Рішення

від 04.03.2025 по справі 142/1099/24

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/1099/24

Номер провадження 2/142/25/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2025 року смт. Піщанка

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ласки Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ВІНФІНАНС", третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:приватний нотаріусБроварського районногонотаріального округуКиївської областіКолейчик ВолодимирВікторович, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваКлименко РоманВасильович, провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

30 грудня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій позивач просить суд прийняти дану позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та розглядати без повідомлення (виклику) Сторін у судові засідання, визнати виконавчий напис № 10056 від 28.04.2020р, вчинений Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ: 38750239) заборгованості в розмірі 9066,77 гривень таким, що не підлягає виконанню, стягнути з ТОВ «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38750239) на її користь понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем 25.06.2020 року було відкрито виконавче провадження № 62414466 з примусового виконання виконавчого напису № 10056 від 28.04.2020р, виданого Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ: 38750239), заборгованості в розмірі 9066,77 гривень. Позивач зазначає, що про існування оскаржуваного виконавчого напису вона дізналась через відкриття виконавчого провадження з Єдиного реєстру боржників. Позивач вказує, що виконавчий напис про стягнення заборгованості за кредитним договором має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з огляду на скасування Судом п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, який було внесено Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, яка в цій частині визнана незаконною та нечинною судовими рішеннями у справі № 826/20084/14, що набрали законної сили і є обов`язковими. Зокрема, позивача вказує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у провадженні № К/800/6492/17, № К/800/7651/17, залишеною без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14, провадження № 11-174ас18, задоволено позовні вимоги фізичних осіб до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Альфа-Банк" про визнання нечинними та скасування п. 1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року, якою як раз і внесено п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Позивач вважає, що приватний нотаріус Колейчнк В.В. був зобов`язаний відмовити у вчиненні Виконавчого напису, оскільки: кредитні договори станом на дату вчинення виконавчого напису не входять до переліку безспірних вимог, відповідачем не могло бути надано доказів згоди, або навіть факту повідомлення Позивача про існування заборгованості; нотаріусу не було подано оригінал кредитного договору, оскільки Позивач його не підписував, подані нотаріусу документи не відповідали законодавству України; відповідач не міг надати виписку з банківського рахунку Позивача, а довідка складена кредитором не може вважатись випискою з рахунку Позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 січня 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 01 січня 2025 року у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судові засідання 30 січня 2025 року та 04 березня 2025 року не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом отримання повістки про виклик до суду в підсистемі "Електронний суд", де позивач має зареєстрований електронний кабінет, крім того в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без участі позивача, підтримання позовних вимог та згода щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" в судові засідання 30 січня 2025 року та 04 березня 2025 року свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання повістки про виклик до суду в підсистемі "Електронний суд", де відповідач має зареєстрований електронний кабінет.

Відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. в судові засідання 30 січня 2025 року та 04 березня 2025 року не з`явився, повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотніми рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610226082959 та № 0610228722696 з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині адресат відсутній за вказаною адресою.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень від третьої особи не надходило.

Третя особа приватний виконавець Клименко Р.В. в судові засідання 30 січня 2025 року та 04 березня 2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання повістки про виклик до суду в підсистемі "Електронний суд", користувачем якого являється. Будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень від третьої особи не надходило.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з`явилася до суду без поважних причин.

Відзиву напозовну заявувід відповідача на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодоюпозивача,вважає заможливе проводитизаочний розглядсправи таухвалити заочнерішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що у задоволені позовних вимог позивача ОСОБА_1 до відповідача ТОВ «Він Фінанс» слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставінаданих судудоказів встановлено,що08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 10056, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № 589023 від 30.01.2019 року в загальному розмірі 9066,77 грн. (а.с. 17 зворот)

При цьому код ЄДРПОУ стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зазначено 38750239.

25 червня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем відкрито виконавче провадження № 62414466 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису. Стягувачем у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (а.с. 24)

Дане виконавче провадження відкрито за заявою стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про примусове виконання рішення від 19 травня 2020 року (а.с.17)

За змістом ст. ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусами.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Боржник, так само має право на захист свого цивільного права, та в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Згідно досліджених судом виконавчого напису та постанови приватного виконавця стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»

Щодо доводів позивача що відповідачем по справі має бути ТОВ «Він Фінанс», оскільки код ЄДРПОУ саме цієї юридичної особи вказаний в постанові виконавця та заяві стягувача суд зазначає наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є у відкритому доступі на інтернет сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ Товариство з обмеженою відповідальністью «Він Фінанс» зареєстровано 20 травня 2013 року, має код ЄДРПОУ 38750239, в стані припинення не перебуває.

Також, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є у відкритому доступі на інтернет сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ Товариство з обмеженою відповідальністью «Довіра та гарантія» зареєстровано 24 квітня 2013 року, та має код ЄДРПОУ 38705034, в стані припинення не перебуває.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань " витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі;

Відповідно ч.2 ст.9 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться серед іншого і такі відомості про юридичну особу: 29) дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; 30) дані про юридичних осіб - правонаступників;

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Відповідно до п. 5, 6, 7 цього Положення присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється державними реєстраторами - суб`єктам, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється. Ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб`єкта.

Тобто, ідентифікаційний код юридичної особи є додатковою ідентифікуючою ознакою юридичної особи, визначальним є саме найменування юридичної особи, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та відповідну назву.

Відтак твердження позивача, що відповідати за позовом має ТОВ "Він Фінанс", за відсутності доказів правонаступництва, оскільки код саме цієї юридичної особи вказаний в постанові виконавця та заяві стягувача не узгоджуються з нормами чинного законодавства та обставинами справи, а відомості про юридичну особу отримано останнім не з офіційного джерела, оскільки інтернет ресурс "опендатабот" таким не являється.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ст. 49 ЦПК України визначено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог та змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч.2 ст. 51 ЦПК України).

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, виключно позивач наділений правом, обирати належного відповідача, до якого він звертається із позовом для захисту своїх прав та інтересів. У разі звернення до суду із позовом до неналежного відповідача, саме на позивача покладається ризик пов`язаний із вчиненням чи невчиненням ним певних процесуальних дій.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене - заміна відповідача, зміна предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Як встановлено судом, позивач не звертався до суду з клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Належним відповідачем у справі є стягувач відповідно виконавчого напису Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», або його правонаступник.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Він Фінанс» у вказаному спорі є неналежним відповідачем, доказів на підтвердження того, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю порушило права позивача, суду не надано.

На підставі викладеного, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,51,81,141,223,258,259,263,264,265,273,280-283 ЦПКУкраїни, на підставі ст. 90 ЦК України, ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ВІНФІНАНС", третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:приватний нотаріусБроварського районногонотаріального округуКиївської областіКолейчик ВолодимирВікторович, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваКлименко РоманВасильович, провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню- відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.

Суддя: