Рішення

від 19.02.2025 по справі 903/949/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2025 року Справа № 903/949/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: Симчук Н.В. адвокат ( ордер серії АС №1120321 від 12.12.2024),

від відповідача: Столярук В.В. адвокат ( ордер серії АС №1117424 від 18.12.2024),

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 , с. Зміїнець, Луцького району, Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта -7, с. Рованці, Луцького району, Волинської області

про розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010,

в с т а н о в и в:

08.11.2024 сформовано в системі Електронний суд, а 11.11.2024 зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта -7, в якій позивач просить розірвати договір №157 оренди торгового місця від 13.12.2010 та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 18.11.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.12.2024; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 16.12.2024.

12.12.2024 через систему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

13.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

18.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому відповідач просить клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи від 12.12.2024 залишити без задоволення.

18.12.2024 в судовому засіданні представник позивача частково підтримав клопотання про витребування доказів та просив витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю Дельта 7:

- підтверджуючі документи щодо введення в експлуатацію торгового комплексу Новий ринок, який розміщується на земельній ділянці, кадастровий номер 0722880700:04:001:0324, що належить ТОВ Дельта-7, зокрема, але не виключно: копію робочого проекту Розміщення автостоянки, торгового комплексу на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області від 2007 року, згідно якого здійснена побудова торгового комплексу Новий ринок; копію плану благоустрою території (м 1:500) Розміщення автостоянки, торгового комплексу на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області, затвердженого начальником управління (відділу) містобудування та архітектури Луцької райдержадміністрацїї щодо території торгового комплексу Новий ринок.

- підтверджуючі документи щодо встановлення в торговому комплексі Новий ринок пульта централізованого спостереження пожежної охорони, систем протипожежного захисту, пожежної сигналізації, автономних систем пожежогасіння та проведення їх технічного обслуговування;

- підтверджуючі документи за 2024 рік (договори, акти виконаних робіт тощо) щодо вивезення твердих побутових відходів та здійснення на території торгового комплексу Новий ринок спеціальних санітарних заходів: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекції, дезінсекції, дератизації).

Клопотання про витребування доказів в частині витребування копії акту готовності об`єкта до експлуатації від 11.09.2009 року; копії свідоцтва №03000392 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 15.09.2009 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, представник позивача просив залишити без розгляду.

В судовому засіданні 18.12.2024 суд залишив без розгляду клопотання про витребування доказів в частині витребування копії акту готовності об`єкта до експлуатації від 11.09.2009 року; копії свідоцтва №03000392 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 15.09.2009 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, та задовольнив клопотання позивача та прийняв докази.

Ухвалою суду від 18.12.2024 підготовче засідання було відкладено на 08.01.2025; запропоновано позивачу подати суду до 06.01.2025 відповідь на відзив відповідача; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-7 підтверджуючі документи щодо введення в експлуатацію торгового комплексу Новий ринок, який розміщується на земельній ділянці, кадастровий номер 0722880700:04:001:0324, що належить ТОВ Дельта-7, зокрема, але не виключно: копію робочого проекту Розміщення автостоянки, торгового комплексу на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області від 2007 року, згідно якого здійснена побудова торгового комплексу Новий ринок; копію плану благоустрою території (м 1:500) Розміщення автостоянки, торгового комплексу на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області, затвердженого начальником управління (відділу) містобудування та архітектури Луцької райдержадміністрацїї щодо території торгового комплексу Новий ринок; підтверджуючі документи щодо встановлення в торговому комплексі Новий ринок пульта централізованого спостереження пожежної охорони, систем протипожежного захисту, пожежної сигналізації, автономних систем пожежогасіння та проведення їх технічного обслуговування; підтверджуючі документи за 2024 рік (договори, акти виконаних робіт тощо) щодо вивезення твердих побутових відходів та здійснення на території торгового комплексу Новий ринок спеціальних санітарних заходів: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекції, дезінсекції, дератизації).

27.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити, оскільки істотне порушення орендодавцем умов договору оренди є підставою для його розірвання.

30.12.2024 на часткове виконання вимог ухвали суду від 18.12.2024 відповідач подав витребувані судом документи.

Згідно з поясненнями представника відповідача від 08.01.2024 підтверджуючі документи щодо встановлення в торговому комплексі Новий ринок пульта централізованого спостереження пожежної охорони, систем протипожежного захисту, пожежної сигналізації, автономних систем пожежогасіння та проведення їх технічного обслуговування відсутні, оскільки підприємці (орендарі) відмовились від їх встановлення, натомість в торговому комплексі встановлено систему автоматичного пожежогасіння на базі "Спрут-12".

08.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта -7 просить у задоволенні позову відмовити.

08.01.2025 в судовому засіданні представники позивача та відповідача висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.01.2025 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 23 січня 2025 року.

У судовому засіданні 23.01.2025 представник позивача заявив усне клопотання визнати недопустимими докази, подані відповідачем, які приєднані до заперечень відповідача від 08.01.2025 на відповідь на відзив (а.с.1 -4, т.2), посилаючись на ч.2 ст.77 ГПК України; не приймати до розгляду ці докази, посилаючись на ч.ч.3, 8 ст.80 ГПК України, оскільки вони не були подані разом із відзивом.

Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Як випливає із змісту ст.167 ГПК України відповідач має право подати заперечення.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Як передбачено п.1 ч.6 ст.165 ГПК України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

З огляду на викладені норми законодавства, клопотання представника позивача не приймати до розгляду докази, подані відповідачем, які приєднані до заперечень відповідача від 08.01.2025 на відповідь на відзив (а.с.1 - 4, т.2), не підлягає до задоволення, оскільки відповідач подав заперечення від 08.01.2025 на відповідь на відзив, у яких виклав свої аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, на підтвердження яких подав докази, які наведені у додатку до заперечень, а саме: фото 3 шт.; копію відповіді Луцькому районному управлінню ГУ ДСНС України у Волинській області від 30.12.2024 №743; копію відповіді головному спеціалісту відділу благоустрою Боратинської сільської ради від 30.12.2024 №742; копію рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.2012 у справі №5004/1155/12.

Клопотання визнати недопустимими докази, подані відповідачем, які приєднані до заперечень відповідача від 08.01.2025 на відповідь на відзив, представник позивача просив залишити без розгляду.

А тому за усним клопотанням представника позивача суд залишив без розгляду його клопотання визнати недопустимими докази, подані відповідачем, які приєднані до заперечень відповідача від 08.01.2025 на відповідь на відзив.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 23.01.2025 до 29.01.2025, з 29.01.2025 до 05.02.2025, з 05.02.2025 до 19.02.2025.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

23 жовтня 2006 року відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Луцької РДА Волинської області було погоджено план благоустрою території земельної ділянки, що на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області для розміщення автостоянки та торгового комплексу з окремих торгових місць.

06 березня 2007 року висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №2/35 було погоджено будівництво та обслуговування автостоянки, торгового комплексу на території Боратинської сільської ради.

30 березня 2007 року розпорядженням Луцької райдержадміністрації Волинської області №93 "Про затвердження матеріалів місця розміщення автостоянки, торгового комплексу та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" було затверджено матеріали місця розміщення автостоянки, торгового комплексу ТОВ "Дельта-7" площею 6,0 га за межами населених пунктів Боратинської сільради та надано дозвіл ТОВ "Дельта-7" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення автостоянки, торгового комплексу площею 6,0 га за межами населених пунктів Боратинської сільради.

У 2007 році Волинська філія Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» виготовила робочий проект «Розміщення автостоянки, торгового комплексу на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області.

04 червня 2007 року листом ГУМНС у Волинській області №04/3329 було погоджено розташування автостоянки та торгового комплексу на території Боратинської сільської ради Луцького району.

10 серпня 2007 року ТОВ "Дельта-7" було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №288159 площею 6,0 га для розміщення автостоянки та торгового комплексу, яка знаходиться на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області, на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2007 року.

11.11.2007 Інспекція Державного архітектурно будівельного контролю видала ТзОВ «Дельта-7» дозвіл №61 на виконання будівельних робіт.

17 липня 2008 року виконавчим комітетом Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області було видано дозвіл на розміщення об`єкту торгівлі, яким надано ТОВ "Дельта-7" дозвіл на торгівлю щоденно та цілодобово з малих архітектурних форм, транспортних засобів, лотків, столів, палаток.

11.09.2009 комісією складено акт готовності об`єкта до експлуатації.

15.09.2009 ТзОВ «Дельта-7» видано свідоцтво №03000392 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

25.02.2010 Боратинська сільська рада, Луцького району, Волинської області видала дозвіл ТзОВ «Дельта-7» на торгівлю з малих архітектурних форм, транспортних засобів, лотків, столів, палаток.

Той факт, що відповідачу - ТОВ "Дельта-7" було видано Державний акт від 10 серпня 2007 року серії ЯД №288159 і він є власником земельної ділянки площею 6,0 га на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області, яка була відведена йому для розміщення автостоянки, торгового комплексу було встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі №5004/1155/12.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13 грудня 2010 року між ТОВ "Дельта-7" як орендодавцем і Матвійчуком Володимиром Святославовичем як орендарем, було укладено договір №157 оренди торгового місця площею 17,5 кв.м., яке знаходиться за №22 у ряду 12 на території торгового комплексу «Новий ринок», який розташований за адресою: вул. Європейська, 3 , с.Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3., 1.4., 2.1., 5.1., 5.5. договору торговим місцем, що є предметом за цим договором, являється площа з твердим покриттям, облаштована для розміщення металевої конструкції, магазину, палатки (надалі споруда) і здійснення продажу товарів, (надання послуг), надалі торгове місце.

Передача торгового місця, зазначеного у п1.1. цього договору, здійснена до його підписання, що засвідчується підписами сторін за цим договором.

Встановлена орендарем споруда є його власністю.

За користування торговим місцем орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 20 грн. за 1 м.кв. без податку на додану вартість (надалі ПДВ), що становить 350 грн. без ПДВ за один календарний місяць.

Цей договір вступає в дію з 01.07.2016 та укладається до 31.12.2060.

Цей договір може бути достроково розірваний за згодою сторін. Сторона, що вирішила достроково розірвати договір, повідомляє іншу сторону не менше як за 30 календарних днів до дати розірвання.

Пунктом 5.6. договору передбачено право орендодавця на дострокове розірвання договору та випадки дострокового розірвання орендодавцем договору.

06.09.2024 позивач - Матвійчук Володимир Святославович звертався до відповідача ТзОВ «Дельта-7» із заявою про розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 за взаємною згодою сторін.

Відповідач не надав своєї згоди на розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010, що підтверджується листом від 26.09.2024.

11.11.2024 позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до господарського суду про розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010.

Аналіз змісту умов договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 дозволяє дійти висновку про те, що торгове місце було передано позивачу для здійснення ним підприємницької діяльності.

Тобто, між сторонами у справі на підставі договору №157 від 13.12.2010 виникли правовідносини, які носять характер господарських.

Таким чином, оскільки предметом спору у справі №903/949/24 є розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010, який пов`язаний із здійсненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності, то зазначений спір на підставі п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України належить до юрисдикції господарського суду.

На обгрунтування позовних вимог про розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 позивач посилається на наступні обставини:

- орендодавець не виконує положення п.3.3.1. договору, оскільки не вжив жодних заходів щодо усунення недоліків, які не дають можливості використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням, оскільки згідно з п.1.2. договору орендарю мало бути передано торгове місце, тобто площа з твердим покриттям, облаштована для розміщення споруди і здійснення продажу товарів. Відповідач належним чином не облаштував торгове місце, оскільки у торговому місці, яке знаходиться за №22 у рядку №12 на території торгового комплексу «Новий ринок» уже протягом багатьох років відсутня частина бетонного перекриття, через що площа орендованого торгового місця зменшилася орієнтовно на 3,5 м.кв., що підтверджується відповідними доказами;

- п.3.1.12.укладеного договору передбачено обов`язок орендаря встановити у споруді автоматичну пожежну сигналізацію з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони. Експлуатація торгового місця без вказаної сигналізації - заборонена. Однак, у ТзОВ «Дельта-7» відсутній не те, що пульт, а взагалі централізоване спостереження пожежної охорони, що свідчить про неможливість виконання умов укладеного договору та експлуатацію торгового місця орендарем, яке забороняється без встановлення автоматичної пожежної сигналізації;

- безвідносно від назви торговий комплекс «Новий ринок» орендодавець, крім обов`язку дотримання положень укладеного договору, зобов`язаний дотримуватися також Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002 року, які регулюють діяльність ринків, оскільки торговий комплекс «Новий ринок» не введений в експлуатацію, що підтверджується відповідями Державної інспекції архітектури та містобудування України на адвокатський запит, зі змісту яких слідує, що шляхом перевірки відомостей, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметром пошуку «кадастровий номер - 0722880700:04:001:0324» та замовник будівництва - ТОВ «Дельта-7» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання станом на дату надання відповіді не виявлено.

За своєю суттю і змістом торговий комплекс «Новий ринок» є ринком, а таке поняття як «торговий комплекс» законодавчо взагалі не визначено.

Для належного виконання умов укладеного договору вбачається необхідність виконання орендодавцем, як особою, яка укладає договори і надає у користування торгову площу, положень як Правил торгівлі на ринках, так і Правил благоустрою Боратинської сільської ради.

ТзОВ «Дельта-7» як орендодавець ігнорує дотримання правил торгівлі, оскільки територія ринку не огороджена, на території торгового комплексу «Новий ринок» автотранспортні засоби паркуються там, де їм заманеться, і адміністрація не вживає будь-яких заходів для припинення таких дій. Рух відвідувачів територією ринку здійснюється через проходи, покриття яких є нерівним, подекуди знята бруківка, а більшість каналізаційних та зливних отворів взагалі не закрита відповідними люками, що може спричинити травму покупців та є порушенням правил торгівлі. Адміністрація ринку не забезпечує належні умови для дотримання правил торгівлі, санітарного та протипожежного стану, не здійснює належний контроль за використанням торговельних місць за призначенням, про що свідчить використання окремих торгових площ як складів невідомо яких речей та товарів. Наведене свідчить про порушення правил торгівлі, зокрема, товарного сусідства, санітарно-епідеміологічних та протипожежних правил і безпосередньо положень п.3.3.1. укладеного договору.

Вимога позивача про розірвання договору оренди №157 від 13.12.2010 не підлягає до задоволення.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №157 від 13.12.2010 є договором найму (оренди) майна, що випливає зі змісту положень договору.

Предметом договору є частина площі на території, яка відведена для торгівельної діяльності, що призначена для встановлення відповідної конструкції як об`єкту оренди в розумінні норм ЦК України (торгова площа, місце №22, ряд 12 площею по 17,5 м.кв.).

Договір містить усі істотні для договорів оренди (найму) умови: предмет договору (торгова площа, місце №22, ряд 12, торгова площа - 17,5 м.кв.); орендна плата (350 грн. за 1 місяць), права та обов`язків сторін; відповідальність сторін, строку дії, підстави зміни та розірвання договору.

Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Як передбачено частинами першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Згідно з частинами першою і третьою статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 зазначено, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою (тобто, статтею 651 ЦК України). Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Укладаючи договір оренди, орендодавець має право розраховувати на те, що передане у користування майно буде використовуватись за призначенням, за користування майном буде сплачуватись плата, а орендар має законні очікування на користування майном, у спірних правовідносинах позивач мав законні очікування на користування торговою площею, яка розміщена на території торгового комплексу «Новий ринок».

Позивач у позовній заяві, представник позивача у процесі судового розгляду пояснювали, що торгове місце не може використовуватись за призначенням, оскільки відповідач як орендодавець не виконує умов п.п.3.3.1. п.3.1. договору. Згідно з п.1.2. договору орендарю мало бути передано торгове місце, тобто площа з твердим покриттям, облаштована для розміщення споруди і здійснення продажу товарів.

Позивач стверджує, що відповідач як орендодавець не виконує умов п.п.3.3.1. п.3.1. договору, оскільки не вжив жодних заходів щодо усунення недоліків, які не дають можливості використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням, оскільки згідно з п.1.2. договору орендарю мало бути передано торгове місце, тобто площа з твердим покриттям, облаштована для розміщення споруди і здійснення продажу товарів.

У позовній заяві позивач пояснює, що оскільки договір фактично був підписаний до моменту облаштування торгового місця та розміщення там відповідачем металевої конструкції, то фактично на момент укладення договору на території торгового комплексу «Новий ринок», де зараз розміщується торговий ряд №12, в якому позивач орендує торгове місце, була лише земельна ділянка без будь-якого облаштування для здійснення торгівельної діяльності, однак чи то після встановлення орендодавцем на ній торгових павільйонів, чи то пізніше, частина бетонного перекриття зникла або взагалі не була встановлена.

Згідно з доводами позивача відповідач належним чином не облаштував торгове місце, оскільки у торговому місці №22, яке знаходиться у рядку №12 на території торгового комплексу «Новий ринок», вже впродовж багатьох років відсутня частина бетонного перекриття, через що площа орендованого торгового місця зменшилася орієнтовно на 3,5 м.кв.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням таке порушення виправити, однак жодних дій, спрямованих на усунення порушення умов договору відповідач не вчинив, що є однією з підстав його розірвання. Фактично частини торгової площі взагалі не існує, відсутнє бетонне перекриття, а на його місці наявна яма (підвал), що не дозволяє використання об`єкта оренди за цільовим призначенням, оскільки не накрита яма (підвал/сховище) не дозволяє розмістити там будь-які товари і може спричинити травму як продавців, так і покупців, що не дозволяє використовувати предмет договору за його цільовим призначенням. Орендодавець відмовляється усунути такі перешкоди для використання торгового місця, а за власні кошти орендар облаштовувати там бетонне перекриття не має бажання.

Як випливає з умов договору відповідач як орендодавець передав позивачу як орендарю торгове місце площею 17,5 кв.м., яке знаходиться за №22 у ряду 12 на території торгового комплексу «Новий ринок», який розташований за адресою: вул. Європейська, 3 , с.Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3., 1.4., 2.1., 5.1., 5.5. договору торговим місцем, що є предметом за цим договором, являється площа з твердим покриттям, облаштована для розміщення металевої конструкції, магазину, палатки (надалі споруда) і здійснення продажу товарів, (надання послуг), надалі торгове місце.

У п.1.3. договору узгоджено, що передача торгового місця здійснена до його підписання, що засвідчується підписами сторін за цим договором.

Як пояснювали представники сторін у судовому засіданні акт приймання передачі торгового місця не складався.

Таким чином, сторони у договорі зафіксували сам факт передачі торгового місця, його площу, адресу знаходження.

Тлумачення умов договору, наведених у п.1.1., 1.2., 1.3., у взаємозв`язку, дозволяє дійти висновку про те, що ще до підписання договору, тобто до 13.12.2010, відповідач передав, а позивач прийняв торгове місце площею 17,5 кв.м., яке знаходиться за №22 у ряду 12 на території торгового комплексу «Новий ринок», який розташований за адресою: вул. Європейська, 3 , с.Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна, з твердим покриттям, оскільки у п.1.2. договору сторони узгодили зміст поняття «торгове місце» - площа з твердим покриттям.

За таких обставин безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач порушив умови договору, узгоджені у п.п.3.3.1. п.3.3, та передав торгове місце меншої площі, у неналежному стані, що не дає можливості використовувати торгове місце за призначенням.

Стверджуючи про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням таке порушення виправити, жодних доказів на підтвердження цього позивач не подав.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що відповідач виконав свій обов`язок за договором №157 від 13.12.2010, та передав позивачу площу з твердим покриттям, облаштовану для розміщення металевої конструкції, на території, відведеній для торговельної діяльності, на якій і було встановлено металевий контейнер, який згідно з п.1.4. договору є власністю позивача.

Договором №157 від 13.12.2010, укладеним між сторонами у справі, не було передбачено якихось інших обов`язків відповідача облаштування торгового місця позивача.

Іншою підставою для розірвання договору оренди позивач зазначав те, шо відповідач не встановив сам та не забезпечив встановлення орендарями у будь-якому контейнері (металевій конструкції) у всьому ряду №12 ні пожежної сигналізації, ні автоматичної системи пожежогасіння.

Позивач посилається на те, що у ТОВ «Дельта-7» відсутній не те, що пульт, а взагалі централізоване спостереження пожежної охорони, що свідчить про неможливість виконання умов укладеного договору та експлуатацію торгового місця орендарем, яка забороняється без встановлення автоматичної пожежної сигналізації.

Для вирішення цього питання позивач звертався до уповноваженої організації з проханням встановити відповідну пожежну сигналізацію, однак остання надала відповідь, що з огляду, зокрема, на відсутність постійного електропостачання в торговому місці №22, ряд №12, розташованого на території торгового комплексу «Новий ринок», встановлення та обслуговування пожежної та охоронної сигналізації в торговому місці неможливе.

Як пояснював представник позивача, хоча умова підключення до електропостачання прямо не передбачена як обов`язок орендодавця, однак такий обов`язок випливає зі змісту п.2.3. договору, згідно з яким оплата вартості електроенергії, яка буде споживатися, здійснюється орендарем шляхом внесення авансового платежу до 5-го числа кожного місяця, в якому буде здійснюватися споживання електроенергії, по ціні, визначеної постачальником електричної енергії для орендодавця.

На думку позивача на користь такої позиції свідчить й той факт, що з приводу водопостачання та водовідведення сторони окремо обумовили у п.2.4., що оплата за водопостачання та водовідведення здійснюється орендарем до 5-го числа місяця, що слідує за місяцем в якому здійснювалося водопостачання та водовідведення по ціні, визначеної постачальником води у разі наявності системи водопостачання та водовідведення. До електроенергії таку умову (в разі наявності) сторони не додали, що свідчить на користь тої позиції, що електроенергія мала бути підведена орендодавцем до торгового місця орендаря. Така позиція на думку позивача є більш вірогідною, оскільки п.3.4.4. договору передбачено право орендодавця відключити від електропостачання та водопостачання орендаря без попереднього повідомлення у випадку невнесення орендарем плати за споживання електричної енергії та водопостачання і водовідведення у строки, передбачені п.п.2.2.-2.4. договору.

Також позивач наголошував, що п.п.3.1.12.п.3.1. договору було передбачено обов`язок орендаря встановити в споруді автоматичну пожежну сигналізацію з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони, а експлуатація торгового місця без вказаної сигналізації - заборонена.

З умов договору оренди торгового місця (п.п.3.1.12. п.3.1.) випливає, що орендар зобов`язався встановити у споруді автоматичну пожежну сигналізацію з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони. Експлуатація торгового місця без вказаної сигналізації - заборонена.

Згідно з п.п. 3.1.9. п.3.1. договору орендар зобов`язався самостійно, в межах чинного законодавства нести відповідальність перед контролюючими органами за порушення чинного законодавства у сфері торгівлі, правил протипожежної безпеки, санітарних норм.

Договором оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 чітко не передбачено обов`язку відповідача як орендодавця встановити пожежну сигналізацію на торговому місця позивача, встановити автоматичну систему пожежогасіння, встановити пульт централізованого спостереження пожежної охорони.

Таким чином, аналіз умов договору, взятих його сторонами прав та обов`язків, дозволяє дійти висновку про те, що відповідач як орендодавець не брав зобов`язань облаштувати торгове місце позивача як орендаря, й, зокрема, проводити до торгового місця електропостачання, встановлювати пожежну сигналізацію, облаштувати своє торгове місце мав сам орендар позивач у справі.

У процесі розгляду справи представник відповідача на доводи позивача про відсутність електропостачання на торговому місці та неможливості у зв`язку з цим встановити пожежну сигналізацію пояснював, що договором оренди торгового місця не передбачено обов`язку відповідача під`єднати електропостачання до торгового місця позивача. А щодо невстановлення у торговому комплексі «Новий ринок» пульта централізованого спостереження пожежної охорони, системи протипожежного захисту, пожежної сигналізації, представник відповідача пояснив, що самі підприємці відмовились від такої системи, а натомість бажаючим були встановлені системи автономного пожежогасіння на базі «Спрут-12». Позивач не звертався до відповідача і не замовляв такої автономної системи пожежогасіння для її встановлення на своєму торговому місці.

На підтвердження своїх доводів відповідач подав копію договору №1/02.06 від 02.06.2008 про поставку обладнання для системи автономного пожежогасіння на базі «Спрут-12» на об`єкті замовника (відповідача), договір №7/02.06 від 02.06.2008 про монтаж цього обладнання.

За таких обставин не відповідають дійсності твердження позивача про те, що він не може користуватися об`єктом оренди через те, що відповідач не виконав умови договору, не облаштував торгове місце, оскільки на торговому місці відсутнє електропостачання, не встановлена пожежна сигналізація. Можливість використання торгового місця позивачем залежить від його власних дій, а не від дій відповідача.

У відповідності із ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони у справі на власний розсуд, використовуючи принцип свободи договору, уклали договір оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 на умовах, узгоджених ними. Узгодженими сторонами умовами договору №157 від 13.12.2010 не передбачено обов`язку відповідача облаштовувати торгове місце позивача.

Окрім цього, позивач вважає, що за своєю суттю і змістом торговий комплекс «Новий ринок» є ринком, а тому орендодавець, крім обов`язку дотримання умов укладеного договору, зобов`язаний дотримуватися також Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002 року, які регулюють діяльність ринків.

Позивач посилається на те, що ТОВ «Дельта-7» як орендодавець ігнорує дотримання правил торгівлі, оскільки територія ринку не огороджена, на території торгового комплексу «Новий ринок» автотранспортні засоби паркуються де завгодно, прибирання та вивіз сміття належним чином не здійснюється, заходи дезінфекції, дератизації та дезінсекції не проводяться, рух відвідувачів територією ринку здійснюється через проходи, покриття яких є нерівним, подекуди знята бруківка, більшість каналізаційних та зливних отворів не закрита люками, адміністрація ринку не забезпечує належні умови для дотримання правил торгівлі, санітарного та протипожежного стану, не здійснює належний контроль за використанням торговельних місць за призначенням, що є порушенням правил торгівлі, зокрема товарного сусідства, санітарно-епідеміологічних та протипожежних правил і безпосередньо умов п.п.3.3.1. п.3.3. договору. Торговий комплекс не введено в експлуатацію.

У відповідності із пунктами 1, 2 розділу І Правил торгівлі на ринках, ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.

Ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).

У процесі судового розгляду позивач не довів, що на відведеній відповідачу земельній ділянці було створено і зареєстровано в установленому законом порядку ринок.

Відповідач ТОВ "Дельта-7" є власником земельної ділянки площею 6,0 га на території Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області, яка була відведена йому для розміщення автостоянки, торгового комплексу, що підтверджується Державним актом від 10 серпня 2007 року серії ЯД №288159.

Виконком Боратинської сільради, Луцького району, Волинської області надав відповідачу дозвіл на торгівлю щоденно та цілодобово з малих архітектурних форм, транспортних засобів, лотків, столів і палаток.

З умов договору оренди №157 від 13.12.2010 випливає, що його предметом є частина площі на території, яка відведена для торгівельної діяльності, що призначена для встановлення відповідної конструкції як об`єкту оренди в розумінні норм ЦК України, а не послуги з користування торговим місцем на ринку в розумінні "Правил торгівлі на ринках", на порушення яких посилається позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги про розірвання договору.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань видом діяльності ТзОВ «Дельта-7» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Договір оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 укладався позивачем не з ринком, а із ТОВ "Дельта-7" як орендодавцем щодо надання ним певної площі орендарю на території торгового комплексу для здійснення торгівельної діяльності.

Згідно з пунктом 1.2. договору торговим місцем, що є предметом за цим договором, являється площа з твердим покриттям, облаштована для розміщення металевої конструкції, магазину, палатки (надалі споруда) і здійснення продажу товарів, (надання послуг).

Таким чином, отримавши у користування від відповідача певну площу на території торгового комплексу для здійснення торгівельної діяльності, у позивача виникало право розмістити на ній металеву конструкцію, магазин, палатку (споруду) і здійснювати продаж товарів.

За таких обставин, коли встановлено, що на відведеній відповідачу земельній ділянці не було створено і зареєстровано в установленому законом порядку ринку як суб`єкта господарювання, доводи позивача про порушення відповідачем Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002 року, які регулюють діяльність ринків, є безпідставними.

Не відповідають також дійсності доводи позивача про те, що торговий комплекс не введено в експлуатацію.

11.09.2009 комісією було складено акт готовності об`єкта до експлуатації, а 15.09.2009 ТзОВ «Дельта-7» видано свідоцтво №03000392 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, позивач у процесі судового розгляду у встановленому законом порядку не довів істотності порушення умов договору оренди відповідачем, наявності обставин, які свідчать про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а також не довів факту завдання позивачу шкоди діями відповідача.

У зв`язку з цим вимога позивача про розірвання договору оренди торгового місця №157 від 13.12.2010 з підстав істотного порушення відповідачем умов договору не підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то на позивача на підставі ст.129 ГПК України слід покласти судові витрати по справі у розмірі сплаченого ним судового збору 2422 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 03.03.2025.

Суддя І. О. Якушева