Ухвала

від 05.03.2025 по справі 920/280/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

05.03.2025м. СумиСправа № 920/280/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянув заяву №б/н від 03.03.2025 (вх. №1022 від 04.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд» про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд» (вул. Миру, буд. 14, с. Мазівка, Конотопський район, Сумська область, 41532, код ЄДРПОУ 34996870)

до відповідача: Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області (вул. Князя Володимира, буд. 50, м. Путивль, Сумська область, код ЄДРПОУ 04058083)

про визнання незаконними та скасування рішень

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2557-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:04:000:0509;

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2558-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:05:000:1010;

3. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2559-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:05:000:1011;

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2560-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:05:000:1027;

5. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2561-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:04:000:0536;

6. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2562-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:04:000:0106;

7. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2563-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:05:000:1034;

8. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2564-МР Про припинення права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5923887700:04:000:0508;

9. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2598-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:04:000:0509, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

10. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2602-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:05:000:1010, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

11. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2601-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:05:000:1011, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

12. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2600-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:05:000:1027, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

13. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2599-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:04:000:0536, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

14. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2603-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:05:000:1034, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

15. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області № 2597-МР Про надання дозволу Путивльській міській раді на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий № 5923887700:04:000:0508, яка розташована за межами населених пунктів на території Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області;

16. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 04.02.2025 № 2670-МР Про поділ земельної ділянки кадастровий номер 5923887700:05:000:1010;

17. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 04.02.2025 № 2671-МР Про поділ земельної ділянки кадастровий номер 5923887700:05:000:1011;

18. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 04.02.2025 № 2672-МР Про поділ земельної ділянки кадастровий номер 5923887700:05:000:1027;

19. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 04.02.2025 № 2674-МР Про поділ земельної ділянки кадастровий номер 5923887700:04:000:0536;

20. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 04.02.2025 № 2673-МР Про поділ земельної ділянки кадастровий номер 5923887700:05:000:1034;

21. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 04.02.2025 № 2678-МР Про включення в перелік вільних земельних ділянок станом на 04.02.2025 р. земельні ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону в частині пунктів 1 14 (з першого по чотирнадцятий) Додатку № 1 до цього рішення;

22. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 14.02.2025 № 2695-МР Про поділ земельних ділянок з кадастровими номерами 5923887700:04:000:0508 та 5923887700:04:000:0509;

23. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 14.02.2025 № 2699-МР Про включення в перелік вільних земельних ділянок станом на 14.02.2025 р. земельні ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону в частині пунктів 1 4 (з першого по четвертий) Додатку № 1 до цього рішення.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 28.02.2028 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/280/25, призначене підготовче засідання на 31.03.2025.

04.03.2025 до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. №1022), в якій позивач просить суд накласти арешт на земельні ділянки:

- кадастровий номер 5923887700:04:000:0712, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 18,0784 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:04:000:0713, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 13,4943 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0094, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 13,0000 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0095, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 13,1880 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0096, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 13,0000 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0097, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 16,1805 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0098, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 9,7854 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0099, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 15,8111 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0100, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 17,0174 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:04:002:0708, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 12,2352 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:04:002:0709, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 10,0154 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:04:000:0106, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 2,3255 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0101, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 18,9274 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0102, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 15,4964 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:05:002:0103, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 13,1880 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:04:000:0710, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 8,6245 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастровий номер 5923887700:04:000:0711, що розташована у В`язенському старостинському окрузі Путивльської міської ради, площею 9,8625 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач в обґрунтування заяви зазначає, що незастосування заходу забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі буде реалізовано вказані рішення відповідача, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах судового провадження щодо оскарження рішень відповідача без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

05.03.2025 від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (вх №923).

Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст.163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

У п. 4.8 постанови Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (до такого висновку дійшов Верховний Суду в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 та у пункті 22 постанови від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Предметом спору у даній справі є вимоги немайнового характеру - визнання рішень відповідача недійсними.

Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту, постановленого у цій справі, так як метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.

Суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки, не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

Також заявником не обґрунтовано, яким чином не застосування арешту земельних ділянок у справі про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування може зробити неможливим невиконання рішення у такій справі або ускладнити таке виконання.

Крім цього, у випадку застосування такого засобу забезпечення позову, як арешт майна, зокрема земельних ділянок, арешт має стосуватись саме майна (в цьому випадку земельних ділянок), належного до предмета спору.

Так, позивач вважає неправомірними рішення відповідача щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5923887700:04:000:0509; 5923887700:05:000:1010; 5923887700:05:000:1011; 5923887700:05:000:1027; 5923887700:04:000:0536; 5923887700:04:000:0106; 5923887700:05:000:1034; 5923887700:04:000:0508. При цьому, заявляє вимоги про арешт земельних ділянок, які створені в наслідок поділу вищезазначених земельних ділянок.

Саме правомірність, у тому числі рішень про поділ земельних ділянок, буде досліджуватися під час вирішення спору.

Враховуючи те, що заява позивачем не обґрунтована, то суд відмовляє в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви №б/н від 03.03.2025 (вх. №1022 від 04.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріпорт-Норд» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 05.03.2025.

СуддяО.Ю. Резніченко