації, колегія суддів відхиляє, оскільки у специфікації сторони погодили чіткий графік поставки товару, який залежить саме від дати отримання постачальником заявки на поставку товару.

При цьому, специфікація до договору визначає найменування, ціну та максимальну кількість товару, який може, але не зобов`язаний замовити покупець згідно відповідної заявки.

Отже, договір визначає лише максимально можливу кількість товару, яку покупець шляхом направлення заявки міг замовити під час дії договору.

Вказане узгоджується із пунктом 1.4. договору, в якому сторони погодили, що обсяги закупівлі можуть бути зменшені, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця.

Висновки суду першої інстанції, що погоджені умови договору фактично призводять до зміни відповідачем умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від його виконання, є помилковими, оскільки укладаючи договір, сторони, керуючись принципом свободи договору, передбаченого ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, узгодили право покупця здійснювати замовлення, яке обумовлює обов`язок постачальника поставити такий товар і погодилися виконувати свої зобов`язання в порядку, передбаченому договором.

За змістом статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів відзначає, що ані договором, ані актами цивільного законодавства не встановлено обов`язку відповідача подати позивачу письмову заявку на поставку товару, у зв`язку з чим відсутні підстави зобов`язувати відповідача до вчинення вказаних дій у примусовому порядку (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/18950/19.)

У цьому контексті колегія суддів також враховує приписи п. 6.2.7. договору, згідно якого покупець має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, повідомивши в письмовій формі не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання договору шляхом направлення відповідного повідомлення.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи листів відповідача від 14.12.2023, 28.12.2023 та 04.01.2024 останній неодноразово зазначав про відсутність виробничої потреби у постачанні решти товару.

Тобто, колегія суддів констатує, що відповідач скористався своїм правом, наданим п. 6.2.7. договору, та відмовився від договору, зменшивши обсяг закупівлі товару з урахуванням власних виробничих потреб.

Колегія суддів враховує доводи позивача та висновки суду першої інстанції, що чинне законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 зазначила, що зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Водночас, у даному випадку у відповідача відсутнє зобов`язання, яке ним невиконане належним чином, оскільки як вже було встановлено вище, договором не встановлено обов`язку для покупця щодо надання письмової заявки протягом строку дії договору, на підставі якої у позивача виникає обов`язок з поставки товару, а у відповідача - кореспондуючий обов`язок із його отримання.

Таким чином, зважаючи на відсутність відповідно до умов договору та чинного законодавства у покупця обов`язку щодо направлення на адресу постачальника заявок на поставку товару, та, відповідно, відсутності обов`язку з прийняття товару, який не був замовлений позивачем, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/1694/24 - скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/1694/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 910/1694/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даєр" (52012, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Партизанське(п), вул. Заводська, буд. 14А; ідентифікаційний код 44819041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"(03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) 3 633,60 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/1694/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повна постанова складена 03.03.2025

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко