Постанова від 04.03.2025 по справі 910/10983/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р. Справа№ 910/10983/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Мальченко А.О.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024

(повний текст рішення складено 25.11.2024)

у справі № 910/10983/24 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 2 571 611,79 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Шипенко М.С.

від відповідача: Остапенко С.Л.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 2 571 611,79 грн, з яких 964 772,93 грн інфляційних втрат та 1 606 888,86 грн 3% річних за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності № 0695-07013 від 15.05.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/10983/24 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 964 772,93 грн 3% річних, 1 606 888,86 грн інфляційних втрат та 30 859, 34 грн судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач свого обов`язку з своєчасної оплати послуг не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник наполягає на відсутності його вини у порушенні зобов`язання, що виключає можливість застосування відповідальності.

За твердженням скаржника, судом не надано оцінку факту того, що законодавство забороняє відповідачу оплачувати придбані допоміжні послуги за рахунок коштів, які призначені згідно із структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі і отримані, зокрема, в оплату послуг з передачі електричної енергії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/10983/24, розгляд справи призначено на 04.03.2025.

11.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач, заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 15.05.2020 між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (постачальником допоміжної послуги - ПДП) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (оператором системи передачі - ОСП) укладено договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності № 0695-07013, за яким ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" зобов`язалося надавати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання), резервів відновлення частоти (вторинне регулювання) і резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього Договору, а ПрАТ "НЕК "Укренерго" зобов`язалося здійснювати оплату за надані ДП відповідно до умов цього договору та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (Правила ринку).

Згідно із п. 1.3 договору надання ПДП ОСП письмової згоди на приєднання до цього договору (заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ПДП зі сторони ОСП.

У пунктах 1.4 та 1.5 договору сторони визначили, що придбання ДП здійснюється згідно з процедурою та умовами придбання ДП, визначеними Правилами ринку. Цей договір укладається за умови приєднання ПДП до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та договору про участь у балансуючому ринку.

За змістом п. 2.1 договору загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ПДП протягом дії цього договору за надані на умовах цього договору ДП. Обчислення платежів та розрахунок цін здійснюється відповідно до Правил ринку.

У відповідності до п. 3.1 договору обсяги фактично наданих ДП упродовж кожного розрахункового періоду розраховуються за результатами моніторингу надання ДП, який проводиться відповідно до Правил ринку.

Згідно із п. 6.2 договору ПДП складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (акт) до 08 числа місяця, наступного за тим, у якому такі послуги надавались.

Пунктом 6.3 договору визначено, що ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені.

Відповідно до п. 6.4 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення акта ПДП на адресу ОСП (у випадку непідписання або ненаправлення акта, або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 ПК України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.

Згідно із п. 7.4 договору ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 12.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання.

Відповідно до п. 12.6 договору припинення/розірвання дії цього договору не звільняє сторони від належного виконання обов`язків, що виникли в період дії цього договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/8891/23 закрито провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 11 560 266,34 грн, в іншій частині позов ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь позивача 841 309,97 грн пені, 932 678,37 грн 3% річних, 4 258 541,17 грн інфляційних втрат та 216 031,24 грн судового збору за подання позову, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8891/23 на 6 (шість) місяців з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення у справі № 910/8891/23 набрало законної сили 15.04.2024.

Так, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 910/8891/23 було встановлено, що наступні акти підписані обома сторонами з використанням КЕП: №№ 1, 2, 3 від 28.02.2022 на суму 11 893 175,05 грн; 4 138 110,11 грн; 4 450 274,28 грн - 13.03.2022, а кінцева дата оплати (з урахуванням 10 робочих днів від дати підписання обома сторонами акту електронним підписом) 25.03.2022; №№ 1, 2, 3 від 31.03.2022 на суму 14 296 115,38 грн; 223 372,80 грн; 8 790 454,24 грн - 12.04.2022, кінцева дата оплати - 26.04.2022; №№ 1, 2 від 30.04.2022 на суму 17 002 003,64 грн; 39 955 240,55 грн - 12.05.2022, кінцева дата оплати - 26.05.2022; № 1 від 31.05.2022 на суму 3 815 909,57 грн - 08.06.2022, кінцева дата оплати - 22.06.2022; № 1 від 30.06.2022 на суму 6 616 778,11 грн - 12.07.2022, кінцева дата оплати - 26.07.2022; № 1 від 31.07.2022 на суму 7 176 879,94 грн - 19.08.2022, кінцева дата оплати - 02.09.2022; № 1 від 31.08.2022 на суму 6 978 920,22 грн - 14.09.2022, кінцева дата оплати - 28.09.2022; №№ 1, 2 від 30.09.2022 на суму 6 192 952,85 грн; 3 066 115,50 грн - 12.10.2022, кінцева дата оплати - 26.10.2022; №№ 1, 2, 3 від 31.10.2022 на суму 10 254 084,41 грн; 1 364 944,20 грн; 673 522,56 грн - 17.11.2022, кінцева дата оплати - 01.12.2022; №№ 1, 2, 3 від 30.11.2022 на суму 10 543 551,62 грн; 5 366 702,10 грн; 3 381 875,04 грн - 20.12.2022, кінцева дата оплати - 03.01.2023; №№ 1, 2, 3 від 31.12.2022 на суму 11 382 855,84 грн; 6 672 790,85 грн; 4 597 580,58 грн - 12.01.2023, кінцева дата оплати - 26.01.2023.

Згідно довідки про стан розрахунків за договором за період з травня 2020 року по 05.06.2023 та реєстру платіжних доручень відповідачем здійснено оплату на загальну суму 594 295 748,16 грн; залишок заборгованості станом на 05.06.2023 складав 11 560 266,34 грн.

Під час розгляду справи № 910/8891/23 судом першої інстанції відповідачем було сплачено 11 560 266,34 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: № ДП-3119 від 14.06.2023 на суму 1 521 049,53 грн; № ДП-3121 від 14.06.2023 на суму 891 660,72 грн; № ДП-3123 від 14.06.2023 на суму 614 357,93 грн; № ДП-3756 від 06.07.2023 на суму 4 287 784,84 грн; № ДП-3771 від 06.07.2023 на суму 1 731 853,29 грн; № ДП-3773 від 06.07.2023 на суму 2 513 560,03 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи також свідчать, що, здійснивши перерахунок, окремо за кожним актом з урахуванням здійснених відповідачем оплат, апеляційний господарський суд у справі № 910/8891/23 дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 932 678,37 грн 3 % річних та 4 258 541,17 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 13.06.2020 по 05.06.2023, а також 841 309,97 грн пені за період з 13.06.2020 по 15.02.2022, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Пославшись на несвоєчасно виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати за отримані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на підставі договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності № 0695-07013 від 15.05.2020, що було встановлено судом при розгляді справи № 910/8891/23, позивач у справі № 910/10983/24 заявив вимоги про стягнення з відповідача 964 772,93 грн інфляційних втрат за період травень-червень 2023 року та 1 606 888,86 грн 3% річних за період з 06.06.2023 по 05.07.2023 (тобто, за період не заявлений у справі № 910/8891/23 до моменту остаточного розрахунку).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за заявлені ним періоди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначені розрахунки є арифметично вірними, за заявлений період стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 964 772,93 грн інфляційних втрат та 1 606 888,86 грн 3% річних.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність.

Так, згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, Закон України "Про ринок електричної енергії", Закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема про надання допоміжних послуг.

Зі змісту ч. 7 ст. 69 Закону України "Про ринок електричної енергії" вбачається, що купівля допоміжних послуг здійснюється на підставі договорів про надання допоміжних послуг, що укладаються на підставі типових договорів про надання допоміжних послуг. Типові договори про надання допоміжних послуг затверджуються Регулятором.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між сторонами спору укладено договір, який є публічним договором приєднання у розумінні статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, та який встановлює порядок та умови надання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України.

Посилання скаржника на положення пунктів 15, 43, пункту 2.3, абзацу 12 пункту 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388, відповідно до яких заборонено відповідачу оплачувати придбані допоміжні послуги за рахунок коштів, які призначені згідно із структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі та отримані, зокрема, в оплату послуг з передачі електричної енергії, суд також відхиляє як безпідставні. Оскільки наведені норми не містять прямої заборони, а такі доводи скаржника є лише наслідком їх довільного тлумачення останнім.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні твердження скаржника про те, що через несплату учасників ринку отриманих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у нього і виникла заборгованість за договором.

У цьому аспекті Верховний Суд у постанові від 24.09.2024 у справі № 910/8272/23 наголошує, що відповідач згідно з умовами договору (підписаним за вільним волевиявленням останньої), як ОСП, добровільно взяв на себе зобов`язання здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП РЗ відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку. Протилежне тлумачення умов договору суперечило б засадам справедливості, добросовісності та розумності, які визначені у ст. 3 ЦК України.

Верховний Суд наголосив, що добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

У контексті означеного вище та доводів скаржника колегія суддів також звертає увагу, що матеріали справи не підтверджують обставини недостатності коштів у відповідача на рахунку диспетчеризації або інших рахунках та/або наявність заборгованості у інших учасників ринку перед відповідачем.

Крім того, у вирішенні спірних питань Верховний Суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин у цій справі принцип заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці (постанова Верховного Суду від 24.09.2024 у cправі № 910/8272/23).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини заборони суперечливої поведінки міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23).

Отже, доводи скаржника про те, що у спірних правовідносинах не може бути застосована частина друга статті 625 ЦК України, є помилковими.

При цьому колегія суддів також враховує, що в апеляційній скарзі відсутні доводи щодо неправильності розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, здійсненого господарським судом першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні твердження скаржника про те, що через несплату учасників ринку отриманих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у нього і виникла заборгованість за договором. У цьому аспекті колегія суддів наголошує, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" згідно з умовами договору (підписаним за вільним волевиявленням останньої), як ОСП, добровільно взяла на себе зобов`язання здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП РЗ відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Правил ринку.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором і, як наслідок, доведеність підстав для покладення передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, не доведено належного виконання умов договору.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/10983/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 910/10983/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10983/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді А.О. Мальченко

І.А. Іоннікова