Рішення

від 21.02.2025 по справі 916/2658/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2658/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області (проспект Богоявленський, 314, м. Миколаїв, 54050) в інтересах держави в особі: 1) Херсонської обласної державної адміністрації (пл. Свободи, 1, м. Херсон, 73000) 2) Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133)

до відповідачів: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АРК та м. Севастополі (бул. Лесі Українки, 26а, м. Київ, 01113) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоводна Ферма - Ювент" (вул. Шмідта, 1-Б, офіс 103, с. Софіївка, Херсонський район, Херсонська обл., 75053)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: Державного підприємства «Укрриба» (вул. Кониського Олександра, 82-а, м. Київ, 04053

про визнання договору недійсним та повернення майна,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Кобзар А.І.;

від позивача-1: Яців К.І.;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: Лазарчук І.В.;

від відповідача-1: Лихацька Ю.Ю.;

від третьої особи: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (правонаступник у спірних правовідносинах - Фонд державного майна України) до Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АРК та м. Севастополі та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоводна Ферма - Ювент", в якій просить суд:

- визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.08.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Годованним О.В. за №873 та укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент з предметом оренди - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, що розташовані за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Софіївка, вул. Шмідта 77, що перебувають на балансі Державного підприємства Укрриба, припинивши право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент на нерухоме майно: контурну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468897865203); роздільну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470155865203); водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469308265203); донний водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469278365203); контурну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469250565203); роздільну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469196565203); водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469110065203); донний водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468980565203); контурну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470434565203); роздільну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470300265203); водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470463165203); донний водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470254365203); перепуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470200465203);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент повернути Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм гідротехнічні споруди, що є складовими частинами рибогосподарських технологічних водойм, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 6520388600:03:001:0280, за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Софіївка, вул. Шмідта, 77, а саме: контурну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468897865203); роздільну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470155865203); водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469308265203); донний водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469278365203); контурну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469250565203); роздільну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469196565203); водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469110065203); донний водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468980565203); контурну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470434565203); роздільну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470300265203); водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470463165203); донний водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470254365203); перепуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470200465203).

Позиції учасників справи

Підставою даного позову прокурор визначив обставину, що спірний договір укладений відповідачами з порушенням вимог законодавства, оскільки останніми не враховано можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої водойми та земельної ділянки під нею.

Позивач-1 позов прокурора підтримав повністю та зазначив, що гідротехнічна споруда нерозривно пов`язана з водним об`єктом, не може бути відокремлена від нього та її переміщення може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Позивач-2 (Державне агенство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм) у поданому до суду клопотанні повідомив, що право на управління третьою особою виникло у Фонду державного майна України з дати затвердження акту-приймання передачі від 07.06.2024, а тому просив суд залучити Фонд до участі у справі як свого правонаступника.

Позивач-2 (Фонд державного майна України) пояснив суду, що: за спірним договором наявний борг з орендної плати; єдиний майновий комплекс третьої особи був прийнятий позивачем-2 до сфери управління на підставі акту від 07.06.2024; об`єкт оренди за договором міг бути окремим об`єктом оренди згідно з Законом України «Про оренду державного та комунального майна»; Законом України «Про аквакультуру» не встановлений окремий порядок передачі гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми; на момент укладення договору не було заборонено передавати гідротехнічні споруди в оренду шляхом укладення окремого договору; на момент укладення договору не було норми, яка б передбачала сплату орендарем гідротехнічних споруд орендної плати за використання земельних ділянок; спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач-1 у відзиві на позов проти задоволення позову прокурора заперечив, мотивуючи таким: він виступив орендодавцем спірного майна згідно з Законом України «Про оренду державного та комунального майна», якому позивачем-2, як органом управління державним майном, згідно з Законом України «Про управління об`єктами державної власності» було погоджено передати це майно в оренду; на момент укладення спірного договору законодавством України не було чітко врегульовано питання стосовно форми та процедури укладення договорів оренди гідротехнічних споруд і лише 03.11.2023 постановою КМУ № 1151 вперше було затверджено відповідний порядок; на момент укладення спірного договору Законом України «Про аквакультуру» не було заборонено передавати гідротехнічні споруди шляхом укладення окремого договору оренди та не передбачалась сплата орендарем гідротехнічних споруд орендної плати за використання земельної ділянки; при укладенні спірного договору відповідачем-1 було враховано, що 02.12.2016 між третьою особою та відповідачем-2 був укладений договір № 4/16 зберігання державного майна гідротехнічних споруд рибницьких ставків, а 04.02.2016 між сторонами була укладена додаткова угода до договору зберігання, відповідно до якої відповідачу-2 була надано право користування державним майном, що передано йому на зберігання відповідно до договору для аквакультури. При цьому копії цих правочинів відповідач-1 повідомив суду, що надати не може з підстав втрати їх під час окупації; спірне майно у випадку задоволення позову має провертатися орендодавцю.

Відповідач-2 у відзиві на позов проти задоволення позову прокурора заперечив, мотивуючи таким: за час тимчасової окупації вся документація відповідача-2 за юридичною адресою втрачена; гідротехнічні споруди не є частиною водного об`єкту чи рибогосподарського водного об`єкту, а є окремими об`єктами нерухомого майна; правові норми щодо особливостей оренди гідротехнічних споруд з`явились у Законі України «Про аквакультуру» лише у 2023 році та їх не існувало станом на момент укладення договору; постанова КМУ від 03.11.2023 № 1151 не має зворотної дії у часі; на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не зобов`язувало передавати гідротехнічні споруди саме у комплексі із передачею в оренду земельної ділянки під гідротехнічною спорудою чи під водним об`єктом, а тому відповідач-2 не має нести негативні наслідки недосконалого правового регулювання; розпорядниками майна у виді земельної ділянки під водоймою та у виді гідротехнічних споруд є різні органи державної влади ХОДА та РВ ФДМУ, а тому в спірному договорі не могло бути положень договору оренди землі; втручання прокурора у мирне володіння майном не відповідає ст. 1 Першого протоколу до Конвенції; прокурор пропустив строк позовної давності.

У відповіді на відзив відповідача-1 прокурор зазначив, що: договір від 02.02.2016 № 4/16 був предметом судового розгляду у справі Господарського суду Херсонської області № 923/514/18, в якій було повідомлено про розірвання цього договору додатковою угодою від 25.06.2018, а майно за актом від 26.06.2018 повернуто ДП «Укрриба», а отже відповідач-1 не міг не брати до уваги цей факт при укладенні спірного договору; власником спірних гідротехнічних споруд є Державне агенство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, а отже йому слід повернути це майно; відповідачем-1 було проігноровано зауваження органу управління при наданні згоди на укладення договору, що законодавством передбачено користування на умовах оренди землею, водним простором та гідротехнічною спорудою однією особою, що відповідає ст. 186 ЦК України та ст. 14 Закону України «Про аквакультуру».

У відповіді на відзив відповідача-2 прокурор пояснив, що: оренда гідротехнічних споруд можлива у разі одночасної оренди водного об`єкту та земельної ділянки під ним; відповідач-2 використовує гідротехнічні споруди, водний об`єкт і земельну ділянку безпосередньо для цілей аквакультури, водночас відомості щодо передачі йому в оренду водного об`єкту і землі в оренду відсутні, що є порушенням ст. 186 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про аквакультуру»; відсутність спеціального порядку не свідчить про те, що сторони договору можуть його укласти на власний розсуд, повністю ігноруючи норми закону; прокурор не стверджує, що у спірних правовідносинах мав бути укладений один договір; позов прокурора спрямований на захист права власності держави та використання державного майна у встановленому законом порядку згідно з загальними інтересами; позов поданий прокурором в межах строку позовної давності.

У запереченнях відповідач-2 підтримав свою позицію, наведену у відзиві, та пояснив, що: прокурор не відповідає на питання, якого порядку дій відповідачі мали дотриматись у спірних правовідносинах; у разі задоволення позову відповідач-2 ризикує залишитись без важливого активу, а підтримка його у належному стані за рахунок відповідача-2 відповідає державним інтересам; прокурор не подав доказів, що державні органи оголошували якісь конкурси із оренди водних об`єктів та земельних ділянок.

Третя особа у поданих до суду поясненнях повідомила, що: власником державного майна, що перебуває на балансі третьої особи, та право на управління третьою особою виникло у Фонду державного майна України з дати затвердження акту від 07.06.2024; Фонд державного майна України та відповідач-1 становлять єдину систему державних органів; заборгованість по спірному договору відсутня; договір не суперечить ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» та ст. 51 ВК України; заборгованість по договору про відшкодування витрат балансоутримувачу від 28.11.2018 відсутня; відповідно до постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 орендна плата по договору не нараховується.

Відповідач-2 у додаткових письмових поясненнях повідомив суду, що у спірних правовідносинах власником земельної ділянки є держава в особі позивача-1, власником гідротехнічних споруд є держава в особі позивача-2, власник водойми відповідачу-2 невідомий.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.06.2024 позовну заяву прокурора було залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.06.2024 позовну заяву прокурора було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу та призначено у справі підготовче засідання на 22.07.2024 о 14:00.

Протокольною ухвалою суду від 22.07.2024 підготовче засідання було відкладено на 10.09.2024 о 11:00, яке не відбулось з технічних причин.

Ухвалою суду від 10.09.2024 було призначено підготовче засідання на іншу дату 01.10.2024 о 11:40.

Протокольними ухвалами підготовчі засідання неодноразово відкладались 01.10.2024 на 15.10.2024 о 15:40, 15.10.2024 на 08.11.2024 о 11:00, 08.11.2024 на 22.11.2024 о 14:00.

Ухвалою суду від 15.10.2024 Державне агенство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було замінено на правонаступника - Фонд державного майна України.

Протокольною ухвалою від 22.11.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження, закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 10.12.2024 о 10:15.

Протокольними ухвалами суд оголошував в засіданнях суду перерви 10.12.2024 до 17.01.2025 о 11:00, 17.01.2025 до 21.01.2025 о 14:30, 21.01.2025 до 07.02.2025 о 12:00, 07.02.2025 до 21.02.2025 о 12:20.

У судовому засіданні 21.02.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Згідно з відомостями з ДРРП і ДЗК (а.с. 7-8, т. 2) земельна ділянка, кадастровий номер: 6520388600:03:001:0280, за адресою: Широкобалківська сільська рада, Білозерський район, Херсонська область, площею 234,7822 га, категорія земель: землі водного фонду, вид використання: для ведення аквакультури, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, належить на праві власності державі в особі позивача-1, на праві постійного користування третій особі.

На вказаній земельній ділянці розташовані рибогосподарська технологічна водойма і гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми за адресою: вул. Шмідта, 77, с. Софіївка, Білозерський район, Херсонська область. Ця обставина не є спірною.

В матеріалах справи відсутній паспорт та/або технічний проєкт цієї рибогосподарської технологічної водойми. Водночас, в матеріалах справи наявні документи з технічних паспортів зазначених гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, витяги з ДРРП та з ЄРОДВ (а.с. 29-204, т. 1), згідно з таким переліком та інформацією про речові права:

1. контурна дамба ставка нагульного №1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468897865203, загальна площа 37511,2 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

2. роздільна дамба ставка нагульного №1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470155865203, загальна площа 9766 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

3. водовипуск ставка нагульного №1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469308265203, загальна площа 13,25 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

4. донний водовипуск ставка нагульного №1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469278365203, загальна площа 24,07 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

5. контурна дамба ставка нагульного №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469250565203, загальна площа 37730 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

6. роздільна дамба ставка нагульного №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469196565203, загальна площа 38428,6 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

7. водовипуск ставка нагульного №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469110065203, загальна площа 7,81 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

8. донний водовипуск ставка нагульного №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468980565203, загальна площа 14,69 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

9. контурна дамба ставка нагульного №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470434565203, загальна площа 35363,8 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

10. роздільна дамба ставка нагульного №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470300265203, загальна площа 10526,4 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

11. водовипуск ставка нагульного №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470463165203, загальна площа 18,67 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

12. донний водовипуск ставка нагульного №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470254365203, загальна площа 19,26 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба»;

13. перепуск ставка нагульного №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470200465203, загальна площа 15,18 кв.м, власність державна, власник держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України (а.с. 178-208, т. 2), право господарського відання ДП «Укрриба».

Відповідно до п. 16 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АРК та м. Севастополі, затвердженого наказом ФДМ України від 29.07.2022 № 809 (а.с. 126-138, т. 2), регіональне відділення є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах ДКС України, печатку із зображенням державного герба України і своїм найменуванням.

Листом від 22.03.2018 № 07-05/126 (а.с. 114-115, т. 2) третя особа надала відповідачу-1 перелік вище переліченого державного нерухомого майна гідротехнічних споруд ставів, які можуть здаватися в оренду та відповідно до акту обстеження технічного стану майна від 02.02.2018 повідомила, що вони знаходяться у напівзруйнованому стані та потребують повного відновлення для технологічних потреб. Водночас, в матеріалах справи відсутній зазначений у даному листі акт обстеження технічного стану майна від 02.02.2018 та докази відновлення / не відновлення стану цих гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми.

Листом від 26.03.2018 № 3-111-13/1801-18 (а.с. 116-118, т. 2) Держрибагенство, розглянувши лист відповідача-1 щодо передачі в оренду цих гідротехнічних споруд, не заперечила проти цього за умови внесення певних змін і зауважень, зазначивши, що законодавством передбачено користування на умовах оренди землею, водним простором та гідротехнічною спорудою однією особою.

Наказом відповідача-1 від 24.05.2018 № 228 (а.с. 120-121, т. 2) було приписано передати відповідачу-2, як єдиному заявнику, в оренду вищевказані гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми строком на 25 років.

03.08.2018 між відповідачами строком на 25 років в нотаріальній формі був укладений спірний договір № 873 (а.с. 15-19, т. 1), згідно з яким відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в строкове платне користування 13 вищевказаних гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми за адресою: вул. Шмідта, 77, с. Софіївка, Білозерський район, Херсонська область з метою ведення рибогосподарської діяльності. У розділі 3 цього договору сторони узгодили розмір і порядок сплати орендної плати.

Про укладення спірного договору відповідач повідомив Держрибагенство і третю особу листами від 07.08.2018 (а.с. 122-123, т. 2), а речове право відповідача-2 на ці об`єкти було зареєстроване у ДРРП (а.с. 134-143, т. 3).

03.08.2018 відповідачі підписали акт приймання передачі гідротехнічних споруд за договором (а.с. 20, т. 1), який не містить опису стану нерухомого майна.

28.11.2018 між третьою особою і відповідачем-2 в простій письмовій формі був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна з додатковою угодою від 01.01.2019 (а.с. 26-28, т. 1), за яким відповідач-2 зобов`язався відшкодовувати третій особі витрати по сплаті земельного податку.

До укладення спірного договору, одночасно з укладенням спірного договору та після цього до даного часу відповідач-2 не уклав договір оренди рибогосподарської технологічної водойми / земельної ділянки під нею, для управління якої призначені гідротехнічні споруди, які є об`єктом спірного договору. На підтвердження іншого в матеріалах справи відсутні докази.

При цьому в матеріалах справи також відсутні: докази подання відповідачем-2 відповідних заяв до позивача-1 чи інших органів для вирішення питання передачі йому в оренду рибогосподарської технологічної водойми / земельної ділянки під нею; договори зберігання державного майна гідротехнічних споруд рибницьких ставків, про які зазначав відповідач-1 у відзиві.

В цей же час, згідно з відомостями з ЄДР (а.с. 19-23, 45-49, т. 1, а.с. 113-120, т. 3) видами економічної діяльності відповідача-2 є прісноводне рибництво (аквакультура) основний, морське рибальство, прісноводне рибальство, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у т.ч. рибою, ракоподібними та молюсками та інше.

На підтвердження наявності підстав для представництва інтересів держави в особі позивачів-1, 2 прокурор надав суду докази з`ясування ним у учасників справи і інших осіб обставин спірних правовідносин, з`ясування у позивачів обставин щодо вжиття останніми самостійно заходів для захисту інтересів держави та усунення виявлених прокурором порушень в судовому порядку, а саме: лист Фонду державного майна України від 21.02.2024 (а.с. 11-12, т. 1), лист прокурора від 28.03.2024 (а.с. 13, т. 1), лист відповідача-1 від 04.04.2024 (а.с. 14, т. 1), лист прокурора від 09.04.2024 (а.с. 22, т. 1), лист Держрибагенства від 10.04.2024 (а.с. 23, т. 1), лист третьої особи від 17.04.2024 (а.с. 24-25, т. 1), лист прокурора від 25.04.2024 (а.с. 1, т. 2), лист Держрибагенства від 03.05.2024 (а.с. 2, т. 2), лист прокурора від 08.04.2024 (а.с. 3, т. 2), лист ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 09.05.2024 (а.с. 4, т. 2), лист прокурора від 08.04.2024 (а.с. 5, т. 2), лист позивача-1 від 16.04.2024 (а.с. 6, т. 2), лист прокурора від 22.05.2024 (а.с. 9-10, т. 2), лист Держрибагенства від 24.05.2024 (а.с. 11, т. 2), лист прокурора від 21.05.2024 (а.с. 12-13, т. 2), лист позивача-1 від 31.05.2024 (а.с. 14, т. 2), а також направлені прокурором позивачам-1, 2 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлення від 05.06.2024 (а.с. 15-18, т. 2).

В матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачами-1, 2 заходів з метою захисту інтересів держави самостійно.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює управління підприємствами та організаціями, заснованими на державній власності, що перебувають у сфері його управління.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює повноваження безпосередньо та через свої регіональні відділення (представництва). Регіональні відділення (представництва) діють на підставі положень, що затверджуються Головою Фонду державного майна України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна, зокрема: виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна; здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції станом на 03.08.2018, не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам`яток культурної спадщини, нерухомих об`єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів), а також об`єкти, включені до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції станом на 03.08.2018, орендодавцями, в т.ч., є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», в редакції станом на 03.08.2018, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 58 ЗК України, в редакції станом на 03.08.2018, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 59 ЗК України, в редакції станом на 03.08.2018, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України, в редакції станом на 03.08.2018, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 1 ВК України, в редакції станом на 03.08.2018, технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв.

Відповідно до ст. 51 ВК України, в редакції станом на 03.08.2018, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України. Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом. Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Згідно з ст. 1 Закону України «Про аквакультуру», в редакції станом на 03.08.2018, аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг; гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод; рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», в редакції станом на 03.08.2018, рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Частини рибогосподарського водного об`єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об`єкта визначаються координатами відведеної акваторії. Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються. Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства. Об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про аквакультуру», в редакції станом на 03.08.2018, до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері аквакультури, зокрема, належать затвердження порядку надання в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та типової форми договору користування ними.

Відповідно до п. 3, 6 Порядку надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1511, для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми (далі - договір) заявник подає орендодавцю заяву в довільній формі у паперовій або електронній формі. До заяви обов`язково додається копія договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом або копія договору оренди водного об`єкта з копією договору оренди землі або інші документи, що підтверджують право користування об`єктом оренди (його частиною). Підставами для відмови у погодженні та наданні в користування на умовах оренди об`єкта оренди є: 1) подання недостовірної інформації у заяві та доданих до неї документах; 2) подання неповного пакета документів, визначеного пунктом 3 цього Порядку.

Згідно з ст. 183, 186, 187, 188 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з ст. 208 ГК України якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав, в т.ч., є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Позиція суду

Спірний договір у даній справі є оспорюваним договором та може бути визнаний судом недійсним за умови встановлення судом обставини його суперечності на час укладення законодавству України, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом предметом даного договору є передача відповідачем-1 відповідачу-2 в оренду гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, які згідно з інформацією з ДРРП є власністю держави в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України.

Також судом встановлено, що вказані гідротехнічних споруд разом з рибогосподарською технологічною водоймою розташовані на земельній ділянці водного фонду, кадастровий номер: 6520388600:03:001:0280, яка згідно з інформацією з ДРРП є власністю держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації.

Отже, враховуючи, що згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права внесені до Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, прокурором вірно визначено позивачів у даній справі.

Далі, господарський суд погоджується з твердженням учасників справи, що на момент укладення спірного договору Кабінетом Міністрів України не було реалізовано повноваження щодо затвердження порядку надання в користування гідротехнічних споруд. Відповідну постанову за № 1511 Кабінет Міністрів України прийняв лише 03.11.2023, тобто після укладення спірного договору.

Разом з цим, відносини надання в користування гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми не були поза сферою правового регулювання, оскільки на момент укладення спірного договору відповідачі мали керуватись, зокрема, нормами Цивільного Кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про аквакультуру».

Так, Земельний кодекс України у ч. 4 ст. 59 визначав, що юридичним особам із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), розміщення та обслуговування гідротехнічних споруд.

Водний кодекс України у ч. 3 ст. 51 передбачав, що водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, а Закон України «Про оренду державного та комунального майна» у ч. 2 ст. 4 вказував, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми не входять в перелік об`єктів, які не можуть бути об`єктами оренди.

В цей же час, спеціальний Закон, яким є Закон України «Про аквакультуру», у ст. 14 вказував, що об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. При цьому, окремо цей Закон визначав, що при передачі юридичній в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди.

З огляду на це, господарський суд виснує, що чинним на час укладення спірного договору законодавством України передбачалось, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми дійсно можуть бути об`єктом оренди, проте для отримання в оренду цих гідротехнічних споруд особа має одночасно бути користувачем самої рибогосподарської технологічної водойми у комплексі з земельною ділянкою під цією водоймою. Саме за цих умов особа може отримати в користування гідротехнічні споруди.

Даний висновок суду корелюється з висновками Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 05.06.2024 у справі № 125/1277/22 Верховний Суд зазначив, що «… незалежно від цільового призначення будь-яка гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, розташована на водному об`єкті та призначена для керування ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою аніж обслуговування водного об`єкту є неможливим, тобто вона є приналежністю до водного об`єкту.». В іншій постанові від 05.06.2024 у справі № 128/1243/22 Верховний Суд зазначив, що «…незважаючи на те, що ГТС є нерухомою річчю, вони нерозривно пов`язані з об`єктом водного фонду та не можуть бути відокремлені від нього. Існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується ГТС, у силу статей 187, 188 ЦК України вони є приналежністю та складовою головної речі - водного об`єкта (ставка)…». В постанові від 17.07.2024 у справі № 918/791/23 Верховний Суд вказав, що «…отже, гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (частина перша статті 186 ЦК України). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 186 ЦК України).».

Натомість, судом встановлено, що до укладення спірного договору, одночасно з укладенням спірного договору та після цього до даного часу відповідач-2 не уклав договір оренди рибогосподарської технологічної водойми / земельної ділянки під нею, для управління якої призначені гідротехнічні споруди, які є об`єктом спірного договору. Також судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем-2 відповідних заяв до позивача-1 чи інших органів для вирішення питання передачі йому в оренду рибогосподарської технологічної водойми / земельної ділянки під нею.

За цих обставин, суд вважає, що спірний договір суперечить вищевикладеним нормам права, а тому позов прокурора про визнання його недійсним підлягає задоволенню судом з припиненням права оренди відповідача-2 на гідротехнічні споруди, які є об`єктом оренди за цим договором. При цьому, враховуючи похідний характер позовної вимоги прокурора про зобов`язання відповідача-2 повернути позивачу-2 зазначені гідротехнічні споруди дана вимога прокурора також підлягає задоволенню судом.

Судом не приймаються до уваги заперечення учасників справи проти задоволення позову прокурора, з огляду на таке:

1. Щодо позовної давності:

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» був встановлений з 12 березня 2020 року на усій території України карантин, який тривав до 30.06.2023 (постанова КМУ від 27.06.2023 № 651).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу.

Таким чином, даний позов поданий прокурором в межах строку позовної давності;

2. Щодо відсутності заборони оренди гідротехнічних споруд, зворотньої дії постанови КМУ № 1511 та врегульованого законодавством України порядку передачі гідротехнічних споруд в оренду на момент укладення спірного договору:

Позиція суду з цього питання наведена вище;

3. Щодо договору від 02.12.2016 № 4/16 та угод до нього:

Учасниками справи не подано суду цих правочинів і, відповідно, їх оцінка судом не здійснювалась;

4. Щодо особи, якій мають повертатись гідротехнічні споруди:

Як встановлено судом відповідач-1 і позивач-2 хоч і належать до єдиної системи органів, проте відповідач-1 згідно з поданим суду Положенням є окремою юридичною особою публічного права. В цей же час, позивач-2 в силу ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої регіональні відділення (представництва), а також є наразі органом управління ДП "Укрриба" та згідно з встановленими судом відомостями з ДРРП власником спірних гідротехнічних споруд є держава в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України. При цьому, як вже зазначалось, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права внесені до Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, а тому суд виснує про відповідність законодавству вимоги прокурора про зобов`язання відповідача-2 повернути гідротехнічні споруди саме позивачу-2;

5. Щодо гідротехнічні споруди не є частиною водного об`єкту чи рибогосподарського водного об`єкту, а є окремими об`єктами нерухомого майна:

Позиція суду з цього питання наведена вище;

6. Щодо втручання прокурора у мирне володіння майном:

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, які потрібно оцінити, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно. Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, у визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Господарський суд зауважує, що даний позов прокурора переслідує легітимну мету контролю за використанням державного майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду майна сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об`єктів державної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних державі для забезпечення власних функцій та повноважень. При цьому задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком дій відповідачів, які з порушенням чинного на той час законодавства України уклали спірний договір та протягом тривалого часу відповідач-2 використовував річ, яка призначена для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки, водного об`єкту) і пов`язана з нею спільним призначенням, без укладення договору оренди щодо головної речі.

Аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі Серявін та інші проти України, які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позов прокурора слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов прокурора підлягає задоволенню, з відповідача-1 та відповідача-2 слід стягнути в рівній частині сплачений прокурором судовий збір.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.08.2018 № 873, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент, та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент (вул. Шмідта, 1-Б, офіс 103, с. Софіївка, Херсонський район, Херсонська обл., 75053, код 38697935) на такі гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6520388600:03:001:0280, за адресою: вул. Шмідта, 77, с. Софіївка, Херсонський район, Херсонська область: водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469308265203); водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470463165203); водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469110065203); донний водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469278365203); донний водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470254365203); донний водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468980565203); контурну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468897865203); контурну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470434565203); контурну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469250565203); перепуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470200465203); роздільну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470155865203); роздільну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470300265203); роздільну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469196565203).

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент (вул. Шмідта, 1-Б, офіс 103, с. Софіївка, Херсонський район, Херсонська обл., 75053, код 38697935) повернути Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код 00032945) гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6520388600:03:001:0280, за адресою: вул. Шмідта, 77, с. Софіївка, Херсонський район, Херсонська область: водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469308265203); водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470463165203); водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469110065203); донний водовипуск ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469278365203); донний водовипуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470254365203); донний водовипуск ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468980565203); контурну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468897865203); контурну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470434565203); контурну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469250565203); перепуск ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470200465203); роздільну дамбу ставка нагульного №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470155865203); роздільну дамбу ставка нагульного №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470300265203); роздільну дамбу ставка нагульного №3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1469196565203).

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (бул. Лесі Українки, 26а, м. Київа, 01113, код 21295778) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73025, код 04851120) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рибоводна Ферма - Ювент (вул. Шмідта, 1-Б, офіс 103, с. Софіївка, Херсонський район, Херсонська обл., 75053, код 38697935) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73025, код 04851120) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03 березня 2025 р.

Суддя Д.О. Бездоля