Рішення від 30.01.2025 по справі 910/9849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2025Справа № 910/9849/24

За заявами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" та ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/9849/24

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Житло- Комфорт"

про зобов`язати вчинити дії

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Дишкант Д.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача Дадіверіна Л.І.

від відповідача Крикунов О.В.

від третьої особи не з`явиввся

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/9849/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Житло-Комфорт", про зобов`язати вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 позов задоволено частково.

13.01.2025 відповідачем подано клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

20.01.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (здана до відправлення відділенню зв`язку 16.01.2025), в якій остання просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 59 510,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 призначено проведення судового засідання для розгляду заяв позивача та відповідача про ухвалення додаткового рішення на 30.01.2025.

29.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 30.01.2025 представники позивача та відповідача просили зменшити суму, що підлягає відшкодування як правнича допомога.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/9849/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У попередньому орієнтованому розрахунку суми судових витрат, позивач вказував про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 16 510,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 59 510,00 грн.

У свою чергу, відповідач у заяві про відшкодування витрат на правничу просив покласти витрати на правничу допомогу в даній справі у розмірі 16 000,00 грн на позивача.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем докази понесення ними витрат на правничу допомогу, суд зазначає про наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати на правничу допомогу в розмірі 373 877,00 грн.

Оцінивши подані докази, суд зазначає наступне.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані:

- копія договору від 01.05.2023 № 01/05/2023, укладеного між позивачем та адвокатом Дадіверіною Л.І.;

- копія додаткової угоди від 19.08.2024;

- акт від 13.01.2025 на суму 59 510,00 грн;

- платіжна квитанція від 13.01.2025 на суму 59 510,00 грн;

- деталізований розрахунок;

- довідка від 13.01.2025;

- копія ордеру серії АА № 1255714;

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу надані:

- договір від 10.09.2024, укладений між відповідачем та адвокатом Крикуновим О.В.;

- акт виконаних послуг від 13.01.2025 на суму 16 000,00 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг).

Також у матеріалах справи міститься ордер серії АІ № 1401379, виданий адвокатом Крикуновим О.В. на представництво інтересів позивача.

Відповідно до умов укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Дадіверіною Л.І. (адвокат) договору від 01.05.2023 № 01/05/2023 сторонами погоджено наступне:

- клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову/правничу допомогу у, зокрема, господарських судах (п. 1.1 договору);

- відповідно до п. 4.2 договору розмір гонорару та порядок його внесення визначаються за домовленістю сторін в додаткових угодах, які після підсипання стають невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додаткової угоди від 15.08.2024 сторонами погоджено, що вказана угода визначає розмір та порядок сплати клієнтом правової/правничої допомоги у справі № 910/9849/24.

Згідно з п. 3 додаткової угоди засади обчислення гонорару - погодинні оплата, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 1000,00 грн.

Пунктом 5 вказаної додаткової угоди сторонами погоджено також сплату гонорару за позитивний результат по справі (гонорар успіху), який складає фіксовану суму в розмірі 5000,00 грн.

13.01.2025 між позивачем та адвокатом Дадіверіною Л.І. підписано акт прийняття-передачі наданих послуг на суму 59 510,00 грн.

Вказані послуги, як вбачається з квитанції від 13.01.2025, були оплачені позивачем.

Також представником позивача надано суду деталізований розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до укладеного між відповідачем (клієнтом) та адвокатом Крикуновим О.В. (адвокат) договору від 10.09.2024 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсягах та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення в прядку та строки обумовлені договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду в сумі 2000,00 грн за годину роботи адвоката.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"

У вказаній постанові колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Щодо заявленого до відшкодування позивачем гонорару успіху в розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає про наступне.

З урахуванням зазначених вище критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, що заявлені до стягнення з відповідача 5 000,00 грн гонорару адвоката не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною виконавцем роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер для відповідача, а тому, з урахуванням зазначеного, заявлені позивачем до стягнення витрати в розмірі 5 000,00 грн є необґрунтованими та нерозумними (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Стосовно інших витрат позивача в розмірі 54 510,00 грн суд зазначає, що дана справа не була складною. Крім того, відповідачем частково визнані позовні вимоги у даній справі та надані документи, також позовні вимоги у даній справі були задоволені лише щодо необхідності надання відповідачем тих документів, які мали бути надані відповідно до чинного законодавства.

Крім того, кожне судове засідання обраховано позивачем виходячи з тривалості три години, проте тривалість судових засідань не була значною.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванням відповідачем, до 15 000,00 грн, а в іншій частині заяви позивача відмовити.

Стосовно витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн, суд вказує, що такі витрати також не відповідають критеріям розумності та необхідності понесення таких витрат.

Крім того, судові засідання обраховані відповідачем виходячи з однієї години, проте тривалість судових засідань не була значною.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню позивачем, до 5 000,00 грн, а в іншій частині заяви відповідача відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" (03022, м. Київ, пров. Коломийський, буд. 17/31А, код 39662526) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" (03022, м. Київ, пров. Коломийський, буд. 17/31А, код 39662526) 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

6. В іншій частині заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 05.03.2025.

Суддя О.Г. Удалова