Ухвала

від 05.03.2025 по справі 902/90/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" березня 2025 р. Cправа № 902/90/21(902/150/25)

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали

за позовом: арбітражного керуючого (розпорядника майна ТОВ "Конкорд") Багінського А.О. (вул.Зарічнанська 5/3, оф. 312, м. Хмельницький, 29017, РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул. Заводська, 1, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126; код ЄДРПОУ 30870553)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітрал" (вул. Воскресенська, 14, м. Київ, 02125; код ЄДРПОУ 40885283)

про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 881 760,32 грн.

в межах справи № 902/90/21

за заявою: ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (код ЄДРПОУ 30870553)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/90/21 за заявою ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.

Ухвалою від 03.03.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТОВ "Конкорд" арбітражного керуючого Комлика І.С..

В подальшому, ухвалою суду від 04.12.2023 року, зокрема, відсторонено арбітражного керуючого Комлика І.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Конкорд" у справі № 902/90/21. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Багінського А.О.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року (з врахуванням ухвали від 15.01.2025 року про виправлення описки) призначено справу до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 10.03.2025 року.

06.02.2025 року до суду від арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява № 01-20/902/90/21/2990 від 06.02.2025 року до ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Юнітрал" про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 881 760,32 грн. (в порядку ст. 42 КУзПБ), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/90/21(902/150/25) від 06.02.2025 року, вказану позовну заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.

07.02.2025 року до суду від арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. надійшли наступні документи:

- клопотання № 01-20/902/90/21/2991 від 06.02.2025 року про витребування доказів;

- клопотання б/н від 07.02.2025 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Разом з цим, судом було отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1102576 від 07.02.2025 року щодо місця реєстрації Відповідача-2 - ОСОБА_1 .

Також, судом було отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1102591 від 07.02.2025 року щодо Відповідача-3 - ОСОБА_2 , де зазначено, що за вказаними параметрами особу не знайдено.

07.02.2025 року судом було здійснено письмовий запит до Управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних про громадянина ОСОБА_2

11.02.2025 року до суду від виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області надійшов лист б/н та б/д з повідомленням відомостей про Відповідача-3 - ОСОБА_2 .

Ухвалою від 17.02.2025 року позовну заяву арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. № 01-20/902/90/21/2990 від 06.02.2025 року до ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Юнітрал" про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 881 760,32 грн., в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", залишено без руху.

Встановлено арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Багінському А.О. строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Багінському А.О. спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - конкретизації змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема, щодо вимог заявлених до Відповідача 1 - ТОВ "Конкорд"; - визначення змісту заявлених позовних вимог, зазначивши на користь кого слід стягнути грошові кошти (п. 2 прохальної частини позовної заяви).

24.02.2025 року до суду від позивача надійшла заява б/н від 21.02.2025 року (сформована в системі "Електронний суд") про усунення недоліків.

За змістом вказаної заяви, позивачем додано позовну заяву з урахуванням змін внесених відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області.

Разом з тим, позивач зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 42 КУзПБ, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 42 Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини....

Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Проаналізувавши документи та фактичні обставини ще на стадії розпорядження майном або у процедурі ліквідації арбітражний керуючий зобов`язаний самостійно визначитися з наявністю підстав для подання заяви (позову) про визнання недійсними правочинів боржника для збільшення ліквідаційної маси, відновлення порушених прав кредиторів і погашення їх вимог.

Наведене є свідченням, що подання заяв про визнання недійсними правочинів боржника в разі встановлення арбітражним керуючим наявності фраудаторних правочинів боржника, вчинених у підозрілий період, - це обов`язок арбітражного керуючого, який спрямований на виявлення та повернення майна боржника у справі про банкрутство, та свідченням безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. У випадку відсутності підстав для ствердження, що правочини боржника, укладені у підозрілий період, є фраудаторними, ліквідатор зазначає про таку відсутність у своєму остаточному звіті. Невиконання зазначеного обов`язку є підставою для відмови господарським судом у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що узгоджується з положеннями частини четвертої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства. (Постанова ВС від 19 липня 2022 року справа № 904/6251/20 (904/316/21).

Натомість відповідно до Постанови КЦС/ВС від 30.07.2020 року в справі № 670/23/18 У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Таким чином, у справах про банкрутство цілком ймовірною може існувати процесуальна ситуація коли за позовом розпорядника майна про визнання недійсним договору, стороною якого є боржник, розпорядник просить стягнути кошти на користь саме боржника, який перебуває у процесуальному статусі відповідача (або у статусі третьої особи). Адже розпорядник майна, таким чином діє не стільки на користь боржника, як на користь контролю за розпорядженням його майна і, субсидіарно, на користь кредиторів боржника.

Разом з тим, враховуючи вказівку Господарського суду Вінницької області, розпорядник майна, як позивач, не висуває позовних вимог до ТОВ "Конкорд" у цьому позові та просить визначити його процесуальний статус як третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

На підставі викладеного, позивач просить суд: прийняти до розгляду позов в редакції у якому враховані зауваження Господарського суду Вінницької області; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Оцінивши обставини, наведені у заяві про усунення недоліків, дослідивши додані до заяви документи, суд встановив, що заявником не усунуто в повній мірі недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 17.02.2025 року про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Стаття 45 ГПК України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як зазначено вище, ч.2 ст. 7 КУзПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника в межах справи про банкрутство, але за умови його участі боржника як сторони у спорі.

Виходячи з норм ч.2 ст. 7 КУзПБ, розгляд позовних вимог у спорі, в якому боржник приймає участь у іншому правовому статусі, ніж сторона такого спору, має здійснюватися поза межами справи про банкрутство такого боржника, тобто в окремому позовному провадженні.

Кодекс України з процедур банкрутства передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, частина друга статті 7 названого Кодексу визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах справи про банкрутство. В такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18).

Висновок про те, що розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наведено у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 21.11.2019 у справі № 925/1205/15.

Виходячи з диспозиції статті 7 КУзПБ, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов`язків).

Водночас, диспозиція статті 50 ГПК України, яка передбачає можливий вплив рішення суду у спорі на права або обов`язки третьої особи без самостійних вимог, допускає, що за результатами розгляду відповідного спору такі правові наслідки можуть не настати.

Відтак, участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ.

На цьому, зокрема, було наголошено Верховним Судом у постанові від 13.10.2020 року у справі № 910/22904/15.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст.ст. 162-164 ГПК України, визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Водночас, суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви. При цьому, прохальна частина позову має відповідати змісту позовної заяви в цілому.

Так, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачем у вступній частині позовної заяви № 01-20/902/90/21/2990 від 06.02.2025 року в якості відповідачів визначено: ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Юнітрал".

Прохальна частина позовної заяви сформульована наступним чином:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 24.07.2018 року № 000507 між комісіонером (продавцем) ТОВ "Юнітрал" та покупцем ОСОБА_2 про продаж транспортного засобу марки VOLKSWAGEN AMAROK 2.0 TDi № кузова НОМЕР_5 який належав на праві приватної власності ТОВ "Конкорд".

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму вартості автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK 2.0 TDi № кузова НОМЕР_5 - 421 358,00 грн, інфляційне збільшення - 377 804,61 грн., 3% річних - 82 597,71 грн. за період із 24.07.2018 по 03.02.2025 року, разом 881 760,32 грн.

Поряд з цим, в супереч вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у позовній заяві не конкретизовано зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема, щодо вимог заявлених до Відповідача 1 - ТОВ "Конкорд".

Також, у прохальній частині позовної заяви позивачем не визначено змісту заявлених позовних вимог, а саме не зазначено на користь кого слід стягнути грошові кошти.

За змістом позовної заяви (арк. 10), позивач зазначає про стягнення суми вартості автомобіля з Відповідача 2 - ОСОБА_1 та Відповідача 3 - ОСОБА_2 на користь ТОВ "Конкорд", яке, водночас, позивачем визначено у даній позовній заяві в якості Відповідача 1.

Водночас, як зазначено вище, до заяви про усунення недоліків позивачем було додано позовну заяву № 01-20/902/90/21/3099 від 21.02.2025 року, де в якості відповідачів визначено: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Юнітрал". В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача визначено - ТОВ "Конкорд".

Прохальна частина позовної заяви сформульована наступним чином:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 24.07.2018 року № 000507 між комісіонером (продавцем) ТОВ "Юнітрал" та покупцем ОСОБА_2 про продаж транспортного засобу марки VOLKSWAGEN AMAROK 2.0 TDi № кузова НОМЕР_5 який належав на праві приватної власності ТОВ "Конкорд".

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Конкорд" суму вартості автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK 2.0 TDi № кузова НОМЕР_5 - 421 358,00 грн, інфляційне збільшення - 377 804,61 грн., 3% річних - 82 597,71 грн. за період із 24.07.2018 по 03.02.2025 року, разом 881 760,32 грн.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви № 01-20/902/90/21/3099 від 21.02.2025 року, доданої до заяви про усунення недоліків, з урахуванням предмету заявлених вимог, змісту правовідносин, що склались між сторонами спору та визначеного позивачем суб`єктного складу, вбачається, що позивачем було змінено суб`єктний склад сторін у даному спорі, визначивши сторонами у справі в якості відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Юнітрал".

Водночас, ТОВ "Конкорд" позивачем було визначено вже у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та зазначено, що саме на користь ТОВ "Конкорд" слід стягнути кошти солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Тоді як, у первісно поданій позовній заяві, яка судом була залишена без руху, ТОВ "Конкорд" було визначено у якості одного з відповідачів, однак без зазначення пред`явлених позовних вимог до такого відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, на переконання суду, таким чином позивач у строк та спосіб, встановлені ухвалою суду від 17.02.2025 року, недоліки позову не усунув, а фактично подав новий позов.

При цьому, суд зауважує, що позивач зазначивши боржника у справі про банкрутство - ТОВ "Конкорд" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, змінив суб`єктний склад сторін у даному спорі у справі № 902/90/21(902/150/25) та з урахуванням наведених вище положень закону та судової практики, в такому випадку, вказаний спір вже не буде підлягати вирішенню господарським судом в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", а повинен розглядатися в порядку окремого позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч.ч. 6, 7, 8 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Відтак, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. № 01-20/902/90/21/2990 від 06.02.2025 року до ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Юнітрал" про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 881 760,32 грн. (в порядку ст. 42 КУзПБ), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", без розгляду.

Водночас, з огляду на те, що позовна заява надійшла до суду через систему "Електронний суд" (тобто наявна в електронному вигляді), тому не підлягає фактичному поверненню.

Також, суд зауважує, що оскільки вказану позовну заяву повернуто позивачу, то судом наразі не розглядаються клопотання позивача про витребування доказів та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 164, 174, 234 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. № 01-20/902/90/21/2990 від 06.02.2025 року до ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Юнітрал" про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 881 760,32 грн. (в порядку ст. 42 КУзПБ), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", повернути позивачу.

2. Копію ухвали направити до електронного кабінету ЄСІТС та на адресу електронної пошти: арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Багінському А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 05.03.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи