Ухвала від 09.04.2025 по справі 916/1165/24

УХВАЛА

09 квітня 2025 року

м. Київ

cправа №916/1165/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційних скарг ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області (Д`яченко Т.Г.)

від 09.09.2024,

постанову Південно-західного господарського апеляційного суду (Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

від 20.01.2025 (повний текст складений 22.01.2025),

додаткове рішення Господарського суду Одеської області (Д`яченко Т.Г.)

від 30.09.2024,

постанову Південно-західного господарського апеляційного суду (Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

від 20.01.2025 (повний текст складений 22.01.2025)

та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

від 05.02.2025 (повний текст складений 10.02.2025)

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Граф",

2. Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича

про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Граф" (далі - Відповідач-1) та Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича (далі - Відповідач-2), у якому просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Відповідача-1 від 02.03.2024 з усіх питань порядку денного;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Відповідача-1, а саме зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, проведену 12 березня 2024 року о 13:46:01 Відповідачем-2, номер реєстраційної дії - 1005561070003074668.

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 у cправі №916/1165/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 з Позивача на користь Відповідача-1 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн, в іншій частині заяви відмовлено.

4. Постановами Південно-західного господарського апеляційного суду від 20.01.2025 рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишені без змін.

5. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 стягнуто з Позивача на користь Відповідача-1 20 000 грн витрат на правничу допомогу.

6. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

7. Ухвалами від 02.04.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Позивача на:

- рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, ухвалену за наслідками його перегляду;

- додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, ухвалену за наслідками його перегляду;

- додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025.

8. Касаційні скарги призначені до спільного розгляду у відкритому судовому засіданні.

9. Позивач (Скаржник) подав заяву про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 та додаткової постанови Південно-західного господарського апеляційного суду від 05.02.2025 до закінчення їх перегляду в суді касаційної інстанції.

10. Заява обґрунтована тим, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв В.О. відкрив виконавчі провадження про стягнення зі Скаржника витрат на професійну правничу допомогу. Водночас за результатами розгляду касаційних скарг порядок стягнення судових витрат може бути переглянутий Верховним Судом.

11. До заяви Скаржник долучив інформацію з Єдиного реєстру боржників станом на 23 лютого 2025 року (виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2), постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.02.2025 ВП НОМЕР_1 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.02.2025 ВП НОМЕР_1.

12. Розглянувши заяву Скаржника та подані матеріали, Верховний Суд дійшов таких висновків.

13. Відповідно до частини другої статті 241 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

14. Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

15. Крім того, стаття 244 ГПК України закріплює право суду за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, для вирішення питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244, стаття 221 ГПК України).

16. Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Отже, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21).

17. За змістом частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

18. Аналіз наведеної норми свідчить, що заява про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованою, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

19. Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили, у випадку його скасування судом касаційної інстанції.

20. Відповідно до усталеної судової практики при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення Верховний Суд ураховує такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

21. Зважаючи, що зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом, застосування судом відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави зупинення - достатньо вагомими та доведеними, позаяк інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої ухвалено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

22. Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення в справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява №60750/00) зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

23. Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

24. Набрання судовим рішенням законної сили та, як наслідок, його виконання (дія), є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання (дія) судового рішення саме собою (per ipsum) не є безумовною та самостійною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

25. Суд звертає увагу Скаржника, що сама тільки незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті. Скаржник має обґрунтувати та довести, що незупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

26. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28.10.2019 у справі №904/94/19 зазначила, що заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів на їх підтвердження.

27. Водночас Скаржник, обґрунтовуючи необхідність зупинення виконання судових рішень у справі, не надав достатніх доказів, які б підтверджували неможливість повороту виконання в разі їх скасування. Лише посилання на потенційну загрозу настання негативних наслідків, однак без подання належних доказів, не є безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.

28. Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

29. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

30. Верховний Суд зазначає, що надання одній зі сторін невиправданих переваг призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

31. Оскільки заява Скаржника про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 та додаткової постанови Південно-західного господарського апеляційного суду від 05.02.2025 у cправі №916/1165/24 не містить належних і достатніх доказів, Верховний Суд відмовляє у її задоволенні.

Керуючись статтями 234, 235, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 та додаткової постанови Південно-західного господарського апеляційного суду від 05.02.2025 у cправі №916/1165/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова