Рішення

від 18.02.2025 по справі 914/3814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 Справа № 914/3814/23

За позовною заявою керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м.Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м.Львів

відповідача-2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрийська 40, м.Львів

відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, м.Вінниця

відповідача-4: Державного кадастрового реєстратора Відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Гулько Лідії Василівни, м.Вінниця

про: визнання незаконною та скасування Ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права комунальної на земельну ділянку та права постійного користування на земельну ділянку

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від прокуратури: Н.Т.Леонтьєва

Від відповідача-1: О.П.Шматолоха представник

Від відповідача-2: А.Н.Бараніна - представник

Від відповідача-3: не з`явився;

Від відповідача-4: не з`явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 справу №914/3814/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 03.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2024.

Ухвалами від 23.01.2024 та від 12.02.2024 відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 05.03.2024 провадження у справі №914/3814/23 було зупинено до закінчення перегляду справи №925/1133/18 Великою Палатою Верховного суду України.

Ухвалою від 09.09.2024 поновлено провадження та призначено судове засідання на 01.10.2024.

Ухвалою від 01.10.2024 відкладено підготовче засідання на 05.11.2024.

Ухвалою від 05.11.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2024.

Ухвалами від 28.11.2024, від 17.12.2024, від 14.01.2025 та від 27.01.2025 розгляд справи відкладено.

Представник прокуратури в судовому засіданні 18.02.2025 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Представники відповідачів-1,2 в судовому засіданні 04.02.2025 заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні.

У судове засідання 04.02.2025 відповідачі-3,4 явку повноважних представників не забезпечили.

У процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до ухвали від 18.07.2018 №3772 Львівською міською радою затверджено тимчасовий порядок надання об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків земель ділянок в постійне користування. З метою оформлення права постійного користування на земельну ділянку на вул. Стрийська, 40 звернулось ОСББ «Стрийська 40» до Львівської міської ради з відповідною заявою.

Розглянувши звернення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40» від 12.01.2020 № 9, Львівською міською радою прийнято ухвалу №6772 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Стрийська 40» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській, 40» орієнтовною площею 0,0253 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування.

Відповідно до Генерального плану м.Львова затвердженого ухвалою сесії Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924 земельна ділянка площею 0,0253 га на вул.Стрийській, 40 знаходиться в межах території багатоповерхової житлової забудови (5,9,14,15 поверхів) та в межах історичного ареалу м.Львова.

Відповідно до даних відділу ГУ Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка відноситься до земель, що не надані у власність або користування та знаходиться у Галицькому районі м.Львова.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено Список історичних населених місць України, в якому є м. Львів.

Рішенням Львівської міської ради №1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» визначено межі історичного ареалу міста, де в додатку до цього рішення графічно зображено межі історичного ареалу м. Львова та межі території Історичної забудови, внесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Згідно з цим рішенням земельна ділянка, що знаходиться за адресою: місто Львів, вул.Стрийська. 40 відноситься до меж історичного ареалу міста Львова.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №330 від 24.06.1986 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» взято на державний облік та визначено категорію пам`ятки будинок за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 40.

Листом від 07.06.2023 №0004-вих-69031 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що будинок за адресою: м.Львів, вул.Стрийська. 40 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, згідно із Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» № 14 від 18.01.2021.

На земельній ділянці розташований багатоквартирний житловий будинок, який знаходиться на балансі ОСББ «Стрийська 40» відповідно до наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури від 27.10.2016 №723 та акту приймання - передачі житлового багатоквартирного будинку №40 на вул.Стрийській з балансу ЛКП «Снопківське» на баланс ОСББ «Стрийська-40».

Відповідно до акту технічного стану пам`ятки житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 40 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення згідно з Рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів №330 від 24.06.1986, охоронний 774/4.

07.10.2021 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1448 «Про затвердження ОСББ Стрийська 40 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Стрийській, 40». Даною ухвалою міська рада ухвалила затвердити об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Стрийська 40 (код ЄДРПОУ 40604258) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,0253 га на вул. Стрийській, 40 (кадастровий номер 4610136600:07:001:0064) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.07.2023, земельна ділянка площею 0,0253 га кадастровий номер 4610136600:07:001:0064 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул. Стрийська, 40 за заявою ОСББ «Стрийська 40» зареєстрована 22.04.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Могилів-Подільському районі Г оловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (відділ №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеок`їд.го.р Вінницькій області) на підставі Проекту землеустрою щодо відведених земельно дылчки, виготовленого ПП "Леополіс-клуб".

10.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про державну реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради на вищевказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2534123046060. номер відомостей про речове праве: 45667207).

Також 10.12.2021 проведено державну реєстрацію та зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою і кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0,0253 га за ОСББ «Стрийська 40».

Номер запису про інше речове право: 45667245.

Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, ухвала, серія та номер 1448, виданий 07.10.2021, видавник: Львівська міська рала.

Прокуратура вважає, що ухвала № 6772 від 07.09.2020 та ухвала №144 від 07.10.2021 прийняті, всупереч вимогам ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 19, 20, 53, 54, 123 Земельного Кодексу України, а тому наявні підстави для визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права комунальної власності Львівської міської ради, скасування державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до прохальної частини позову, прокуратура просить

1.Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №6772 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ Стрийська 40 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській,40».

2.Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1448 від 07.10.2021 «Про затвердження ОСББ Стрийська 40 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Стрийській. 40».

3.Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0,0253 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

4.Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності в особі Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896) на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0,0253 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2534123046060) з одночасним припиненням речового права.

5.Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0.0253 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2534123046060) за ОСББ «Стрийська 40» (ідентифікаційний код юридичної особи 40604258) (номер запису про інше речове право 45667245), припинивши інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою.

В обґрунтуванні наявності підстав для захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що для звернення Галицької окружної прокуратури міста Львова до суду з даним позовом, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виникли після вивчення документів, отриманих 05.06.2023 від Управління земельних ресурсів Львівської міської ради, 07.07.2023 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, а тому позов пред`явлено до суду в межах строків позовної давності, оскільки обчислюється з моменту, коли прокурор дізнався про порушення інтересів держави.

Разом з тим, прокуратура зазначила, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності під час передачі земельної ділянки у користування, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства. Прийняттям рішення про надання земельної ділянки в користування з порушенням законодавчо встановлених вимог щодо цільового використання землі віднесеної до земель історико-культурного призначення з огляду на розміщення на ній споруди, яка є пам`яткою архітектури, Львівською міською радою не тільки порушено низку норм земельного законодавства України, Закону України «Про охорону культурної спадщини», але й підривається авторитет органу місцевого самоврядування та відкрито ігнорується встановлений ст. 19 Конституції України спеціально-дозвільний принцип діяльності органів місцевого самоврядування, що не може залишитись без прокурорського реагування.

Відповідач-1 заперечив проти позову, зазначивши таке.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 813/716/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, вирішено позов задоволити. Визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу м. Львова та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення. Зобов`язано Львівську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з внесення меж історичного ареалу м. Львова та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення.

У постанові встановлено, що Львівською міською радою не прийнято жодних рішень щодо віднесення історичного ареалу м. Львова до земель історико-культурного призначення, а також не ведеться робота із виготовлення документації із землеустрою на об`єкти культурної спадщини, у т.ч. щодо винесення в натурі меж історичного ареалу та його зони регульованої забудови.

З моменту затвердження меж історичного ареалу та зони регульованої забудови м.Львова, Львівською міською радою інвентаризацію земель в межах історичного ареалу м. Львова на даний час не проведено, рішення про віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення не прийнято, межі земель історико-культурного призначення не встановлено і не закріплено на місцевості.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/716/16 від 11.07.2016 виконавчими органами Львівської міської ради було підготовлено проект ухвали «Про погодження меж історичного ареалу м. Львова». Даний проект ухвали було винесено на розгляд пленарного засідання 07.10.2021 сесії Львівської міської ради 8-го скликання. Однак, був відхилений, оскільки не набрав необхідної кількості голосів.

Ухвалою «Про інвентаризацію земель Львівської міської територіальної громади» №2380 від 29.09.2022 надано управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозвіл на проведення інвентаризації земель населених пунктів Львівської міської територіальної громади (у межах населених пунктів та за їх межами) згідно з додатком, де є місто Львів. Даною ухвалою надано управлінню земельних ресурсів дозвіл на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель населених пунктів Львівської міської територіальної громади. Дана ухвала прийнята та виконувалась виконавчим органом Львівської міської ради з залученням відповідної ліцензованої землевпорядної організації.

Також в постанові суду зазначено, що чинним законодавством не передбачено можливість затвердження меж історичних ареалів рішенням виконавчого комітету міської ради. Тому в силу закону рішення виконкому Львівської міської ради №1311 від 12.09.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» не може вважатися документом, яким належним чином затверджені межі історичного ареалу міської ради, а тому при вирішенні спору суд, керуючись закріпленим ст. 9 КАС України принципом законності, застосував законодавчі норми п.2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п.12 Порядку №318, які мають вищу юридичну силу, ніж рішення виконкому №1311 від 12.09.2005, та які не передбачають можливості затверджувати межі історичного ареалу рішенням виконкому міської ради, оскільки такі межі мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (Мінкультури).

Крім того, відповідач-1 зазначив, що скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за Львівською міською радою не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів держави, оскільки земельна ділянка і так залишиться в комунальній власності.

Відповідач-2 визнав позов, вважає його обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню. Таке міркування правління ОСББ «Стрийська 40» ґрунтується, виходячи з того, що багатоквартирний будинок № 40 по вул. Стрийській є пам`яткою архітектури місцевого значення (Рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів за № 330 від 24.06.1986, охоронний № 774/4).

Проте, на момент звернення ОСББ «Стрийська 40» 12 лютого 2020 року з метою оформлення права постійного користування вищезазначеними земельними ділянками для обслуговування будинку-пам`ятки архітектури місцевого значення, Львівська міська рада у свій час не виконала норми Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного Кодексу України, а саме, не виконала передбачені нормами вищеназваних законів роботи з винесення меж історичного ареалу м. Львова та закріплення їх в натурі на місцевості, не перевела землі під та навколо вищезазначеного будинку-пам`ятки архітектури місцевого значення, які не надані у власність або користування, до земель історико-культурного призначення.

Правління ОСББ «Стрийська 40» вважає, що порушення охоронного законодавства можна було б уникнути, якби дані відділу ГУ Держгеокадастру у Львівській області містили інформацію про те, що ділянки землі під та навколо будинку № 40 по вул. Стрийській у м. Львові мали статус історико-культурного призначення.Бездіяльність посадових осіб Управління земельних ресурсів Львівської міської ради щодо виконання норм охоронного законодавства, а саме, винесення меж історичного ареалу м. Львова та закріплення їх в натурі на місцевості, а також переведення земельних ділянок під та навколо пам`яток архітектури у статус земель історико-культурного призначення, порушило принцип об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про земельні ділянки та ввела в оману ОСББ «Стрийська 40», а також виконавця послуг та нанесла певні грошові збитки співвласникам будинку № 40 по вул. Стрийській у розмірі оплати послуг ПП «Леополіс-клуб» у сумі 8500 грн 00 коп.

Одночасно правління ОСББ «Стрийська 40» вважає, що саме по собі визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради за № 6772 від 07.08.2020 та за № 1448 від 07.10.2021, а також скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0,0253 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності в особі Львівської міської ради на вищезазначену земельну ділянку та права постійного користування ділянкою та ОСББ «Стрийська. 40», не приведе до виконання норм охоронного законодавства стосовно земель, на яких розташовані пам`ятки архітектури, а саме, до виконання Львівською міською радою робіт і винесення меж історичного ареалу м. Львова та закріплення їх в натурі на місцевості, а також переведення земель під та навколо будинків-пам`яток архітектури до земель історико-культурного призначення, та потребуватиме звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Відповідач-3 просив в частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та державного кадастрового реєстратора Відділу № 5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Гулько Л.В. - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтуванні своїх заперечень відповідач-3 зазначив, що 13.04.2021 державному кадастровому реєстратору від ОСББ «Стрийська 40» надійшла заява ЗВ-9704445472021 про державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 0,0253 га, кадастровий номер: 4610136600:07:001:0064. До вказаної заяви також було додано Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (КВЦПЗ 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) м. Львів, вул. Стрийська, 40 (Галицький район) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 40» від 2020 року.

22.04.2021 державним кадастровим реєстратором було проведено реєстрацію спірної земельної ділянки площею 0,0253 га, кадастровий номер: 4610136600:07:001:0064, та сформовано витяг з Державного земельного кадастру № НВ-0521743952021.

Відповідач-3 звернув увагу, що при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0253 га, кадастровий номер: 4610136600:07:001:0064, державним кадастровим реєстратором відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не було вчинено дій, які б свідчили про порушення ними вимог законодавства при проведенні реєстраційних дій

Частиною 16 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Таким чином, заява № ЗВ-9704445472021 про державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 0,0253 га, кадастровий номер: 4610136600:07:001:0064, за принципом випадковості надійшла до державного кадастрового реєстратора відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідач-3 не погодився із твердженнями прокурора про те, що державним кадастровим реєстратором не було здійснено перевірку поданих документів на предмет встановлення цільового призначення. Так, до заяви про реєстрацію земельної ділянки ОСББ «Стрийська 40» також було додано Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вказана Проектна документація в повній мірі відповідала статті 50 Закону України «Про землеустрій». Зокрема, на арк. 60 Проекту, міститься Висновок про розгляд документації із землеустрою № 7076/82-21 від 09.04.2021. Відповідно до вказаного висновку експертом державної експертизи вказаний Проект було погоджено, що свідчило про його відповідність вимогам законодавства.

Таким чином, за твердженням відповідача-3, державний кадастровий реєстратор відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 4610136600:07:001:0064 діяв виключно у межах та спосіб, що був визначений чинним земельним законодавством.

Також відповідач-3 зазначив, що скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 4610136600:07:001:0064 не може бути здійснено Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та державним кадастровим реєстратором відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок не поширюється на скасування такої реєстрації. Національною кадастровою системою (програмне забезпечення з ведення Державного земельного кадастру) не передбачено можливості скасування державної реєстрації земельної ділянки, що розташована на території Львівської області, державними кадастровими реєстраторами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, оскільки скасування такої реєстрації проводиться державним кадастровим реєстратором за місцем розташування земельної ділянки.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного суду України від 11.06.2024 у справі №925/1133/18. Зокрема, в пунктах 115-118 постанови вказано, що в разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Отже з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави прокурор може звернутися з позовом в інтересах держави у разі зміни органом місцевого самоврядування цільового призначення земельної ділянки (з земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови). З огляду на стверджуване порушення Львівською міською радою інтересів держави прокурор правильно визначив її відповідачем у цій справі.

У пунктах 137-139 постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що статтею 152 ЗК України, статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пунктом 51 Положення від 14.01.2015 № 15 також визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель.

Отже, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).

За обставин цієї справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Львівську міську раду та/або Держгеокадастр.

Узагальнюючи наведені у цій постанові висновки щодо застосування норм права (п. 140 вказаної постанови), Велика Палата Верховного Суду висновувала, що прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

За обставинами цієї справи ухвали Львівської міської ради № 6772 від 07.09.2020 та №1448 від 07.10.2021 не вичерпали своєї дії виконанням, право постійного користування на спірну земельну ділянку зареєстроване за відповідачем-2. Зазначені рішення наразі є чинними та породжують відповідні правові наслідки.

Отже, якщо прокурор вважає що порушення інтересів держави полягає в незаконній передачі земельної ділянки, то вимога про визнання незаконним та скасування вказаних ухвал є належною та ефективною.

Зважаючи на зазначене, Господарський суд Львівської області доходить висновку, що в цьому випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами.

Щодо позовних вимог у даній справі, суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) земля є основним національним багатством, шо перебуває піл особливою охороною держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідне о та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення: землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення: землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, шо віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель ці категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Визначення земель житлової та громадської забудови, а також порядок використання таких земель передбачені ст.38 та ст. 39 ЗК України, відповідно до яких, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм державних стандартів і норм.

Відповідно до ст. 53 та ст. 54 Земельного кодексу України, до земель історико культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико - культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Нa охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Отже, умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статями 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Таким чином, встановлення правового режиму історичного ареалу м.Львова, визначення та затвердження його меж є підставою, згідно із вказаними нормами, для переведення земель у межах історичного ареалу до категорії земель історико-культурного призначення.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»?встановлено, що міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені? ? Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом 34 частини першої цієї статті виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до?закону? питання регулювання земельних відносин.

За приписами? ? статті 12 ЗК України? ? до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

При цьому розпорядження радами землями відповідних територіальних громад відбувається, зокрема, шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, не пов`язаних із їх вилученням та передачею у власність або наданням в користування.

Відповідно до? ? статті 4 Закону України "Про землеустрій"? Львівська міська рада є суб`єктом землеустрою. Статтею 19 цього Закону визначено повноваження, зокрема, міських рад у сфері землеустрою на території міст, до яких належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Отже, саме до компетенції Львівської міської ради відносяться винесення меж історичного ареалу м.Львова, закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, земельна ділянка на вул. Стрийська, 40 належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. При цьому слід зазначити, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, меж історичного ареалу м. Львова не погоджено. Матеріали справи не містять доказів затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, меж історичного реалу м.Львова.

Згідно з ч.2 та ч. 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. і 22 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В ухвалі №6772 від 07.09.2020 зазначено цільове призначення земельної ділянки, яка надаватиметься ОСББ «Стрийська 40» у постійне користування, а саме для обслуговування багатоквартирного житлозого будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення (багатоквартирний житловий будинок). Відтак, з урахуванням особливості правового статусу будівлі (багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 40) як об`єкту культурної спадщини, при вирішенні питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, слід враховувати особливості використання земель історико-культурного призначення, відповідно до положень ст.83 та ст. 84 ЗК України.

Згідно з ч.ч.6,7 ст.20. ст.21, 96 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнанню недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання в передачу земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною.

Суд констатує, що під час прийняття ухвали №6772 від 07.09.2020 Львівською міською радою не було враховано місце розташування земельної ділянки, зокрема, в межах історичного ареалу м.Львова та особливостей використання такої ділянки, як земель історико-культурного призначення. Тому ухвала №6772 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ Стрийська 40 дозволуна виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській,40», суперечить вимогам ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ч. 1 ст. 123 Земельного Кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння. користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39). від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі №922/614/19 (пункт 52)).

Нескасований невизнаний недійсним акт породжує негативні правові наслідки, на які вплинула реалізація незаконного акта, а тому оскарження рішення суб`єкта владних повноважень за умови його невідповідності закону спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє (при подальшому розпорядженні спірною ділянкою).

Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення), тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення.

Дана позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 83).

У частині другій статті 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування. їх посадових осіб діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою проектом передбачено відвести земельну ділянку площею 0,0253 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Після відведення земельної ділянки: код та цільове призначення земельної ділянки згідно з класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦУ): 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Згідно з класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), код та назва угідь земельної ділянки: 007.02 багатоповерхова забудова. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. При проведенні геодезичних вишукувань та візуального обстеження в натурі земельної ділянки, що проводиться, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення та водного фонду не виявлено. Земельна ділянка розташована за межами об`єктів природно-заповідного фонду, за межами прибережних захисних смуг, за межами об`єктів культурної спадщини та не входить до території історичних ареалів населених місць. Земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель. Разом з цим, в інформаційній записці до проекту ухвали зазначено, що на земельній ділянці розташований багатоквартирний житловий будинок, який є пам`яткою архітектури місцевого значення, охоронний №774/4. Натомість відсутні відомості, що земельна ділянка на вул. Стрийській, 40 належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами прокуратури, що земельна ділянка на вул. Стрийська, 40 належить до земель історико-культурного призначення, а відтак, ухвала Львівської міської ради № 1448 від 07.10.2021 «Про затвердження ОСББ Стрийська 40 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Стрийській, 40» за рахунок земель житлової та громадської забудови не відповідає вимогам ч.1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 19, 20, 53, 54, 123 Земельного Кодексу України, та, відповідно, визнанню незаконною в судовому порядку.

Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера (частина 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника (частина 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Отже, здійснення державної реєстрації у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки на підставі без урахування заборон та обмежень, встановлених законом, а також усіх наявних документів та розроблених та виданих на місцевому рівні, надання земельній ділянці цільового призначення, що прямо суперечить вимогам закону, є окремою підставою для скасування такої реєстрації у судовому порядку.

При цьому суд відзначає, що спірна земельна ділянка не вибула з власності Львівської міської ради, порушення вимог земельного законодавства та містобудівних обмежень не встановлено.

Відтак, підлягає скасуванню державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, оскільки, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийнятого на основі ухвали № 6772 від 07.09.2020 та ухвали № 1448 від 07.10.2021, Львівською міською радою не було враховано місце розташування земельної ділянки, зокрема, в межах історичного ареалу м.Львова та особливостей використання такої ділянки, як земель історико-культурного призначення, внаслідок чого порушені вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», Земельного Кодексу України.

Крім цього, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме 10.12.2021 також проведено державну реєстрацію та зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ОСББ «Стрийська 40».

У зв`язку із встановленими обставинами в цій справі наявні підстави для скасування державної реєстрації іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) ОСББ «Стрийська 40» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 (номер запису про інше речове право: 45667245) з одночасним припиненням права постійного користування земельної ділянки.

Судовий збір слід покласти на відповідача-1, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №6772 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ Стрийська 40» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській,40».

3.Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1448 від 07.10.2021 «Про затвердження ОСББ Стрийська 40 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Стрийській. 40».

4.Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0,0253 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

5.Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності в особі Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896) на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0,0253 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2534123046060) з одночасним припиненням речового права.

6.Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:07:001:0064 площею 0.0253 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2534123046060) за ОСББ «Стрийська 40» (ідентифікаційний код юридичної особи 40604258) (номер запису про інше речове право 45667245), припинивши інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою.

7.Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, 17-19, ідентифікаційний код 02910031) 13420,00 грн судового збору.

8.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 04.03.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ