Ухвала

від 03.03.2025 по справі 915/1623/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

03 березня 2025 року Справа № 915/1623/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв» (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, буд. 13/5; ідентифікаційний код 37912966)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» (м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 33, кв. 61)

про: стягнення основного боргу, пені та нарахувань в порядку ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі 778 424,02 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №126 від 25.12.2024 (з додатками) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» основного боргу, пені та нарахувань в порядку ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі 778 424,02 грн, в якій просить суд:

1) Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2) Забезпечити виконання рішення суду шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача а також накласти арешт на його банківські рахунки.

3) Повідомити про дату розгляду провадження по справі сторонам.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 для розгляду справи № 915/1623/24 було визначено суддю Господарського суду Миколаївської області Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.12.2024 матеріали справи № 915/1623/24 передано на розгляд Господарського суду Одеської області.

28.01.2025 матеріали справи надійшли до Господарського суду Одеської області за вх. № 292/25. Того ж дня було здійснено автоматичний розподіл справи № 915/1623/24, для розгляду якої визначено суддю Господарського суду Одеської області Волкова Р.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 матеріали справи № 915/1623/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» про стягнення 778 424,02 грн було передано за виключною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Статтею 162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Однак позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв» №126 від 25.12.2024 не відповідає вимогам процесуального закону, за такими підставами:

По-перше, здійснивши перевірку наявності у позивача електронного кабінету, суд встановив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв», ідентифікаційний код 37912966, як у особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в порушення положень ст.6 ГПК України, відповідний кабінет відсутній.

По-друге, всупереч вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява не містить:

1) повного найменування (з урахуванням зазначення організаційно-правової форми) позивача та відповідача, відомостей про поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи відповідача, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються;

3) змісту позовних вимог, оскільки заявником чітко не визначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні. Так, правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Однак позивач у прохальній частині позову не зазначає зміст заявлених до відповідача позовних вимог. Дана обставина фактично унеможливлює належне реагування відповідача на заявлені вимоги, що свідчить також про порушення таких основних засад (принципів) господарського судочинства як змагальність сторін та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і відповідно для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 162 ГПК України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою;

4) відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову (вживалися, чи ні);

5) належно оформленого переліку додатків до позовної заяви, оскільки останній не відповідає фактично доданим до неї документам, про що свідчить акт Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2024. Крім того, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

6) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

По-третє, всупереч вимог ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Так, за змістом ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Відповідно до приписів ч. 7 ст. 42 ГПК України Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Водночас, позовна заява взагалі не містить доказів направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Так, приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3028 гривень. Позовна заява №126 від 25.12.2024, як уже було наведено вище, не містить належно викладеного змісту позовних вимог, водночас у вступній частині позову зазначено, що дана заява є позовною заявою «про стягнення основного боргу, пені та нарахувань в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 778 424,02 грн». Таким чином, у разі, якщо позивачем заявлено до відповідача позовну вимогу про стягнення грошових коштів у розмірі 778 424,02 грн, судовий збір повинен складати 11 676,36 грн. При цьому, якщо позивачем заявлено до відповідача іншу майнову вимогу, судовий збір за подання позовної заяви повинен складати 1,5 відсотка від ціни позову. Водночас, позовна заява взагалі не містить доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Додатково, щодо вимоги викладеної в п. 2 прохальної частини позовної заяви стосовно забезпечення виконання рішення, суд звертає увагу позивача на те, що вказана вимога оформлена всупереч положенням статей 138, 139 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, якщо вказана вимога є вимогою позовного характеру, то позивачу слід чітко визначити зміст заявленої вимоги, зокрема, зазначивши правові підстави позову у відповідній частині, а також надати докази сплати судового збору за відповідною вимогою у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 6, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв» №126 від 25.12.2024 у справі № 915/1623/24 залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Звернути увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс Миколаїв» на обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Надіслати позивачу Акт Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяО.Г. Смородінова