Постанова

від 26.02.2025 по справі 909/786/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 909/786/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Скапровської І. М.,

від 29 жовтня 2024 року

та на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Галушко Н. А., Желіка М. Б., Орищин Г. В.,

від 17 грудня 2024 року (повний текст складений 20 грудня 2024 року)

за заявою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

про стягнення 41 470 083,46 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та короткий виклад ходу розгляду справи.

У серпні 2023 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. № 11130/23 від 25 вересня 2023 року) просило стягнути з відповідача 41 470 083,46 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з лютого по квітень 2021 року не виконав умови, визначені Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867, та не набув право придбавати у позивача природний газ, з огляду на що відібраний з ресурсу позивача та отриманий відповідачем без згоди позивача та не на підставі договорів ПСО у зазначений період природний газ є набутим відповідачем без достатньої правової підстави, вартість якого підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 29 серпня 2024 року прийняв зазначену позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/786/23, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 11 січня 2024 року у справі № 909/786/23 (з урахуванням ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2024 року про виправлення описки) позов задовольнив: стягнув з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 470 083,46 грн боргу та 622 051,25 грн судового збору.

Господарський суд Івано-Франківської області 16 лютого 2024 року на виконання зазначеного судового рішення видав відповідний наказ.

26 квітня 2024 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шаманський П. С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 74866664 щодо стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 470 083,46 грн боргу та 622 051,25 грн судового збору.

26 квітня 2024 року зазначене виконавче провадження № 74866664 було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34456194.

2. Короткий зміст вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

30 серпня 2024 року Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження № 74866664 (боржника) - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради по справі № 909/786/23 на Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Калуська міської ради рішенням № 653 від 29 липня 2021 року вилучила з господарського відання та балансу Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради індивідуально визначене майно (цілісний майновий комплекс), що забезпечує здійснення теплопостачання, та передала це майно Комунальному підприємству "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради, закріпивши майно за останнім на праві господарського відання, з огляду на що Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради, прийнявши майно у володіння та користування, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" стало правонаступником Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради за борговими зобов`язаннями з оплати природного газу, зокрема і за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11 січня 2024 року у цій справі № 909/786/23.

3. Короткий зміст оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, мотиви їх прийняття.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 29 жовтня 2024 року у справі № 909/786/23, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року, задовольнив заяву Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження: замінив боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської на Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 74866664 з примусового виконання наказу від 16 лютого 2024 року, виданого у справі № 909/786/23.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що індивідуально визначене майно (у тому числі теплові мережі, будівлі та обладнання теплового розподільчого пункту), що за рішенням Калуської міської ради № 653 від 29 липня 2021 року було передане Комунальному підприємству "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради від Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, є комунальною власністю, розпорядження яким здійснив його власник в особі Калуської міської ради, прийнявши рішення № 653 від 29 липня 2021 року, і таке розпорядження майном відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про теплопостачання» тягне за собою правонаступництво нового балансоутримувача - Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської за зобов`язаннями старого балансоутримувача цього майна - Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської від 29 жовтня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі № 909/786/23 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження: КП "Водотеплосервіс" - боржника на КП "Калуська енергетична компанія" у виконавчому провадженні № 74866664 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано- Франківської області 16 лютого 2024 року у справі № 909/786/23, відмовити повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:

- неправильно застосували положення частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та статей 513, 520, 521 Цивільного кодексу України, не врахували те, що КП "Калуська енергетична компанія" відповідно до рішень Калуської міської ради № 3319 від 30 липня 2020 року, № 800 від 13 вересня 2021 року, № 801 від 13 вересня 2021 року не визначена правонаступником КП «Водотеплосервіс», а є виконавцем комунальних послуг; КП "Калуська енергетична компанія" використовує для виробництва теплової енергії не усе передане йому майно, яким користувалося Комунальне підприємство «Водотеплосервіс»;

- помилково застосували до спірних правовідносин частину третю статті 22 Закону України «Про теплопостачання», яка не стосується зобов`язань, що є предметом спору у цій справі та які виникли за судовим рішення у цій справі після передачі комунального майна Комунальному підприємству "Калуська енергетична компанія";

- порушили частину другу статті 334 Господарського процесуального кодексу України та частину п`яту статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки здійснили правонаступництво сторони виконавчого провадження за заявою неналежної особи;

- здійснили правонаступництво сторони у виконавчому провадженні, якого не існує.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції та позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відзивах на касаційну скаргу просять касаційну скаргу Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Господарського суду Івано-Франківської від 29 жовтня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі № 909/786/23 залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням та дотриманням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, а також доводи інших учасників справи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування та дотримання господарськими судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

За змістом статті 52 Господарського процесуального кодексу України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу (подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425).

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Правонаступництво полягає у переході прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб`єкта від якого такі права і обов`язки переходять.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого.

Як на підставу здійснення правонаступництва у цій справі Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції у заяві про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником послалося на частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання".

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі, якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Отже, зазначена норма права передбачає особливий вид правонаступництва, за борговими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб`єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. Однією з умов цього виду правонаступництва є надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії. При цьому, вагомим є визначення конкретних видів зобов`язань суб`єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, якими є саме зобов`язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.

Як встановили суди попередніх інстанцій Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 11 січня 2024 року у цій справі № 909/786/23 (з урахуванням ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2024 року про виправлення описки) задовольнив позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": стягнув з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 470 083,46 грн боргу та 622 051,25 грн судового збору.

При цьому, Верховний Суд враховує те, що за цим судом судовим рішенням була стягнута саме вартість спожитого природного газу, який є енергоносієм в розумінні визначення цього поняття, що міститься у статті 1 Закону України «Про теплопостачання» (енергоносії - органічне паливо, електроенергія, альтернативні джерела енергії та поновлювані види енергії, альтернативні джерела енергії). Отже, зазначене судове рішення стосується боргових зобов`язань відповідача (Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради) з оплати спожитого енергоносія, тобто зобов`язань, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про теплопостачання», чим спростовуються безпідставні твердження скаржника про те, що зобов`язання відповідача у цій справі не стосуються боргових зобов`язань з оплати спожитих енергоносіїв, передбачених наведеною нормою закону.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що Господарський суд Івано-Франківської області 16 лютого 2024 року на виконання зазначеного судового рішення видав відповідний наказ, який був пред`явлений до виконання.

26 квітня 2024 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шаманський П. С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 74866664 щодо стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 470 083,46 грн боргу та 622 051,25 грн судового збору.

26 квітня 2024 року зазначене виконавче провадження № 74866664 було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34456194.

Отже, у виконавчому провадженні № 74866664 стягувачем є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а боржником - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради.

Разом з цим, досліджуючи обставини наявності у спірних правовідносинах умов для здійснення правонаступництва відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", суди попередніх інстанцій встановили, що 29 липня 2021 року Калуська міська рада ухвалила рішення № 653 "Про передачу комунального майна КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради», яким вирішила:

- Комунальному підприємству "Водотеплосервіс" Калуської міської ради передати Комунальному підприємству "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради майно згідно з додатком.

- закріпити на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради майно, визначене в пункті 1 цього рішення.

У переліку комунального майна, що вилучається з господарського відання Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та передається в господарське відання Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, наведеному у додатку до зазначеного рішення міської ради № 653 від 29 липня 2021 року, зазначено, в тому числі, теплові мережі, будівлі теплового розподільчого пункту, обладнання теплового розподільчого пункту, що, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, є індивідуально визначеним майном та є комунальною власністю.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

З огляду на викладене Калуська міська рада здійснює управління та розпорядження майном, що є у комунальній власності, зокрема і майном, зазначеним у додатку до рішення Калуської міської ради № 653 від 29 липня 2021 року, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Як встановили суди попередніх інстанцій відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності, як Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, так і Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, код КВЕД 35.30.

Отже, Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та Комунальне підприємство "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради є теплопостачальними організаціями в розумінні Закону України "Про теплопостачання" та на них поширюється його дія, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Як вбачається спірні правовідносини у цій справі за заявою Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником стосуються поширення дії частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" на перехід боргових зобов`язань від Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради до Комунального підприємства" Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради.

При цьому, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що при застосуванні частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" справедливим є поширення правонаступництва в частині боргових зобов`язань між суб`єктами, кінцевим власником яких є одна особа, оскільки в такому випадку загальний майновий стан суб`єктів, пов`язаних з одним кінцевим власником, залишається незмінним.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій правильно встановили, що в даному випадку кінцевим власником юридичних осіб - попереднього та наступного користувачів майна (КП "Водотеплосервіс" та КП "Калуська енергетична компанія") є Калуська міська рада, тобто одна особа, яка здійснює управління та розпорядження комунальним майном.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про поширення частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" на спірні правовідносини у цій справі в частині здійснення процесуального правонаступництва боржника у виконавчому провадженні.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Калуська міська рада, приймаючи рішення про вилучення комунального майна (об`єкта централізованого теплопостачання) у одного комунального підприємства (відповідача у цій справі) та передачу цього майна іншому комунальному підприємству, фактично унеможливила господарську діяльність відповідача і оплату боргів, здійснила розпорядженням цим майном і таке розпорядження майном відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про теплопостачання» тягне за собою правонаступництво нового балансоутримувача КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської за зобов`язаннями попереднього балансоутримувача цього майна (КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради).

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 908/3459/19.

При цьому, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", викладених у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 910/5096/18 та від 03 квітня 2023 року у справі № 912/3485/19, оскільки правовідносини у зазначених справах (в частині правонаступництва) є неподібними до правовідносин у цій справі № 909/786/23, з огляду на що зазначені висновки Верховного Суду є нерелевантними для цієї справи. Як вбачається, у справах № 910/5096/18 та № 912/3485/19 кінцевими власниками юридичних осіб попереднього та наступного користувачів майна з вироблення теплової енергії були різні особи. Натомість, як уже зазначалося, у цій справі, що розглядається № 909/786/23, кінцевим власником Комунального підприємства "Водотеплосервіс" та Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" є одна особа - Калуська міська рада.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про задоволення заяви Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником. Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та статей 513, 520, 521 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що КП "Калуська енергетична компанія" не визначена у рішеннях Калуської міської ради № 3319 від 30 липня 2020 року, № 800 від 13 вересня 2021 року, № 801 від 13 вересня 2021 року правонаступником КП «Водотеплосервіс», оскільки правонаступництво КП "Калуська енергетична компанія" у цій справі визначається в силу вимог спеціального закону, зокрема відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання".

Безпідставними є також і твердження скаржника про те, що Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції є неналежним заявником у цій справі в розумінні частини другої статті 334 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції в силу положень, закріплених у підпунктах 4.14., 4.15. пункту 4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 (в редакції від 20 липня 2022 року), наділене повноваженнями звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, оскільки наділене повноваженнями організовувати через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконання рішень судів відповідно до законів України та контролювати здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, відповідним відділом примусового виконання рішень та відділами державної виконавчої служби міжрегіонального управління.

Крім того, Верховний Суд не бере до уваги твердження скаржника про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження була подана в рамках виконавчого провадження, якого не існує, з огляду на таке.

Як встановили суди попередніх інстанцій 26 квітня 2024 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шаманський П. С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 74866664 щодо стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 470 083,46 грн боргу та 622 051,25 грн судового збору.

26 квітня 2024 року зазначене виконавче провадження № 74866664 було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34456194.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, у разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Приєднання виконавчого провадження до складу зведеного виконавчого провадження не скасовує постанови про відкриття виконавчого провадження, і не закінчує виконавче провадження.

Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, виконавче провадження у разі його приєднання до зведеного виконавчого провадження продовжує існувати, що у цій справі підтверджується відомостями облікової картки зведеного виконавчого провадження №34456194.

Верховний Суд не бере до уваги твердження скаржника про те, що Комунальне підприємство "Калуська енергетична компанія" використовує для виробництва теплової енергії не усе передане йому майно, яким користувалося Комунальне підприємство «Водотеплосервіс», оскільки зазначені доводи скаржника зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене твердження Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та не спростовують правильні висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для здійснення заміни сторони (боржника) - Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані Комунальним підприємством "Калуська Енергетична компанія" ухвала та постанова судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону, прийняті з правильним застосування та дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року Верховний Суд не вбачає.

9. Судовий збір.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі № 909/786/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй