ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.02.2025Справа № 925/1165/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Коверги П.П.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 808, ідентифікаційний код 40111046),
Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" (22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. Промислова, буд. 51, ідентифікаційний код 34272291)
про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії від 05.01.2022 №01/2022 та стягнення 59 179,90 грн,
за участю представників
від прокуратури: Вівдиченко О.І.
від позивача-1: не з`явився
від позивача-2: не з`явився
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
19.09.2024 Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - позивач-1), Калинівської міської ради (далі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (далі - позивач-1), Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" (далі - позивач-2).
Змістом позову прокурора є вимоги:
- визнати недійсними додаткових угод №1 від 31.01.2022, №2 від 29.08.2022, №3 від 26.09.2022, №4 від 21.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №01/2022 від 05.01.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД";
- стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" на користь Калинівської міської ради 59 179,90 грн безпідставно сплачених коштів.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №925/1165/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2024.
04.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" подало до Господарського суду Черкаської області відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, в задоволенні просить відмовити, оскільки Порядком змін умов договору та положеннями п. 2, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість внесення змін до нього, в тому числі зміни ціни при коливанні ціни товару на ринку, при цьому ліміт до 10% застосовується не як максимальний ліміт зміни ціни за весь час дії договору, а кожного разу при внесенні до нього змін.
Цією ж датою, відповідачем було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відсутність в даному випадку у прокурора підстав для представництва інтересів держави, відсутність самого інтересу держави, а також невірне визначення прокурором органу, уповноваженого на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.
07.10.2024 Управління Північного офісу Державної служби у Вінницькій області подало до суду додаткові пояснення, у яких зазначило про наявність підстав для залишення позову без розгляду з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підставою для звернення до суду з позовом не є результати заходів державного фінансового контролю, а реалізація повноважень органів прокуратури, тому Управління позбавлене правових підстав бути позивачем у справі.
15.10.2024 відповідач ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" подав до суду клопотання про передачу справи за підсудністю, у якому просив суд передати справу за територіальною підсудністю.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.10.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" про передачу справи за підсудністю задоволено, справу №925/1165/24 за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, Калинівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД", Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії від 05.01.2022 №01/2022 та стягнення 59 179,90 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
31.10.2024 вказана справа надійшла до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи №925/1165/24 між суддями вказану справу передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 прийнято справу №925/1165/24 до свого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.12.2024.
У підготовчому засіданні 04.12.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.01.2025.
У підготовчому засіданні 15.01.2025 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 05.02.2025.
31.01.2024 прокурором подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у яких зазначено щодо необґрунтованості наведених відповідачем доводів, оскільки у даному спорі наявні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави, водночас Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Калинівська міська рада є уповноваженими державою органами на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, та у виниклих правовідносинах порушені інтереси держави.
У підготовчому засіданні 05.02.2025 судом проголошені протокольні ухвали про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду, та про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 19.02.2025.
06.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області подано заяву про проведення засідання за відсутності представника позивача-1.
18.02.2025 від Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника відповідача-2.
У судовому засіданні 19.02.2025 прокурор позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представники інших учасників справи у засідання не прибули, позивач-2 та відповідач-1 про причини своєї неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні 19.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
02.12.2021 Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" в електронній системі закупівель було розміщено оголошення UA-2021-12-02-014560-с (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-02-014560-c)про проведення відкритих торгів з закупівлі електричної енергії.
Предмет закупівлі - ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія. Очікувана вартість закупівлі 2 561 805, 00 грн. Запланований обсяг електричної енергії складав 569290 кВт*год.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 21.12.2021 №21 переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" з ціновою пропозицією 2 227 062, 48 грн.
05.01.2022 між Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (далі - постачальник) укладено договір №01/2022 про постачання електричної енергії споживачу, за умовами пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу в обсязі 569290 кВт/год для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У розділі 5 договору визначено, що ціна договору становить 2 227 062, 48 грн у тому числі ПДВ. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 5.1. договору).
Додатком №2 до договору (Комерційна пропозиція) встановлено, що ціна (тариф) за 1 кіловат-годину складає 3,912 грн/кіловат-годин з ПДВ. Ціна (тариф) за 1 кіловат-годину включає в себе складові витрат: закупівлю електричної енергії на ринку, тариф на послуги з передачі електричної енергії у розмірі 0,29393 грн без ПДВ згідно Постанови НКРЕКП від 09.12.2020, №2353, вартість послуг постачальника, пов`язаних з постачанням електричної енергії та ПДВ, який нараховують відповідно до податкового законодавства України та враховують у складі ціни.
Додатковою угодою №1 від 31.1.2022 (далі - додаткова угода №1) сторони у зв`язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" (як однієї зі складових тарифу електричної енергії) з 01.01.2022 на підставі Постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 та встановлення його на рівні 345, 64 грн/МВт*год безПДВ (0,34564/кВт*год без ПДВ) (попередній розмір тарифу на передачу склав - 293, 93 грн/МВт*год без ПДВ або 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ) погодили змінити ціну електричної енергії за 1 кВт*год за договором з урахуванням зміненого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, у зв`язку з чим відповідно до п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" із змінами та доповненнями, сторони домовилися:
п.1 Додатку №2 (Комерційна пропозиція) до договору в частині зміни ціни за одиницю товару викласти в наступній редакції: "ціна (тариф) електричної енергії становить 3,974052 грн/кВт*год з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії без ПДВ - 3,31171 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,662342 грн. Ціна за електричну енергію включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії у розмірі, встановленому Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454";
п.2.1. договору в частині зміни кількості кВт*год викласти в наступній редакції: "За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу в обсязі 560400, 94 кВт/год для забезпечення потреб електроустановок споживача".
Підставою для укладення додаткової угоди №1 був лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" вих. №26-01/22 від 11.01.2022, у якому постачальник проінформував споживача про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік, зазначивши, що постановою НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454 такий встановлено на рівні 345, 64 грн МВт*год (без ПДВ) або 0,34564 грн за 1 кВт*год без ПДВ. Попередній тариф на 2021 рік - 293, 93 грн/МВт*год без ПДВ. Додатком до цього листа була постанова НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454.
Додатковою угодою №2 від 29.08.2022 (далі - додаткова угода №2) сторони у зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 відсотків за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості товару договору, за рахунок зменшення об`ємів закупівлі (кВт*год), у зв`язку з чим відповідно п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" із змінами та доповненнями. Сторони домовилися:
п.1 Додатку №2 (Комерційна пропозиція) до договору в частині зміни ціни за одиницю товару викласти в наступній редакції:
"Ціна (тариф) за 1 кВт*год електричною енергії становить:
січень 2022 р. - 31.07.2022 р. - 3,974052 грн з ПДВ.;
з 01.08.2022 р. - 31.12.2022 р. - 4, 329624 грн з ПДВ.
Ціна за електричну енергію включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії у розмірі, встановленому постановою НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454";
п. 2.1. договору в частині зміни кількості (обсягу) постачання викласти в наступній редакції: "За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу в обсязі 532961, 79 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача".
Підставою для укладення додаткової угоди №2 був лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" вих. №568-08/22 від 10.08.2022, у якому постачальник повідомив споживача про підвищення середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України. Для підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії до цього листа додано висновок Черкаської торгово-промислової палати від 10.08.2022 №О-265/01.
Додатковою угодою №3 від 26.09.2022 (далі - додаткова угода №3) сторони у зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 відсотків за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості товару договору, за рахунок зменшення об`ємів закупівлі (кВт*год), у зв`язку з чим відповідно п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" із змінами та доповненнями. Сторони домовилися:
п. 1 Додатку №2 (Комерційна пропозиція) до договору в частині зміни ціни за одиницю товару викласти в наступній редакції:
"Ціна (тариф) за 1 кВт*год електричною енергії становить:
січень 2022 р. - 31.07.2022 р. - 3,974052 грн з ПДВ.;
з 01.08.2022 р. - 31.12.2022 р. - 4, 329624 грн з ПДВ;
з 01.09.2022 р. - 31.12.2022 р. - 4, 720680 грн з ПДВ.
Ціна за електричну енергію включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії у розмірі, встановленому постановою НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454";
п. 2.1. договору в частині зміни кількості (обсягу) постачання викласти в наступній редакції: "За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу в обсязі 509021, 61 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача".
Підставою для укладення додаткової угоди №3 був лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" вих. №628/1-09/22 від 12.09.2022, у якому постачальник повідомив споживача про підвищення середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України. Для підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії до цього листа додано висновок Черкаської торгово-промислової палати від 12.09.2022 №О-324.
Додатковою угодою №4 від 21.10.2022 (далі - додаткова угода №4) сторони у зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 відсотків за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості товару договору, за рахунок зменшення об`ємів закупівлі (кВт*год), у зв`язку з чим відповідно п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" із змінами та доповненнями. Сторони домовилися:
п.1 Додатку №2 (Комерційна пропозиція) до договору в частині зміни ціни за одиницю товару викласти в наступній редакції:
"Ціна (тариф) за 1 кВт*год електричною енергії становить:
січень 2022 р. - 31.07.2022 р. - 3,974052 грн з ПДВ.;
з 01.08.2022 р. - 31.12.2022 р. - 4, 329624 грн з ПДВ;
з 01.09.2022 р. - 31.12.2022 р. - 4, 720680 грн з ПДВ;
з 01.10.2022 р. - 31.12.2022 р. - 5, 094840 грн з ПДВ.
Ціна за електричну енергію включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії у розмірі, встановленому постановою НКРЕКП від 01.12.2021 р. №2454";
п. 2.1. договору в частині зміни кількості (обсягу) постачання викласти в наступній редакції: "За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу в обсязі 490779, 685 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача".
Підставою для укладення додаткової угоди №4 був лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" вих. №763-09/22 від 24.09.2022, у якому постачальник повідомив споживача про підвищення середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України. Для підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії до цього листа додано висновок Черкаської торгово-промислової палати від 22.09.2022 №О-358.
Як встановлено судом, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" поставило на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" протягом періоду з січня по грудень 2022 р. електричну енергію в обсязі 281,155 тис.кВт*год, про що свідчать акти прийому-передачі електричної енергії №00000000051 від 03.02.2022 на суму 300 931, 12 грн; №00000000852 від 28.02.2022 на суму 174 190, 64 грн; №00000001647 від 29.03.2022 на суму 104585, 12 грн; №00000002375 від 27.04.2022 на суму 121 089, 36 грн; №00000003109 від 07.06.2022 на суму 64 904, 22 грн; №00000003799 від 27.06.2022 на суму 74 394, 25 грн; №00000004466 від 29.07.2022 на суму 59 185, 56 грн; №00000005098 від 30.08.2022 на суму 76 534, 76 грн; №00000005849 від 30.08.2022 на суму 78 651, 25 грн; №00000006483 від 10.11.2022 на суму 69 243, 97 грн; №00000006985 від 13.12.2022 на суму 20 088, 96 грн; №00000007158 від 26.12.2022 на суму 15 259, 05 грн.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" здійснило оплату спожитої електричної енергії в загальній сумі 1 159 058, 26 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №12 від 03.02.2022 на суму 300 931, 12 грн; №47 від 03.03.2022 на суму 174 190, 64 грн; №78 від 30.03.2022 на суму 104 585, 12 грн; №117 від 28.04.2022 на суму 121 089, 36 грн; №153 від 07.06.2022 на суму 64 904, 22 грн; №181 від 27.06.2022 на суму 74 394, 25 грн; №214 від 01.08.2022 на суму 59 185, 56 грн; №245 від 30.08.2022 на суму 76 534, 76 грн; №293 від 07.10.2022 на суму 78 651, 25 грн; №348 від 11.11.2022 на суму 69 243, 97 грн; №3621 від 13.12.2022 на суму 20 088, 96 грн; №3643 від 26.12.2022 на суму 15 259, 05 грн.
Прокурор вважає, що додаткові угоди до договору №01/2022 про постачання електричної енергії споживачу від 03.05.2023: №1 від 21.01.2022; №2 від 29.08.2022; №3 від 26.09.2022; №4 від 21.10.2022 суперечать вимогами ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" через збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків та за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку.
Відтак, за твердженням прокуратури, грошові кошти в сумі 59 179, 90 грн, отримані відповідачем на виконання цих угод, є надмірно сплаченими та підлягають стягненню з відповідача-1.
Так, частиною 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Як передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При цьому, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц та Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 520/21430/18, від 20.09.2021 року у справі № 903/828/20, від 06.09.2021 року у справі № 562/3535/18.
У даному випадку, подаючи позов до суду, прокурор послався на ч. 3-5 статті 53 ГПК України, ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та вказав на неналежне здійснення
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області та Калинівською міською радою захисту інтересів держави в сфері законодавства про публічні закупівлі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до п. 8, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Зокрема до повноважень органів Держаудитслужби належить право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.
Із матеріалів справи вбачається, що Хмільницька окружна прокуратура Вінницької області у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направила на адресу Управління
Північного офісу Держаудитслужби повідомлення №56-516вих-24 від 16.02.2024 щодо вжиття останнім у встановленому законом порядку відповідних заходів реагування.
У відповідь на вказане звернення Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області повідомило окружну прокуратуру листом № 260205-17/641-2024 від 27.02.2024, що Департаментом моніторингу та перевірок закупівель Держаудитслужби не погоджено проведення моніторингу закупівель електричної енергії, здійснених, зокрема Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка".
Таким чином органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північному офісу Держаудитслужби у Вінницькій області стало відомо про вказані порушення ще у лютому 2024 року, проте, компетентний орган виявив бездіяльність та не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що прокурор дотримався порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, а компетентний орган не здійснив належний захист державних інтересів.
Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді в інтересах Калинівської міської ради, прокурор зазначив, що засновником Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" та власником її майна є Калинівська міська територіальна громада, яка реалізує свої повноваження через Калинівську міську раду, яка у свою чергу фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання КП "Благоустрій міста Калинівка" коштів місцевого бюджету за договорами про закупівлю товарів, Калинівська міська рада уповноважена вживати заходи щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі представницького характеру.
Відповідно до пункту 1.2. статуту Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" (далі - статут) засновником останнього є Калинівська міська рада.
Згідно пункту 4.1. статуту майно підприємства є комунальною власністю Калинівської об`єднаної територіальної громади і закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання.
Джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема, майно, передане підприємству засновником та кошти, одержані з бюджету міста (бюджетні кошти) (пункт 4.4. статуту).
Відповідно до пункту 7.1. статуту засновник - Калинівська міська рада здійснює контроль за використанням та збереженням майна підприємства.
Частиною 1 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Отже, у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, Комунальне підприємство "Благоустрій міста Калинівка" було розпорядником бюджетних коштів, перерахованих Калинівською міською радою.
При цьому, 20.08.2024 Вінницькою окружною прокуратурою було скеровано на адресу Калинівської міської ради лист №56-2694вих-24 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з проханням надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення порушень, зокрема шляхом пред`явлення відповідного позову.
Втім, матеріали справи не містять ані доказів надання відповіді на вказане звернення, ані доказів вжиття Калинівською міською радою будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави.
Отже суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття компетентними органами необхідних та достатніх заходів, направлених на відновлення порушених інтересів держави протягом розумного строку після того, як вказаним органам стало відомо про порушення інтересів держави.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі та Північного офісу Держаудитслужби та Калинівської міської ради у справі 925/11/24.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальні підстави недійсності угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, зокрема ч 1, 2 вказаної статті визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з ч. 4 вказаної статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Отже, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Суд зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Як встановлено судом, підставою для укладення додаткової угоди №1 від 31.01.2022 був лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" вих. №26-01/22 від 11.01.2022, у якому постачальник проінформував споживача про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік, зазначивши, що постановою НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454 такий встановлено на рівні 345, 64 грн МВт*год (без ПДВ) або 0,34564 грн за 1 кВт*год без ПДВ. Попередній тариф на 2021 рік - 293, 93 грн/МВт*год без ПДВ.
Додатком до цього листа була постанова НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454.
Водночас зазначені документи не містять динаміку цін та не встановлюють її рух у бік збільшення чи зменшення, тобто факт наявності коливання.
Судом встановлено, що постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, якою було змінено тариф на передачу електричної енергії та яка визначена у додатковій угоді №1 від 31.01.2022 у якості підстави її укладення, набрала чинності 01.01.2022, тобто ще до дати укладення договору (05.01.2022).
Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання сторонами договору (05.01.2022) по дату укладення додаткової угоди (31.01.2022) не відбувалось, а отже були відсутні підстави, визначені як договором, так і Законом України "Про публічні закупівлі" для зміни істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) після підписання договору.
Судом також враховано, що спірна процедура закупівлі була оголошена 02.12.2021, тобто на наступний день після оприлюднення на офіційному сайті НКРЕКП постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, а відтак ще до подання відповідачем-2 тендерної пропозиції, учасник та замовник були обізнані про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн МВт/год. та про те, що постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 набирає чинності з 01.01.2022.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оспорювана додаткова угода №1 від 31.01.2022 укладена без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку.
Щодо підстав недійсності додаткових угод №2 від 29.08.2022, №3 від 26.09.2022, №4 від 21.10.2022 суд зазначає наступне.
У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Водночас метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23.
Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Отже, укладення додаткових угод якими збільшено ціну за одиницю товару - електричної енергії: №2 від 29.08.2022 (на 10.68%), №3 від 26.09.2022 (на 20.68%), №4 від 21.10.2022 (на 20.68%), тобто більше ніж 10 % від ціни товару, визначеної в основному договорі, є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
З таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, з якими Закон пов`язує недійсність додаткових угод №1 від 31.01.2022, №2 від 29.08.2022, №3 від 26.09.2022, №4 від 21.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №01/2022 від 05.01.2022, оскільки такі суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
У ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка товару, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.
Як встановлено судом, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" поставило на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" протягом періоду з січня по грудень 2022 р. електричну енергію в обсязі 281,155 тис.кВт*год.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" здійснило оплату спожитої електричної енергії в загальній сумі 1 159 058, 26 грн.
Доказів поставки товару на всю суму здійсненої оплати, до матеріалів справи не надано.
Відтак вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 59 179, 90 грн, сплачених відповідачем за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Під час розгляду справи відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 31.01.2022 до договору №01/2022 від 05.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД".
3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 29.08.2022 до договору №01/2022 від 05.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД".
4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.09.2022 до договору №01/2022 від 05.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД".
5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 21.10.2022 до договору №01/2022 від 05.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним підприємством "Благоустрій міста Калинівка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД".
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 808, ідентифікаційний код 40111046) на користь Калинівської міської ради (22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. Вадима Нестерчука, буд. 19, ідентифікаційний код 04326106) грошові кошти в сумі 59 179 грн 90 коп.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 808, ідентифікаційний код 40111046) на користь
Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, ідентифікаційний код 02909909, IBAN НОМЕР_1 , МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 7 570 грн 00 коп.
8. Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" (22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. Промислова, буд. 51, ідентифікаційний код 34272291) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, ідентифікаційний код 02909909, IBAN НОМЕР_1 , МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 7 570 грн 00 коп.
9. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 03.03.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 07.03.2025 |
Номер документу | 125586786 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні