Рішення

від 05.03.2025 по справі 337/126/25

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 337/126/25

Номер провадження 2/337/528/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом відповідач), про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

В обгрунтування позову зазначив, що відповідач 01.09.2022 подав заявку на облік його як внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та отримав відповідну довідку. Місцем проживання у місті Запоріжжі при оформленні довідки зазначив адресу: АДРЕСА_1 . В подальшому, через Портал Дія відповідач оформив допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2000 гривень щомісячно. 17.12.2022 відповідач самостійно знявся з обліку як ВПО через Портал Дія, водночас не подав заяву на припинення виплати допомоги на проживання. У лютому 2023 року позивачем було встановлено, що відповідач був знятий з обліку 17.12.2022, водночас у січні та лютому 2023 року продовжував отримувати кошти допомоги, у зв`язку з чим виникла переплата у розмірі 4000 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку як безпідставно набуте майно. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 16.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

24.01.2025 від відповідача засобами електронної пошти надійшло пояснення у справі, у якій він зазначив, що разом з дружиною ОСОБА_2 перебуває в Калгарі, провінція Альберта, Канада. Після початку війни у березні 2022 року вони виїхали з м.Харкова до м. Львова, а в липні 2022 року переїхали до м. Запоріжжя, відобразивши відповідні зміни в статусі ВПО. Наприкінці 2022 року з`явилася можливість виїхати до м.Калгарі, Канада. За два дні до перетину державного кордону вони з дружиною подали заявки про анулювання статусу ВПО, державний кордон перетнули 11.12.2022. Відповідач зазначив, що суми грошей допомоги на проживання надходили нерівномірно, із затримками, що унеможливлювало розуміння, за який саме місяць здійснена виплати. Вважає, що кошти ним були отримані обгрунтовано.

27.01.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він наполягає на обгрунтованості позовних вимог. Зазначив, що оскільки відповідач самостійно прийняв рішення про зняття з обліку як внутрішньо переміщена особа, він повинен був усвідомлювати, що це призведе до позбавлення його права на отримання допомоги. Крім того, відповідач всупереч чинному порядку так і не повідомив позивача про зміни, які вплинули на його право на отримання такої допомоги.

В судове засідання 13.02.2025 та 05.03.2025 представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судові засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (в редакції від 20.10.2022, тобто в період виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Згідно з положеннями ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, положеннями Цивільного кодексу України встановлено умови, за яких безпідставно набута допомога не підлягає поверненню: а) ця сума надана фізичній особі як засіб до існування; б) виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 12.09.2022 ОСОБА_1 призначено допомогу у розмірі 2000 гривень.

Згідно з Історією руху (витяг з бази) по РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_1 взятий на обліку у м. Запоріжжя 02.08.2022 та знятий з обліку 17.12.2022 «самостійно через Дію».

Відповідно до довідки позивача від 29.01.2024 ОСОБА_1 з 01.09.2022 призначено допомогу на проживання ВПО в розмірі 2000 гривень та припинено виплату 22.03.2023 у зв`язку з самостійним зняттям з обліку 17.12.2022 самостійно через застосунок «Дія», в результаті чого виникла переплата за період з 01.01.2023 по 28.02.2023 у розмірі 4000 гривень.

Вирішуючи вказаний спір, суд вважає за необхідне звернутися до принципу належного урядування. Зокрема, у п. 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування встановлює, що на фізичну особу, яка діє добросовісно, не повинна перекладатися відповідальність за допущену органами держави помилку, якщо така помилка стала наслідком недотримання державними органами своїх внутрішніх правил і процедур крім випадків, якщо такі правила не випливають з публічно доступних актів, або якщо така особа була іншим чином обізнана або повинна була бути обізнаною про те, що державний орган не мав повноважень вчиняти відповідні дії. Суд виснував, що особа не має нести відповідальність за недотримання державними органами своїх власних внутрішніх правил та процедур, недоступних для громадськості та які, в першу чергу, призначені для забезпечення підзвітності та ефективності всередині державного органу (див. також рішення ЄСПЛ у справах: «Максименко та Герасименко проти України», заява №49317/07, п. 64, «Кривенький проти України», заява № 43768/07, п. п. 45, 71 та ін.). Як правило, непропорційність покладення на добросовісного набувача тягаря за виправлення помилок, допущених державним органом, має місце у справах, пов`язаних з поверненням безпідставно набутого майна або помилково нарахованої державної допомоги особі. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що ризик будь-якої помилки, допущеної державною владою, повинна нести сама держава; помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавлених осіб.

Так, досліджуючи доводи сторін у цій справі, суд встановив, що відповідач самостійно вжив заходів щодо зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи та його було фактично знято з обліку 17.12.2022, отже, до періоду виникнення переплати (січень-лютий 2023 року), про що останній зазначив у своєму відзиві, і даний факт позивачем не спростований та не оспорюється.

Сам позивач у своєму позові зазначив, що управління не мало технічної можливості відстежувати у режимі реального часу всіх громадян, які знімаються з обліку у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб через Портал Дія та не подають заяву про припинення виплати допомоги на проживання ВПО.

Згідно з пунктами 7-10 Порядку (в редакції від 20.10.2022) для подання заяви з використанням мобільного додатку Порталу Дія внутрішньо переміщеній особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи. Перевірка відомостей, зазначених внутрішньо переміщеною особою в заяві, проводиться органами соціального захисту населення, уповноваженою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг під час формування та подання заяви засобами Порталу Дія. У разі виявлення помилки у персональних даних одержувача, даних номера банківського рахунка (за стандартом IBAN) або категорії одержувача (працездатна особа, дитина, особа з інвалідністю) орган соціального захисту населення проводить коригування відповідної інформації та здійснює перерахунок розміру допомоги (з урахуванням раніше виплачених сум допомоги). 9. Список внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 2 формується органами соціального захисту населення на підставі поданих заяв після проведення перевірки інформації та подається державному підприємству Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики. За технічної можливості централізоване нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі сформованого Мінцифри переліку, сформованого органами соціального захисту населення списку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, та заяв, поданих засобами Порталу Дія. 10. Державне підприємство Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики на підставі списків, отриманих від органів соціального захисту населення або централізованого нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідно до абзацу другого пункту 9 цього Порядку, щомісяця до 2, 12 і 22 числа формує Реєстри внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку через АТ Ощадбанк на банківський рахунок (за стандартом IBAN) у банку, в якому відкрито рахунок одержувача. Реєстр внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, подається Мінсоцполітики з накладеною кваліфікованою електронною печаткою за допомогою програмно-технічних засобів Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України для подальшої передачі АТ Ощадбанк. Інформаційний обмін між Пенсійним фондом України, державним підприємством Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики та Мінсоцполітики здійснюється внутрішніми захищеними каналами зв`язку. Інформаційна взаємодія Пенсійного фонду України і АТ Ощадбанк здійснюється за форматами та механізмом, визначеними договорами про інформаційну взаємодію для Програми єПідтримка. Плата за розрахунково-інформаційне обслуговування під час оброблення електронних розрахункових документів у системі електронних платежів Національного банку не справляється.

З указаних положень Порядку суд не вбачає, що у відповідача існував якийсь окремий додатковий обов`язок інформування позивача про втрату права на виплату допомоги (крім добросовісно та завчасно виконаного ним обов`язку подачі заяви про зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи через Портал Дія).

Тобто за вказаних умов суд дійшов висновку, що переплата за січень-лютий 2023 року виникла не з вини відповідача або внаслідок його недобросовісних дій, а через недосконалість механізму призначення/припинення соціальної допомоги та його належної інтеграції з іншими базами даних, зокрема базою даних про внутрішньо переміщених осіб, та фактично свідчить про недотримання принципу належного урядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, що переплата за сумою призначеної допомоги в розмірі 4000 гривень виникла з вини відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з огляду на відмову в задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, бульв. Марії Примаченко, б. 3, код ЄДРПОУ 37573438);

відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ