Рішення

від 05.03.2025 по справі 381/5029/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/138/25

381/5029/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря Трушківської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Фастівського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка доводилася позивачам свекрухою та бабусею. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) розміром 2,7 ум. кад. га, що розташована в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 являвся син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину так, як ОСОБА_3 з липня 2001 року постійно проживала з сином ОСОБА_4 до часу відкриття спадщини по АДРЕСА_2 так, як хворіла та потребувала цілодобового догляду. Проте ОСОБА_4 не переоформив спадщину на своє ім`я так, як ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Позивачами були подані заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом по причині ненадання документів (оригіналів), що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та, що факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після ОСОБА_3 відсутній.

На підставівикладеного,позивачі просиливстановити фактпостійного проживання ОСОБА_4 ізспадкодавицею матір`ю ОСОБА_3 злипня 2001року додня їїсмерті,визнати запозивачами (закожним)право власностіна частину будинку АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) розміром 2,7 ум. кад. га, що розташована в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Ухвалою від 05.11.2024 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачам строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 29 листопада 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також витребувано від державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори копію спадкової справи ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2024 року в частині витребування доказів державний нотаріус Вишневої державної нотаріальної контори Філатова І.І. направила фотокопію спадкової справи №183/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Ухвалою від 25 грудня 2024 року клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача - задоволено. Замінено первісного відповідача Малополовецьку сільську раду Фастівського району Київської області на належного відповідача Кожанську селищну раду Фастівського району Київської області.

Ухвалою від 13 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачі не з"явилися, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, електронною поштою на адресу суду подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, прийняти рішення з урахуванням обставин та наданих доказів наявних у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право власності від 18.04.1989 р., що стверджується довідкою КП ФМР «Фастівське БТІ» від 02 липня 2024 р. № 830/1 та право на земельну частку (пай) розміром 2,7 ум. кад. га, що стверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 17.09.2024 року № Ш-3306/0-3736/6-24, з якої вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) наявний запис № 856 від 13.12.1996 року про реєстрацію сертифіката на право на земельну частку (пай) виданого на ім`я ОСОБА_3 в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області. Зокрема в Книзі № 3 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) зазначена серія сертифіката КВ № 0131167, який виданий на підставі розпорядження Фастівської РДА від 2 грудня 1996 року № 784.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 на її майно являвся її син ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 з липня 2001 року до дня своєї смерті постійно проживала зі своїм сином ОСОБА_4 так, як хворіла та потребувала цілодобового догляду. Вона постійно проживала з сином та його сім`єю в будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 була похоронена на місцевому цвинтарі, що підтверджується актом проживання від 19 вересня 2024 року, складеним депутатом Борщагівської сільської ради.

Син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований з 21.09.1999 року по 14.08.2013 року за адресою АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 15.05.2024 р. № 259.

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_3 та спадкоємець ОСОБА_4 проживали за зареєстрованим місцем проживання спадкоємця.

Таким чином, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, якщо спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В постанові № 7 Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. зазначено, що «відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року .

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом».

ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері, але юридично не переоформив її на своє ім`я так, як ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.03.2013 р. виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Спадкоємцями першої черги являються позивачі, як дружина та син померлого.

Позивачі, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 шляхом подання до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини. Проте нотаріус відмовив їм в оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по причині ненадання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та, що факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після ОСОБА_3 , відсутній та неможливо встановити належність спадкового майна померлому ОСОБА_4 , що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31 липня 2024 року. Позивачам було рекомендовано звернутися з позовом до суду.

Положеннями ст. 13 ЦПК України, передбачено що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 23 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року зазначено, «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно доправового висновку,висловленого впостанові ВерховногоСуду від10.01.2019року усправі №484/747/17,відсутність реєстраціїмісця проживанняспадкоємця замісцем проживанняспадкодавця неможе бутидоказом того,що вінне проживавзі спадкодавцем,оскільки самапо собівідсутність такоїреєстрації згідност.2Закону УкраїниПро свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україніне єабсолютним підтвердженнямобставин проте,що спадкоємецьне проживавзі спадкодавцемна часвідкриття спадщини,якщо обставини,встановлені ч.3ст.1268ЦК України,підтверджуються іншиминалежними тадопустимими доказами,які булинадані позивачем,та оціненісудом.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 в п.3.3 зазначено «у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно».

Також у даному Листі зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».

Право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі № 463/6829/21-ц. Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у тому числі шляхом визнання права. Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 223, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 321, 328, 380, 392 ЦК України, Постановою Пленуму Спеціалізованого Суду України № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області,ЄДРПОУ 04359904, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Заводська, 6-А, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 із спадкодавицею матір`ю ОСОБА_3 з липня 2001 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності:

-на частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

-на частину земельної частки (паю) загальним розміром 2,7 ум.кад.га, що знаходиться в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, як спадщина після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності:

-на частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

-на частину земельної частки (паю) загальним розміром 2,7 ум.кад.га, що знаходиться в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, як спадщина після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя КовалевськаЛ.М.