Рішення

від 19.02.2025 по справі 904/5157/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5157/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БП ТРІУМ", м. Київ

до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІТРЕЙД", м. Полтава

про визнання недійсним рішення щодо результатів спрощеної процедури публічної закупівлі, визнання недійсним договору.

Представники:

від позивача: Комісарова А.В., адвокат;

від позивача: Посудієвська Т.Є., керівник;

від відповідач-1: Ішкулова Н.В, представник;

від відповідача-1: Щока А.О., представник;

від відповідача-2: Зуб А.О., адвокат (поза межами суду).

ПРОЦЕДУРА:

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БП ТРІУМ" (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІТРЕЙД" (далі - відповідач-2), у якій просить:

- визнати недійсним рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлено протоколом №182 від 19.10.2024 щодо результатів спрощеної процедури публічної закупівлі №UA-2024-10-03-013935-а "Інтерактивні панелі" (код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання) за результатами якого було укладено договір від 26.10.2024 № 170;

- визнати недійсним договір №170 від 26.10.2024, який було укладено за результатами публічної закупівлі UA-2024-10-03-013935-a "Інтерактивні панелі" (код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 02.12.2024 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- договір № 170 від 26.10.2024;

- уточнення до прохальної частини.

04.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БП ТРІУМ" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 18.12.2024 о 11:30 год.

13.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БП ТРІУМ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, підготовче судове засідання, яке призначене на 18.12.2024 о 11 год. 30 хв., проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

17.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 заяву представника відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІТРЕЙД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, підготовче судове засідання, яке призначене на 18.12.2024 о 11 год. 30 хв., та вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача-2.

Протокольною ухвалою суду від 18.12.2024 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2025 о 10:00 год. в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача-2.

23.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

30.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

03.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача-2.

07.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача-1.

10.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БП ТРІУМ".

16.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові заперечення.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника.

У призначене судове засідання 22.01.2025 представник відповідача-1 не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 22.01.2025 представниками позивача та відповідача-2 зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2025 о 11:30год. в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача-2.

12.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.02.2025, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлено протоколом №182 від 19.10.2024 щодо результатів спрощеної процедури публічної закупівлі №UA-2024-10-03-013935-а "Інтерактивні панелі" (код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання) за результатами якого було укладено договір від 26.10.2024 № 170 та визнати недійсним договір №170 від 26.10.2024, який було укладено за результатами публічної закупівлі UA-2024-10-03-013935-a "Інтерактивні панелі" (код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання) оскільки Військова частина НОМЕР_1 не застосувала спрощену процедуру закупівель з особливостями, чим порушила вимоги законодавства на період дії правового режиму воєнного стану, який чітко визначений в Законі України "Про публічні закупівлі" та постанові КМУ №1178 від 12.10.2022, а також в Законі України "Про оборонні закупівлі" та постанові КМУ № 1275 від 11.11.2022.

Позиція відповідачів

Відповідачі позовні вимоги не визнають та зазначають наступне.

Відповідачі звертають увагу, що позивач посилається на інструкції щодо підготовки тендерної пропозиції норми якої не поширюються на спрощену закупівлю, а також Позивачем неправильно трактуються норми Закону України "Про оборонні закупівлі" зокрема пункт 9 Особливостей постанови КМУ №1275 від 11.11.2022 у частині наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

03.10.2024 військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - Замовник, ВЧ НОМЕР_2 , Відповідач 1) було оголошено процедуру закупівлі № UА-2024-10-03-013935-а "Інтерактивні панелі", код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання, (надалі - Процедура закупівлі, Оголошення про проведення спрощеної закупівлі), на очікувану вартість 1 120 900,00 грн (Один мільйон сто двадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок). Разом з оголошенням про проведення Процедури закупівлі в електронній системі оприлюднено оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІТРЕИД" (надалі - Відповідач 2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "БП ТРІУМ" (надалі - Позивач) прийняли участь у вищезазначеній закупівлі та подали свої пропозиції.

Протокольним рішенням № 182 від 19.10.2024 - уповноваженою особою з питань проведення публічних закупівель військової частини НОМЕР_1 переможцем спрощеної закупівлі об`явлено ТОВ "ЮДІТРЕИД" (Відповідач 2) та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

26.10.2024 за результатами проведеної закупівлі між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДІТРЕЙД" укладено Договір №170 про закупівлю товарів, а саме Інтерактивні панелі, за (ДК 021:2015 (СРУ) 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуване обладнання).

Позивач вважає, що Відповідач 1 незаконно та безпідставно визнав пропозицію Відповідача 2 такою, що відповідає умовам тендерної документації, а Відповідача 2 - переможцем торгів, з огляду на що належить визнати недійсним рішення тендерного комітету за результатами спірних торгів та укладений відповідачами на його підставі договір.

На думку позивача спрощена процедура закупівель проведена з порушенням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягає визнанню недійсною. При цьому, договір про надання послуг №170 від 26.10.2024 року, що укладений за результатами проведеного аукціону не відповідає вимогам частини 1-2 статті 203 ЦК України, отже, наявні підстави, відповідно до статті 215 ЦК України, для визнання відповідного договору недійсним у зв`язку з тим, що тендерна пропозиція ТОВ "ЮДІТРЕЙД" та подальше укладання/підписання договору №170 від 26.10.2024 на постачання "Інтерактивних панелей" (код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання) представником юридичної особи без підтвердження на це повноважень.

Позивач зазначає, існування жодної з підстав застосування пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Замовник ні в оголошенні, ні в Протоколі Уповноваженої особи не зазначав, слід зробити висновок, що таких обставин не існувало, а Уповноваженою особою було допущено недбалість в частині планування закупівлі, та, як наслідок, неналежним чином проведено закупівлю, що призвело до укладення спірного договору за наслідками неправомірної процедури закупівлі, що визначає його недійсним на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників відносяться, зокрема, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Згідно частини першої статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" корпоративні права держави - це корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Частиною другою статті 22 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Згідно статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" (зі змінами) визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

Відповідно частини 1 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

На виконання вищевказаної норми Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

Відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2023 №111/нм "Про уповноваження військових частин (установ, закладів) в системі Міністерства оборони України на здійснення оборонних закупівель та укладання державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану" військова частина НОМЕР_1 підпорядковується військовій частині НОМЕР_3 та уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладання державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану.

Під час здійснення закупівель державний замовник військова частина НОМЕР_1 керується Особливостями здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану".

Відповідно пункту 8. Особливостей затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1275 від 11 листопада 2022

Державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

Порядок проведення спрощеної закупівлі визначений статтею 14 Закону України "Про публічні закупівлі".

У разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Пункт 9 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275" з посиланням на наявність переліку обставин передбачених пунктом 13 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 не застосовуються у обраному способі закупівлі та ніяким чином не впливають на закупівлю в обраний замовником спосіб.

Державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

- у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Враховуючи вищевикладене, при проведенні оборонних закупівель Військова частина НОМЕР_1 , яка є державним замовником у сфері оборони, зобов`язана керуватися положеннями Особливостей здійснення оборонних закупівель.

Разом з цим, відповідно до пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель, для державних замовників встановлена можливість обирати процедуру здійснення закупівель товарів робіт і послуг.

Однією із можливих процедур закупівель, встановлених пунктом 8, є спрощені закупівлі, визначені Законом України "Про публічні закупівлі", які проводяться з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, використання Військовою частиною НОМЕР_1 процедури спрощеної закупівлі телевізійного обладнання не є порушенням чинного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 сформувала такий правовий висновок: "Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору)."

Подібних висновків неодноразово підтримувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.08.2023 у справі №903/745/22, від 28.09.2023 у справі № 912/1562/22, від 11.10.2023 у справі №911/2629/21, від 11.06.2024 у справі №918/565/22, від 12.06.2024 у справі №906/633/21.

Водночас, як вбачається з обставин справи та змісту позовних вимог, за наслідками проведення процедури спірної закупівлі між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договір про закупівлю № 170 від 26.10.2024.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що спірна процедура закупівлі завершилася укладенням відповідного договору, вимога про визнання недійсним рішення замовника не є ефективним способом захисту, адже воно вичерпало свою дію фактом його виконання (укладенням договору) та не призведе до поновлення прав позивача, що свідчить про неефективність обраного способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Відтак позовна вимога ТОВ «БП ТРІУМ» про визнання недійсним рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлено протоколом №182 від 19.10.2024 щодо результатів спрощеної процедури публічної закупівлі №UA-2024-10-03-013935-а "Інтерактивні панелі" (код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання) за результатами якого було укладено договір від 26.10.2024 № 170 задоволенню не підлягає.

Щодо визнання недійсним договору про закупівлю № 170 від 26.10.2024, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "ЮДІТРЕЙД".

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

За змістом статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору, відповідно до статті 3 ЦК, є однією із засад цивільного законодавства.

Статтею 6 ЦК передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Відповідно до статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У статті 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК).

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Таким чином, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 у справі № 918/204/18 виснувала, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 викладено правову позицію, за змістом якої під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом.

Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.

Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 104 постанови від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту. За таких обставин, саме по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, та визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про надання послуг без одночасного стягнення коштів на користь держави в особі Позивача, не призведе до поновлення майнових прав держави, також свідчить про неефективність обраних Прокурором способів захисту та наявність підстав для відмови в позові.

Як вже було з`ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 (переможець у спірній спрощеній закупівлі) було укладено договір № 170 від 26.10.2024. Рішеннями уповноваженої особи Відповідача 1 було оформлено протокол №182 від 1910.2024 щодо прийняття рішення уповноваженою особою за результатами розгляду пропозицій учасників щодо прийняття рішення уповноваженою особою за результатами розгляду пропозицій учасників (яким Відповідача-2 визнано переможцем спрощеної закупівлі).

На виконання договору про закупівлю №24307 від 30.10.2024 Відповідач 2 поставило Відповідачу 1, а саме Інтерактивні панелі, за (ДК 021:2015 (СРУ) 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуване обладнання).

Судом встановлено та Відповідачем 1 та Відповідечем 2 не заперечується, що оспорюванний договір сторонами виконано у повному обсязі.

Отже позивачем було обрано неефективний спосіб захисту, оскільки ймовірне визнання недійсним оспорюваного договору не матиме наслідків визнання позивача переможцем проведеної спрощеної закупівлі, а недійсність правочину без заявлення реституції не мала би тих юридичних наслідків, на які розраховувала сторона.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову відсутні.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 03.03.2025.

Суддя В.Г. Бєлік