Постанова

від 03.03.2025 по справі 910/10970/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р. Справа№ 910/10970/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.11.2024

у справі №910/10970/24 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київелектроспецмонтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс"

про стягнення 97 171,21 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київелектроспецмонтаж" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс" про стягнення заборгованості у сумі 97 171,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не поставлено товар та не повернено попередню оплату згідно договору поставки матеріалів №889 від 25.03.2024, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів у розмірі 97 171,21 грн.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київелектроспецмонтаж" заборгованість у сумі 97 171 грн 21 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 97 171,21 грн належним чином доведений, документально підтверджений, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубекс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 19.11.2024 у справі №910/10970/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. При цьому скаржник стверджував, що відповідач не є виробником продукції, яка є предметом договору, а строки оплати по договору були обрані ТОВ "Тубекс" (шляхом направлення рахунку № 17 від 25.03.2024) виходячи із планів закупок у відповідного виробника за типом товару. Оскільки позивач не здійснив оплату у строк, встановлений специфікацією до договору, то ТОВ "Тубекс" втратило можливість закупки товару у виробника продукції, оскільки не здійснило оплату у строк, встановлений за домовленістю з виробником.

Також скаржник зазначив, що ним було частково сплачено позивачу грошову суму в загальному розмірі 20 000,00 грн, у підтвердження чого відповідач долучив до апеляційної скарги платіжну інструкцію №330 від 20.08.2024 на суму 10 000,00 грн та №309 від 06.08.2024 на суму 10 000,00 грн.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

26.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що:

- апелянтом не спростовано та не підтверджено належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ГПК України, що він - апелянт, не мав можливості надати суду першої інстанції будь-яку заяву по суті або будь-які докази у справі;

- помилковим та таким, що не спростовують висновки суду в оскаржуваному рішенні є твердження позивача про обставини підписання договору між сторонами та строки вчинення відповідних дій, зокрема, щодо оплати виставленого рахунку.

Також позивач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом справи складає 11 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 апеляційну скаргу у справі №910/10970/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

12.12.2024 матеріали справи №910/10970/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10970/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.12.2024, справу №910/10970/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі № 910/10970/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

24.12.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі № 910/10970/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Між позивачем, як замовником та відповідачем, як постачальником укладено договір на поставку матеріалів № 889 від 25.03.2024 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується у зумовлені строки поставити і передати у власність замовнику продукцію згідно Специфікації №1 до цього Договору, що погоджуються сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти цю продукцію в порядку, визначеному чинним законодавством, та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов цього договору (п.1.1. договору).

Найменування, асортимент, комплектність, одиниця вимірювання, кількість, ціна, загальна вартість продукції/товару вказані в погодженій сторонами в Специфікації №1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2. договору).

Датою поставки продукції/товару вважається дата, зазначена представником замовника (названого ним вантажоодержувача) у видатковій/товарно-транспортній накладній (п.4.4. договору).

Поставка продукції/товару може бути відмінена до 30.04.2024 р. з поверненням попередньої оплати (п.4.7. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обома сторонами та діє до 31 грудня 2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що підписання договору відбулося 29.03.2024, за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу "Вчасно".

Згідно додатку 1 до договору (специфікація №1) включає в себе наступні позиції, а саме найменування товару: труба ПЕ 80 SDR 11 D 32 в кількості 1 706 м.; труба ПЕ 100 SDR 17 D 110 в кількості 600 м.; труба ПЕ 100 SDR 17 D 63 в кількості 149 м.; труба ПЕ 100 SDR 17 D 450 в кількості 33 м.; транспортні послуги в кількості 1 км, що в сумі складає 255 430,85 грн. Оплата продукції/товару замовником проводиться у порядку 50% передплати на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати відвантаження продукції/товару. Доставка транспортом постачальника на об`єкт за адресою: м. Київ, вулиця Лугова.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виставлено рахунок на оплату №17 від 25.03.2024, найменування та кількість товарів якого кореспондується із специфікацією №1, на загальну суму - 255 430,85 грн.

Позивачем перераховано авансовий платіж в розмірі 50 % від суми товару, а саме 127 715, 43 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11270 від 01.04.2024.

Листом № 93 від 15.04.2024 позивач повідомив відповідача про відміну постачання товару з посиланням на порушення відповідачем договору, а саме умов п. 4.7. договору, та просив здійснити повернення залишку авансу в сумі 97 171,21 грн з визначенням строку оплати - протягом 2-х робочих днів.

У відповідь відповідачем надано лист від 17.04.2024 № 17/04/2024-29 про визнання необхідності повернення коштів за товар, який відповідачем було поставлено не в повному обсязі та повідомлено про готовність перерахувати суму авансу в розмірі 97 171,21 грн до 26.04.2024 включно.

В подальшому, листом від 26.04.2024 №26/04/2024-30 відповідач повідомив позивача про відсутність можливості виконати свої зобов`язання у визначені листом від 17.04.2024 № 17/04/2024-29 терміни через очікування надходжень від замовників, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, за виконані роботи та послуги та просив продовжити дату розрахунків до 02.05.2024 року.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідачем не поставлено товар та не повернено попередню оплату згідно договору поставки матеріалів №889 від 25.03.2024, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів у розмірі 97 171,21 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1, статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частино 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2, статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховучи відсутність в матеріалах справи доказів поставки обумовленого сторонами товару, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 97 171,21 грн належним чином доведений, документально підтверджений, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Стосовно долучених скаржником до апеляційної скарги платіжних інструкцій №330 від 20.08.2024 на суму 10 000,00 грн та №309 від 06.08.2024 на суму 10 000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Так, частини 2 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 та інші).

З матеріалів справи слідує, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №910/10970/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 11.09.2024.

Крім того, обізнаність відповідача про розгляд даної справи підтверджується його зверненням до суду першої інстанції з клопотанням від 25.09.2024 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Натомість, доказів здійснення часткових оплат (платіжні інструкції №330 від 20.08.2024 на суму 10 000,00 грн та №309 від 06.08.2024 на суму 10 000,00 грн), які існували на час звернення відповідачем з відповідним клопотанням, відповідач в суді першої інстанції не надав.

З огляду на що, наведене виключає можливість врахування колегією суддів під час апеляційного розгляду даної справи долучених відповідачем до апеляційної скарги платіжних інструкцій №330 від 20.08.2024 на суму 10 000,00 грн та №309 від 06.08.2024 на суму 10 000,00 грн, а відтак і всі доводи відповідача, які на них ґрунтуються, не можуть розцінюватися як обґрунтовані.

Стосовно доводів апелянта, наведених в апеляційній скарзі про те, що порушення строків поставки обумовленого договором від 25.03.2024 товару, спричинене несвоєчасним перерахуванням позивачем суми попередньої оплати, яка повинна була бути здійснена до 28.03.2024, колегія суддів зазначає таке.

Як вище зазначено судом, пунктом 10.1 договору від 25.03.2024 сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обома сторонами та діє до 31 грудня 2024 року.

Договір від 25.03.2024 був підписаний сторонами 29.03.2024 з використанням онлайн-сервісу електронного документообігу "Вчасно", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, договір від 25.03.2024 вважається укладеним 29.03.2024.

Специфікацією № 1 до договору від 25.03.2024 сторони, з поміж іншого, погодили, що оплата продукції/товару замовником проводиться у порядку 50% передплати на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Так, рахунок на оплату виставлено відповідачем 25 березня 2024 року, однак враховуючи що вказаний рахунок був виставлений відповідачем на виконаненя умов укладеного сторонами договору, який набрав чинності лише 29.03.2024, відповідний обов`язок сплати 50% передоплати протягом 3 днів виник у позивача до 01.04.2024.

Усі інші доводи, на які посилався відповідач під час розгляду даної справи, не приймаються до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 19.11.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підллягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубекс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі №910/10970/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубекс".

Матеріали справи №910/10970/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук