Рішення

від 05.03.2025 по справі 340/6093/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6093/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІЧ ТРАК до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РІЧ ТРАК (надалі позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кропивницької митниці Державної митної служби України (надалі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000138/2 від 11.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 09.07.2024 сформовано та подано до Кропивницької митниці митну декларацію 24UA901020005488U1, згідно якої в режимі «імпорту» ввезено на митну територію України товар - «конструкції збірні будівельні, без устаткування та меблів: мобільний будиночок контейнерного типу CTX CONTAINEX Bureaux 2 шт, бувший у використанні, 1996 року виробництва…». Вказаний товар придбано у нерезидента LINAD Trucks (Бельгія) на підставі контракту №1906/24 від 19.06.2024 та фактури №1906/24 від 19.06.2024. Митна вартість товару була визначена за основним методом (за ціною контракту) у сумі 1000,0 EUR.

Водночас, відповідач 11.07.2024 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000138/2, згідно якого митну вартість Товару визначено на рівні 16415,57 EUR. У рішенні зазначено, що Позивачем не надано до митного оформлення документів щодо страхування товару, документів про транспортні витрати до місця призначення, а також підтвердження оплати за товар. При цьому, відповідачем митну вартість визначено, виходячи з ціни металолому у Європі з розрахунку 3,4632 EUR за 1 кг без будь-якого обгрунтування.

Наголошує на безпідставності визначення митної вартості ввезеного товару за ціною металолому за вагою, адже ввозився не металолом за вагою, а мобільні будиночки контейнерного типу у кількості 2-х штук.

Вважає, що оскільки доставка Товару від продавця-нерезидента до місця призначення здійснювалась силами Позивача без використання сторонніх перевізників, тому транспортні витрати в розумінні Митного кодексу відсутні.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що суперечить вимогами чинного митного законодавства.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за митною декларацією від 09.07.2024 №24UA901020005488U1 згенеровано форму митного контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Вказує, що згідно укладеного між ТОВ «РІЧ ТРАК» та компанією LINAD TRUCKS BVBA (Бельгія) контракту від 19.06.2024 №1906/24 доставка та страхування сплачені до (CPT) м. Кропивницький (згідно ІНКОТЕРМС 2010), а оплата товару проводиться у формі передплати згідно виставленого рахунку або у формі оплати отриманого товару на протязі 90 днів з дня отримання товару згідно інвойсу. Водночас документи щодо оплати, страхування товару та транспортних витрат позивачем до митного оформлення не надані, хоча витрати на перевезення до пункту призначення є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

Зазначає, що відповідно до CMR від 01.07.2024 б/н фірмою перевізником є фактичний отримувач товару ТОВ «РІЧ ТРАК», тому перевезення до м. Кропивницький мало здійснюватись згідно укладеного договору на перевезення між LINAD TRUCKS BVBA (Бельгія) та ТОВ «РІЧ ТРАК» з фіксованою сумою витрати на перевезення.

Митна вартість товару «мобільний будиночок контейнерного типу CTX CONTAINEX - BUREAUX» становить 0,211 EUR за кг. Згідно даних наведених у офіційному виданні Делфіка № 23 (867) від 14.06.2024, вартість металолому в Європі становить 345 - 355 EUR за тону.

За результатами проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості товару «мобільний будиночок контейнерного типу CTX CONTAINEX - BUREAUX» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 9406901000 виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару значно нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.

Виявлені обставини у сукупності унеможливили здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, було запропоновано позивачу надати додаткові документи, наприклад: документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Вказує, що оскільки необхідних документів позивачем до митного оформлення надано не було, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену статтею 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України) послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України резервним методом на рівні 3,4632 EUR за кг, що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Для визначення митної вартості використані відомості з митної декларації від 26.04.2024 №UA204040/2024/001987 за якою здійснено митне оформлення товару «Мобільний будиночок, бувший у використанні». МВВ 6. Умови поставки EXW BE.

Вважає відмову у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості законними та обґрунтованими.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

25.10.2024 представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.Вказує, що відповідач жодним чином не обгрунтував підстави порівняння митних вартостей для товарних позицій УКТ ЗЕД 9406901000 (імпортується) з металобрухтом (УКТ ЗЕД 7204300000). Також, безпідставним є використання для визначення митної вартості з митної декларації від 26.04.2024 №UA204040/2024/001987, оскільки відсутні відомості про сам товар - виробник, тип будинку, матеріал з якого його виготовлено, рік виготовлення тощо. Наголошує, що ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву відповідачем не доведено обґрунтованість неможливості визначення митної вартості товару за основним методом на підставі наданих позивачем документів. Сам факт спрацювання відповідних ризиків або відсутності оплати товару, на момент митного оформлення такого товару не є достатніми підставами для відмови в застосуванні основного методу визначення митної імпортованого товару. Просить позов задовольнити.

30.09.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій заявив клопотання про продовження встановленого судом строку на усунення недоліків позовної заяви.

Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

19.09.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

01.10.2024 ухвалою суду продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю РІЧ ТРАК строк, встановлений ухвалою суду від 19.09.2024 тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

10.10.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

17.02.2025 ухвалою суду витребувано у відповідача за ініціативою суду докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією LINAD TRUCKS BVBA (Бельгія) укладено контракт від 19.06.2024 №1906/24, про поставку з Бельгії та європейських країн утриманих та нових транспортних засобів і запасних частин до них. Згідно із пунктом 2.1 контракту, продавець поставляє товар відповідно до цього контракту на наступних умовах: доставка та страхування сплачені до (СРТ) м. Кропивницький, Україна (згідно Інкотермс 2010); товар може поставлятися або прибувати своїм рухом; розмір обумовлених та наперед оцінених пошкоджень не може змінюватись арбітражним судом; в разі попередньої оплати строк поставки товару складає не більше 90 календарних днів з дати попередньої оплати. Ціна на товари, які продаються за даним контрактом, вказується у рахунках-фактурах (п. 3.2. Контракту). Пунктом 4.1. Контракту визначено, що оплата товару проводиться у формі передоплати згідно виставленого рахунку (факсова копія має силу оригіналу) або у формі оплати отриманого товару на протязі 90 днів з дня отримання товару згідно інвойсу (а.с. 7).

У межах контракту згідно рахунку-фактури №2024/35 від 01.07.2024 позивачем було придбано СТХ офісний контейнер у кількості двох штук за ціною 500,00 Євро за кожен на умовах СРТ місто Кропивницький (а.с. 31-32).

Листом від 01.07.2024 компанія LINAD TRUCKS BVBA (Бельгія) повідомила про допущену помилку у фактурі №2024/35 від 01.07.2024 у номері та даті контракту. Правильну дату та номер слід рахувати №1906/24 від 19.06.2024 (а.с. 9).

09.07.2024 позивач подав до Кропивницької митниці митну декларацію 24UA901020005488U1 з метою митного оформлення придбаного згідно Контракту товару, визначивши митну вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) щодо товарів які імпортуються (а.с. 77).

Разом з митною декларацією 24UA901020005488U1 від 09.07.2024 позивач подав до митного органу наступні документи: комерційні інвойси (рахунки-фактури) від 01.07.2024 №2024/35, автотранспортну накладну CMR б/н від 01.07.2024, декларацію про походження товару, контракт від 19.06.2024 №1906/24, інші некласифіковані документи лист №30-1/6 від 30.06.2024 та лист б/н від 01.07.2024, митну декларацію 24UА901020005488U1.

Водночас, 09.07.2024 відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання позивачем додаткових документів: наприклад документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. (а.с. 54).

У відповідь на вказане електронне повідомлення митного органу позивач направив лист №10/07-1 від 10.07.2024, у якому зазначив, що інших документів, ніж зазначені у митній декларації №24UА901020005488U1 від 09.07.2024 надати не має можливості (а.с. 76).

10.07.2014 на ЗМК «М-Термінал» (Лавандова, 27-в) відповідачем було проведено повний огляд заявленого позивачем до розмитнення товару мобільних будиночків контейнерного типу СТХ CONTAINEX-BUREAUX 2 шт, про що складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. За результатами митного огляду встановлено, що на транспортному засобі ХА24LLH/XQ24AFO розміщено заявлений до митного оформлення товар: мобільні будиночки контейнерного типу-2 шт. Будиночки бувші у вжитку, виготовлені з використанням сталевих транспортних контейнерів та являють собою 20-футові контейнери з дверима та вікнами, синього кольору, обладнані електричною проводкою, всередині відсутнє будь-яке устаткування, не мебльовані. Будиночки мають явні ознаки зношення, корозії та пошкоджень. Виявлено невідповідності в частині заявлення: торгівельної марки товару в митній декларації зазначено торговельна марка «нема даних», тобто відомості про торговельну марку відсутні, на товарі, зокрема на металевій табличці, зазначено торгівельну марку «СТХ CONTAINEX»; виробника товару в МД зазначено виробник «CONTAINEX», фактично виробником є компанія «СТХ CONTAINEX». Крім вищезазначеного товар відповідає відомостям зазначеним та заявленим в МД та ТСД. За результатами зважування встановлено, що вага зазначена у документах та митній декларації відповідає результатам фактичного зважування. Порушень не виявлено (а.с. 74).

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації 24UA901020005488U1 від 09.07.2024 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості №UA901000/2024/000138/2 від 11.07.2024, яким було скориговано митну вартість товару до рівня 16 415,57 EUR, із застосуванням методу 6 - резервного (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст. 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації 24UA901020005488U1 від 09.07.2024, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Щодо документів, необхідність подання яких при процедурі консультації із позивачем вимагав відповідач, суд вважає їх витребування безпідставним, з таких підстав.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи,. реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Підставою для витребування додаткових документів, яку відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні є те, що розділом 2 контракту від 19.06.2024 №1906/24 передбачено, що Продавець постачає Товар відповідно до цього Контракту на наступних умовах: доставка та страхування сплачені до (CPT) м. Кропивницький (згідно ІНКОТЕРМС 2010). Відповідно до CMR від 01.07.2024 б/н фірмою перевізником є фактичний отримувач товару ТОВ «РІЧ ТРАК», тому має бути укладений договір про перевезення товару до м. Кропивницький між LINAD TRUCKS BVBA (Бельгія) та ТОВ «РІЧ ТРАК» з фіксованою сумою витрати на перевезення. Водночас документів щодо страхування та перевезення товару до митного оформлення позивачем не додано. Також, згідно даних наведених у офіційному виданні Делфіка №23 (867) від 14.06.2024 вартість металолому в Європі становить 345 - 355 EUR за тону. Згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «мобільний будиночок контейнерного типу CTX CONTAINEX - BUREAUX» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 9406901000, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару значно нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.

Судом встановлено, що разом з митною декларацією від 09.07.2024 №24UA901020005488U1 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: комерційні інвойси (рахунки-фактури) від 01.07.2024 №2024/35, автотранспортна накладна CMR б/н від 01.07.2024, декларація про походження товару, контракт від 19.06.2024 №1906/24, інші некласифіковані документи лист №30-1/6 від 30.06.2024 та лист б/н від 01.07.2024, митна декларацію 24UА901020005488U1.

В Інвойсі (рахунку на оплату товару) митна вартість зазначена у розмірі 1000,00 Євро, з розрахунку 500,00 Євро за одну одиницю товару.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Згідно оспореного рішення однією з підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, стали відомості з офіційного видання Делфіка №23 (867) від 14.06.2024, згідно якої вартість металолому в Європі становить 345 - 355 EUR за тону.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частина друга статті 67 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України Про Митний тариф України.

У графі 31 митної декларації вказано: «конструкції збірні будівельні, без устаткування та меблів: мобільний будиночок контейнерного типу CTX CONTAINEX BUREAUX 2 шт., бувший у використанні, 1996 року виробництва, являє собою 20-футовий контейнер виготовлений з чорних металів із дверима та вікнами, колір синій, не обладнаний електричною проводкою, не має усередині будь-якого устаткування, не мебльований. Нежитлове приміщення. Призначений для використання в якості робочого приміщення персоналу на виробництві. Позивачем визначено у митній декларації код УКТ ЗЕД 9406901000.

Згідно з положеннями Закону України Про Митний тариф України до коду УКТ ЗЕД 9406 віднесено Конструкції будівельні збірні. Темін "збірні будівельні конструкції" товарної позиції 9406 означає конструкції, зібрані на підприємстві, або ті, що постачаються як сукупність окремих елементів для складення на місці, наприклад житлові або промислові приміщення, контори, школи, магазини, навіси, гаражі або аналогічні будівлі. (п. 4 Приміток до Групи 94). Під кодом УКТЗЕД 9406901000 визначено товар «мобільні будинки».

При цьому, відповідач вказав як на підставу витребування додаткових документів для визначення митної вартості імпортованого товару за кодом 9406901000 ціну металолому у Європі.

Згідно з Митним тарифом України відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки) відносяться до коду УКТ ЗЕД 7204. При цьому, у примітках до розділу XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» вказано, що цей розділ, зокрема, не включає (k) вироби групи 94 (наприклад, меблі, основи матрацні, ліхтарі та освітлювальне обладнання, вивіски з підсвічуванням, збірні будівельні конструкції).

Отже, здійснення відповідачем порівняння ціни імпортованого товару з кодом УКТ ЗЕД 9406 з ціною металолому, що відповідає коду УКТ ЗЕД 7204 є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним.

У частині десятій статті 58 МК України передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зокрема, до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач імпортував товар на умовах поставки СРТ місто Кропивницький (згідно з Інкотермс-2010).

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця. Якщо поставка імпортованих платником товарів охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника, то під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №810/1661/17.

На підставі наведеного, судом відхиляються посилання відповідача на неподання позивачем додаткових документів щодо страхування та перевезення товару ТОВ «РІЧ ТРАК», оскільки навіть у разі їхньої відсутності, це не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №815/2552/16 (провадження №К/9901/45062/18), яка враховується судом.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо ненадання позивачем документів на підтвердження оплати отриманого товару суд звертає увагу на те, що порядок оплати за Контрактом узгоджено на умовах передоплати згідно виставленого рахунку (факсова копія має силу оригіналу) або у формі оплати отриманого товару на протязі 90 днів з дня отримання товару згідно інвойсу.

Таким чином, сторонами визначено альтернативні строки здійснення оплати за поставлений товар згідно контракту від 19.06.2024 №1906/24, у зв`язку з чим ненадання позивачем до митного оформлення документів про оплату поставленого товару у зв`язку з непроведенням фактичної оплати, у даному випадку відповідає умовам контракту, а вимога митного органу про їх надання є безпідставною.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17 та від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення митна вартість ввезеного позивачем товару була визначена за резервним методом в розмірі 16415,57 EUR. Для визначення митної вартості відповідачем використанні відомості з митної декларації з митної декларації від 26.04.2024 №UA204040/2024/001987 за якою здійснено митне оформлення товару «Мобільний будиночок, бувший у використанні». МВВ 6. Умови поставки EXW BE.

З даного приводу суд зазначає, що згідно із частинами 1-2 статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Використовуючи резервний метод, відповідач мав врахувати виробника, тип будинку, матеріал з якого його виготовлено, рік виготовлення, комплектацію, зношеність тощо, що обумовили ціну, за яку його було придбано.

Однак, здійснюючи коригування митної вартості товару на підставі митної декларації від 26.04.2024 №UA204040/2024/001987 відповідач використав лише базові дані товару - назву.

Відповідно до наданої відповідачем копії декларації №UA204040/2024/001987 від 26.04.2024 вбачається, що розміри, виробник, комплектування відрізняються від товару позивача.

Зокрема, згідно Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10.07.2024 встановлено, що будиночки бувші у вжитку, виготовлені з використанням сталевих транспортних контейнерів та являють собою 20-футові контейнери з дверима та вікнами, синього кольору, обладнані електричною проводкою, всередині відсутнє будь-яке устаткування, не мебльовані.

Водночас, згідно МД від 26.04.2024 №UA204040/2024/001987, яка була взята відповідачем для визначення митної вартості, до митного оформлення подано товар: мобільний будиночок висотою 240, довжиною 500, шириною 400, бувший у використанні. Кількість 1 шт. Для зручності перевезення поставляється в частково розібраному стані. Розібрано на: станина, змінник інструментів, магазин для інструментів, основний блок керування, передні кришки, кришки, опорні ніжки, гідравличні шланги, трансформатор та блок керування гідравличною установкою, платформа, комплект з`єднань, шафа керування, пульт оператора, піддон з частиною огорожів з передньої і бокової частини платформи, охолоджувальная станція з насосами і резервуаром, затискачіс для основи, вертикальна головка від основної основи, задня рама з дверима, вихлопний фільтр, комплект з`єднань, огорожа з боковими захисними панелями, рама платформи, бокові, верхні кришки, направляючі, конвеєр з видалення стружки, гідравлична станція.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вказані товари не є подібними, при цьому відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Таким чином, достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.

У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товар.

З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю РІЧ ТРАК до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000138/2 від 11.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РІЧ ТРАК (код ЄДРПОУ 43146464, вулиця Ельворті, будинок 2, офіс 210, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 березня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю РІЧ ТРАК (код ЄДРПОУ 43146464, вулиця Ельворті, будинок 2, офіс 210, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).

Відповідач - Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, буд. 27 Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК