Постанова

від 04.03.2025 по справі 520/8150/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 р. Справа № 520/8150/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., повний текст складено 27.11.24 по справі № 520/8150/24

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради третя особа Харківська міська рада

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-бу дівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради щодо відмов у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, бу дівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 (замовник ОСОБА_1 );

- зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаме нту з інспекційної роботи Харківської міської ради зареєструвати повідомлення про поча ток виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .(замовник ОСОБА_1 ).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради щодо відмов у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 (замовник ОСОБА_1 ). Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , подане 27.12.2023, реєстраційний номер ХК051231227402 (замовник ОСОБА_1 ). Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44493552).

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним, необґрунтованим . Посилається на те , що відсутність відповідної інформації щодо житлової та нежитлової площ , а також відсутності дати та підпису креслень в Схемі намірів забудови земельної ділянки унеможливила реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту. Зазначає, що в подальшому, при подачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, техніко-економічні показники закінченого об`єкта будівництва відповідно до технічної інвентаризації повинні узгоджуватись з документом, що дає право на виконання будівельних робіт, однак встановити вказану відповідність буде не можливо, оскільки в дозвільному документі, що надає право на виконання будівельних робіт відсутні відомості щодо вищевказаних показників. Вважає , що Харківський окружний адміністративний суд ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов помилкового висновку, що приписами законодавства, не передбачено зазначення площі об`єкту будівництва (загальної/ житлової/нежитлова) у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Позивач має можливість усунути недоліки стосовно відсутності інформації щодо житлової та нежитлової площ об`єкта будівництва, а також відсутності дати та підпису креслень в Схемі намірів забудови земельної ділянки, шляхом внесення змін до будівельного паспорта. Інспекція діє виключно у межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. У своїй діяльності керується принципами законності, неупередженості, ефективності та пропорційності (адекватності) при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Та якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідності найважливішим цілям та таким чином, що несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі . просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 520/8150/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що апеляційна скарга є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що на сьогоднішній день в Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ДЕПАРТАМЕНТ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (06716538) зареєстровано та має статус діючого будівельний паспорт за номером НОМЕР_2 від 07.11.2023. Оскільки ОСОБА_2 паспорт за номером НОМЕР_2 від 07.11.2023 є діючим та внесеним до порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, вважає посилатися на відсутність будь-якої інформації, а саме: відсутність житлової та нежитлової площі об`єкта будівництва, а також відсутності дати та підпису креслень в схемі намірів забудови земельної ділянки є безпідставними та не законними. Вказує , що подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, здійснюється за декларативним принципом. Дії Департаменту з інспекційної роботи ХМР інспекції державного архітектурнобудівельного контролю, щодо відмови у реєстрації та видачі повідомлень про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорту, є протиправними та такими, що суперечать «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Просить суд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі №520/8150/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради залишити без задоволення; стягнути з Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243), на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовно у сумі 10 000,00 грн., остаточний розмір яких та докази, передбачені ст. 134, ч. 7 ст. 139 КАС України, будуть подані додатково до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Як убачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за реєстровим № 6570 від 14.11.2019, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:12:034:0363, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

07.11.2023 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва сформовано та зареєстровано будівельний паспорт до об`єкта будівництва Нове будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку та господарської будівлі Харківська обл., м. Харків, вул. Нова Чуйківська, 38-А, реєстраційний номер ВР01:0759-4367-8817-2797 №1 від 07.11.2023.

Позивачем неодноразово, 09.11.2023, 24.11.2023, 27.12.2023, подавались повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, щодо об`єкта, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду повідомлень про початок виконання будівельних робіт Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради відмовлено у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо вказаного об`єкту зазначено:

- в Реєстрі будівельної діяльності в розділі Вихідні дані (МУО/БП/Відомості з містобудівної документації) наведена інформація не в повному обсязі, а саме в таблиці Основні показники по спорудам/будівлям не зазначена площа (житлова/нежитлова);

- в комплекті документів Схема намірів забудови земельної ділянки, креслення оформлені без урахування вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 (зі зм.) Основні вимоги до проектної та робочої документації додаток Д, а саме, в штампах відсутні дати та підписи виконавців робіт.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю дій відповідача щодо відмови у реєстрації вказаних повідомлень, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того , що Відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваних дій. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому, за визначенням, наведеним у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038, під терміном «будівництво» розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; під терміном «замовник будівництва» фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 3038 об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 3038 зазначені у ч. 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частиною 5 ст. 34 Закону № 3038 установлено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 34 Закону № 3038 виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 36 Закону № 3038 регламентує питання, пов`язані з повідомленням про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За приписами ч. 2 ст. 34 Закону № 3038 виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Суд зазначає, що отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до ч. 1 цієї статті, не вимагається.

Згідно з ч. 3 ст. 34 Закону № 3038 форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 ст. 34 Закону № 3038 визначає перелік випадків, у разі настання яких право на початок виконання будівельних робіт може бути припинено.

Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону № 3038 право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 8 ст. 34 Закону № 3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 34 Закону № 3038 повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених ч. 7 цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Частиною 9 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

У повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності (у разі проведення енергетичної сертифікації);

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання повідомлення).

Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) (далі Порядок № 466).

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 466 надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними ст. 7 Закону № 3038.

Згідно з п. 4-1 Порядку № 466 документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Під час прийняття документів у замовників (крім документів, поданих поштовим відправленням) адміністратори центрів надання адміністративних послуг формують (складають) заяву в електронній формі через Портал Дія або електронний кабінет користувача на підставі інформації, що міститься в документах, поданих замовниками, роздруковують і надають замовникам для перевірки та підпису.

У такому випадку під час формування заяви програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться аналіз на наявність помилок та повноту відомостей, наведених у заяві, відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», (далі Порядок № 681).

У разі виявлення помилок або неповноти відомостей у заяві програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва формується протокол, підписання якого забезпечується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису адміністратором центру надання адміністративних послуг, для його подальшого друку та видачі заявникові.

Сформована в електронній формі заява та скановані копії документів, поданих заявником у паперовій формі до такої заяви, передаються адміністратором центру надання адміністративних послуг через Портал Дія або електронний кабінет користувача відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю на розгляд. Одночасно програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва формується інформація про реєстрацію заяви в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва для подальшого друку та видачі адміністратором центру надання адміністративних послуг заявникові.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг вносить відомості, необхідні для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва, з використанням кабінету на Порталі Дія засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення таких документів до електронної системи та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку № 681.

Згідно з п. 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до п. 6 Порядку № 466 […]. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з п. 8 Порядку № 466 контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 11 Порядку № 466 визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 13 Порядку № 466 визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю) згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Згідно п. 15 Порядку № 466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абз. 2 цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю».

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідне повідомлення, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:

видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;

звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:

у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;

у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відомості про припинення або зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі або настання обставин, визначених абз. 8 цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

Про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня припинення.

Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими п. 13 цього Порядку.

Проаналізувавши наведені вище положення Закону № 3038 та Порядку № 499 в контексті спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків: - подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою; - законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено підстав, за наявності яких орган державного архітектурно-будівельного контролю міг відмовити у прийнятті повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1); - втім суб`єкт надання відповідної адміністративної послуги у сфері будівництва, визначеної Законом № 3038, наділений повноваженнями залишати без розгляду та повертати суб`єкту звернення документи, якщо вони подані з порушенням вимог, визначених ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038, про що свідчить зміст ч. 7 ст. 26-1 Закону № 3038; - вимоги, порушення яких може слугувати підставою для залишення без розгляду та повернення документів суб`єкту звернення, зводяться до такого: 1) документи мають викладатися державною мовою; 2) текст документів має бути розбірливим; 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Інших підстав для залишення без розгляду та повернення суб`єкту звернення поданих ним документів Закон № 3038 не передбачає; - у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених, зокрема, у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до ст. 39-1 Закону № 3038, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний письмово повідомити про це замовникові. Отримавши це повідомлення, замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за встановленою Порядком № 466 формою з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника вищевказаного повідомлення, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.

Вищезазначене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 04 липня 2023 року у справі № 420/14944/22.

Таким чином, аналіз зазначених положень чинного законодавства свідчить про те, що подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.

На даний час діє Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система). Вказана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України на виконання підпункту 4 пункту 11 розділу IІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 17 жовтня 2019 р. № 199-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Порядок № 681 не містить жодних положень щодо можливості посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю повертати документи, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на доопрацювання.

При цьому, з прийняттям Порядку № 681 до пункту 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 були внесені зміни та виключено з вказаного пункту визначення терміну «реєстрація», який передбачав, що реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Колегія суддів звертає увагу на те, що норма п. 23 Порядку № 681 встановлює, що під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2.

Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного пунктом 29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного пунктом 35 цього Порядку.

Згідно п. 24 Порядку № 681 аналіз поданих/внесених даних щодо їх повноти проводиться шляхом перевірки заповнення всіх обов`язкових даних форм (полів). Аналіз поданих/внесених даних щодо їх відповідності формату проводиться шляхом аналізу відповідності поданих/внесених даних вимогам до структури та формату, встановленим для відповідного виду даних форм (полів).

З викладеного вище слідує, що аналіз поданих/внесених даних щодо повноти проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, шляхом перевірки заповнення всіх обов`язкових даних форм (полів).

Тобто , чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено повноважень посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю направляти повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, тобто не здійснювати реєстрацію поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24 жовтня 2023 року по справі №420/11131/22.

За матеріалами справи відповідачем відмовлено у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва Нове будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку та господарської будівлі Харківська обл., м. Харків, вул. Нова Чуйківська, 38-А з підстав оформлення повідомлень з порушенням установлених вимог, а саме:

- в Реєстрі будівельної діяльності в розділі Вихідні дані (МУО/БП/Відомості з містобудівної документації) наведена інформація не в повному обсязі, а саме в таблиці Основні показники по спорудам/будівлям не зазначена площа (житлова/нежитлова);

- в комплекті документів Схема намірів забудови земельної ділянки, креслення оформлені без урахування вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 (зі зм.) Основні вимоги до проектної та робочої документації додаток Д, а саме, в штампах відсутні дати та підписи виконавців робіт.

Відповідно до абзацу 8 підпункту 1 пункту 60 Порядку № 681 виключно з використанням Реєстру створюється будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні з присвоєнням реєстраційного номеру та підписуванням керівника відповідного органу.

Відомості, які вносяться до Реєстру електронної системи при створенні будівельного паспорта, згідно з п.п. 61, 62 Порядку № 681, зазначені в додатках 6, 7, зокрема: Додаток 7 до Порядку Набори комплексних типів відомостей для створення та внесення електронних документів.

В електронному документі Будівельний паспорт зазначаються дані - з використанням:

комплексного типу Загальна інформація будівельного паспорта; комплексного типу Місце розташування об`єкта будівництва та/або адреса; комплексного типу Основні показники по спорудах/будівлях; комплексного типу Інформація про замовників; комплексного типу Відомості про земельну ділянку; комплексного типу Мінімально допустимі відстати від об`єкта;

комплексного типу Планувальні обмеження;

комплексного типу Будівництво на територіях із складними інженерно- геологічними та техногенними умовами; комплексного типу Охоронні зони; комплексного типу Схема забудови земельної ділянки; комплексного типу Існуючі об`єкти нерухомого майна; комплексного типу Пам`ятка замовника індивідуального будівництва; комплексного типу Рішення про зміни та скасування; комплексного типу Дата, підпис.

У комплексному типі Основні показники по спорудах/будівлях (Додаток 6 до Порядку № 681 Уніфіковані набори комплексних типів відомостей) зазначаються такі відомості:

назва споруди/будівлі; вид будівництва; кількість поверхів;

відмітка про наявність мансардного поверху; відмітка про наявність цокольного поверху; відмітка про наявність підвального поверху; загальна площа; житлова площа; нежитлова площа.

Отже, в Основних показниках по спорудам/будівлям будівельного паспорту повинна бути зазначена площа: загальна, житлова, нежитлова.

Як вбачається з матеріалів справи, будівельний паспорт до об`єкта будівництва Нове будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку та господарської будівлі Харківська обл., м. Харків, вул. Нова Чуйківська, 38-А, сформовано та зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 07.11.2023, реєстраційний номер ВР01:0759-4367-8817-2797 №1 від 07.11.2023.

Згідно з розділом Експлікація приміщень вказаний будівельний паспорт містить інформацію Основні показники по спорудам/будівлям площі (житлової/нежитлової) об`єкта будівництва за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Нова Чуйківська, земельна ділянка 38-А.

Суд зазначає, що вимоги до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, встановлені в Додатку 2 до Порядку № 681 і зазначення площі об`єкту будівництва (загальної/житлової/нежитлова) ним не передбачено, форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта відповідного розділу не містить.

Оскільки зазначеними вище приписами законодавства, зокрема Порядку № 681, не передбачено зазначення площі об`єкту будівництва (загальної/житлової/нежитлова) у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, відмова у реєстрації повідомлень позивача з цієї підстави не може бути покладена в основу обґрунтування неприйняття відповідних повідомлень відповідачем.

Посилання відповідача на те, що подальшому, при подачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, техніко-економічні показники закінченого об`єкта будівництва відповідно до технічної інвентаризації повинні узгоджуватись з документом, що дає право на виконання будівельних робіт, однак встановити вказану відповідність буде не можливо, оскільки в дозвільному документі, що надає право на виконання будівельних робіт відсутні відомості щодо вищевказаних показників, суд не бере до уваги, оскільки будівництво об`єкта у спірних правовідносинах здійснюватиметься на підставі будівельного паспорта, який зареєстрований у встановленому порядку та містить необхідні показники.

Суд звертає увагу, що 24.11.2023 позивач звернувся із запитом на отримання публічної інформації до в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради Козлова А.О. стосовно правомірності відмови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта з тієї підстави, що в Реєстрі будівельної діяльності в розділі Вихідні дані (МУО/БП/Відомості з містобудівної документації) наведена інформація не в повному обсязі, а саме в таблиці Основні показники по спорудам/будівлям не зазначена площа (житлова/нежитлова).

Запит був скерований до Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради і відповіддю, оформленою листом 27.12.2023, останній надав роз`яснення, що однією з основних характеристик об`єкта будівництва є техніко-економічні показники, зокрема житлова/нежитлова (допоміжна) площа; в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва при реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт оформлюється Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо об`єкту будівництва без техніко-економічних показників, в зв`язку з тим, що вони не зазначені в розділі МУО/БП/Відомості з містобудівельної документації Реєстру будівельної діяльності, при передбаченій Електронною системою можливості занесення зазначених площ, з яких складається загальна площа об`єкта; в подальшому, при подачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, техніко-економічні показники об`єкта будівництва відповідно до технічної інвентаризації повинні узгоджуватися з документом, що дає право на виконання будівельних робіт.

Щодо відмови у реєстрації повідомлень позивача з тієї підстави, що Схема намірів забудови земельної ділянки, креслення оформлені без урахування вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 (зі зм.) Основні вимоги до проектної та робочої документації додаток Д, а саме в штампах відсутні дати та підписи виконавців робіт, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 за № 103 (далі - Порядок № 103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з п. 2.1. Порядку № 103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

проектна документація (за наявності);

згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Тобто, схема намірів забудови земельної ділянки подається замовником, за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 103.

Оформлення схеми намірів забудови земельної ділянки відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації (додаток Д) додатком 2 до Порядку № 103 не передбачено.

Отже, наведена відповідачем підстава щодо невідповідності схеми намірів забудови земельної ділянки вимогам ДСТУ Б А.2.4-4:2009 також не може бути покладена в основу обґрунтування неприйняття відповідних повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту.

Суд також бере до уваги, що з питання оформлення схеми намірів забудови земельної ділянки по вул. Нова Чуйківська, 38-А у м. Харкові відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.2-2:2009 (із зм.) Основні вимоги до проектної та робочої документації додаток Д позивач також звертався до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради. Після перенаправлення запиту до Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради останнім надано відповідь листом від 27.12.2023, за змістом якого департаментом на підставі отриманих документів визначено відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельних норм і правил; оформлення схеми намірів забудови земельної ділянки відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації (додаток Д) додатком 2 до Порядку № 103 не передбачено.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 закріплює єдиний варіант поведінки органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у паперовій формі внесення інформації, зазначеної у Повідомленні до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднення її на порталі електронної системи.

При цьому, у разі подання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, відомості, які містяться у такому Повідомленні включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Отже, повертаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт без реєстрації, відповідач не врахував викладений принцип щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивача.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради щодо відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Нова Чуйківська, 38-А.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії стосовно реєстрації повідомлень в установленому законом порядку, то така вимога є похідною від позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за вказаною адресою, тому підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі«Chahal проти Об`єднаного королівства»(заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі«Афанасьєв проти України»).

Тому для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Нова Чуйківська, земельна ділянка 38-А, подане 27.12.2023, реєстраційний номер ХК051231227402 (замовник ОСОБА_1 ).

Доводи скаржника про неправильне застосування судами першої інстанцій положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 466 та Порядку № 681 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Апеляційна скарга також не містить інших належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції. У ній не наведено інших міркувань, які не були б предметом перевірки суду першої інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Важливо наголосити, що низка рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).

Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. The Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59).

Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).

Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі № 520/8150/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов