Повістка

від 05.03.2025 по справі 907/16/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. Справа №907/16/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяІ.Б. Малех

суддівН.А. Галушко

Г.В. Орищин

секретар судового засідання Д.Т.Залуцький

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Чопської міської ради Закарпатської області б/н від 24.09.2024 року (вх.№01-05/2679/24 від 25.09.2024 року)

про ухвалення додаткового рішення у справі №907/16/23

за апеляційною скаргою Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ б/н від 25.06.2024 року (вх. № 01-05/1825/24 від 26.06.2024 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року (суддя О.Ф. Ремецькі; повний текст рішення складено 06.06.2024 року)

у справі № 907/16/23

за позовом: Чопської міської ради Закарпатської області (надалі Чопська міська рада)

до відповідача: Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ (надалі ПП ХЕМІКОН АГ)

про розірвання договору, повернення об`єкта оренди та стягнення суми 336124,10 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явились;

від відповідача : не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Чопської міської ради Закарпатської області до Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ про стягнення суми 336 124,10 грн., орендної плати за договором оренди земельної ділянки №19/17 (2009) від 16.01.2004 р. та додаткових угод до нього, розірвання договору оренди земельної ділянки №19/17 (2009) від 16.01.2004 р. та повернення об`єкту оренди, посилаючись на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та положень статей 526, 530 ЦК України.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року у справі №907/16/23 закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 336124,10 грн. В іншій частині задоволено позовні вимоги Чопської міської ради. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 16 січня 2004 року, укладений між Чопською міською радою та ПП ХЕМІКОН АГ, зареєстрований у Ужгородському районному відділі ЗРФДП УДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09 червня 2004 р. №0404071000025. Зобов`язано ПП ХЕМІКОН АГ повернути Чопській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2111000000:11:011:0005, площею18,5161 га, розташовану на території Чопської міської територіальної громади. Стягнуто з ПП ХЕМІКОН АГ на користь Чопської міської ради суму 4962,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову від 23.09.2024, якою рішення господарського суду першої інстанції від 24.05.2024 залишив без змін.

Після цього позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ПП "ХЕМІКОН АГ" на користь міської ради 12 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подану заяву, 28.10.2024 Західний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у її задоволенні.

Ухвалу обґрунтував тим, що до прийняття апеляційним судом постанови у цій справі міська рада не подала до суду доказів, які б підтверджували розмір понесених нею судових витрат, як і не подала заяви про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Окремо суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідна заява у відзиві на апеляційну скаргу не може вважатися достатньою у розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 20.01.2025 у справі №907/16/23 касаційну скаргу Чопської міської ради Закарпатської області задоволено частково. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі №907/16/23 скасовано та направлено цю справу до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Верховний Суд, зокрема, зазначив: висновки ж апеляційного господарського суду про те, що відповідна заява має бути викладена у формі окремого документа і у відзиві на апеляційну скаргу заявлена бути не може є помилковими та такими, що суперечать наведеним приписам ГПК України. Більше того, такі вимоги з боку суду апеляційної інстанції є проявом надмірного формалізму, який обмежує сторону судового провадження права на відшкодування судових витрат, яке є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) призначено розгляд заяви Чопської міської ради Закарпатської області б/н від 24.09.2024 року (вх.№01-05/2679/24 від 25.09.2024 року) про ухвалення додаткового рішення у справі №907/16/23 в судове засідання на 05 березня 2025 року.

При розгляді заяви Чопської міської ради Закарпатської області б/н від 24.09.2024 року, судова колегія Західного апеляційного господарського суду враховує наступне:

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що 24.09.2024 року представник позивача адвокат Ламбрух О.С., який діє на підставі ордеру серії АО № 1133536 від 02.07.2024 року, подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №907/16/23 та стягнення з ПП ХЕМІКОН АГ на користь Чопської міської ради суму в розмірі 12500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

До вказаної заяви долучено копію ордеру, рахунку №03/24 від 24.09.2024 та акту прийому-передачі виконаних робіт по наданню правової допомоги від 24.09.2024.

Із матеріалів справи вбачається, що представником позивача в суді апеляційної інстанції був адвокат Ламбрух О.С. на підставі ордеру серія АО №1133536 від 02.07.2024 року, виданого Адвокатським об`єднанням «Адвокатська Компанія «Старцев та Партнери».

У матеріалах справи знаходяться два договори про надання юридичних послуг: договір про надання юридичних послуг №1/23Д від 14.03.2023 (Том 1, а.с.81-84) та договір про надання юридичних послуг №2/24Д від 16.01.2024 (Том 1, а.с. 216-220).

Згідно п.1.1. договорів Адвокатське об`єднання «Адвокатська Компанія «Старцев та Партнери» за завданням замовника - Чопської міської ради, зобов`язується надати правову допомогу, а замовник зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвокатського об`єднання, необхідні для виконання цього договору.

Як вбачається із рахунку №03/24 від 24.09.2024 Адвокатське об`єднання «Адвокатська Компанія «Старцев та Партнери» надало послуги Чопській міській раді на суму 12500 грн. (Том 2, а.с. 109).

Крім того, 24.09.2024 між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська Компанія «Старцев та Партнери» та Чопською міською радою підписано Акт прийому передачі виконаних робіт по наданню правовою допомоги на суму 12500 грн. (Том 2, а.с. 110-111).

Із вказаних документів вбачається, що:

- Аналіз рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 у справі №907/16/23, а також апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, формування позиції позивача, визначення норм матеріального права, якими врегульовано спірні відносини та процесуального права для підготовки відзиву на апеляційну скаргу ПП Хемікон АГ» - 2 год., на суму 2500 грн.;

- підготовка та направлення до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу 7 год., на суму 8750 грн.;

- участь адвоката Ламбрух О.С. у судовому засіданні по розгляду справи №907/16/23 у суді 23.09.2024 1 год., на суму 1250 грн.

Загальна вартість послуг за супровід та представлення інтересів клієнта при розгляді справи №907/16/23 у Західному апеляційному господарському суді становить 12500 грн.

Відтак, враховуючи наведене та результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі, укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, апеляційний суд відповідно встановив, що витрати на правові послуги в сумі 12500,00 грн. позивача є співрозмірними з наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції, обґрунтованими, відповідають критерію "необхідності і обґрунтованості".

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Чопської міської ради Закарпатської області б/н від 24.09.2024 року (вх.№01-05/2679/24 від 25.09.2024 року) - задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ (89502, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Чоп, вул. Молодіжна, будинок 11, квартира 5, код ЄДРПОУ 30015770) на користь Чопської міської ради Закарпатської області (89502, Закарпатська обл., місто Чоп, вулиця Берег, будинок 2, код ЄДРПОУ 04053737) - 12 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ст. ст. 287, 288 ГПК України.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяН.А. Галушко

СуддяГ.В. Орищин