Ухвала від 03.03.2025 по справі 916/1165/24

УХВАЛА

03 березня 2025 року

м. Київ

cправа №916/1165/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області (Д`яченко Т.Г.)

від 09.09.2024

та постанову Південно-західного господарського апеляційного суду (Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

від 20.01.2025 (повний текст складений 22.01.2025)

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Граф",

2. Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича

про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Граф" (далі - Відповідач-1) та Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича (далі - Відповідач-2), у якому просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Відповідача-1 від 02.03.2024 з усіх питань порядку денного;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Відповідача-1, а саме зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, проведену 12 березня 2024 року о 13:46:01 Відповідачем-2, номер реєстраційної дії - 1005561070003074668.

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного господарського апеляційного суду від 20.01.2025 у cправі №916/1165/24, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. 10 лютого 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просить скасувати їх та ухвалити нове - про задоволення позову; стягнути з Відповідача-1 на користь Скаржника судові витрати в розмірі 27 252 грн - судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

4. Скаржник також подав заяву про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 та додаткової постанови Південно-західного господарського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №916/1165/24.

5. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 174 ГПК України).

Щодо підстав касаційного оскарження

7. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. За змістом частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

9. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести цей висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

11. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.

12. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржнику необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до ухвалення незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

13. Системний аналіз наведених приписів ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.

14. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та / або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статті 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

15. У тексті касаційної скарги підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у:

- постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №916/2556/19 - процедура повідомлення усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться законом в залежність від можливості або неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування, тому свідченням незаконності прийняття загальними зборами рішення є недотримання ініціативною групою об`єднання порядку повідомлення усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування;

- постанові Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19 - підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та / або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах;

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 - згідно з частиною четвертою статті 6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач мав надати суду підтверджуючі документи щодо того, якою ініціативною групою, що мала б складатися не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень, були скликані установчі збори.

16. Разом із тим, посилаючись на висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №916/2556/19 та від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19, Скаржник не вказує норм права, щодо застосування яких вони сформовані.

17. Процесуальний закон покладає на Скаржника обов`язок зазначити у касаційній скарзі: 1) норму матеріального та / або процесуального права (статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка, на його думку, була неправильно застосована чи порушена судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень; 2) висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваних судових рішеннях; 3) постанову Верховного Суду (дату її ухвалення та номер справи), а також викладений у ній висновок щодо застосування саме цієї норми права, обґрунтування, в чому полягає таке порушення або неправильне застосування; 4) чи є правовідносини в справі, що розглядається, та у справі, у якій Верховний Суд виклав свій висновок, подібними; у чому це полягає.

18. Довільне цитування окремих фрагментів постанов Верховного Суду, вочевидь, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

19. Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

20. Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, інакше це може свідчити про порушення принципів рівності та змагальності господарського судочинства.

21. Отже, Скаржник не виконав вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України; для усунення виявлених недоліків Скаржник повинен належним чином обґрунтувати обрану підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (див. пункти 8, 9, 13, 14, 17 цієї ухвали).

Щодо сплати судового збору

22. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

23. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

24. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028 грн.

26. Предметом позову в цій справі є дві вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Відповідача-1 від 02.03.2024 з усіх питань порядку денного;

- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Відповідача-1, а саме зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, проведену 12 березня 2024 року о 13:46:01 Відповідачем-2, номер реєстраційної дії - 1005561070003074668.

27. Отже, звертаючись до суду з позовом, сплаті підлягало 6 056 грн (3 028 грн х 2).

28. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

29. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

30. З огляду на зазначене, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 9 689,60 грн (6 056 грн х 200% х 0,8).

31. Оскільки Скаржник не надав документів, які підтверджують сплату судового збору у порядку та розмірі, що визначені законом, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

32. Верховний Суд звертає увагу, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

33. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" (пункт 57).

34. Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Kreuz v. Poland" (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

35. Для усунення недоліків касаційної скарги у цій частині Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 9 689,60 грн із зарахуванням суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

36. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- Код банку отримувача (МФО): 899998

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку: 207

- Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

37. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.

38. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.

39. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.

40. Скаржник також просить зупинити виконання додаткового рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2024 та додаткової постанови Південно-західного господарського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №916/1165/24.

41. Водночас вказана заява буде розглянута Верховним Судом за умови відкриття касаційного провадження у справі після усунення Скаржником недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 та постанову Південно-західного господарського апеляційного суду від 20.01.2025 у cправі №916/1165/24 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб:

- належним чином обґрунтувати обрану підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 9 689,60 грн із зарахуванням суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі №916/1165/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. Вронська