Рішення від 04.03.2025 по справі 295/17150/24

Справа №295/17150/24

Категорія 35

2/295/303/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М.,

розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликуучасників цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про стягнення безапідставно набутих грошових коштів,-

В С Т А Н О ВИ В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що його мати ОСОБА_2 , 1929 р.н., проживала в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем, який у період з 2021 року проживає за відповідною адресою, виявлено обставини направлення на ім`я його матері рахунків на оплату заборгованості за послугами газопостачання із завищеними, на думку сторони, сумами сплати. З червня 2021 року позивачем за рахунок власних коштів здійснювалась сплата коштів згідно направлених повідомлень про заборгованість по рахунку № НОМЕР_1 . В подальшому, 09.02.2022 року працівниками Овруцького відділення АТ «Житомиргаз» припинено газопостачання до будинку. За результатом звернення із заявою про вчинення злочинів та перевірки матеріалів позивачем з`ясовано, що працівниками Овруцького відділення АТ «Житомиргаз» на підтвердження повноважень припинення газопостачання подано підроблені документи.

Позивач зауважує, що 29.11.2023 року Овруцьким управлінням експлуатації газового господарства Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на його ім`я скеровано повідомлення про оплату рахунку № 0400262303 за спожитий природний газ за листопад 2023 року на суму 6002,32 грн. З метою відновлення газопостачання до житлового будинку позивачем здійснено сплату коштів на суму 6002,32 грн.

Вказуючи на відсутність правових підстав для запиту на відповідну суму, оскільки, за твердженням сторони, будь-які правовідносин між ним та відповідачем, а також між ОСОБА_3 та відповідачем не існували, а направлене повідомлення містить завідомо неправдиву інформацію, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» безпідставно набутих коштів в сумі 6002,32 грн. у зв`язку з відсутністю правових підстав для оплати рахунків.

Ухвалою суду від 15.11.2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідний учасник зазначає, що наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198 всі побутові споживачі ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» з 01.05.2022 включені до Реєстру постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ». Отже, з 01.05.2022 ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» не є діючим постачальником природного газу побутовим споживачам. Наголошує, що за адресою газопостачання: АДРЕСА_1 , станом на 01.05.2022 особовий рахунок № НОМЕР_1 було відкрито на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Зазначений рахунок під час ліцензійної діяльності ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» з постачання природного газу побутовим споживачам не переоформлювався на іншу особу, у тому числі на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідач звертає увагу, що у зв`язку із заборгованістю за спожитий природний газ за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 , за дорученням ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» від 02.02.2022 Оператором ГРМ (АТ «ЖИТОМИРГАЗ») 09.02.2022 припинено газопостачання за адресою споживача ОСОБА_2 . У подальшому особовий рахунок № НОМЕР_1 Оператором ГРМ 01.03.2023 переоформлено на ім`я ОСОБА_3 . З метою відновлення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , який є рідним братом ОСОБА_3 та його представником за довіреністю, 30.11.2023 здійснено оплату остаточної заборгованості перед ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» як перед попереднім постачальником природного газу за вищевказаною адресою, в сумі 6002,32 грн та 15.12.2023 здійснено оплату видатків з виконання робіт відключення/підключення газопостачання.

Сторона зауважує на безпідставності заявлених вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Крім того, відповідач вказує на загальну кількість позовів, ініційованих позивачем та його братом ОСОБА_3 , акцентує на фактичному зловживанні особами наданими процесуальними правами.

Судом встановлено наступні обставини.

Так, за адресою АДРЕСА_1 , здійснювалось постачання природного газу з відкриттям на ім`я споживача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особового рахунку № НОМЕР_1 .

У зв`язку із заборгованістю за спожитий природний газ за особовим рахунком 09.02.2022 припинено газопостачання за відповідною адресою споживання, що підтверджується актом про припинення розподілу природного газу від 09.02.2022 року.

З відповіді АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомигаз» від 08.08.2023 року, складеної на запит НКРЕКП від 02.08.2023 року щодо звернення ОСОБА_1 , слідує, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 з 01.03.2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.01.2023 року за № 1-179 та підписаної заяви приєднання, станом на 01.08.2023 року обліковано заборгованість на суму 3576,84 грн., що розрахована на підставі постанови НКРЕКП № 580 від 06.03.2020 року.

Матеріали справи містять рахунки на оплату №63000357 від 15.12.2023 року та №63000358 від 15.12.2023 року з наведенням сум 1276,69 грн. та 526,99 грн. відповідно як вартості робіт з відключення /підключення абоненту.

Досліджені судом відомості по особовому рахунку свідчать про облік загальної суми заборгованості на суму 6002,32 грн., фактичну оплату такої суми в листопаді 2023 року.

Сторонами визнаються обставини сплати відповідної суми позивачем як платником.

Вирішуючи питання грунтовності заявлених вимог суд керується таким міркуванням.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами .

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.

Договір розподілу природного газу є публічним.

Для проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу оператори газорозподільних систем відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу.

У відповідності до п. 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Особливості здійснення постачання природного газу побутовому споживачу постачальником «останньої надії» визначені розділом VI цих Правил.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, що розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

З обставин виниклого спору слідує, що у період до 01.05.2022 року ТОВ «Житомиргаз Збут» здійснювалось постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1 , що відповідає характеру правовідносин, заснованих на угоді про постання природного газу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017року №2189-VIII,індивідуальний споживачзобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Слід зазначити, що кондикційні зобов`язання (зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави) виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм гл. 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів), від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але надалі відпала.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 12121214 ЦК України).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

В даному випадку судом не встановлено критерії безпідставного, тобто не заснованого на умовах договірних зобов`язань, проведення нарахувань за спожиті послуг з постачання природного газу, яке, у свою чергу, відтворювалось у скерованих на адресу споживача повідомленнях про існування заборгованості. Помилковість проведених розрахунків належними та допустимими доказами не підтверджена. Не можна також визнати таким, що не відповідає сутності існуючих між відповідачем як постачальником у відповідний період природного газу та споживачем відповідних послуг і нарахування витрат, пов`язаних із виконанням робіт з припинення постачання природного газу.

Відповідно до п. 17 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії,що здійснює державне регулюванняу сферах енергетики такомунальних послуг 30.09.2015 №2496, відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або Оператором ГРМ/ГТС.

Питання правомірності здійсненого припинення газопостачання не є предметом дослідження у виниклому спорі.

Отже, взаємні права та обов`язки постачальника природного газу з одного боку та споживача в особі ОСОБА_2 відповідають обсягу законодавчого врегулювання, визначеному, зокрема, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, що регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу. Після смерті відповідного споживача ОСОБА_3 виступив спадкоємцем, що обумовлює можливість пред`ялення вимог до особи з боку постачальника послуг в порядку застосування положень ст. 1282 ЦК України, крім того, висловив намір набути права та обов`язки споживача через складення заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу.

З приводу зауважень позивача щодо проведення оплати саме ним суд вважає необхідним звернути увагу, що відповідно дозмісту довіреностівід 25.09.2019,посвідченої приватнимнотаріусом Шваб О.В., ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 управляти тарозпоряджатись від йогоімені тав йогоінтересах усімабез виняткурахунками,відкритими найого ім`я вбудь-якійбанківській установіУкраїни,у томучислі сплачуватиналежні платежі.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

У відповідності до ст. 1007 ЦК України довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Довіритель зобов`язаний,якщо іншене встановленодоговором: забезпечитиповіреного засобами,необхідними длявиконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення.

Приймаючи до уваги наведене законодавче закріплення позивач не позбавляється можливості, в разі понесення витрат на виконання дій, пов`язаних із представлення інтересів ОСОБА_3 , звернутись до довірителя із вимогами про відшкодування таких витрат.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про стягнення безапідставно набутих грошових коштів.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Суддя : Д.М.Лєдньов