Ухвала

від 07.05.2025 по справі 910/10983/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/10983/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Бабича Ю.В.,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 (головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Мальченко А.О., Іоннікова І.А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 (суддя Чебикіна С.О.)

у справі №910/10983/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 2 571 611,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (далі також - ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - НЕК "Укренерго") про стягнення 2 571 611,79 грн, з яких: 964 772,93 грн інфляційних втрат та 1 606 888,86 грн 3% річних за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності №0695-07013 від 15.05.2020.

2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини несвоєчасного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання з оплати за отримані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на підставі договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 15.05.2020 №0695-07013, у зв`язку з чим позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 964 772,93 грн інфляційних втрат за період травень-червень 2023 року та 1 606 888,86 грн 3% річних за період з 06.06.2023 по 05.07.2023 (до моменту остаточного розрахунку).

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

3. 15.05.2020 між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (постачальник допоміжної послуги - ПДП) та НЕК "Укренерго" (оператором системи передачі - ОСП) укладено договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності №0695-07013, за яким ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" зобов`язалося надавати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання), резервів відновлення частоти (вторинне регулювання) і резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього Договору, а НЕК "Укренерго" зобов`язалося здійснювати оплату за надані ДП відповідно до умов цього договору та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.03.2018 №307 (Правила ринку).

4. Згідно з пунктом 1.3 договору надання ПДП ОСП письмової згоди на приєднання до цього договору (заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ПДП зі сторони ОСП.

5. У пунктах 1.4 та 1.5 договору сторони визначили, що придбання ДП здійснюється згідно з процедурою та умовами придбання ДП, визначеними Правилами ринку. Цей договір укладається за умови приєднання ПДП до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та договору про участь у балансуючому ринку.

6. За змістом пункту 2.1 договору загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ПДП протягом дії цього договору за надані на умовах цього договору ДП. Обчислення платежів та розрахунок цін здійснюється відповідно до Правил ринку.

7. Відповідно до пункту 3.1 договору обсяги фактично наданих ДП упродовж кожного розрахункового періоду розраховуються за результатами моніторингу надання ДП, який проводиться відповідно до Правил ринку.

8. Згідно з пунктом 6.2 договору ПДП складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (акт) до 08 числа місяця, наступного за тим, у якому такі послуги надавались.

9. Пунктом 6.3 договору визначено, що ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені.

10. Відповідно до пункту 6.4 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення акта ПДП на адресу ОСП (у випадку непідписання або ненаправлення акта, або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.

11. Згідно з пунктом 7.4 договору ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП на умовах, визначених цим Договором.

12. Пунктом 12.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання.

13. Відповідно до пункту 12.6 договору припинення/розірвання дії цього договору не звільняє сторони від належного виконання обов`язків, що виникли в період дії цього договору.

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023, в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024, у справі №910/8891/23 закрито провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 11 560 266,34 грн, в іншій частині позов ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" задоволено частково, стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь позивача 841 309,97 грн пені, 932 678,37 грн 3% річних, 4 258 541,17 грн інфляційних втрат та 216 031,24 грн судового збору за подання позову; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8891/23 на 6 (шість) місяців з дати набрання рішенням законної сили.

15. Рішення у справі №910/8891/23 набрало законної сили 15.04.2024.

16. Під час розгляду справи №910/8891/23 суд апеляційної інстанції встановив, що наступні акти підписані обома сторонами з використанням КЕП:

від 28.02.2022 №№1, 2, 3 на суму 11 893 175,05 грн; 4 138 110,11 грн; 4 450 274,28 грн - 13.03.2022, а кінцева дата оплати (з урахуванням 10 робочих днів від дати підписання обома сторонами акта електронним підписом) 25.03.2022;

від 31.03.2022 №№1, 2, 3 на суму 14 296 115,38 грн; 223 372,80 грн; 8 790 454,24 грн - 12.04.2022, кінцева дата оплати - 26.04.2022;

від 30.04.2022 №№1, 2 на суму 17 002 003,64 грн; 39 955 240,55 грн - 12.05.2022, кінцева дата оплати - 26.05.2022;

від 31.05.2022 №1 на суму 3 815 909,57 грн - 08.06.2022, кінцева дата оплати - 22.06.2022;

від 30.06.2022 №1 на суму 6 616 778,11 грн - 12.07.2022, кінцева дата оплати - 26.07.2022;

від 31.07.2022 №1 на суму 7 176 879,94 грн - 19.08.2022, кінцева дата оплати - 02.09.2022;

від 31.08.2022 №1 на суму 6 978 920,22 грн - 14.09.2022, кінцева дата оплати - 28.09.2022;

від 30.09.2022 №№1, 2 на суму 6 192 952,85 грн; 3 066 115,50 грн - 12.10.2022, кінцева дата оплати - 26.10.2022;

від 31.10.2022 №№1, 2, 3 на суму 10 254 084,41 грн; 1 364 944,20 грн; 673 522,56 грн - 17.11.2022, кінцева дата оплати - 01.12.2022;

від 30.11.2022 №№1, 2, 3 на суму 10 543 551,62 грн; 5 366 702,10 грн; 3 381 875,04 грн - 20.12.2022, кінцева дата оплати - 03.01.2023;

від 31.12.2022 №№1, 2, 3 на суму 11 382 855,84 грн; 6 672 790,85 грн; 4 597 580,58 грн - 12.01.2023, кінцева дата оплати - 26.01.2023.

17. Згідно з довідкою про стан розрахунків за договором за період з травня 2020 року по 05.06.2023 та реєстру платіжних доручень відповідачем здійснено оплату на загальну суму 594 295 748,16 грн; залишок заборгованості станом на 05.06.2023 складав 11 560 266,34 грн.

18. Під час розгляду справи №910/8891/23 судом першої інстанції відповідач сплатив 11 560 266,34 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: від 14.06.2023 №ДП-3119 на суму 1 521 049,53 грн; від 14.06.2023 №ДП-3121 на суму 891 660,72 грн; від 14.06.2023 №ДП-3123 на суму 614 357,93 грн; від 06.07.2023 №ДП-3756 на суму 4 287 784,84 грн; від 06.07.2023 №ДП-3771 на суму 1 731 853,29 грн; від 06.07.2023 №ДП-3773 на суму 2 513 560,03 грн.

19. Здійснивши перерахунок окремо за кожним актом з урахуванням здійснених відповідачем оплат, апеляційний господарський суд у справі №910/8891/23 дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 932 678,37 грн 3% річних та 4 258 541,17 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 13.06.2020 по 05.06.2023, а також 841 309,97 грн пені за період з 13.06.2020 по 15.02.2022, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

20. Пославшись на несвоєчасно виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати за отримані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на підставі договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 15.05.2020 №0695-07013, що було встановлено судом при розгляді справи №910/8891/23, позивач у цій справі №910/10983/24 заявив вимоги про стягнення з відповідача 964 772,93 грн інфляційних втрат за період травень-червень 2023 року та 1 606 888,86 грн 3% річних за період з 06.06.2023 по 05.07.2023 (тобто за період не заявлений у справі №910/8891/23 до моменту остаточного розрахунку).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

21. Господарський суд міста Києва рішенням від 13.11.2024 у справі №910/10983/24, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 04.03.2025, позов задовольнив повністю, стягнув з відповідача на користь позивача 964 772,93 грн 3% річних, 1 606 888,86 грн інфляційних втрат та 30 859,34 грн судового збору.

22. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не виконав свого обов`язку з своєчасної оплати послуг, допустивши прострочення виконання зобов`язання.

23. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставність тверджень скаржника про те, що через несплату учасників ринку отриманих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у нього і виникла заборгованість за договором, наголосивши, що НЕК "Укренерго" згідно з умовами договору, підписаного за вільним волевиявленням останньої як ОСП, добровільно взяла на себе зобов`язання здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП РЗ відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Правил ринку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншого учасника справи

24. НЕК "Укренерго" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у цій справі №910/10983/24 і ухвалити постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5".

25. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частини другої статті 625 ЦК з урахуванням пріоритетності норми спеціального закону - пункту 13 частини першої, пункту 3 частини другої статті 33, частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. А відтак відсутність належної оплати учасників ринку за отримані послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань, що, в свою чергу, виключає відповідальність, передбачену статтями 614, 625 ЦК.

26. Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) законодавство забороняє відповідачу оплачувати придбані допоміжні послуги (в цьому випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі і отримані, зокрема, в оплату послуг з передачі електричної енергії;

(2) в тому числі через несплату учасниками ринку отриманих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у відповідача і виникла заборгованість за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності перед позивачем;

(3) оплата вартості допоміжних послуг позивача і за спірний період можлива лише у разі включення та збільшення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії та своєчасної оплати учасниками ринку електричної енергії отриманих послуг;

(4) витрати, які здійснюються на придбання допоміжних послуг не є договірними, а встановлені Законом України "Про ринок електричної енергії", який є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини відповідних суб`єктів - учасників ринку електричної енергії;

(5) позовні вимоги є недоведеними з огляду на ненадання позивачем (в порушення норм статей 76-79, 80 ГПК) належних, допустимих, достовірних або вірогідних доказів на підтвердження реєстрації ним податкових накладних, внаслідок чого строк на виконання грошових зобов`язань НЕК "Укренерго" щодо оплати фактичної вартості наданих ДП (10 робочих днів після підписання сторонами акта) не настав;

(6) нарахування 3% річних та інфляційних втрат є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, однак НЕК "Укренерго" не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача за умови доведення відповідних обов`язків.

27. ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить (1) закрити касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго" у цій справі №910/10983/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК; (2) у разі продовження касаційного розгляду - касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін.

28. За твердженнями відповідача:

(1) з огляду на умови укладеного між сторонами договору, положення статті 625 ЦК та постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, недодержання учасниками ринку своїх обов`язків в частині оплати отриманих послуг відповідача, недостатності коштів на рахунку диспетчеризації або інших рахунках відповідача не звільняє останнього від відповідальності за порушення грошового зобов`язання;

(2) доводи відповідача, що стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, вже були предметом розгляду та оцінки Верховним Судом у межах справи №910/8272/23, де у постанові від 24.09.2024 визнані як безпідставні;

(3) договірні правовідносини між сторонами у справах №910/8272/23, №910/10993/24, №910/8891/23 та у цій справі №910/10983/24 є подібними, оскільки стосуються надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, за принципово подібного регулювання правовідносин, у тому числі в частині строків та порядку оплати допоміжних послуг;

(4) умова про реєстрацію податкових накладних згідно з пунктом 6.4 договору може братися до уваги при розрахунках між сторонами лише у тому випадку, якщо акти між сторонами за певний період не підписані взагалі, або не направлені самі акти, або вмотивовані зауваження на них. З огляду на наявність підписаних між сторонами актів факт та день реєстрації податкових накладних не впливає на строки розрахунків та не змінює погоджений сторонами строк остаточного розрахунку за підписаними актами;

(5) касаційна скарга містить незгоду з висновками оскаржуваних судових рішень у частині нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, однак без конкретизації у чому саме полягає невірність здійснених позивачем розрахунків.

Розгляд клопотання

29. НЕК "Укренерго" подало клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю його представника безпосередньо взяти участь у судовому засіданні в цій справі через представництво інтересів заявника в іншій справі, участь у розгляді якої керівництво Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи НЕК "Укренерго" визнало обов`язковою.

30. З огляду на норми статті 216 ГПК у сукупності з положеннями статті 202 цього Кодексу, враховуючи що скаржник належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 07.05.2025, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи на іншу дату, в тому числі, з огляду на те, що позиція скаржника викладена письмово у касаційній скарзі, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позиція Верховного Суд

31. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК.

32. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

33. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

34. Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Про це зазначено у постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 30.05.2023 у справі №918/707/22, від 23.05.2023 у справі №910/10442/21, від 12.11.2020 у справі №904/3807/19, від 24.07.2024 у справі №912/1863/23.

35. Крім цього у разі подання касаційної скарги на підставі вказаного пункту, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (постанови Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №918/707/22, від 18.05.2023 у справі №927/1177/21, від 04.04.2023 у справі №902/311/22).

36. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Тобто скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме неправильно ці норми права були застосовані судами.

37. Як зазначалось, обґрунтовуючи визначену підставу касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК), скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 614 ЦК, частини другої статті 625 ЦК з урахуванням пріоритетності норми спеціального закону - пункту 13 частини першої статті 33 (оператор системи передачі забезпечує роботу ринку допоміжних послуг та придбаває допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України), пункту 3 частини другої статті 33 (оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління), частини сьомої статті 62 (умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків) Закону України "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. А відтак відсутність належної оплати учасників ринку за отримані послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань, що, в свою чергу, виключає відповідальність, передбачену статтями 614, 625 ЦК.

38. Надаючи оцінку цим доводам скаржника, Суд встановив, що у касаційному порядку переглядалася подібна справа №910/7131/23 за позовом АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до НЕК "Укренерго" про стягнення 60 920 029,36 грн, з яких: 60 181 295,38 грн заборгованості за надані позивачем послуги за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 28.05.2020, 464 863,42 грн інфляційних втрат та 273 870,56 грн 3% річних.

39. Позовні вимоги в зазначеній справі обґрунтовувалися аналогічними підставами, що й у цій справі №910/10983/24, зокрема посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем в установлені строки своїх зобов`язань зі сплати позивачу вартості наданих за договором послуг, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість перед позивачем. Також у зв`язку з порушенням строків оплати наданих послуг згідно з актами за грудень 2022 року по березень 2023 року позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача за період з січня по травень 2023 року 464 863,42 грн інфляційних втрат та 273 870,56 грн 3% річних.

40. За результатами розгляду справи №910/7131/23, зокрема, у контексті визначеної скаржником (НЕК "Укренерго") підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК), яка аналогічна визначеній цим же скаржником підставі касаційного оскарження у цій справі №910/10983/24, Верховний Суд у постанові від 12.11.2024 дійшов висновку про необґрунтованість доводів щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК у сукупності із положеннями частини першої статті 614 ЦК, а також про необґрунтованість доводів щодо відсутності висновку Верховного Суду відносно застосування приписів пункту 13 частини першої, пункту 3 частини другої статті 33, частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тобто про незастосовність вказаних норм Закону України "Про ринок електричної енергії" до побідних правовідносин), зазначивши таке:

"32. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

33. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

34. Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

35. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

36. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

37. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

38. Приписами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

39. Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

40. Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

41. Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

42. Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Отже, у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (статті 607 ЦК України) або на відсутність вини (стаття 614, 617 ЦК України чи статті 218 ГК України) (аналогічний висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/18566/21, від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 27.03.2024 у справі №910/7717/23).

43. Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

44. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення сум інфляційних втрат, які розраховані з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за періоди з грудня 2022 року по березень 2023 року та з червня по серпень 2023 року, що були заявлені до стягнення в розмірі 1 340 253,37 грн, а також 3% річних, що складав - 608 920,91 грн, нарахованих по 18.09.2023, урахувавши порушення відповідачем договірних зобов`язань, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних за неналежне виконання грошових зобов`язань за Договором.

45. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

46. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

47. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). Водночас формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

48. Колегія суддів наголошує, що за встановлених у цій справі обставин щодо порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо строків оплати за надані позивачем допоміжні послуги за договором, та з урахуванням викладеного, зокрема, у пункті 42 цієї постанови, спростовуються доводи відповідача щодо необхідності дослідження відсутності його вини (як він сам про це заявляє) щодо простроченні виконання грошового зобов`язання за Договором. Звідси, доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦК України у сукупності із положеннями ч.1 ст. 614 ЦК України є необґрунтованими.

49. Разом з тим, правовідносини щодо належного виконання учасниками ринку своїх зобов`язань перед відповідачем за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не є предметом розгляду в цій справі, а тому Суд також визнає необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду відносно застосування приписів п. 13 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 33, ч. 7 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" у межах розгляду цієї справи.".

41. Наведене свідчить, що висновок щодо застосування норм частини першої статті 614 ЦК, частини другої статті 625 ЦК з урахуванням пункту 13 частини першої, пункту 3 частини другої статті 33, частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначає скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, сформований Верховним Судом у постанові від 12.11.2024 у справі №910/7131/23 та узагальнено полягає у відсутності підстав для застосування до побідних правовідносин положень частини другої статті 625 у сукупності із положеннями частини першої статті 614 ЦК, а також у незастосуванні до цих правовідносин норм пункту 13 частини першої, пункту 3 частини другої статті 33, частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", так як правовідносини щодо належного виконання учасниками ринку своїх зобов`язань перед відповідачем за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не є предметом розгляду в цій справі.

42. Висновки судів попередніх інстанцій у справі №910/10983/24, що розглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у справі №910/7131/23. Підстав для відступу від висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12.11.2024 у справі №910/7131/23, Суд не вбачає.

43. Крім цього у контексті доводів скаржника стосовно того, що відсутність належної оплати учасників ринку за отримані послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань, Суд враховує, що у постанові від 12.11.2024 у справі №910/7131/23 Верховний Суд наголосив, що вже викладав свою позицію стосовно виконання НЕК "Укренерго" грошових зобов`язань перед учасниками ринку.

44. Так, у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №910/3269/23, зокрема, зазначено про те, що:

"Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання ОСП своїх зобов`язань з оплати за договором.

Доводи скаржника про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, відхиляються Судом, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Аналогічна висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21.".

45. Зважаючи на те, що наведена НЕК "Укренерго" підстава касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/10983/24, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК.

46. При цьому Суд відзначає, що інші доводи скаржника, зокрема, в частині недоведеності позовних вимог з огляду на ненадання позивачем (в порушення норм статей 76-79, 80 ГПК) належних, допустимих, достовірних або вірогідних доказів на підтвердження реєстрації ним податкових накладних не охоплюються визначеною скаржником підставою касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК), а також не обґрунтовані належним чином іншими підставами касаційного оскарження (пункти 1,2, 4 частини другої статті 287 ГПК), а отже знаходяться поза межами поставлених перед Верховним Судом питань у межах цієї справи, а тому не приймаються Судом до уваги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

48. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, Суд, відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/10983/24.

Розподіл судових витрат

49. З огляду на те, що Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго" сплачений ним за подання касаційної скарги судовий збір в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/10983/24, відкрите на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець